Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ. 1. Наказ Міністерства освіти України №161 от 02.06.1993 р

1. Наказ Міністерства освіти України №161 от 02.06.1993 р. «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах».

2. Інформаційний пакет з напряму підготовки 6.030601 «Менеджмент».

4. Вища освіта України i Болонськiiй процес: навч. посiб. / М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук. – К.: Освiта Украни, 2004.

5. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Перс. С англ. – М.: Дело, 1992. – 702 с.

7. Цыпкин Ю.А., Люкшинов А.Н., Эриашвили Н.Д. Менеджмент. Учеб. Пособие для вузов / Под ред.проф. Ю.А. Цыпкина. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 439 с.

8. Якокка Л. Карьера менеджера: Пер. с англ. – М.: прогресс, 1991. – 384 с.

9. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України. Електронний режим доступу: www.mon.gov.ua.

10. Офіційний сайт Державного фонду фундаментальних досліджень. Електронний режим доступу: www.education.gov.ua.

11. Офіційний сайт ЖДТУ Електронний режим доступу: www.ztu.edu.ua

12. Офіційний сайт кафедри менеджменту ЖДТУ Електронний режим доступу: www.ztu.edu.ua/ua/structure/faculties/fem/kmm.php

Додаток

Зразок титульного листа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ

КАФЕДРА «МЕНЕДЖМЕНТУ ОРГАНІЗАЦІЙ І АДМІНІСТРУВАННЯ»

ЗВІТ

з навчальної практики «Вступ до фаху»

Виконавець __________________ Студент _________________

(підпис, дата) (П.І.Б.)

Група _________________

Керівник практики __________________________________

(підпис, дата) (П.І.Б.)

Житомир – 2015

Зміст

ЗМІСТ

ВСТУП

З часу аварії на ЧАЕС минуло 26 років, але, на жаль, і досі Україна часто асоціюється з Чорнобильською аварією. Наслідки Чорнобильської катастрофи стали проблемою не лише України, а всієї світової спільноти. Тому у роботі із подолання наслідків аварії на ЧАЕС всі ці роки задіяні міжнародні організації. Вирішення проблем реабілітації та повторного заселення відчужених земель та радіоактивно забруднених територій дозволять оцінювати потенційні можливості поводження з такими землями, включаючи повторне заселення.

1. Методика відбору зразків. Правила відбору та зберігання

Загальні вимоги для відбору проб ґрунту

Відбирання проб ґрунту має забезпечувати репрезентативність проб. Відібрані проби повинні найбільш повно і достовірно характеризувати радіоактивне забруднення території радіонуклідами.

Відбирання проб виконують спеціалісти, які мають необхідну фахову підготовку в галузі радіаційного контролю. Вони мусять використовувати атестований та провірений дозиметр-радіометр гамма-бета випромінювань з пошуковими функціями, систему глобального позиціювання для визначення координат міст відбору проб ґрунту (точність 1–5 м), а також пробовідбірник ґрунту, який відповідає таким вимогам:

- він повинен мати робочу площу відбору проби ґрунту не менше 0,001 м² і забезпечувати можливість відбору ґрунту на глибину 0,2 м;

- його конструкція повинна гарантувати повноту відбору проби ґрунту і виключати попадання ґрунту в його робочу частину з суміжної площі, яка не враховується під час пробовідбору.

Інші вимоги до відбирання проб ґрунту – за ДСТУ Б В.2.1-8 та ДСТУ 4287. Безпека під час відбирання проб ґрунту, транспортування, зберігання – згідно з НРБУ, ДСП 6.074.120 та ДСТУ ISO 10381-3.

Загальні вимоги до вибору пробних майданчиків

Розташування пробних майданчиків має відповідати таким вимогам:

- вибране місце мусить бути максимально горизонтальним, рівним, з однорідним рослинним покривом без наявних порушень цілісності поверхні;

- найближчі будівлі та дерева мають бути розташовані на відстані не ближче двох їх висот від пробного майданчика;

- пробний майданчик повинен бути розташований не ближче 20 м від доріг і місць акумулювання або змиву радіоактивного забруднення на поверхні ґрунту.

Відстань між місцями відбору точкових проб ґрунту на пробному майданчику або між пробними майданчиками має бути не менше 1 м. Для центру пробного майданчика визначають географічні координати, які заносять у паспорт проби і журнал обстеження.

Гамма-зйомка обстежуваної ділянки

Перед відбором проб на обстежуваній ділянці виконують вимірювання потужності дози гамма-випромінювання в повітрі (потуж­ності експозиційної, поглинутої або еквівалентної дози). Гамма-зйомка проводиться по регулярній мережі галсами на висоті 1 м від поверхні ґрунту. Точки вимірювання розташовують на маршрутних лініях на відстанях не більше 100 м одна від одної. Результати вимірювань заносять до журналу обстежень.

За отриманими результатами обраховують середнє значення потужності гамма-дози і максимальні відхилення від цього значення. У випадку, коли максимальні відхилення не відрізняються від середнього значення більше ніж на 30%, ділянку вважають однорідно забрудненою.

Коли ж максимальні відхилення відрізняються від середнього значення потужності гамма-дози більше ніж на 30%, ділянка вважається забрудненою неоднорідно.

У разі неоднорідного забруднення території в місцях локальних неоднорідностей проводять додаткову гамма-зйомку з метою виявлення їх меж і виділення рівномірно забруднених елементарних ділянок.

Відбирання точкових проб ґрунту

Точкові проби відбирають пробовідбірником. Місця відбору точкових проб ґрунту розташовують на пробному майданчику приблизно рівномірно. Точкові проби не допускається відбирати в пониженнях мікрорельєфу, на задернованих пробних майданчиках – у місцях з порушеною дерниною. У визначеному місці зрізують рослинність і робочу частину пробовідбірника вдавлюють у ґрунт на глибину 0,2 м. Відібрану пробу зсипають (видавлюють) у марковану упаковку. На ущільнених ґрунтах допускається відбирання проби на дану глибину в кілька етапів.

Для формування об’єднаної проби ґрунту рекомендується використати 5 точкових проб, які відбирають методом конверта. Маса об’єднаної проби ґрунту повинна бути не менше 1 кг. Об’єднану пробу формують безпосередньо під час відбору точкових проб.

Під час відбору точкових проб та формування об’єднаної проби повинна бути виключена можливість повторного забруднення проби. Гомогенізувати пробу ґрунту в польових умовах і відбирати її частину для наступного виміру активності не допускається.

Відбирання проб ґрунту в сільських населених пунктах та на природних ландшафтах

Під час проведення радіаційного контролю в сільському населеному пункті всю його територію приймають за обстежувану ділянку. На природному ландшафті за межами населеного пункту за обстежувану ділянку приймають певну її частину площею до 5 га.

Для визначення однорідності забруднення обстежуваної ділянки проводять гамма-зйомку.

У разі однорідного забруднення населеного пункту на його території у місцях, де значення потужності дози гамма-випромінювання є найближчим до середнього, вибирається 5 пробних майданчиків. Пробні майданчики розташовують так, щоб один з них був ближче до центру обстежуваної ділянки, а інші чотири до його периферії.

За однорідного забруднення обстежуваної ділянки на природному ландшафті на ній вибирають один пробний майданчик. У разі неоднорідного забруднення обстежувана ділянка поділяється на рівномірно забруднені підділянки і пробні майданчики вибирають на кожній з них.

У випадку, якщо радіоактивне забруднення будь-якого пробного майданчика на обстежуваній ділянці за результатами лабораторних досліджень відрізняється більш ніж на 50% від середнього значення для цієї обстежуваної ділянки, то на ньому додатково вибирають 5 пробних майданчиків і проводять відбір проб ґрунту.

Відбирання проб ґрунту на сільськогосподарських угіддях

Відбирання проб ґрунту на орних сільськогосподарських угіддях рекомендується проводити до початку весняно-польових робіт та безпосередньо перед збиранням урожаю. На неорних сільськогосподарських угіддях (луки, пасовища, сінокоси) пробовідбір про­водять впродовж вегетаційного періоду.

Під час проведення радіаційного контролю за обстежувану ділянку приймають все угіддя, якщо його площа не перевищує 5 га. Більші за площею угіддя ділять на частини по 5 га, і для кожної частини проводять обстеження.

Для визначення місць відбору проб на обстежуваній ділянці проводять гамма-зйомку.

У разі однорідного забруднення обстежуваної ділянки на сільськогосподарських угіддях вибирають один пробний майданчик.

За неоднорідного забруднення обстежуваних ділянок пробні майданчики вибираються на кожній виділеній рівномірно забрудненій ділянці.

Відбирання проб за локального аварійного радіоактивного забруднення території

Локальне радіоактивне забруднення ґрунту настає в результаті локальних радіаційних аварій (НРБУ). Границі радіоактивного забруднення території у разі локальних радіаційних аварій визначають Державні регулюючі органи.

Для визначення місць відбирання проб для радіаційного контролю на обстежуваній ділянці проводять гамма-зйомку або вимірювання щільності потоку бета-частинок залежно від типу радіоактивного випромінювання.

Тип радіоактивного випромінювання визначають попередньо з інформації про джерело забруднення. За відсутності такої інформації проводять як гамма-, так і бета-зйомку.

Під час проведення радіаційного контролю за обстежувану ділянку приймають угіддя в цілому, якщо його площа не перевищує 1 га. Більші за площею угіддя ділять на частини площею до 1 га, і для кожної частини проводять обстеження.

Пробні майданчики на ділянках, які забруднені радіонуклідами нерівномірно по площі, розташовують вздовж ліній нерівномірної координатної сітки. Відстань між лініями сітки встановлюють з урахуванням віддаленості від джерела забруднення і ймовірного напрямку розповсюдження забруднення (переважаючий напрям вітру, нахил рельєфу) та результатів гамма- (бета-) зйомки. У разі однорідного забруднення обстежуваної ділянки на природному ландшафті на ній вибирають один пробний майданчик. За неоднорідного забруднення обстежуваних ділянок пробні майданчики вибирають на кожній виділеній рівномірно забрудненій ділянці.

Маркування, транспортування, зберігання і утилізація проб ґрунту

Кожна проба ґрунту має бути чітко ідентифікована. Безпосеред­ньо на упаковку водостійким маркером або на етикетку до проби наносять шифр проби, дату і час відбору. Для кожної проби ґрунту складають протокол відбору.

Проби доставляють в лабораторію якнайшвидше після їх відбирання. Дозволено транспортування усіма видами транспорту у разі дотримування вимог ДСП 6.074.120 [5].

Зберігають відібрані проби ґрунту до виміру в них активності радіонуклідів у темному місці за температури 2–6 ºС з вільним доступом повітря. Дослідження необхідно проводити якнайшвидше після відбирання проб. Через дві доби після проведення вимірювань проби ґрунту підлягають списанню та утилізації відповідно до ДСП 6.074.120 [5] та згідно з нормативними документами установи, яка проводила вимірювання.

Методи відбору проб рослинної продукції для радіаційного контролю

Вміст радіонуклідів у сільськогосподарській продукції, що вирощується на техногенну забруднених територіях, є головною ланкою на шляху формування додаткових дозових навантажень на людину.

Відбирання проб рослинної продукції при оптимальних витрат часу і засобів повинна забезпечувати репрезентативність пробовідбору для оцінки всього урожаю. Відібрані проби мають достовірно характеризувати забруднення продукції радіонуклідами техногенного походження і давати змогу отримувати оцінки медіани питомої активності врожаю рослин з необхідною точ-
ністю.

Відбирають проби спеціалісти, які мають необхідну підготовку в галузі радіаційного контролю, за обов’язкової присутності представника підприємства – власника продукції.

Процедура відбирання проб рослинної продукції для радіаційного контролю включає в себе:

– відбирання точкових проб;

– формування об’єднаної проби;

– виділення середньої проби для визначення активності радіонуклідів.

Вага точкової проби рослинної продукції залежить від її
типу і становить для:

– картоплі, коренеплодів, інших овочів, фруктів – 1–1,5 кг;

– сіна, соломи, зерна та продуктів його помолу – 0,1–0,2 кг;

– ягід – 0,1–0,4 кг;

– зеленої маси (трава) – вся проба, відібрана з визначеної площі.

Вага середньої проби рослинної продукції для радіаційного
контролю має бути не меншою 1,5 кг.

Примітка. Вага середньої проби в кожному конкретному випадку може бути уточнена відповідно до вимог методики вимірювання, що застосовується в лабораторії, яка проводить радіаційний контроль

Безпека під час відбору проб, транспортування, зберігання, під час підготовки та вимірювання активності радіонуклідів забезпечується відповідно до НРБУ-97, ДСП 6.074.120-01.

1. Визначення щільності радіоактивного забруднення грунту.

Основною одиницею землекористування є ділянка (поле), яка визначена під час проведення землевпорядних робіт з урахуванням однорідності ґрунтового покриву. Елементарною структурною одиницею, на яку ця методика регламентує відбір проб ґрунту для оцінки щільності радіоактивного забруднення, є елементарний майданчик. У процесі обстеження ділянки (поля, лісу) вона ділиться на репрезентативні елементарні майданчики. Максимальна площа залежить від категорії складності ґрунтового покриву (ДСТУ 4287:2004) та нерівномірності (плямистості) радіоактивних випадінь. Для чорнобильських радіоактивних випадінь та можливих аналогічних вона повинна бути для сільськогосподарських угідь і лісу не більше 5 га. Рівень радіоактивного забруднення такого майданчика є випадковою величиною, а його характеристикою є медіана щільності радіоактивних випадінь. Репрезентативний відбір проб ґрунту на майданчику та вимір їх активності повинен забезпечувати одержання достовірної інформації про медіану щільності забруднення майданчика радіонуклідами.

Проба ґрунту може бути відібрана різними способами: шляхом відбору в одному місці (точкова проба); шляхом об’єднання декількох точкових проб (об’єднана проба), відібраних на пробному майданчику. У методиці розглянуті обидва способи пробовідбору.

Вона поширюється на визначення щільності забруднення радіонуклідами техногенного походження сільськогосподарських угідь і лісів та на кількість проб ґрунту, які відбираються для оцінки цього показника.

Загальні вимоги до визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту

Ця методика повинна забезпечувати репрезентативність оцінок медіани щільності забруднення радіонуклідами техногенного походження ґрунту сільськогосподарських угідь та лісу необхідних для паспортизації радіаційне, радіаційного контролю та прийняття управлінських рішень щодо мінімізації додаткового опромінення населення, підвищення ефективності контрзаходів та оптимізації витрат на їх реалізацію.

Роботи з визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту проводить досвідчений у галузі радіоекології персонал.

Перед відбором проб на обстежуваній ділянці виконують вимірювання потужності дози гамма-випромінювання в повітрі (потужності експозиційної, поглинутої або еквівалентної дози).

Під час відбору проб ґрунту обстежувана територія повинна бути поділена на елементарні майданчики площею не більше 5 га, на кожному з яких проводиться незалежне обстеження.

Для точкової проби ґрунту площа пробовідбору повинна бути не менше 0,001 м², для об’єднаної проби ґрунту – не менше 0,003 м².

Інші вимоги до методики відбору, підготовки та вимірювання проб ґрунту, які не викладені у цьому стандарті, встановлюються за ДСТУ Б В.2.1-8-2001 (ГОСТ 12071-2000), ДСТУ ISO 11464-2001, ДСТУ 4287:2004, ГОСТ 17.4.3.01-83.

Безпека під час відбору проб ґрунту, транспортування, зберігання, підготовки та вимірювання активності радіонуклідів забезпечується відповідно до ДСТУ ISO 10381-3:2004, НРБУ-97/Д-2000, ДСП 6.074.120-01.

Розрахунок медіанного значення щільності адіоактивного забруднення ґрунту

Значення щільності забруднення ґрунту певним радіонуклідом за результатами вимірювання окремої проби визначається за формулою:

(3.2)

де А_i – загальна активність радіонукліду в окремій пробі, Бк/кг;

S _пр – площа відбору проби, м².

Значення щільності забруднення ґрунту j -го елементарного майданчика s_е певним радіонуклідом визначають як вибіркову медіану із значень s_i згідно з ДСТУ 3514-97

(3.3)

де (s ₁, s ₂ … s_n) – упорядковані за зростанням значення щільності забруднення ґрунту на елементарному майданчику, Бк/кг.

Значення щільності забруднення ґрунту угіддя певним радіонуклідом на ділянці (поле, угіддя) s визначається як вибіркова медіана згідно з ДСТУ 3514-97 із значень s_j, для елементарних майданчиків

(3.4)

де (s ₁, s ₂ … s_k) – упорядковані за зростанням значення щільності забруднення ґрунту на елементарному майданчику, Бк/кг.

Вимоги до похибки визначення щільності радіоактивного забруднення ґрунту

Припустима похибка d_g визначення медіани щільності радіоактивного забруднення ґрунту на ділянці обумовлюється метою радіологічного обстеження або замовником обстеження. В тому випадку, коли значення припустимої похибки d_g визначення медіани щільності радіоактивного забруднення ґрунту не встановлене завданням радіологічного обстеження або замовником обстеження, воно забезпечується не більше 30% з довірчою ймовірністю g = 0,95 (d_0,95 £ 0,3).

1. Вимірювання питомої активності радіонукліду у зразку грунту на Поліському філіалі УкрНДІЛГА

Згідно з опанованою методикою та знань про принципи роботи дозиметричних, радіометричних та спектрометричних приладів, в приміщенні лабораторії радіології Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації проводять вимірювання питомої активності ¹³⁷Cs у зразках грунту. Результати вимірювань заносяться у відповідні відомості, для подальшого використовування у відповідних завданнях.

1. Визначення та застосування коефіцієнта пропорційності

Коефіцієнт пропорційності (К) між щільністю забруднення грунту і гамма-фоном на час обстеження розраховується за співвідношенням:

К = As/ПЕД, де

As – щільність забруднення грунту радіоцезієм, кБк/м² (Кі/км²)

ПЕД – потужність експозиційної дози гамма-випромінювання

Студенти виконують розрахунки згідно вихідних даних

1. Визначення концентрації радіонукліду у зразках сільськогосподарської продукції

Згідно з опанованою методикою та знань про принципи роботи дозиметричних, радіометричних та спектрометричних приладів, в приміщенні лабораторії радіології Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації проводять вимірювання питомої активності ¹³⁷Cs у зразках сільськогосподарської продукції. Результати вимірювань заносяться у відповідні відомості, для подальшого використовування у відповідних завданнях.

1. Розрахунок коефіцієнтів інтенсивності радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції (КП, КН)

На основі раніше отриманих даних студенти розраховують показники інтенсивності радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції.

Коефіієнт переходу (КП) розраховується за формулою:

КП = Am/As, де

Am – питома активність ¹³⁷Cs у зразку сільськогосподарської продукції, Бк/кг

As – щільність радіоактивного забруднення грунту, кБк/м²

Коефіцієнт накопичення (КН) розраховується за формулою:

КН = Am₁/ Am₂, де:

Am₁ – питома активність ¹³⁷Cs у зразку сільськогосподарської продукції, Бк/кг

Am₂ - питома активність ¹³⁷Cs у зразку грунту, Бк/кг

Результати розрахунків заносяться у зошит.

1. Розрахунок раціону ВРХ за критеріями неперевищення ДР-97 та ДГН-2006

Гранично допустимий вміст радіонуклідів у раціоні великої рогатої худоби визначається за співвідношенням:

ГДВ = ДР*100/КК, де

ГДВ – гранично допустимий вміст радіонукліду у раціоні ВРХ, Бк/кг;

ДР – допустимий рівень вмісту радіонуклідів у тваринницькій продукції (молоко, мʹясо), (Бк/л, Бк/кг)

Згідно з вимогами ГН-2006, концентрація ¹³⁷Cs у молоці та молочній продукції для харчових потреб не повинна перевищувати100 Бк/л, а ⁹⁰Sr – 20 Бк/л. Для одержання такого молока при низькій якості кормів у раціоні дійних корів може бути не більше 10 кБк ¹³⁷Cs і 20 кБк ⁹⁰Sr. Якщо забрудненість кормів не перевищує допустимого рівня, добовий раціон для дійних корів складають за існуючими нормами згодовування окремих видів кормів і поживних речовин.

1. Визначення доцільності перепрофілювання за вихідними даними

У господарствах, розташованих на малопродуктивних грунтах з підвищеними коефіцієнтами переходу радіонуклідів до рослин, де застосування більш простіших заходів малоефективне, доцільно перепрофілювання молочного скотарства на мʹясне. Науково-обгрунтовані технології утримання мʹясної худоби з урахуванням метаболізму радіо цезію в організмі тварин дають змогу використовувати забруднені землі практично без обмежень. На забруднених землях Житомирської області доцільно розводити поліську мʹясну худобу, яка найбільш пристосована до умов Полісся.

При перепрофілюванні мʹясної галузі необхідно враховувати, що найбільш " чисте " мʹясо отримують при розведенні свиней та птиці, а найбільш забруднену продукцію отримують у галузі вівчарства.

Розведення і вирощування свиней та птиці допускається без обмежень, так як при їх годівлі використовують корми (концентрати, коренеплоди), які накопичують незначну кількість радіонуклідів, що дає можливість отримувати мʹясо в 5-10 разів менш забруднене в порівнянні з мʹясом ВРХ та овець. Після аварії на ЧАЕС вівчарство було практично ліквідовано в звʹязку з високим поверхневим забрудненням вовни та відсутністю технологій та методів її очищення. Лише в четвертій зоні радіоактивного забруднення товарне вівчарство можна вести без обмежень. У третій зоні в стійловий період добове надходження ¹³⁷Cs з раціоном не повинно перевищувати 3,6 кБк. При переведенні овець на пасовищне утримання бажано використовувати угіддя, де проведено докорінне чи поверхневе поліпшення. При відсутності цих умов овець належить випасати на пасовищах, де концентрація ¹³⁷Cs у траві не перевищує 600 Бк/кг.

Бджільництво можна вести без обмежень на всій території радіоактивного забруднення, де дозволена трудова діяльність.

На територіях, де допустиме ведення сільськогосподарського виробництва, проте неможливе утримання продуктивних тварин, краще займатися конярством. Коні є унікальними тваринами, які можуть без обмеження використовувати кормові ресурси забрудненої зони. Як сільськогосподарський та біологічний обʹєкт, коні належать до довго ростучих тварин, тому при їх вирощуванні та використанні можна згодовувати найзабрудненіші корми. При продажі на експорт та здачі робочих коней на мʹясокомбінат при необхідності практикують заключну відгодівлю "чистими" кормами протягом 2-2,5 місяців. Слід відмітити, що в 1 кг конини з добового раціону надходить 7-8% ¹³⁷Cs, а в 1 л молока кобил – 0,7-0,9%. У кінському гної концентрація ¹³⁷Cs перевищує у 5-10 разів його вміст у пасовищній траві.

Використовуючи вихідні дані питомої активності пасовищної трави та отримані раніше результати вимірювань питомої активності грунту, студенти вираховують щільність забруднення грунту ¹³⁷Cs, коефіцієнт переходу у траву, визначають зону радіоактивного забруднення та обґрунтовують доцільність перепрофілювання та можливість утримання того чи іншого виду сільськогосподарських тварин.

РОССИЙСКАЯ ФЕДЕРАЦИЯ