Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 2.3. Статистика трудовых ресурсов

Читайте также:
  1. D) трудовых ресурсов.
  2. D. Эксплуатация Израилем палестинских трудовых ресурсов
  3. II. ВЕДЕНИЕ ТРУДОВЫХ КНИЖЕК
  4. La obiectul Статистика____________________________________
  5. La obiectul Статистика____________________________________
  6. La obiectul Статистика____________________________________
  7. VI. УЧЕТ И ХРАНЕНИЕ ТРУДОВЫХ КНИЖЕК
  8. А) взаимозаменяемость производственных ресурсов;
  9. Азахстан Республикасының банк жүйелерін статистикалық зерттеу міндеттері
  10. Альтернативные затраты (издержки) затраты, связанные с невозможностью наилучшего использования ресурсов.

В останні роки завдяки переходу на цифрові види зв'язку, що, у свою чергу, базуються на стрімкому розвитку мікропроцесорів, у телекомунікаційних технологіях досягнуто значного прогресу. Один з яскравих прикладів цього -поява і швидке впровадження технології зв'язку з цифровими шумоподібними сигналами і застосуванням методів багатостанційного доступу з кодовим роз­поділом каналів, теорія якого була запропонована в Росії Л. Варакіним. Багато фахівців у сфері телекомунікацій вважають, що технологія стільникового зв'язку з кодовим розподілом каналів CDMA у найближчі роки нового століття затьма­рить собою всі інші, витісняючи відомі аналогові, складаючи серйозну конку­ренцію цифровим технологіям, зокрема GSM [2, 78].

Основна властивість цифрового зв'язку із шумоподібними сигналами - за­хищеність каналу зв'язку від перехоплення (intercepting), перешкод (jamming) і підслуховування (covertness). Саме тому ця технологія була спочатку розроблена для збройних сил США, де й використовувалася, і лише зовсім недавно американська компанія Qualcomm на основі цієї технології створила стандарт IS-95 (cdmaOne) і передала його для комерційного використання.

Основні напрямки впровадження і використання CDMA - це наземні фік­совані безпроводові телефонні мережі (стандарт cdmaOneWLL), стільникові мобільні системи радіозв'язку і супутникові системи зв'язку. Найбільшого рим кового успіху домоглися розроблювачі саме цих мереж. У стільникових мережах впровадження CDMAпов'язано з певними технічними труднощами. У разі швидкісного переміщення рухомого абонента (швидкість автомобіля понад 100 км/год) відбувається втрата сигналу через появу помилок у мережі внаслі док недостатньої швидкодії процесорів, що обробляють сигнал.

Обладнання для цього стандарту вже випускають шість компаній: HughelNetworkSystems, Lucent, Motorola, Nortel, Qualcomm і Samsung. За данимиконсорціумуCDMADevelopmentGroup (CDG), вибір обладнання значно роз­шириться, оскільки робити його почнуть багато нових фірм.

Па сьогодні метод багатостанційного доступу з кодовим розподілом каналів реалізований у кількох стандартах: стандарт CDMAзапропонований і впроваджується компанією Qualcomm, стандарт B-CDMA - компанією InterIligital, FH/CDMA - компанією TadiranTelecommunications. Ці стандарти иііічновідрізняються один від одного, насамперед за способом управління в каналах і методом розширення спектра. Побудовані на їх основі системи розрізняються між собою як функціональними можливостями, так і областю іасгосування. Розглянемо стандарт CDMAIS-95 (cdmaOne) як найчастіше викорис-говуваний.

Загальна характеристика і принципи функціонування

Принцип роботи системи стільникового зв'язку з кодовим розподілом каналів можна пояснити на такому простому прикладі. Припустимо, що ви інаходитеся у великому ресторані чи магазині, де безупинно розмовляють різними мовами. Незважаючи на навколишній шум (багатоголосся), ви розу­чи ге свого партнера, якщо він говорить однією з вами мовою. Насправді, на від­міну від інших цифрових систем, що поділяють відведений діапазон на вузькі канали за частотною (FDMA) або часовою (TDMA) ознакою, у стандарті CDMA передану інформацію кодують і код перетворюють у шумоподібнийшироко-( муговий сигнал так, що його можна виділити знову, тільки маючи код на прийрисьній стороні. При цьому одночасно в широкій смузі частот можна приймати безліч сигналів, що не заважають один одному. Централь­ними поняттями методу багатостанційного доступу з кодовим розподілом і шипи у реалізації компанії Qualcomm є "розширення спектра методом прямої Послідовності" (DirectSequenceSpreadSpectrum), "кодування за Уолшем" і WalshCoding) і "управління потужністю".

Широкосмуговоюназивається передавальна система, що займає дуже широку смугу частот, яка значно переважає ту мінірисьну ширину смуги частот, що фактично потрібна для передавання інформації. Так, низькочастотний сигнал може бути переданий за допомогою амплітудної модуляції у смузі частот, яка урази переважає смугу частот цього сигналу. Інші види модуляції, такі як її частотна модуляція з рисою девіацією і односмугова амплітудна, дають можливість її. здійснити передачу інформації в смузі частот, порівнянній зі смугою інформаційного сигналу. У широкосмуговій системі вихідний модульований сигнал (наприклад, сигнал телефонного каналу) зі смугою усього кілька кілогерц розподіляють у смузі частот, ширина якої може бути кілька мегагерц.

Останьє здійснюється подвійною модуляцією несучої переданим інформацій­ним сигналом і широкополоснимкодуючим сигналом.

Загрузка...

 

 


рис 3.2.6.1 Схема розширення спектра частот цифрових повідомлень

Основною характеристикою широкосмугового сигналу є його база В, обумовлена як добуток ширини спектра сигналу Т7 на його період Т.

У результаті перемножування сигналу джерела псевдовипадкового шуму (ПВШ) з інформаційним сигналом енергія останнього розподіляється в широкій смузі частот, тобто його спектр розширюється.

Метод широкосмугової передачі був відкритий ще Е. Шенноном, який пер­шим увів поняття "пропускна здатність каналу" і встановив зв'язок між мож­ливістю здійснення безпомилкової передачі інформації по каналу із заданим співвідношенням сигнал-шум і смугою частот, відведеною для передавання інформації. Для будь-якого заданого співвідношення сигнал-шум риса частота помилок під час передавання досягається збільшенням смуги частот, що відво­диться для передавання інформації.

Слід зазначити, що сама інформація може вводитися в широкосмуговий сигнал кількома способами. Найвідомішим способом є накладення інформації на широкосмугову кодову модульовану послідовність перед модуляцією несучої для одержання широкосмугового шумо-подібного сигналу ШПС (рис. 15.10). Вузькосмуговий сигнал збільшується на псевдовипадкову послідовність з періо­дом Т, що містить N бітів тривалістю г0 кожний. У цьому разі база ШПС чисельно дорівнює кількості елементів псевдовипадкової послідовності.

Цей спосіб може використовуватися для будь-якої широкосмугової системи, в якій для розширення спектра високочастотного сигналу застосовується цифрова послідовність.

Сутність широкосмугового зв'язку полягає в розширенні смуги частот сиг­налу, передачі широкосмугового сигналу і виділенні з нього корисного сигналу перетворенням спектра прийнятого широкосмугового сигналу в первинний спектр інформаційного сигналу.

Перемножування прийнятого сигналу і сигналу такого самого джерела, що використовувався в передавачі, стискає спектр корисного сигналу й одно-частно розширює спектр фонового шуму та інших джерел інтерференційних перешкод. Результуючий виграш у співвідношенні сигнал-шум на виході приймача є функцією відношення ширини смуг широкосмугового і базового і ні палів: чим більше розширення спектра, тим більший виграш. У часовій області - це функція відношення швидкості передавання цифрового потоку в радіоканалі до швидкості передавання базового інформаційного сигналу. Для стандарту IS-95 відношення становить 128 разів, або 21 дБ. Це дає мож­ливість системі працювати при рівні інтерференційних перешкод, що пере­вищує рівень корисного сигналу на 18 дБ, тому що оброблення сигналу на виході приймача потребує перевищення рівня сигналу над рівнем перешкод усього на 3 дБ. У реальних умовах рівень перешкод є значно меншим. Крім гого, розширення спектра сигналу (до 1,23 МГц) можна розглядати як за­стосування методів частотного рознесення. Сигнал, поширюючись у радіо-тракті, піддається завмиранням унаслідок багатопроменевого характеру роз­повсюдження. У частотній області це явище можна зобразити як вплив ре-жекторного фільтра із шириною змінної смути режекції (звичайно не більше ніж на 300 кГц). У стандарті AMPSце відповідає заглушенню десяти каналів, а в системі CDMAзаглушується лише близько 25 % спектра сигналу, що не спричиняє особливих утруднень при відновленні сигналу в приймачі.

У стандарті CDMAдля кодового розподілу каналів використовуються ортогональні коди Уолша. Коди Уолша - це ортогональні коди, які можна використовувати для кодування і подальшого об'єднання ряду інформаційних сигналів. Коди Уолша формуються з рядків матриці Уолша [81]:

Особливістю цієї матриці є те, що кожен її рядок ортогональний будь-якому іншому або рядку, отриманому за допомогою операції логічного заперечення. У стандарті IS-95 використовується матриця 64-го порядку. Для виділення сигналу на виході приймача застосовується цифровий фільтр. При ортогональ­них сигналах фільтр можна настроїти так, що на його виході завжди буде ло­гічний нуль, за винятком випадків, коли приймається сигнал, на який він набу­дований. Кодування за Уолшем застосовується в прямому каналі (від базової станції до абонентського термінала) для розподілу користувачів. У системах, що використовують стандарт IS-95, всі абонентські станції працюють одночасно в одній смузі частот.

2. Управління потужністю передавачів

Абонентська ємність стільника системи СОМА оптимізується вико­ристанням складного алгоритму регулювання, що обмежує потужність, випро­мінювану кожним абонентським терміналом, до потрібного рівня для одержання необхідної ймовірності помилки. У системі передбачається три механізми регу­лювання потужності: у прямому каналі - розімкнена петля, у прямому каналі замкнена петля, у зворотному каналі.

Пряміш каналом вважатимемо канал, в якому передавання інформації здійснюється базовою станцією, а прийом - рухомою. І навпаки, під зворотним каналом будемо мати на увазі канал, у якому рухома станція передає повідом­лення, а базова їх приймає.

Розглянемо процес регулювання потужності передавального обладнання у зворотному каналі. Кожна рухома станція безперервно передає інформацію про рівень помилок у прийнятому сигналі. Враховуючи цю інформацію, базова станція розподіляє випромінювану потужність між абонентами так, щоб у кож­ному випадку забезпечити необхідну якість мови. Абоненти, на шляху до яких радіосигнал має більше згасання, одержують можливість випромінювати сигнал більшої потужності. Основною метою регулювання потужності у зво­ротному каналі є оптимізація площі стільника. Регулювання потужності як у прямому, так і у зворотному каналах впливає і на термін служби акумуляторів рухомих станцій. Тести показують (рис 3.2.6.2), що середня випромінювана потужність Р

рис 3.2.6.2. Змінювання потужності випромінювання рухомих станцій

 

 

рис 3.2.6.3. Схема управління потужністю в прямому каналі

рухомої станції в мережі CDMAменша, ніж у системах, які викорис­тають інші методи доступу. Це безпосередньо пов'язано з такими параметрами телефону, як тривалість tбезперервного заняття каналу і час перебу­вання в режимі чекання.

Процес регулювання потужності в прямому каналі відбувається трохи інакше. V ньому можливі два варіанти регулювання (рис 3.2.6.3): по відкритому циклу (розімкнена петля) і по замкненому циклу (замкнена петля).

