Читайте также:
|
|
У європейських мовах слово „проект" запозичене з латини та означає „викинутий уперед", „той, що впадає в око".
На сучасному етапі цей термін часто застосовується в менеджменті для визначення в широкому розумінні будь-якої діяльності, що представлена як сукупність окремих кроків.
Поняття „проект" часто пов'язується з поняттям „проблема".
У педагогіці проект інтерпретується як метод та, водночас, одна з форм організації проблемного навчання.
О.Савенков поняття „проект" розглядає в тісному взаємозв'язку з дослідженнями, спрямованими на розв'язання практичної задачі. Учений зазначає, що розробка проекту обов'язково передбачає створення певного продукту внаслідок творчої або дослідницької діяльності.
Уперше проект як метод був упроваджений американським педагогом та психологом XIX сторіччя Д. Дьюї, фундатором проблемного навчання. Теоретичне підґрунтя означеного методу складає положення про те, що діяльність учня може бути спрямована на формування його мислення, в основі якого лежить його власний досвід.
У методі проектів як педагогічній технології знайшов своє втілення комплекс ідей Д.Дьюї, який стверджував, що дитинство - це не період підготовки до майбутнього життя, а повноцінне життя. Отже, освіта повинна базуватися не на тих знанних, що колись йому знадобляться в майбутньому, а на тому, що гостро необхідно йому сьогодні, на проблемах його реального життя. З цього положення випливає необхідність побудови спільної діяльності з дітьми (у тому числі й навчання) з урахувананням їх інтересів, потреб та особистого досвіду. Основною метою навчання є дослідження дітьми разом з учителем навколишнього життя. Бажано, щоб діти самі (або з групою, педагогом, іншими людьми) мали можливість планувати, виконувати, аналізувати та оцінювати власну діяльність.
Використання методу проектів у радянських школах на початку двадцятого сторіччя відбулося вперше під керівництвом ('.Шацького, який визначив такі структурні компоненти цього методу: реальний досвід дитини, який має бути виявлений педагогами; організований досвід (педагог будує заняття на основі того, що знає про досвід дитини); засвоєння людського досвіду (готові знання); вправи, які дають дитині нові навички.
Багато шкіл України працювали за методом проектів. Про це свідчать роботи Л.Миловидова, А.Петрович. Учителі, які брали участь в експерименті, констатували ентузіазм, зацікавленість дітей, зв'язок із реальним життям, наукову допитливість, самоконтроль. Водночас вони відзначали суспільно- трудову, ідеологічну спрямованість усіх проектів, що негативно позначалося на змістовному наповненні діяльності учнів.
У сучасній світовій педагогіці метод проектів досить широко застосовується у „старшій" школі, наприклад, як компонент методики навчання в школі С.Френе (альтернативна технологія вільної праці).
Французький педагог та мислитель розробив дидактичну модель, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів. Функцію вчителя виконують самі форми організації навчальної справи, які проектуються педагогом разом із школярами. С.Френе вважав, що „заняття дітей повинні бути серйозними та приємними, індивідуальними та колективними, вільними та спланованими, розумовими та фізичними".
У вітчизняній дидактиці метод проектів частіше визначається як варіант технології проблемного навчання, що є комплексним методом, що індивідуалізує навчальний процес, та дає змогу дитині виявити самостійність у плануванні та контролі своєї діяльності.
Метод проектів, за визначенням Є.Полат, це - сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв'язати ту чи ту проблему внаслідок самостійних дій учня з обов'язковою кінцевою презентацією результатів" [37, с.67]. Якщо конкретизувати це поняття стосовно молодшого шкільного віку, необхідно зробити акцент на суб'єктивно нових творчих винаходах, що є обов'язковою складовою дитячої проектної діяльності. Таким чином, „творчий проект" можна розглядати як метод, форму організації творчої та самостійної пошукової діяльності та водночас, результат такої діяльності. Отже творчий проект виступає як особистий чи колективний продукт спеціально організованої дослідно-творчої діяльності, в основі якої лежить суб'єкт-суб'єктна взаємодія учасників педагогічного процесу.
Особливість використання творчих проектів у навчальній діяльності полягає в тому, що учням надається можливість творити не тільки в художній, але й в навчальній діяльності.
Творчі проекти класифікуються за певними типологічними ознаками.
— за характером домінантної діяльності вони можуть бути дослідницькими, пошуковими, рольовими, прикладними;
— за предметно-змістовними галузями вони поділяються на монопроекти (у межах однієї предметної галузі) та міжпредметні;
— за кількістю учасників та характером контактів у проекті: індивідуальні, групові, колективні, шкільні, міські, всеукраїнські, міжнародні.
Усеукраїнські та міжнародні проекти виконуються в більш дорослому віці, тому що потребують більш високого рівня підготовки, знань та вмінь. Але на сучасному етапі досвід створення проектів такого рівня спостерігаємо в телекомунікаційних проектах, що за своєю сутністю є міжпредметними, міжнародними та вимагають глибокої інтеграції знань. Прикладом упровадження означеного виду проектів є програма Національної спілки США (National Geographic Society), у межах якої виконуються проекти „Добридень!", „Кислотні дощі", „Погода у дії", „Що ми їмо", „Сонячна енергія" із допомогою Дитячої Комп'ютерної Мережі (Kids Network);
- за тривалістю виконання, творчі проекти поділяються па короткочасні та тривалі.
Характер координації проектів також може бути варіатив- ним: безпосереднім (жорстким або гнучким) або прихованим (таким, коли координатор імітує учасника проекту).
С.Ящук, який досліджує метод творчих проектів у сучасному навчальному процесі, подає таку класифікацію проектів за змістом: проектування як процес розробки неокремих предметів, а цілих систем; проектування як творчість, що потенційно властива кожному; проектування як навчальна дисципліна, що синтезує мистецтво та науку; проектування без об'єкта як процес або образ життєвих функцій. На наш погляд, така класифікація відображає найбільш ґрунтовно ієрархію проектів. У її контексті тип проектування, який ми пропонуємо для впровадження в початковій школі, визначимо як „проектування як творчість, що потенційно властива кожному". Але особливість нашого трактування акцентує увагу на навчальній діяльності.
На основі розроблених класифікацій виокремлено макро- проеісти (тривалі, міжпредметні, що потребують спеціальної підготовки педагога та дітей, вимагають ретельного планування, роботи з літературою тощо); мікропроекти (короткочасні, невеликі за обсягом, присвячені розв'язанню проблемних зав- даньумежах теми, що вивчається, або урокувїх певній послідовності). Стосовно характеру контактів та кількості учасників мікропроекти виконуються в межах класу, для макропроектів можливе залучення більшої кількості учасників. За характером домінантної діяльності проекти можуть бути варіативними: вони не мають зводитися лише до певного типу.
У розробці етапів упровадження творчого проектування звернемося до динаміки становлення спільної діяльності, що описана В.Панюшкіним. Він визначає дві фази в розвитку цього процесу:
• І фаза (залучення до діяльності) має такі складові: дії, що розділені між учителем та учнями; дії, що імітуються учнями; дії, що наслідуються учнями.
• II фаза („узгодження діяльності" і учнів, та вчителя) має таку структуру: діяльність, що сама регулюється; діяльність, що сама організується; діяльність, що сама ініціюється.
І.Зимня наголошує на існуванні ще однієї, третьої фази: партнерства у вдосконаленні способів засвоєння діяльності.
Згідно цієї структури, на першому етапі виконуються колективні (колективно-групові), потім групові (кооперативні) проекти, в яких можливий розподіл обов'язків, але всі працюють на загальний результат. На подальших етапах здійснюється перехід до індивідуальних форм роботи (самостійний вибір теми, планування, виконання, презентація результатів). Останній етап пов'язаний зі створенням макропроектів із розподілом праці. До здійснення шкільних та міських проектів можна залучати учнів уже з третього-четвертого класу початкової школи. Діти шести-семи років створюють колективні мікро- та макропроекти в межах групи, класу, школи.
Урахування основних теоретичних положень та досвіду вчителів-практиків, дало змогу виділити такі структурні одиниці у виконанні творчого макропроекту:
Підготовчий етап, що складається з таких частин: а) вибір теми (на початкових етапах - за пропозицією вчителя, пізніше - сумісно з дітьми) та розкриття її змісту, надання необхідного мінімуму інформації; б) постановка мети, визначення етапів роботи; в) розподіл завдань, ролей; г) постановка „найближчої" мети для кожної групи або індивідуального учасника; д) мотивація виконання проекту; е) надання необхідної інформації.
Дослідно-творчий етап, що складається з таких частин: пошукова або творча робота, що включає добір інформації та її перетворення; досліди та творчі ігри; забезпечення проміжного контролю та надання допомоги, оформлення результатів.
Заключний етап поділяється на такі складові: презентація результатів; самооцінка.
Для мікропроектів на підготовчому етапі з метою мотивації діяльності доцільно організовувати творчі ігри; для інших структурних компонентів логіка залишається. У першому класі основний етап проектування часто організовується у формі дослідницьких ігор, оскільки за свідченням психологів (О. Подяков, О.Савенков) у шестирічному віці дослідження часто органічно пов'язано з ігровою діяльністю. Дослідження можуть мати розумовий характер, тобто відбуватися шляхом організованих розмірковувань. У таких випадках роль досліду виконує евристична бесіда, але в результаті все одно повинен бути створений творчий продукт. Також основний етап проекту може бути представлений творчою роботою, оскільки творчість передбачає відкриття або перетворення дійсності. На всіх етапах проектування широко застосовуються різноманітні види образотворчої діяльності, які також виступають своєрідними засобами дослідження дитиною навколишньої дійсності. Заключний етап мас на меті публічну презентацію результатів дослідно-творчої роботи.
У підготовчій роботі доцільне використання методів розвитку дивергентного мислення: вербальних (розповідей, діалогів, дискусій, полілогів), методу випадкових підстановок, гірлянди асоціацій, - які реалізуються у таких формах роботи ч к колективна творча робота, проблемний урок, робота в малих групах.
Дослідно-творча частина проектування реалізується за допомогою „трансформаційних" методів: пошуку літератури, алгоритмізації, трансформації ідей, класифікації проектної інформації, мозкової атаки, які корелюють із такими формами роботи, як: ділова або рольова гра, робота в малих групах, самостійна робота, парне взаємонавчання, занурення, консультації, підготовка виступів.
На заключному етапі доречно користуватися конвергентними методами, а саме: захист проекту, порівняльний аналіз у формах презентації, демонстрації, конкурси проектів.
Вибір форм організації визначається типом проекту: при виконанні колективних мікропроектів доцільно використовувати колективну творчу роботу, проблемний урок, ділову або рольову гру, демонстрації; організація групових проектів вимагає таких форм роботи: робота в малих групах, парне взаємонавчання, порівняльний аналіз у формах презентації; індивідуальне проектування передбачає такі форми роботи, як самостійна робота, занурення, консультації, підготовка виступів, конкурси проектів; виконання колективних макропроектів з розподілом праці допускає поєднання всіх форм роботи.
Розпочинати роботу над проектами доцільно зі створення мікропроектів із пропонуванням учням алгоритмів організації діяльності, що дає змогу здобути необхідні для подальшої самостійної пошукової діяльності навички.
Зовнішнє оцінювання проектної діяльності вважаємо за необхідне проводити згідно з параметрами, висунутими Є.Полат:
— активність кожного учасника проекту, відповідно до його індивідуальних можливостей;
— колективний характер рішень, що приймаються; характер спілкування та взаємодопомоги;
— необхідна та достатня глибина проникнення в проблему;
— аргументованість рішень, що приймаються;
— естетика оформлення результатів;
— уміння відповідати на питання опонентів.
Міні – проект з курсу «Я у світі»
Україна на карті світу
Тип проекту: ознайомлювально-інформаційний, груповий, частково – пошуковий, короткотривалий.
Учасники проекту: учні, учитель, батьки.
Обґрунтування вибору проекту. Узагальнення вивченого матеріалу про географічне розміщення України, її кордони. Розвиток творчих здібностей учнів, формування навичок дослідницько-пошукової діяльності. Виховання патріотичних почуттів.
Мета і завдання. Підготувати наочний і теоретичний матеріал про сусідство України з іншими державами; розвивати творчі здібності учнів, навички
Прогнозований результат: доповіді учнів, проведення уроку-дослідження «Україна на карті світу».
Виконання проекту
1.Географічне положення України.
2.Місце України в Європі за площею і територією.
3.Країни – сусіди.
План роботи над проектом
1. Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форми захисту.
2. Інструктаж з виконання роботи.
3. Пошукова діяльність учнів.
4. Аналіз, обробка отриманих результатів. Підготовка до презентації-захисту.
5. Захист виконаних завдань на уроці «Я у світі».
Міні- проект з курсу «Я у світі»
Скарби України
Тип проекту: дослідницько-пошуковий, груповий, короткотривалий.
Учасники проекту: учні, учитель, батьки.
Очікувані результати: ознайомити з найвизначнішими національними символами природного походження, найбільшими об’єктами, створеними працею українського народу, забезпечити розвиток пізнавальної діяльності учнів, їх творчої ініціативи. За результатом творчих робіт створити довідник.
Мета проекту: формувати уявлення про національну культуру українського народу, дізнатися де збирають, вивчають і зберігають пам’ятки культури; збагатити знання про музеї, розвивати допитливість; виховувати інтерес до історії і культури рідного краю; викликати бажання вивчати, берегти і примножувати багатство рідного краю.
Прогнозований результат: доповіді учнів, презентація.
Виконання проекту
1. Зібрати дані про природні об’єкти – символи України: Дніпро, острів Хортицю.
2. Сказати слово про людей, які прославили Україну, зробили багато для її розвитку.
3.Археологічні пам’ятки України.
План роботи над проектом
1.Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форми захисту.
2.Інструктаж з виконання роботи.
3.Пошукова діяльність учнів.
4.Захист виконаних робіт, оформлення презентації..
5.Проведення уроку-подорожі з курсу «Я у світі».
Міні – проект з курсу «Я у світі»
Символи держави: герб, прапор, гімн, їх значення
Тип проекту: ознайомлювально-інформаційний, груповий, короткотривалий.
Учасники проекту: учні, учитель, батьки.
Очікувані результати: вчити знаходити, опрацьовувати інформацію, необхідну для виконання завдань, розвивати зацікавленість учнів проектною діяльністю,стимулювати прагнення учнів вчитись, удосконалювати комунікативні навички спілкування учнів у колективі, групі, парі; прищеплювати повагу до державних, історичних, культурних символів українського народу. За результатом творчих робіт створити довідник.
Мета проекту: розширити знання про державні, народні, історичні та культурні символи українського народу; сприяти формуванню національної свідомості школярів; виховувати патріотичні почуття і повагу до Батьківщини; продовжити формування навичок поводження під час урочистих подій, виховувати почуття любові до історії і культури рідного краю.
Виконання проекту
1.Довідатись з різних інформаційних джерел зміст термінів «символіка», «символ».
2.Підготувати розповідь про створення державних символів України.
3. Підготувати добірку віршів, приказок про державні символи України.
План роботи над проектом
1.Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форми захисту.
2.Інструктаж з виконання роботи.
3.Пошукова діяльність учнів.
4.Захист виконаних робіт на уроці «Я у світі», створення довідника.
Міні – проект з курсу «Я у світі»
Моя сім’я. Склад сім’ї. Складання родовідного дерева
Тип проекту: дослідницький, творчий, особистісний, короткотривалий.
Учасники проекту: учні, учитель, батьки.
Очікувані результати: зміцнити родинні стосунки, розвивати критичне мислення, вміння одержувати інформацію, аналізувати її, порівнювати, робити висновки, стимулювати прояв інтересу до історії свого роду, сім’ї.
Мета проекту: розширювати знання учнів про найдорожчих людей; поглибити знання дітей про основний обов’язок членів сім’ї – кожен член великої родини повинен дбати про красу, чесність і порядність свого роду, вчити надавати допомогу членам родини, дбати про здоров’я рідних; розвивати зв’язне мовлення, критичне мислення, уміння слухати, аналізувати, робити висновки, виховувати любов до батьків, шанобливе ставлення, потребу турбуватися про них, допомагати їм.
Прогнозований результат: презентація родовідного дерева учнями, розповіді про власних предків, цікаві історії життя родини.
Виконання проекту
1. Порівняти, яке поняття ширше: сім’я чи родина?
2. Дослідити, від кого ви успадкували здібності (до малювання, співу, читання, трудового навчання…)
3. Пошук інформаційних джерел (бесіди зі старшими членами родини, складання родинного дерева).
План роботи над проектом
1.Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форми захисту.
2.Інструктаж з виконання роботи.
3.Самостійна діяльність учнів.
4.Презентація виконаних завдань під час уроку «Я у світі».
Предмет «Я у світі» охоплює такі теми: «Людина», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина у світі». Червоною ниткою через усі теми проходять компоненти «Я – сім’я – школа – рідний край – Україна – світ».
У дидактико-методичній систематизації навчального матеріалу особливо важливе значення надається зв’язку його з життям, організації самостійної та пошукової діяльності учнів, що дає можливість розвивати навички дослідницької роботи. А ми знаємо, що результатом дослідницької діяльності і є проектна діяльність.
Хто розглядав підручник, за яким ми будемо працювати,той бачив, що у ньому є робота над проектами і чітко описана методика підготовки до них:
на с.89 – що таке проект,план роботи, і правила успішної роботи над проектом. Все це зібрано і на форзаці підручника;
на с.104 – проект, який треба буде підготувати – «Славетні українці», про людей, чиї імена з гордістю і повагою згадуються співвітчизниками;
с.130 – «Винаходи людства». Є речі,які стали історичними, хто і коли їх винайшов, як і чому так назвав – ось про це цей проект;
с.132 – «Славетні українці минулого». Талановиті люди, які своєю працею змогли розкрити свої таланти, чия праця стала творчістю. Вони є гордістю нашої країни, складають її славу. Ось про це в цьому проектів.
Використання методу проектів як педагогічної технології при викладанні курсу «Я у світі» пробуджує інтерес учнів, змушує нестандартно мислити, адекватно сприймати оновлений світ і себе в ньому, сприяє виробленню в учнів наукових і естетичних суджень, допомагає влаштовувати власне життя за гуманістичними законами.
Самарский государственный
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 23 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |