Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Основна проблема міжнародного фінансового ринку

} Це перебування його в глобалізаційних процесах економіки. Стрімкі процеси глобалізації світової економіки, що знаходять своє відображення в фінансовій сфері сучасного інформаційно-економічного

} середовища з одного боку створюють нові можливості щодо фінансування

} реального сектору економіки, а з іншого посилюють загрозу поглинання

} фінансової системи країни із слабким фінансовим сектором.

Їх вирішення:

1. створення сучасного банківського законодавства з орієнтацією на законодавство Європейського Союзу та сучасну міжнародну практику;

2. – перехід банківської системи на систему обліку, що базується на Міжнародних стандартах фінансової звітності;

3. – створення національної платіжної системи на основі передових комп’ютерних технологій;

4. – створення та постійне вдосконалення системи банківського нагляду.

Враховуючи світову практику щодо введення заходів податкового стимулювання розвитку міжнародного фінансового ринку, то тут цілком може бути виправданим залучення в вітчизняну практику методів стимулювання довгострокового попиту на корпоративні цінні папери, джерелом якого є банківський кредит. Зокрема, виключення із бази оподаткування податку на прибуток процентів за кредитами, що взяті фізичними особами задля придбання корпоративних цінних паперів компаній-резидентів дозолить, з одного боку, розширити масштаби кредитування банківської системи реального сектора економіки, в тому числі й перерозподілу потоків капіталу на користь пріоритетних галузей економіки, а з іншого – створити умови для підвищення попиту на акції з боку фізичних осіб.

Доходи домогосподарств від підприємницької діяльності; проценти і дивіденди; доходи від продажу цінних паперів, нерухомості, особистого та домашнього майна; доходи від продажу продукції підсобного господарства; грошові нагромадження у фінансово-кредитній сфері. Оцініть вплив держави на формування доходів бюджету домогосподарств.

Діяльність домогосподарства передбачає формування доходів, а також здійснення витрат і використання наявних ресурсів. Фінанси домогосподарств зводяться до проведення операцій з фінансовими активами і зобов'язаннями, які здійснюються громадянами. Аналіз фінансової діяльності домогосподарства передбачає визначення структури їх доходів, обсягів та складу витрат.

Домогосподарства є важливою складовою фінансової системи країни, тому з метою самовідтворення і розвитку отримують певні доходи: від найманої праці, підприємницької діяльності, власності, трансферти та ін. Величина цих доходів є однією з найважливіших характеристик рівня життя населення. Сукупні доходи характеризують обсяг матеріальних та інших благ, які надходять у розпорядження домогосподарства в результаті розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту. Водночас рівень доходів, а також обсяг і структура споживання слугують показником соціального статусу людини, становища у суспільстві.

Загальні доходи домогосподарств включають грошові доходи, а також вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства (за мінусом матеріальних затрат на її виробництво), вартість подарованого майна від родичів чи інших осіб, суми безготівкових пільг та субсидій з оплати житлово-комунальних послуг, санаторно-курортних путівок, послуг міського транспорту та зв'язку.

Доходи від власності — первинні доходи, які одержують власники фінансових та інших активів (землі, майнових прав та ін.) від надання їх у користування іншим інституційним одиницям. Вони включають: доходи, дивіденди на акції, відсотки згідно з внесками та договорами оренди земельних ділянок і майна, доходи населення від власності на землю, відсотки за вкладами, отримані від банківських установ фізичними особами.

Витрати домогосподарства — сукупність платежів, які здійснються домогосподарством з метою забезпечення його життєдіяльності, що включають витрати на придбання продовольчих і непродовольчих товарів та оплату послуг, інвестиційні витрати, податки на доходи, майно та інші сплачені поточні трансферти.

Фінансовий стан домогосподарств найдоцільніше було б оцінювати за розміром доходу на одного члена домогосподарства, адже саме цей показник є найбільш об'єктивним і доволі просто інтерпретується (чим вищим є рівень доходів на одного члена домогосподарства, тим кращим вважається його фінансовий стан). Проте, як показує світовий та вітчизняний досвід, для більш точної оцінки реального фінансового стану домогосподарства доцільніше використовувати не стільки рівень доходів (частину яких під час проведення обстеження можна приховати), скільки рівень грошових витрат.

Щоправда, в нашій державі в останні роки намітились деякі відхилення від загальних тенденцій зміни структури використання бюджету домогосподарств. Зокрема, майже удвічі виросла питома вага затрат на харчування та оплату податків та платежів і відповідно зменшилась та частка коштів, що використовується на купівлю промислових товарів, оплату соціально-культурних і побутових послуг. Істотно зменшилась і та частина бюджету домогосподарства, припадає на сімейні заощадження. Поява згаданих тенденцій свідчить про зниження життєвого рівня населення. Адже зростання в структурі бюджету домогосподарства витрат на харчування має місце тоді, коли цей бюджет є недостатнім для задоволення інших потреб.

23.​ Соціальні програми у законодавстві розвинутих держав. Яким з цих особливостей Україна має надати пріоритетне значення. Відповідь аргументуйте.

Починаючи з 19-го століття держави країн отримали можливість більшого впливу на соціальні процеси за рахунок збільшення ресурсів, зосереджених в руках держав, і як наслідок підвищення державних витрат. З роками рівень освіти, добробуту, стан здоров’я однієї людини почали суттєво впливати на решту суспільства, з’являється необхідність забезпечення мінімального рівня суспільних благ задля недопущення епідемій, злочинності тощо. Тож держави починають збільшувати видатки на освіту, охорону здоров’я, перерозподіл доходів від багатих до бідних. Знаменним стало після Першої Світової Війни скасування майнового виборного цензу. На арену виходять політичні партії «лівого» спрямування. Вони вимагали більшої соціальної спрямованості державної політики. Це відбилось на бюджетах європейських країн. Саме в цей період з’являються:

· страхування робітників від нещасних випадків;

· встановлення пенсій по старості;

· допомога з безробіття;

· страхування на випадок хвороби.

Україна має здійснити: концептуальні положення соціальної держави мають бути інкорпоровані у новий трудовий кодекс (Кодекс праці); варіант соціальної держави повинен мати ознаки повної зайнятості, ефективної системи угод між найманими працівниками та роботодавцями, високої ролі тарифного регулювання, створення дієздатних державних органів, що гарантують соціальну стабільність і захист населення від соціальних ризиків; упровадження недержавних комерційних соціальних структур; посилення цільової орієнтації соціальних програм, їх фінансової компенсації.

24.​ Особливості державних фінансів США. Що Україні необхідно перейняти як досвід? Відповідь аргументуйте.

Нині США — федеративна республіка у складі 50 штатів і федерального округу Колумбія, низки островів.

Федеральна (державна) влада складається з трьох гілок:

· з а к о н о д а в ч а (двопалатний Конгресс: сенат і палата представників; Головна Контрольна Служба (ГКС); Бюджетна Служба Конгресу (БСК));

· в и к о н а в ч а (зосереджена в руках президента, ароль уряду виконує Адміністрація президента, куди входять: адміністративно-бюджетне управління (АБУ), на яке покладено функцію розробки бюджету; Рада економічних консультантів, що є дорадчим органом і розробляє засади економічної політики; Міністерство фінансів — виконання і контроль за виконанням бюджету);

· с у д о в а (федеральні суди, суди штатів, місцеві суди, спеціальні суди: митний, податковий, військовий).

Фінансова система США складається з таких елементів:

1) фінанси федерації, які включають федеральний бюджет, бюджет округу Колумбія (столичний), спеціальні фонди федерального рівня, фінанси державних підприємств;

2) фінанси 50 штатів, кожен з яких має власний бюджет, спеціальні фонди та фінанси підприємств, що знаходяться у власності штату;

3) місцеві фінанси, до яких входять місцеві бюджети (графств та інших місцевих адміністративних одиниць, серед яких — округи, муніципалітети, міста), фінанси комунального господарства, різноманітні фонди.

Складові бюджетної системи США також мають 3 рівні: федеральний бюджет, бюджети штатів, місцеві бюджети. За 200 років бюджетна система США стала чітко злагодженою. Вона дає можливість ефективно вирішувати зовнішні та внутрішні проблеми.

Бюджетний процес США.

Бюджетний рік починається 1 жовтня, закінчується 30 вересня. Має 3 стадії:

4. розробка президентського варіанту проекту бюджету;

5. робота Конгресу над бюджетом;

6. виконання бюджету.

Національний фонд позик: операції держави інвестиційного спрямування (отримання позик, надання кредитів). Формується за рахунок профіциту звичайного бюджету, прибутку Банку Англії, коштів зі звичайного бюджету на сплату боргу. Витрати — погашення державного боргу, кредити місцевим органам влади, інвестиційні проекти у державні корпорації.

Позабюджетні фонди: - фонд національного страхування (пенсії по старості, інвалідності, допомога безробітним, по захворюванню). Джерело — внески праціючих, роботодавців, асигнувань з бюджету, доходи від інвестиційної діяльності самого фонду.

Місцеві бюджети. Їх частка коливається в межах 30% від усієї фінансової системи.

Видатки місцевих бюджетів діляться на поточні (від податків) та капітальн і (з позик державного бюджету). Напріми фінансування: житлове та шляхове гсподарство, освіта, місцева влада, судова система, охорона навколишнього середовища, поліція. Голвне джерело Місцеви Бюджетів — національний податок (вартість майна та кількість членів сім’ї).

Цікавою є політика Великобританії у сфері державних запозичень. Існують 2 принципи:

розмір державного боргу повинен залишатись приблизно на одному рівні (30%ВВП);

дотримання “золотого правила” державних фінансів — розмір позик, які бере уряд, має відповідати його витратам на інвестиційні програми. У структурі бержавного боргу переважає внутрішній державний борг, що мінімізує залежність держави від зовнішніх позичальників. Для удосконалення фінансової системи України, необхідно перейняти:

1) наявність спеціальних цільових фондів, що дозволяють проводити фінансування важливих програм розвитку країни;

2) удосконалення позабюджетних фонді та наділеня їх широкими повноваженнями щодо використання грошових коштів;

3) диференціація податкових ставок, та розподіл повноважень між державними та місцевими органами влади щодо встановлення податків;

4) значна підтримка держави цільових програм економічного розвитку та окремих галузей національного господарства.

27.​ Особливості державних фінансів Франції. Що Україні необхідно перейняти як досвід? Відповідь аргументуйте.

Фінансова система Франції як унітарної держави — дворівнева, включаючи загальнодержавні та місцеві фінанси. До складу фінансової системи входять такі ланки:

- центральний (державний) бюджет;

- місцеві бюджети;

- спеціальні фонди;

- фінанси державних підприємств.

Особливістю фінансової системи Франції є створення та функціонування цілої системи фондів спеціального призначення, спеціальних рахунків та приєднаних бюджетів, окремі з яких знаходяться у складі бюджету, а інші — позабюджетні. Всі вони певною мірою юридично та організаційно є самостійними і мають власні джерела формування доходів.

1. Державний бюджет Франції складається з:

1) фінансові ресурси, операції з якими є остаточними. До них належить усе фінансування, яке за своїм економічним змістом має безповоротний характер і здійснюється в межах даного бюджетного року.. Ця частина охоплює більше 90 % бюджетних ресурсів;

2) операції кредитного характеру, які передбачають повернення коштів і за строками реалізації можуть виходити за межі даного бюджетного року. Такі операції займають менше 10 % у загальній сумі бюджету.

Характерними рисами податкової системи Франції:

10. стимулюючий вплив на підвищення ефективності економіки;

11. соціальна спрямованість;

12. облік територіальних аспектів.

Україні необхідно перейняти: диференціацію податкових ставок, та розподіл повноважень між державними та місцевими органами влади щодо встановлення податків; підтримку державою цільових програм економічного розвитку та окремих галузей, здійснити децентралізацію державних фінансів, структурно розмежувати державні та місцеві бюджети за джерелами надходжень та витратами.

28.​ Особливості державних фінансів Японії. Що Україні необхідно перейняти як досвід? Відповідь аргументуйте.

Фінансова система Японії складається з:

· бюджету центрального уряду;

· місцевих бюджетів і спеціальних фондів;

· фінансів підприємств, корпорацій, що належать центральним і місцевим органам влади.

Бюджетна система Японії — дворівнева; вона складається з державного та місцевих бюджетів.

Уряд Японії приділяє розвитку науки і освіти, які розглядає як головний чинник економічного зростання. У складі витрат на науку більше 15 % становлять асигнування на соціальні науки, а на природничі та технічні науки виділяються близько 85 % видатків. За рахунок державного бюджету фінансуються: дорожнє будівництво, роботи з розвитку авіаційного і залізничного транспорту, системи зв'язку, витрати з ліквідації наслідків стихійних лих та ін. Щодо військових витрат, то їх рівень у Японії, досить низький: вони не перевищують 1 % ВВП. За рахунок бюджету фінансується також так звана суспільна взаємодопомога, що охоплює ту категорію населення, яка сама не може забезпечити мінімальний рівень життя. Така допомога виплачується на повсякденні потреби, освіту, житло, медичне обслуговування.

Податкова система Японії характеризується множинністю податків. Усього в країні нараховується біля тридцяти державних і стільки ж місцевих податків. Вони поділяються на три основні групи.

1.Прямі прибуткові податки як з юридичних, так і з фізичних осіб.

2. Прямі податки на майно (земельний податок, податок на спадщину та дарування)

3. Прямі і непрямі споживчі податки (гербовий збір, податок на споживання та ін.).

Україні необхідно перейняти: досвід функціонування фінансових систем, що здійснюється достатньо ефективно через значну роботу органів державного та місцевого управління. Формування бюджету на середньостроковій основі та наділення повноваженнями місцевих органів влади при складанні та виконанні місцевих бюджетів. Значним є також наявність спеціальних цільових фондів, що дозволяють проводити фінансування важливих програм розвитку країни.