Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Аудиторський огляд документів

В процесі аудиту досліджується велика кількість різних документів, кожна однорідна сукупність яких має свої особливості і потребує специфічних прийомів їх вивчення. З цією метою використовується класифікація документів, притаманна в бухгалтерському обліку.

Засобом відображення явищ об’єктивної дійсності, тобто здійснених операцій, зберігання та передачі інформації є документ. Виступаючи засобами відображення господарських операцій, документи в той же час можуть бути і засобом приховування відхилень, зловживань тощо.

До документів в аудиті відносять будь-які письмові акти, спеціально виготовлені з метою закріплення відповідним чином даних про факти, що відбулися. В якості документів аудитором можуть бути прийняті будь-які надані зацікавленими особами письмові відомості, включаючи дані позасистемного обліку, листування особистого характеру тощо. Всі вони можуть підтверджувати, доводити або спростовувати певні події.

Документ, який є об’єктом дослідження, повинен бути перевірений аудитором за формою і змістом відображених у ньому операцій. Після перевірки його можна характеризувати як доброякісний або недоброякісний.

Поняття, ознаки та способи виявлення підчисток, травлень і дописок наведено в таблиці.

Таблиця Ознаки та способи виявлення підчисток, травлень, дописок

Фальшивими документами вважаються документи, реквізити і зміст яких не відповідає дійсності.

Огляд документів – це не тільки ізольоване їх вивчення. З документів робиться ряд висновків та узагальнень, що ґрунтуються на взаємозв’язках різних документів, на їх групуванні, порівнянні та зіставленні.

При огляді аудитор самостійно визначає не тільки кількість і сутність тих елементів об’єкту, що оглядається, виходячи з мети перевірки, але й визначає саму необхідність документального оформлення результатів огляду. Додатково отримана при огляді інформація порівнюється зі змістом договорів, рахунків, сертифікатів якості товарів, інших бухгалтерських документів та записів тощо. За матеріалами такого огляду, в залежності від отриманих результатів, можуть коригуватися визначені облікові дані, виставлятись претензії, складатись акти надаватись проміжна інформація керівництву замовника.

Огляд документів аудитор розпочинає з основного – акту приймання-передачі справ, якщо такий є на підприємстві.

Часто при зміні керівників і головних бухгалтерів на підприємстві можуть виникати необґрунтовані звинувачення звільнених посадових осіб у відсутності усіх або деяких документів. При зміні посадових осіб повинна здійснюватися здача їх справ новим*.

Перевіряючи первинні документи будь-якого підрозділу підприємства, аудитор повинен з’ясувати:

Ä чи заповнюються первинні документи на бланках типових форм, а якщо на розроблених підприємством, то чи мають вони необхідні реквізити;

Ä чи не використовуються для записів у первинних документах олівці, спеціальні чорнила тощо;

Ä чи прокреслюються вільні рядки в первинних документах;

Ä чи затверджений перелік осіб, які мають право підпису первинних документів;

Ä чи пронумеровані бланки суворої звітності, чи організовано їх облік;

Ä чи підлягають первинні документи, які надходять до бухгалтерії, обов’язковій перевірці (за формою та змістом);

Ä кому доручені приймання і перевірка первинних документів;

Ä чи не приймаються до виконання і оформлення первинні документи, які суперечать законодавству;

Ä чи мають первинні документи, що пройшли обробку, відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання;

Ä чи погашаються документи (касові та з нарахування заробітної плати) штампом “Отримано” або “Оплачено”;

Ä чи немає в первинних документах і облікових регістрах підчисток і необгрунтованих виправлень;

Ä чи правильно здійснюється виправлення помилок в первинних документах;

Ä чи регламентовано графіком рух первинних документів;

Ä чи надана виписка з графіку документообігу кожному виконавцю;

Ä чи забезпечено збереження документів на підприємстві;

Ä походження документу, час, місце та способи його складання;

Ä достовірність документу;

Ä автора (розробника) документу та його зв’язок зі встановленим фактом;

Ä джерело та сферу ознайомлення автора (розробника) документу;

Ä дотримання вимог закону та відомчих правил при складанні документа;

Ä наявність інших даних, що підтверджують його достовірність, точність та повноту.

Окремі дії з перевірки документів аудитор погоджує із замовником.

На кожному підприємстві діють визначені правила ведення документації. Одні з них є загальними для всіх підприємств, інші діють в межах окремих відомств.

Такі реквізити як підписи, печатки, штампи при необхідності можна порівняти з реквізитами на інших документах, складених раніше або пізніше. Наявність виправлень може бути сигналом недоброякісності складеного документу.

До типових помилок і відхилень в оформленні документів відносяться: невиконання бухгалтерами загальних вимог до створення, ведення, зберігання первинних бухгалтерських документів. Адже, всі господарські факти, які зафіксовані в бухгалтерському обліку, повинні бути документально підтверджені.