Відкритий цикл регулювання потужності є менш точним. Рухома станція після увімкнення шукає код базової станції. Виконавши синхронізацію рухомої станції, по цьому сигналу робиться вимір його потужності й обчислюється потужність переданого сигналу, яка потрібна для забезпечення з'єднання з базовою станцією. Обчислення ґрунтуються на тім, що сума рівнів передбачу­ваної потужності й випромінюваного сигналу та потужності прийнятого сиг­налу має бути постійною і дорівнювати -73 дБ. Якщо рівень прийнятого сигналу, наприклад, дорівнює -85 дБ, то рівень випроміненої потужності має становити + 12 дБ. Цей процес повторюється кожні 20 мс, але він усе-таки не забезпечує бажаної точності регулювання потужності, тому що прямий і зворотний канали працюють у різних частотних діапазонах (рознесення частот 45 МГц) і, отже, мають різні рівні згасання під час поширення і по-різному піддаються впливові перешкод.

При замкненому циклі механізм регулювання потужності дає можливість точно відрегулювати потужність сигналу передачі. Базова станція постійно оці­нює ймовірність помилки в кожному прийнятому сигналі. Якщо вона переви­щує програмно заданий поріг, то базова станція дає команду відповідній рухо­мій станції збільшити потужність випромінювання. Регулювання здійснюється з кроком 1 дБ. Цей процес повторюється кожні 1,25 мс. Метою такого процесу регулювання потужності є забезпечення випромінювання кожною рухомою станцією сигналу мінірисьної потужності, яка достатня для забезпечення прий­нятної якості мови завдяки тому, що всі рухомі станції випромінюють сигнали необхідної для норрисьної роботи потужності і не більш, їх взаємний вплив міні­мізується, і абонентська ємність системи зростає. Рухомі станції мають забез­печувати регулювання вихідної потужності в широкому динамічному діапазоні -до 85 дБ.

Такі фактори, як кількість користувачів і відстань до них від базової станції, впливають на значення максирисьної випромінюваної потужності. Зважаючи на це, можна сказати, що вимоги до лінійності передавальної функції підсилювача потужності, що працює у разі зміни рівня вхідного сигналу в межах 20 дБ, надзвичайно високі. Лінійністьпередавальноїфункціїпідсилювача - фактор, критичний при забезпеченнібажаних характеристик системи. Необхіднуліній­ністьзабезпечуютьскладні й дорогіметодилінеаризації (підсилювачі з поперед­німиспотвореннямиабопідсилювачі, зв'язані з попередніми ланками). Спектр випромінюваногоCDMA-сигналу, щоз'являєтьсявнаслідокоб'єднаннябезлічікодованих за Уолшембазовихсигналів, близький до спектра шумового сигналу з відношенняммаксирисьногозначення до середньогоблизько 11 дБ. Цеозна­чає,що для досягненняоднаковоїякостізв'язку в базовійстанціїмережіGSMнеобхіднийпідсилювач з вихідноюпотужністю 44 Вт; у стандартіD-AMPS (ADC) цезначеннязнижується до 31 Вт, а в CDMA - до 10 Вт (рис. 15.16). Протезначнийтеоретичний запас енергопотенціалу в радіоканалі, якийотримуємозавдякивикористаннюметоду розширення спектра, при порівнянній практичній реалізації базового обладнання виявляється значно меншим. Тому системи зкочовимрозподілом каналів не забезпечують очікуваного збіль­шення площі радіопокриття базової станції.

CDMAD-AMPSGSM Стандарт

рис 3.2.6.4 Вимоги до підсилювача потужності базової станції

 

У системі СОМА застосовують-ся квадратурна фазова маніпуляція пі\ЧК у базовій і змішана рР8К у рухомих станціях. При цьому інфор-мація одержується шляхом аналізу міни фази сигналу, тому фазова ста-більність системи - критичний фак-горпри забезпеченні мінірисьної ймовірності появи помилки в повідомленнях. Застосування змішаної QPSK дає імогу знизити вимоги до лінійності підсилювача потужності рухомої станції, оскільки амплітуда вихідного сигналу при цьому виді модуляції змінюється жачно менше. До того, як інтерференційні перешкоди будуть заглушені мето-і;імицифрової обробки сигналів, вони мають пройти через високочастотний факт приймача і не спричинити насичення рисошумового широкосмугового підсилювача і змішувача. Це вимагає від розроблювачів системи встановлювати баланс між динамічними і шумовими характеристиками приймача.

Для кращого розуміння принципу роботи системи з кодовим розподілом каналів розглянемо роботу рухомої станції. Після включення живлення вона налагоджується на робочу частоту мережі, шукаючи сигнал базової станції (у мережі використовується загальний для всіх базових і рухомих станцій короткий код). Імовірно, вона знайде кілька сигналів різних базових станцій, які можна розрізнити за часовим зсувом у короткому коді. Рухома станція шібирає сигнал з великим рівнем і, таким чином, одержує когерентну опору мім здійснення наступної демодуляції сигналу синхронізації. Цьому сигналові поставлений у відповідність 32-й код Уолша. У ньому передається інформація про майбутній зміст 42-розрядного зсувного регістра, використовуваного для формування довгого коду. Ця інформація посилається з випередженням щодо інформаційного каналу на 320 мс. Тому рухома станція має досить часу для кодування повідомлення і завантаження інформації в регістр, а отже, досягає ться її синхронізація з мережним часом. Після цього рухома станція по­чинає моніторинг одного з каналів виклику.Отже, система CDMA реалізує всі досягнення в розробках різноманіт­них видів модуляції для радіоканалів. Дійсно, завадостійкість системи у разі нпкористанняQPSKнаближається до потенціальної. При цьому саме ці сис-гсми є найзручнішими для мікропроцесорної реалізації. У системах радіо-нГязку особливо важливі властивості QPSK, що уможливлюють ефективну реалізацію алгоритмів оптирисьного прийому для багатопозиційних сигналів.

 

Тема 2.3. Статистика трудовых ресурсов

1. Задачи статистики трудовых ресурсов. Раскройте сущность понятия «трудовые ресурсы». Опишите их состав, статистические показатели численности работников (списочная, явочная, среднесписочная численность) и методы ее определения.

2. Показатели движения трудовых ресурсов.

3. Фонды рабочего времени. Определите показатели использования рабочего времени.

1. Трудовые ресурсы – часть населения страны, обладающая необходимым физическим развитием, знаниями и практическим опытом для работы в народном хозяйстве. Это население в трудоспособном возрасте, также лица в нетрудоспособном возрасте, занятые в экономике (работники-пенсионеры, работающие подростки).

Трудовые ресурсы (кадры организации) – совокупность работников различных профессионально-квалифицированных групп, занятых в организации и входящие в её списочный состав.

Структура персонала предприятия – совокупность отдельных групп работников, объединённых по какому-либо признаку.

Все работники классифицируются по различным признакам:

I. По степени участия в производственной деятельности разделяются на:

1) Промышленно-производственный персонал (ППП)– основной персонал предприятия, занятый производственной деятельностью или обслуживает её, весь состав работающих, постоянных и временных, выполняющих различные функции.

2) Непромышленный персонал – работники, незанятые производственной деятельностью, выполняющие свои функциональные обязанности на различных, состоящих на балансе предприятия, объектах социальной инфраструктуры (дошкольные, медицинские, оздоровительные учреждения, общепит).

II. По характеру выполняемых функций:

1. Рабочие – работники, непосредственно занятые созданием материальных ценностей, ремонтом основных средств, оказанием услуг и т.д.

а) рабочие основного производства – непосредственно занятые в процессе производства продукции.

б) рабочие вспомогательного производства – занятые обслуживанием технологического процесса (наладчики, ремонтники, кладовщики).


Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 16 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2019 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав