Читайте также:
|
Бюджет ЄС є централізованим фондом грошових коштів країн-членів та водночас фінансовим планом формування та використання фінансових ресурсів Європейського Союзу. Специфікою бюджету ЄС є те, що він не може виконувати роль інструменту макроекономічної політики, тобто впливати на стабілізацію економіки держав-членів. Його доходи та витрати мають зрівноважуватись, тобто не можна використовувати бюджетний дефіцит як інструмент пожвавлення сукупного попиту й інвестицій або зменшення безробіття.
Політика бюджетних видатків у ЄС підпорядкована таким ідеям: бюджетне фінансування має сприяти вирівнюванню економічного становища країн-членів та подоланню соціальних диспропорцій; оптимально представляти як інтереси найбідніших держав, так і право розвинутих країн на частку фінансових ресурсів бюджету ЄС; у сфері використання коштів має дотримуватись бюджетна дисципліна та забезпечуватись економічна ефективність і публічність.
Щорічний бюджетний процес у Європейському Союзі включає певні послідовні етапи. Відповідно до Маастрихтської угоди він відбувається у результаті взаємодії органів управління ЄС, головним чином Європейської Комісії, Ради міністрів ЄС і Європарламенту. У найбільш загальному вимірі функції та повноваження інститутів ЄС у рамках бюджетного процесу розподілені у такий спосіб: Європейська Комісія пропонує проект бюджету, Європарламент здійснює його розгляд, вносить поправки та спільно з Радою ЄС виносить остаточне рішення.
Фінансові рішення, що доводиться приймати домогосподарствам. Вкажіть вашу думку щодо зміни структури витрат (поточні і капітальні; грошові заощадження тощо) на споживання домогосподарств.
Домогосподарствам зазвичай доводиться приймати фінансові рішення чотирьох наступних типів.
1.Рішення про споживання і заощадження грошових коштів. Яку частину наявного багатства сім'ї можна витратити на споживчі потреби, а яку частину поточного доходу слід зберегти для використання в майбутньому і направити на заощадження? 2.Інвестиційні рішення. В які активи слід вкласти наявні заощадження? 3. Рішення про фінансування. Коли і яким чином домогосподарству слід скористатися позиковими засобами для реалізації своїх споживчих та інвестиційних задумів? 4. Рішення, пов'язані з управлінням ризиком. Як і на яких умовах домогосподарствам слід намагатися знизити рівень невизначеності фінансової ситуації і коли необхідно підвищити ступінь допустимогоризику? У результаті того, що домогосподарства зберігають певну частину своїх доходів для використання її в майбутньому, вони накопичують загальні фонди багатства, які можуть зберігатися в різних формах. Одні люди вважають за краще зберігати гроші на банківських рахунках, інші вкладають їх у нерухомість або в будь-який бізнес. Всі ці кошти мають загальну назву - активи. Активи - це все те, що має економічну цінність.
Процес, в ході якого домогосподарства ухвалюють рішення щодо способу розпорядження накопиченими ними заощадженнями, носить назву особистого інвестування або розподілу грошових коштів між різними видами активів. До того ж до вкладення коштів у придбання власних будинків, люди часто інвестують їх у фінансові активи, наприклад в акції або облігації.
Якщо людина позичає кошти, то він починає нести певну відповідальність, пов'язану з появою в нього боргових зобов'язань або, іншими словами, у нього з'являється борг. Багатство домогосподарства, або чиста вартість його майна, визначається шляхом вирахування з-вартості його майна суми боргових зобов'язань. У кінцевому рахунку будь-які ресурси суспільства належать домогосподарствам, бо вони володіють фірмами і платять податки, які згодом витрачаються державою.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 156 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |