Читайте также:
|
|
- незалежність,
- об'єктивність,
- компетентність,
- конфіденційність,
- доброзичливість,
- платність послуг,
- відсутність самореклами,
Об'єктивність та незалежність
Аудитор повинен дотримуватися неупередженого ставлення до об'єкта дослідження, його висновок повинен ґрунтуватися на основі результатів дослідження, підтверджених аудиторськими доказами. Об’єктивність суджень.
Одним з факторів забезпечення умов об'єктивності є незалежність аудитора. Незалежність аудитора обумовлена його професійною діяльністю та ґрунтується на відсутності матеріальної зацікавленості аудитора у результатах діяльності суб'єкта, що перевіряється. Незалежність аудитора має правові, етичні та економічні аспекти.
Доброзичливість
Аудитор зобов'язаний проявляти до клієнта доброзичливе ставлення, у спілкуванні з клієнтом дотримуватись спокійного й витриманого тону. Доброзичливість аудитора проявляється у повазі до замовника та колег у професійному спілкуванні, позитивному ставленні до критичних зауважень з приводу виконаної роботи, повазі до думки інших фахівців та урахуванні її в процесі дослідження.
Конфіденційність інформації
Аудитор повинен дотримуватись суворої конфіденційності всієї без винятку інформації, одержаної в процесі проведення аудиту.
Будь-яка інформація не може бути розголошена без спеціального дозволу клієнта. Єдиним винятком з даного правила є обов'язок аудитора (аудиторської фірми) надати за рішенням судових органів або з санкції прокурора конкретну інформацію (документацію), зазначену в рішенні суду (з санкції прокурора), відповідним судовим або правоохоронним органам.
Компетентність аудитора
Аудит виконується з відповідною професійною майстерністю особами, які мають відповідну фахову підготовку, досвід і компетентність у цій галузі.
Аудиторові необхідно мати спеціальні знання із загальних та спеціальних дисциплін, рівень яких підтверджується кваліфікаційним іспитом в Аудиторській палаті України, та мати практичний досвід роботи. Крім того аудитор має бути обізнаним у всіх змінах Національних нормативів аудиту і супутніх до аудиту робіт, Кодексу професійної етики аудиторів України, а також українського законодавства. При проведенні аудиту слід дотримуватися обміркованого підходу до методики й техніки виконання як аудиту в цілому так і окремих аудиторських процедур. Компетентність аудитора є основним фактором, який забезпечує обґрунтованість та доцільність вибору методики й техніки аудиту в кожному конкретному випадку.
Платність послуг
Аудитор не має право безкоштовно надавати послуги і отримувати плату у вигляді комісійних, доходи не повинні залежить від обмеженою кількості клієнтів
Відсутність самореклами
Досягнення в інших сферах не повинні заважати проведенню аудиту
Методологічні принципи
Методологічні принципи включають:
- планування аудиту;
- обґрунтованість оцінки значущості аудиторських доказів, а також системи внутрішнього контролю;
- доцільність вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв суттєвості й достовірності;
- дотримання методик оцінки ризиків та вибіркової перевірки даних;
- аналіз інформації та формування висновків;
- відповідальність за складений висновок;
- дотримання порядку документального оформлення;
- взаємодія аудиторів, обґрунтування використання результатів роботи іншого аудитора або експерта;
- повне інформування клієнта;
- контроль якості роботи аудитора.
Методологічні принципи можуть в окремих випадках мати рекомендуючий характер. Обов'язковість або рекомендуючий характер методологічних принципів регламентується тими конкретними нормативами аудиту, в яких описуються відповідні принципи.
Планування
Цей принцип слід віднести до обов'язкових. Метою планування аудиту є звернення уваги аудитора на найважливіші напрямки аудиту, на виявлення проблем, які слід перевірити найретельніше. З метою ефективного проведення аудиторської перевірки аудиторові слід планувати свою роботу. Планування має ґрунтуватися на попередньому вивченні особливостей фінансово-господарської діяльності клієнта.
У планах потрібно передбачати:
• одержання знань про систему обліку клієнта, облікової політики і процедур внутрішнього контролю;
• очікуваний рівень довіри до системи внутрішнього контролю;
• визначення і програмування змісту, терміну проведення і розміру процедур перевірки, яку необхідно виконати;
• координацію всіх аудиторських робіт та послуг.
5. Види аудита
У МСА виділяють поняття зовнішній і внутрішній аудит, фінансовий і управлінський (операційний). Названі види аудиту мають різну мету і завдання.
Зовнішній аудит здійснюють незалежні аудитори (аудиторські фірми), зі сертифікатом аудитора, що дає їм право займатися аудиторською діяльністю, на підставі господарського договору укладеного з суб’єктами господарювання.
Замовниками зовнішнього аудиту можуть бути:
- держава в особі органів місцевого самоврядування, фонд держмайна при приватизації, управління по ЦП і фондовому ринку при емісії ЦП, податкова інспекція при ліквідації під-ва
- власник під-ва (дивіденди)
- інвестори
- банки
Зовнішній аудит не залежить від клієнта в матеріальному та організаційному плані. Замовник визначає об’єкти, цілі перевірки.
Згідно законодавству зовнішній аудит поділяють на обов’язковий та ініціативний.
Під обов'язковим аудитом розуміється аудит, що проводиться аудиторською фірмою (аудитором) у випадках, прямо передбачених чинним законодавством. Наприклад, аудит діяльності комерційних банків, страхових компаній, підприємств, які оприлюднюють фінансову звітність тощо
Ініціативний аудит - це аудит, що надається аудиторською фірмою (аудитором) на замовлення господарюючого суб'єкта згідно з укладеним договором та узгодженою програмою. При цьому замовник має право ініціювати проведення аудиту в будь-який час і будь-якою фірмою. (перед приходом нового бухгалтера)
Об’єкти обов'язкового аудиту:
1) фінансова звітність та консолідована фінансова звітність відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету (ВАТ, ЗАТ, КБ, холдингові, страхові, трастові компанії, СП з іноземними інвестиціями);
2)зміна форми власності;
3) ліквідація підприємства;
4) емісія цінних паперів.
Проведення аудиту є обов'язковим також в інших випадках, передбачених законами України.
Внутрішній аудит виконують штатні працівники підприємства з метою надання допомоги керівництву в прийнятті управлінських рішень. У перелік функціональних обов'язків внутрішнього аудитора входять: перевірка фінансової звітності, обліку, первинних документів щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання; перевірка системи внутрішнього контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, оцінка економічної ефективності господарських операцій; складання і перевірка виконання бізнес-планів тощо.
Внутрішній аудит це складовий елемент СВК
Поділ обліку на фінансовий і управлінський відповідно породжує різновидність аудиту: фінансовий і управлінський (операційний). Управлінський аудит є різновидністю внутрішнього аудиту і здійснюється з метою розробки рекомендацій щодо економії та ефективного використання ресурсів для досягнення кінцевого фінансового результату господарської діяльності підприємства, вдосконалення чинної системи обліку і контролю за процесами виробництва.
За способом організації аудиту можна виділити суцільний, вибірковий і комбінований аудит.
При суцільному аудиті підтверджуються статті звітності на підставі всіх документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання, за весь період, що підлягає аудиту.
Вибірковий аудит передбачає підтвердження статей звітності на підставі певної частини документів, що відбираються за науково обгрунтованою схемою, за той чи інший період часу.
Комбінованим називають аудит, у ході якого одна частина статей звітності вивчається суцільно, а інша - вибірковим способом.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 30 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |