Читайте также:
|
1. Місце і значення візитів на високому та найвищому рівнях в дипломатії.
2. Класифікація (ВВНР).
3. Особливості державного візиту (організація, підготовка, проведення).
4. Програма візиту.
№1. Візити державних діячів є найвищою формою міжнародного спілкування і свідчать про якісний стан політичних, економічних ті інших взаємовідносин держав-учасниць зустрічі. ВВНР є основною формою дво- та багатосторонніх міжнародних відносин.
Порядок проведення ВВНР багато в чому залежить від національних особливостей держав, від їх культурних традицій, проте у більшості країн цей церемоніал підпорядкований нормам міжнародної ввічливості і протоколу.
№2. Кожна держава має власну класифікацію ВВНР. Для європейської практики та для практики країн СНД характерні два критерія розподілу: за складом учасників і за метою та завданням візиту.
За складом учасників візити поділяються на:
° Візити на найвищому рівні (візити глав держав; візити глав урядів, коли глава уряду є фактичним главою держави; візити делегацій на чолі з вищезгаданими особами.
° Візити на високому рівні (візити глав урядів, якщо вони ні юридично, ні фактично не є главою держави; візити заступників глав держав та урядів — віце-президент, віце-прем’єр міністр; візити фахових міністрів — глава дипломатичного відомства, міністри оборони, економіки; візити делегацій на чолі з вищезгаданими особами; візити спеціальних представників глав держав та урядів).
За метою і завданням візиту:
° Державні візити (в Україні ця форма з'явилась тільки починаючи з 1997 року);
° Офіційні візити;
° Робочі (ділові) візити;
° Неофіційні (приватні) візити;
° Візити проїздом;
° Візити урядових делегацій з приводу урочистостей, свят, траурних заходів.
№3. Державні візити (візити голів держав та урядів) відрізняються своїм політичним значенням, насиченістю, найбільшою урочистістю. Вони відбуваються з дотриманням всіх церемоніальних почестей. Це пов’язано і з тим, що державні візити, як правило, завершуються підписанням довгострокових міжнародних документів, широкомасштабних угод з конкретних питань державної ваги.
З точки зору класичного підходу державний візит до однієї й тієї ж країни може бути нанесений один раз під час перебування особи на посаді. В Україні існує інша практика: державний візит може проводитись до однієї й тієї ж країни не частіше двох разів на рік за взаємною домовленістю.
В місце прибуття високого гостя їде зустрічати особа на ранг нижче, шеф протоколу, міністр закордонних справ (в Україні заступник міністра закордонних справ, оскільки сам міністр чекає почесного гостя разом з Президентом в Маріїнському палаці), глава адміністрації президента, посол країни гостя, посол приймаючої країни в країні гостя. Обов’язково піднімаються прапори двох країн згідно правила почесності (прапор гостя піднімається праворуч від прапору приймаючої сторони). Прапори піднімаються на однакову висоту і мають бути однакового розміру. На борт літака першими піднімаються шеф протоколу і посол країни гостя в приймаючій країні. Посол представляє високому гостю шефа протоколу, після чого останній спускається запасним трапом і разом з іншими членами делегації вже має зустрічати гостя на виході. Високий гість тим часом спускається трапом, за ним з інтервалом в хвилину спускаються інші члени прибулої делегації. Як правило, гостю підносяться хліб-сіль. Якщо в складі делегації є жінки, їм даруються квіти (але квіти для першої леді мають або кольором, або сортом відрізнятись від інших букетів). Квіти, що даруються на відкритому просторі, мають бути належним чином запаковані. Виконуються гімни країн також з урахуванням правил почесності -- спочатку гімн прибулого. Гостя зустрічає почесна варта, інколи високий гість та особа, що його зустрічає, можуть крізь неї пройти.
При розсадці в автомобілі також діє правило правої руки. Перекладач, як правило, займає переднє сидіння. Існує наступна схема ескорту: спочатку слідують одна за одною дві машини ДАЇ, потім — машина охорони (S1), четверту машину займає високий гість та особа, що його зустрічає (VIP1). Якщо присутня дружина високого гостя, існує друга машина — VIP2. Слідом їде ще одна машина охорони (S2). Шоста машина належить VIP-резерву. В інших автомобілях розіщуються супроводжуючі особи. Окремими машинами їдуть посол країни гостя в країні перебування та дипломатичні робітники. Замикає ескорт автомобіль ДАЇ.
| ДАЇ | ДАЇ | S1 | VIP1 | VIP2 | S2 | VIP-резерв | СО | СDI | ДАЇ |
Найпочеснішим особам приймаючою стороною надається ескорт з мотоциклістів (11 штук: 5 праворуч, 5 ліворуч, 1 попереду). Іноді шляхом слідування кортежу вивішуються прапори країн, як правило, з правого боку.
Голова держави зустрічає високого гостя в державній резиденції, що спеціально призначена для подібних церемоній (в Україні — це Маріїнський палац). Зустріч відбувається не в приміщенні, а біля виходу (на порозі). Знаком особливої пошани вважається, коли голова держави виходить зустрічати високого гостя до воріт резиденції. Сторони обмінюються вітаннями, фотографуються. Виконуються вживу державні гімни країн. Іноді на честь гостя виконується салют з гвинтівок (для глави держави — 21 постріл, глави уряду — 19, глави дипломатичного відомства — 17 пострілів). Біля державної резиденції підняті прапори: глави держав проходять до приміщення.
Державні візити є найдовшими і тривають 3-4 доби. Вони включають поїздки по країні, відкриття виставок, культурну програму, дипломатичні прийняття.
Офіційні візити — візити державних делегацій та осіб, що їх очолюють. Відмінності від державних: нижчим є рівень зустрічаючих, менше почестей та їх раціональний характер, менш тривалий за часом, результатом є коротко часові угоди або угоди з спеціальних питань. Під час офіційних візитів відбуваються спільні конференції, два прийоми (денний і вечірній). Немає поїздок по країні, але присутня культурна програма.
Робочі візити. Мають чітке цільове призначення: участь у переговорах, м/н нарадах, саммітах, конференціях, а іноді проводяться з приводу підписання м/н угод та відкриття національних виставок. Церемоніальна складова є меншою, ніж в попередніх, є тільки один протокольний захід. Тривалість не перевищує двох діб, не передбачаються поїздки по країні. В місцях зустрічі та проводів піднімаються національні прапори. До цієї категорії відносяться зустрічі без краваток.
Неофіційні візити — візити з особистих питань. Висока особа може направлятись на гостини до свого посла, перебувати в туристичній поїздці, приїхати до країни на конференції та наради з грошових питань, бути присутньою на спортивних змаганнях, поправляти своє здоров’я. Протокольні заходи не передбачаються.
Візити проїздом — коротке перебування високого гостя в третій країні, через яку він слідує до місця призначення. Особі надаються знаки уваги, лише передбачені нормами диппротоколу в силу м/н права або м/н ввічливості.
Візити з приводу урочистостей та інших подій. В кожному окремому випадку встановлюються свої правила диппротоколу, продиктовані ситуацією.
Під час всіх категорій візитів можуть відбуватись такі заходи, як покладання квітів до національних святинь або підписання угод різного значення і рівнів.
№4. Складовою частиною кожного візиту є його програма, яка складається за півроку. За десять днів проект візиту подається особам, що братимуть безпосередню участь у візиті на затвердження, а потім друкується.
Складові програми:
— Склад делегації (офіційна делегація, почесні гості, супроводжуючі особи, представники ЗМІ, служба безпеки);
— Безпосередньо програма візиту (сама програма, програма високого гостя, програма дружини високого гостя);
— Додатки: розміщення на час перебування, схеми кортежів, графік прильоту літаків, довідкова інформація;
Сама програма побудована наступним чином: година — опис заходу — примітка (хто відповідальний). Приклад:
3 жовтня (середа) 2001 року
10.00 — зустріч з … (перелік осіб)
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 757 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |