Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Государственное БЮДЖЕТНОЕ образовательное учреждение высшего профессионального образования

Головним напрямком вивчення та роз’яснення проблем збереження та охорони природи за допомогою хімії:

· моніторинг, тобто аналітичний контроль навколишнього середовища;

· токсикологічні дослідження, зокрема оцінка канцерогенної та мутагенної активності хімічних речовин;

· створення мало- і безвідхідних виробництв, енерго- і ресурсозберігаючих технологій;

· очищення та переробка стічних вод, відхідних та вихлопних газів, твердих відходів;

· конверсія хімічних зброї;

· хімічні катастрофи та хімічна безпека;

· поведінка та розподіл хімічних речовин (природних антропогенних) в екологічних системах (регіональний рівень) і геосфері, атмосфері, гідросфері та верхній літосфері (біосферний рівень);

· глобальні біогеохімічні цикли елементів і хімічна стійкість біосфери;

· соціальні та психологічні проблеми, зокрема хемофобія;

· освіта та виховання екологічне – хіміків, хімічне – екологів і хіміко екологічне – населення.

VI. Використана література

1. А.І. Корабльова «Екологія: взаємовідносини людини і середовища», Дніпропетровськ, 1999 р.

2. Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй «Основи екологічних знань», Київ, Либідь, 1995 р.

3. М.І. Буденко «Еволюція Біосфери», Л., 1984 р.

4. А.А. Григорьев «Экологические уроки прошлого и современности», Л., 1991 г.

5. А.А. Примак «Экологическая ситуация на Украине и ее мониторинг: анализ и перспективы», К., 1990 г.

1. Оглядове повідомлення

«Стан природних ресурсів на Дніпропетровщині»

(виступ директора інституту проблем природокористування і екології)

1.Залізорудні родовища – 19 млрд. т.

Придніпров’я. Розташовані геологічно на Українському кристалічному щиті. В прадавню архейську еру сформований Криворізький залізорудний басейн, що проходить вузькою смугою 27 кілометрів на 100 кілометрів вздовж Інгульця, Саксагані, Жовтої та Зеленої річок. Запаси руди світового значення.

Ці запаси доповнюють

2. Запаси камˋяного вугілля ≈ 25 млрд. т.

Найбільший вугільний пласт довжиною 100 кілометрів смугою 10-15 кілометрів розташовано в північній частині регіону за річками Самара і Волга.

Буро-вугільні басейни: Криворізький, Саксаганський, Дніпропетровський, Нікопольський.

Родовища бурого вугілля: Христофорівське, Весело-Тернівське, Синельниковське.

3. Родовища граніту і мармуру (селища Жовте, Водяне, Лозоватка).

4. Руди цирконію, нікелю (Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат).

5. Марганцеві руди ≈ 1 млрд. т (Нікопольське, Інгулецьке родовища – найбагатші в світі).

6. Родовища каоліну (Девладово, Саксаган, Пˋятихатки, Просяна, найбільший в Європі каоліновий комбінат).

7. Родовища уранових руд, титанові пеки, промислові запаси золота.

Розвинена уже більш століття гірничо-видобувна промисловість і енергоресурси забезпечують функціонування сотень заводів в містах Кривому Розі, Нікополі, Марганці, Павлограді, Ново московську, Дніпродзержинську, Дніпропетровську.

Заводи-гіганти світового значення в Дніпропетровську:
1) ДМЗ ім.. Петровського

2) «Дніпротяжмаш»

3) ОАО «Нижньодніпровький»

4) Дніпротяжбуммаш ім. Артема

5) АТ «Дніпрошина»

6) ОАО «Дніпропкокс»

7) ВО ЮМЗ

8) Дніпропетровський трубний завод

9) Комбайновий завод

10) ДРЕС

2. «Системний підхід до екологізації біосфери»

(виступ д. біол. наук А.М.)

Людина давно усвідомила блага, даровані біосферою. Тепер прийшов час зрозуміти нарешті причетність кожного з нас до екологічних негараздів і трагедій.

Біосфера – це єдина на Землі сфера, де повністю представлені у взаємодії всі відомі форми руху матерії (метафізична, хімічна, фізична, біологічна, соціальна).

Промислово-господарська діяльність людини сприяла переходу біосфери до нової стадії її розвитку – «біотехносфери», яку розглядають як наслідок поширеного в останні 100-150 років техногенного впливу на оточуюче середовище.

Можна виділити забруднення:

1) атмосферного повітря

2) води

3) грунтів

4) «біотехносфери»

1) Атмосфера має величезне екологічне значення. Атмосфера – це газова оболонка Землі, вона є однією з найголовніших умов життя. Без їжі людина не може прожити місяць, без води тиждень, без повітря – лише секунди.

Атмосфера:

· захищає живі організми від згубного впливу космічних випромінювань, ударів метеоритів;

· регулює сезонні й добові коливання температури, є носієм тепла і вологи;

· відбувається процес фотосинтезу та обмін енергією.

Які є джерела забруднення повітря.

1. Паливно-енергетичний комплекс (70%) (теплові, атомні, електростанції). (Викиди оксидів сульфуру, нітрогену, вуглекислий газ, чадний газ).
2. Металургійне виробництво, особливо кольорова металургія (нітроген, оксиди, сірководень, хлор, фтор, амоніак, сполуки фосфору, сполуки меркурію, Арсену, важкі і рідкісні метали).
3. Нафтохімічна промисловість та продукти переробки нафти (40% вуглекислого газу, 46% вуглеводнів, 30% нітроген оксидів їхньої кількості потрапляють до атмосфери з вихлопними газами транспорту).
4. Цементна промисловість (пил та інші забруднювачі).
5. Тютюновий дим (має приблизно 500 отруйних речовин, крім алкалоїду нікотину, найбільш отруйні – чадний газ, бензпірени).

Забруднення повітря привело до глобальних, екологічних проблем:

1) порошковий ефект (підвищення загальної температури на Землі);

2) руйнування озонового шару;

3) появі смогу в великих містах;

4) утворення «кислотних дощів».

2) Вода – це найбільше багатство у світі.

В Україні за старим народним звичаєм бажають: «Будьте здорові, як вода»3/4 поверхні глобуса зафарбовано в синій колір, однак тільки 2% водних ресурсів – прісні.

Основні споживачі і користувачі води:

1. Енергетика
2. Сільське господарство
3. Побутові послуги
4. Водний транспорт
5. Рибальство
6. Виготовлення продукції

Вода виконує дуже важливі екологічні функції:

1) це головна складова частина всіх живих організмів (тіло людини на 70% складається з води);

2) основний механізм здійснення взаємозв’язків усіх процесів у екосистемах (обмін речовин тепла, ріст біомаси);

3) головний агент – переносник глобальних біоенергетичних екологічних циклів;

4) води світового океану є основним акумулятором сонячної енергії і «кухнею» погоди для всієї планети;

5) один з найважливіших видів мінеральної сировини, головний природний ресурс споживання людства (людство використовує її в тисячу разів більше, ніж нафти, чи вугілля).

Забруднення води розрізняють на кількісне (зміна кількості води, придатної для використання); якісне (внаслідок антопгічного впливу, зміну у гідросфері Землі).

Забруднення води поділяють на:

Вода має здатність до самоочищення, однак ця здатність не безмежна.

Очищення стічних вод розрізняють на:

1) механічне (видалення із стічних вод нерозчинних речовин, жирів смол). Видаляє приблизно 95% твердих нерозчинних забруднювачів.

2) біологічне – мікроорганізми, що живляться органічними домішками (органічними кислотами, білками, фенолами).

3) хімічне – додавання спеціальних речовин, які реагують із забруднювачами, утворюючи нерозчинні речовини.

4) фізичне (електролітичний метод) – пропускання електричного струму крізь промстоки, що приводить до випадання забруднюючих речовин в осад.

3) Грунти – органічно-мінеральний продукт багаторічної спільної діяльності живих організмів, води, повітря, сонячного тепла і світла.

Якраз ґрунтова оболонка визначає більшість процесів які відбуваються в біосфері.

Функції грунту:

1) фільтруючу роль у очищенні природних стічних вод

2) забезпечують рослини поживними речовинами (К, С, N, Р)

3) регулятори водного балансу суходолу

4) універсальний біологічний фільтр, нейтралізатор багатьох видів антропічних забруднень

5) акумулюють органічні речовини, енергію

Основні причини зниження агрономічних властивостей грунтів:

1) багаторазовий обробіток знаряддями за допомогою потужних тракторів;

2) водна та вітрова ерозія;

3) споживацьке ставлення до землі, що призводить до виснаження гумусу;

4) перехід на інтенсивні технології (застосування високих доз мінеральних добрив; хімічних засобів захисту рослин), які супроводжуються забрудненням баластними речовинами (хлоридами, сульфатами, наповнювачем отруто-хімікатів (пальним с тракторів, техногенними викидами промислових підприємств, важкими металами радіонуклідами).

Задачі, які стоять перед вченими:

- підвищення родючості;

- отримання екологічно чистих продуктів харчування;

- збереження грунтів.

За останні 25 років 2 млн. га на Україні опинились під впливом хімічного забруднення настільки, рекультивація їх практично неможлива.

3. «Екологічний паспорт м. Дніпропетровська»

(Доповідь канд. хім. наук, доцента С.П. Український державний хіміко-технологічний університет)

Значні викиди токсичних речовин промисловістю м. Дніпропетровська обумовлені високою концентрацією заводів гірничо-металургійного комплексу та хімічної промисловості, які в деяких випадках мають вікову історію.

Повітряний басейн

Щороку на кожного мешканця України припадає понад 300 кг антропогенних речовин, що викидаються у повітря.

В Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Нікополі, Кривому Розі загальне забруднення атмосфери оцінюють як дуже сильне.

В середині 90-х років з техногенними та побутовими газоподібними викидами в повітря надходило до 200 млн. т чадного газу, 140 млн. т сірчаного газу, понад 1 млн. т свинцю.

В 21 місті, де мешкає понад 22 % населення країни, концентрація шкідливих речовин в коло земних шарах атмосфери перевищує ГДК (гранично допустима концентрація) у 15 разів.

Одним з головних промислових забруднювачів повітря є підприємства теплової енергетики – 29% всіх шкідливих викидів, металургійній і вугільній промисловостям відповідно 25%, хімічної та нафтохімічної промисловості – 2%.

В 1998 р. по м. Дніпропетровськ об’єм викидів забруднюючих речовин – 128 850 тон. Кількість підприємств – забруднювачів атмосфери – 167.

Найбільш активні:

Придніпровська ГРЕС (75-85% викидів – 78 501, 4 т); ОАО «ДМЗ ім. Петровського» - 10 124,3 т; ОАО «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» - 6 503,4т; ПО ЮМЗ – 938 т.

Автотранспорт займає друге місце по забрудненню атмосфери (24% викидів).

На території Дніпропетровська – 1500 автогосподарств.

З 300 відомих канцерогенів у повітрі постійно виявляються понад 20-ти, в складі яких переважають полі циклічні ароматичні вуглеводи – ПАВ (головним чином бенз(а)пірен), нітрозоаміни і важкі метали.

Середньорічні концентрації забруднюючих речовин в 1998 році по Дніпропетровську перевищували ГДК

- по пилу в 2 рази;

- нітроген (IV) оксиду в 2 рази;

- нітроген (ІІ) оксиду в 1,2 рази;

- аміаку в 1,8 разів;

- формальдегіду в 1,3 разів.

В районі пр. Газети «Правда», площа Островського, Леніна збільшена ГДК по моно оксиду карбону та вуглеводнів.

Площа Островського:

пил – 3,8 ГДК

СО – 4,2 ГДК

NO₂ – 4 ГДК

формальдегід – 1,7 ГДК

Найбільший склад сірководню, фенолу, міді навколо ОАО «Нижньодніпровський трубопрокатний завод»:

Н₂S – 8,25 ГДК

фенол – 2,2 ГДК

купрум – 9,23 ГДК

Найбільша концентрація бенз(а)пірена – 21,8 ГДК (січень 1998 р.) навколо парку ім.. Шевченко. Взимку у зв’язку з опалювальним сезоном збільшилась концентрація SO₂, H₂SO_4.

Тенденція – збільшення концентрації пилу, сірчаного газу, нітрогеноксидів.

Становище басейну Дніпра

Дніпро «обслуговує» понад 56000 споживачів з різних галузей народного господарства як в межах свого басейну, так і сусідніх регіонів.

Взагалі Дніпро постачає воду на 2/3 частки території країни, а це майже 30 млн. чоловік, 50 великих міст та промислових центрів, більше 10 тис. підприємств, 2,2 тис. сільських та понад 1 тис. комунальних господарств, 50 великих зрошувальних систем, 4 АЕС, 6 ГЕС та ін.

40 підприємств м. Дніпропетровська скидають стічні води в водосховище, водотоки, яро-балкову мережу, а також місцеву каналізацію. Найбільший об’єм стічних вод навколо Лайдацького моста в районі очисних споруджень Лівобережжя (в Самару) та через балочну мережу в Мокру Суру (район Правобережжя).

Без очистки скидають стоки:

ОАО «ДМЗ ім. Петровського»

ОАО «Нижньодніпровський трубопрокатний завод»

ОАО «Комінмет».

Основні причини забруднення підземних вод – фільтрація токсичних речовин зі шлаконаповнювачів, смітників, підйомів рівня ґрунтових вод. Найбільші шлаконакопичувачі це ПД ГРЕС, ОАО «ДМЗ ім. Петровського», ОАО «Комінмет», ОАО «Дніпропетровський лакофарбний» завод, ДМЗ ПО «Дніпрошина». Зі смітника потрапляють викиди, які мають сполуки важких металів.

В місті – 13 місць складування викидів і 2 за межами міста, протифільтраційні екрани на яких відсутні.

В 1998 році викиди стічних вод в ріки Дніпро, Самара, Мокра Сура, Шіяноа від 35 підприємств склали 3223 млн. м куб.

Об’єми забруднюючих речовин, які потрапили до водних об’єктів відповідно даним Облводхозу:

Збільшення ГДК по рибогосподарським водосховищам відзначається по

залізу – в 1,6-4,5 разів

важким металам - в 1,5 – 10 разів

нафтопродукти – в 1,5 – 3 разів

антропогенне надходження до водойм великої кількості біогенних елементів (в першу чергу нітрогену та фосфору), сприяє їх евтрофуванню, однією с форм прояву якого є надмірний (більш 5-6 м²/дм³ водню), розвиток планктонних водоростей (з 1 кг фосфору, що потрапляє до водойму, утворюється 100 кг водоростей, а з 1 кг азоту або СО₂ – 100 кг водоростей. Це явище отримало назву «цвітіння води», яке свідчить про порушення екологічної рівноваги в водній системі.

Утилізація викидів

В Дніпропетровській області 10 млрд. т – загальна маса відходів в поверхневих сховищах, що становить 30 т на кожного мешканця, або токсичних відходів – 2 млрд. т, або на 1 мешканця 8,5 т/рік (для порівняння: світова норма – не більше 1,76 т/рік).

В 1998 році здобули ліміти 113 підприємств в Дніпропетровську.

Промислові відходи 1166 тисяч тон, з них:

1 клас токсичності – 2,5 т;

2 клас токсичності – 69 т;

3 клас токсичності – 411 т.

Побутові відходи 85 тисяч кубометрів. Щорічно в Дніпропетровську утворюється 1500 тисяч кубометрів твердих побутових відходів, захоронення яких, на полігонах ТБО виводить з обігу більшу кількість ораних земель, необоротно забруднює атмосферу, грунтові води, погіршує санітарно-епідемологічну обстановку.

Дніпропетровський завод з термічної переробки твердих побутових відходів (ДЗТПТПВ) щорічно утилізує 1/3 побутових відходів. В 1998 році – 115228,23 т або 501242,8 кубометри ТБВ, з них 77195,75 т (67% об’єму) – відходи населення від організацій, житлово – експлуатаційних підприємств.

На заводі організовані:

- збір і пакетування макулатури, поліетиленової плівки;

- збір металобруду;

- переробка лузні маслоекстракціонного заводу.

Задачі, які стоять перед заводом:

- повне використання пару, який виробляється заводом;

- установка турбогенератора для виробки електроенергії;

- запровадження технології видобутку кольорових металів з відходів;

- організація полігону захоронення шлако-зольних відходів, а також використання їх у виробництві будівельних матеріалів та дорожньому будівництві.

4. «Техногенно-екологічна безпека»

(Виступ канд. мед наук, доцента кафедри гігієни та екології Дніпропетровської державної мед академії)

В Дніпропетровську (1998 р.) населення 1136500 чол. В загальному рівню захворювання серед населення, Дніпропетровськ знаходить в п’ятірці лідерів серед міст області, він уступає тільки шахтарським центрам – Кривий Ріг, Орджонікідзе, Тернівка, Павлоград. Він утримує лідерство по таким захворюванням:

- по нефриту і новоутворенням;

- гіпертеріоз;

- алергічним захворюванням;

-

Государственное БЮДЖЕТНОЕ образовательное учреждение высшего профессионального образования