Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

СТИЛІСТИЧНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ ЗНАЧУЩИХ ЧАСТИН СЛОВА: ПРЕФІКСІВ І СУФІКСІВ

Читайте также:
  1. A. Поперечне положення, I позиція, передлегла частина відсутня
  2. Essential part –невід’ємна частина
  3. II. Огляд окремих частин тулуба
  4. Quot;Програмування. Частина III.
  5. Аналіз основних коефіцієнтів ділової активності ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» БАНК» в частині активів
  6. Аналітична частина
  7. Аналітична частина
  8. Б) коли складові частки чітко визначені і відомо, хто із співавторів створив ту чи іншу частину — роздільне співавторство.
  9. Б) чітка ієрархічна декомпозиція проекту на складові частини, які
  10. В частині пасивів

1.Безінська О - Бухгалтерський облік. Електронний ресурс.

http://lubbook.net/book_268.html

2.Косміна Р. Бухгалтерський облік: Навч. посіб./ Римма Косміна,. - К.: Вища шк., 2003. - 173 с.

3.Лишиленко О. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник/ О.В. Лишиленко,. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 631 с.

4.Кундря-Висоцька О. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник/ Оксана Кундря-Висоцька,; М-во освіти і науки України, НБУ, ЛБУ. - К.: Алерта, 2004. - 303 с.

ТЕМА 2

СЛОВОТВОРЧІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ.

СТИЛІСТИЧНЕ ЗАБАРВЛЕННЯ ЗНАЧУЩИХ ЧАСТИН СЛОВА: ПРЕФІКСІВ І СУФІКСІВ

Словотвір — це розділ мовознавства, у якому вивчаються способи творення нових слів на основі вже наявних у мові відповідних лексико-граматичних засобів.

Словотворче значення — це значення, що належить слову в цілому і формально виражається внутрішніми засобами ряду слів певної частини мови. Воно відмінне від лексичного та граматичного і виявляється лише в межах словотворчого типу.

Слова поділяються на морфеми – найменші значущі частини

Основа виражає лексичне значення слова, закінчення — граматичне.

Основа — це частина слова без закінчення. Щоб знайти основу і закінчення, треба зіставити між собою різні форми того самого слова. Незмінна частина слова буде основою, змінназакінченням: холодн ий, холодн ого; земл я, земл і. Треба пам’ятати, що окремі звуки в основах слів можуть чергуватися.

Корінь — це спільна частина споріднених слів, яка виражає їх загальне значення: вод яник, під вод ний, вод янистий. Щоб визначити корінь, треба зіставити між собою різні споріднені слова і виділити в них спільну частину: з в’яз ок, пере в’яз аний, від в’яж у, за в’язь.

У кожному слові є корінь. Іноді їх може бути два, рідко – три: сніг о пад, синь о ок ий, вс е світ ньо від омий.

Крім кореня, до основи можуть входити афікси: префікс, суфікс, інтерфікс, постфікс.

Суфікс — це частина слова, яка стоїть після кореня і служить для утворення слів: мор- ськ -ий, сад- ів-ник, степ- ов-ик, пис- а-нн -я, уч- и-тель.

Префікс — це частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для утворення нових слів: най -кращий, пре -красний, пра -дід, с- питати, по-цілунок.

Інтерфікс (від лат. inter — між, fixus — прикріплений) — афіксальна морфема (інакше кажучи, афікс), що розташована між коренями (основами) в складному слові: ліс- о -степ, земл- е -мір, пар- о -плав. Крім терміна інтерфікс, ще використовують поняття сполучний голосний. Така назва зумовлена тим, що інтерфікс за виконуваною функцією сполучає, з'єднує частини слова. При морфологічному розборі слова інтерфікси іноді позначають так само, як суфікси.

Постфікс (від лат. postfixus — після + прикріплений) — афікс, розміщений в кінці слова після формотворчого суфікса або закінчення. Він може слугувати засобом творення нових слів та словоформ: бити ся, скажи- но, сміють ся. Словотворчий постфікс належить до основи. Оскільки закінчення до основи не належать, основа у словах із постфіксом може бути переривчатою.

Закінчення — це значуща частина слова, яка утворює нові форми слова і служить для зв’язку слів у реченні. Закінчення може бути повним (біл- а хат- а стоял- а) і нульовим (зелен͟ дуб ͟ стояв͟).

Зверніть увагу! Закінчення буває лише у змінних словах. Не слід плутати слова з нульовим закінченням зі словами, які не мають закінчень: стіл ͟, сопілок͟ — завтра, кіно, взимку.

Незмінні слова – це:

-деякі іншомовні іменники: кашпо, кенгуру, кімоно, метро;

-прислівники: швидко, весело, сьогодні, по-українському;

-дієприслівники: читаючи, заспівавши, лежачи, прибігши.

За допомогою префіксів і суфіксів утворюються нові слова та їхні форми, а за допомогою закінчень – лише форми слова.

Відповідне розміщення морфем у слові є його будовою.

Зверніть увагу! При визначенні кореня треба враховувати чергування звуків. Наприклад: ход ити – ходж у – хід (спільнокореневі слова).

Основним засобом збагачення словникового складу мови є словотворення. При цьому нові слова утворюються на основі вже існуючих.

Словотворчі суфікси можуть надавати словам певного стилістичного забарвлення:

експресивного забарвлення — суфікси зі значенням здрібнілості: -очок, -ечок, -єньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк- (пучечок, біленький, ріднесенький, тонісінький);

значення збільшеності й згрубілості — суфікси: -ищ-, -иськ-, -ик-, -юк-, -чук-, -юг(а) (вовчище, ведмедисько, козарлюга);

відтінку книжності — суфікси: - ств (о), -цтв(о), -їсть (товариство, відданість);

значення зневажливості — суфікси: -ак-, -як-, -яг-, -юг- (писака, коняка, ледацюга);

відтінку збірно-зневажливостісуфікси -н(я), -в(а) (комашня, мишва);

ставлення й оцінку передають суфікси: -юх, -л-, -ил- (упертюх, бурмило, базікало).

Емоційно забарвленими називають слова, які, крім об’єктивного лексичного значення, містять значення суб’єктивне — передають ставлення мовця до висловленої думки. Коли людина висловлює свої позитивні чи негативні емоції, у цьому їй завжди допомагає експресія (сила, виразність), яка обов’язково супроводжує вияви почуття. Певна експресивність властива всім стилям мовлення (навіть науково-термінологічна лексика має своє експресивне забарвлення — сухості, холодності, книжності).

Емоційно-експресивне забарвлення мають також слова, у яких оцінність виражається не лексично, а граматично, тобто за допомогою суфіксів чи префіксів емоційної оцінки (сон ечк о, мат інк а, оч иц і, бат ечк о, брат ик та ін.). Частина слів української мови не має постійного емоційного забарвлення, а набуває його залежно від того, у якому контексті та з якою метою слово вживається.

Суфікси зі значенням здрібнілості здебільшого вносять у текст пестливі відтінки. Слова з такими суфіксами використовують в описах зовнішності дітей, для відтворення дитячого мовлення, що надає зображуваному довірливого й голубливого характеру: «Побідкалась старенька, стала жалувати дітей. — Гарні, любі діточки... а гостинчика немає, ластів’ята, — не купила. — Почала гладити по голівці хлопчика. Хлопчик приплющив очі й радісно засміявся. — І його! — показав він ручкою на меншенького, що недавно навчився ходити й насилу стояв на тоненьких, як цівки, ноженятах» (С. Васильченко). «Були собі Котик та Півник, і були вони у великій приязні. Котик, було, на скрипочку грає, а Півник пісеньки співає. Котик, було, йде їстоньки добувати, а півник удома сидить та хатки глядить» (Народна творчість).

У поетичному мовленні слова із суфіксами, що надають словам пестливо-здрібнілого відтінку значення, сприяють зображенню переживань і почуттів автора.

Наукова й офіційно-ділова мова, як правило, уникає вживання слів із суфіксами зі значенням здрібнілості, бо вони вносять небажаний у такому разі відтінок пестливості. Більше того, загальний холодний тон наукової мови позбавляє слова з суфіксами пестливості будь-яких емоційно-експресивних відтінків, якщо вони все-таки потрапляють до цього стилю. Наприклад, у загальнонародному значенні слова мозочок, шлуночок, язичок являють собою зменшено-пестливі утворення від мозок, шлунок, язик, а в науковій мові вони є термінами: мозочок — частина головного мозку хребетних тварин і людини; шлуночок — частина порожнини серця; язичок — конусоподібний виступ м’якого піднебіння; виріст біля основи листка деяких рослин; внутрішні жувальця в комах; рухома платівка в механізмах (З тлумачного словника).

Суфікси зі значенням здрібнілості в поєднанні з основами книжних слів або слів з негативним забарвленням надають об’єктові зображення зневажливих, іронічних, сатиричних, гумористичних відтінків: «Ця ідейка не витримує жодної критики ні з географічного, ні з історичного, ні з економічного погляду» (газ).

Зверніть увагу! Слова із суфіксами позитивної і негативної оцінки мають виразне емоційно-експресивне забарвлення. Приєднуючись до основи слова, ці суфікси вносять додаткові відтінки здрібнілості, пестливості, ласкавості, ніжності, зневаги, згрубілості тощо.

Стилістично виразнішими роблять слова і префікси. Особливої експресії набувають слова, у яких повторюється або комбінується з іншими префіксами префікс по-.

Наприклад: Притаїлося все, попо лохалось перед з’явищем тучі грізної... (М. Стельмах).

Префікси па-, пра-, уз- та інші надають словам відтінку урочистості. Наприклад: Па морозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева (М.Стельмах).

За допомогою префікса не - виражається негативний, зневажливий відтінок. Наприклад: не дотепа, не здара.

Стилістичне забарвлення складних слів пов’язане здебільшого з новим значенням, що виникає внаслідок поєднання слів або основ слів. Складні слова виконують різні стилістичні функції:

- уживаються як терміни в науковому, офіційно-діловому, публіцистичному стилях (гідроканал, кіловат-година);

- виражають різноманітні емоційно-експресивні відтінки в художньому стилі (громовозвукий, смуток-жаль).

Наприклад: Ранок був ясний-найясний і теплий-найтеплий (Марко Вовчок).

 




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 1876 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав