Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Правила. Найважливішим індикатором комерційної ефективності роботи фірми є частка ринку продукції, що випускається

Читайте также:
  1. Cтенограмма из лекции 4 правила,лектор Руслана абу Ибрахима,подробный разбор о запрете фото и видео.
  2. I. Правила ведения дневника
  3. I. Правила оформления отчета по практике
  4. I. Правила оформления отчета по практике
  5. I. Правила терминов
  6. I. Прочтите слова и объясните правила чтения буквы е
  7. II. Правила оформления курсовой работы
  8. II. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕНИЯ РАБОТЫ
  9. III. Общие правила заполнения рецепта.
  10. IV. Упражнения пауэрлифтинга и правила их выполнения.

 

Найважливішим індикатором комерційної ефективності роботи фірми є частка ринку продукції, що випускається. Завданням будь-якої маркетингової стратегії є підвищення частки ринку. Чим більша частка ринку, тим успішнішим є бізнес, менші витрати – нижча собівартість продукції. Як тільки підприємство займе максимальну частку ринку, воно може отримати безліч додаткових можливостей: встановити більш високі ціни на продукцію, диктувати свої умови дистриб'юторам, випускати продукцію більшими обсягами тощо.

Розрахунок частки ринку є доцільним для розвитку фірми тільки тоді, коли проводиться періодично і за досить тривалі проміжки часу. При цьому необхідно враховувати, що на об'єктивність розрахунків сильно впливають складність отримання повної та достовірної інформації про ринок, недосконалість антимонопольного законодавства України, необхідність постійного відстеження поведінки конкурентів.

При вимірюванні частки ринку за різними варіантами можуть виникнути певні труднощі, пов'язані з обмеженою доступністю необхідних даних. Так, вимірювання частки ринку передбачає, що фірма повинна оцінити сумарний обсяг продажів в кожному сегменті. Визначення відносної частки ринку вимагає знання обсягів продажів основних конкурентів. На ринках споживчих товарів необхідні дані доступні через союзи споживачів та дилерів, причому їх точність стає все більш високою завдяки оптичним пристроям зчитування товарних кодів. В інших галузях, де урядові організації та професійні асоціації не забезпечують необхідних статистичних даних, придбання або самостійне одержання інформації, необхідної для проведення стратегічного аналізу, входить в завдання маркетингової інформаційної системи.

Досліджуючи частку ринку підприємств хлібопекарської галузі, слід звернути увагу на місткість ринку, обсяги реалізації продукції найближчих конкурентів та лідера ринку.

Вибір підприємств-конкурентів є вагомим етапом у процесі визначення частки ринку підприємства, адже спираючись на обсяги продажів найважливіших із них можна більш точно виявити конкурентні переваги чи недоліки, можливості для подальшого зростання та досягти поставленої мети.

Специфікою визначення частки підприємства на ринку хлібопекарської продукції міста Києва та області є наявність потужного монополіста ПАТ «Київхліб», до складу якого входить 6 комбінатів у м. Києві, що займають 90% столичного ринку хліба та хлібобулочних виробів, а також 6 майданчиків у Київській області в містах Бровари, Васильків, Макарів, Сквира, Біла Церква та Фастів. Визначати частку ринку, спираючись на обсяги реалізації хлібобулочної продукції міні-пекарнями, що стрімко почали нарощувати свої обсяги виробництва, чисельно досить складно. Це пов’язано з тим, що обсяги хліба та хлібобулочних виробів, вироблених поза підприємств великого товарного виробництва, не обліковуються державним комітетом статистики і в статистичних даних не представлені.

Найближчий конкурент ПАТ «Київхліб» – це ТОВ «Колос ЛТД». Також конкурентами є холдинг «Хлібні інвестиції», ПП «Переяслав-Хмельницький», Житомирський хлібозавод, Черкаський хлібозавод, ПАТ «Одеський коровай» тощо. Крім того, мережі супермаркетів «Сільпо», «Метро», «Велика кишеня» пропонують споживачам Києва та області хліб та хлібобулочні вироби власного виробництва.

Місткість ринку хлібобулочних виробів для київського регіону, за даними комітету статистики, в 2011 році оцінювалася в розмірі 250 тис. тонн або в грошовому еквіваленті становить 1502000 тис. грн., що складає приблизно 15% від загального обсягу українського ринку. Така характеристика регіону обумовлена ​​великою концентрацією споживачів, що власне і гарантує постійне лідерство ПАТ «Київхліб» в Україні в якості виробника хлібобулочних виробів номер один.

Визначаючи частку ринку підприємства у певному сегменті, асортимент хлібобулочної продукції слід розділити на хліб масових сортів, нетрадиційні хлібобулочні вироби та борошняні кондитерські вироби. Останні – це окремий ринок.

До продуктів, які мають власну нішу, належать нетрадиційні хлібобулочні вироби, частка яких на ринку не перевищує 3%, а в асортименті провідних виробників коливається в межах 2-5%. Це продукція з так званими додатковими корисними властивостями, а саме: вітамінізований хліб, хліб грубого помелу, зерновий хліб. У до кризовий період продукцію даного напрямку випускали переважно невеликі приватні пекарні, в той час як лідери ринку на неї звернули увагу тільки останні кілька років. Як правило, вона виробляється з високоякісних натуральних інгредієнтів і коштує досить дорого.

За останній рік суттєвих змін смаки споживачів хлібобулочних виробів практично не зазнали. Як і раніше, високим попитом користується «соціальний» хліб, зважаючи на його низьку ціну, а також булочки. Так, попит на здобу в середньому за останні 3 роки зріс на 2,5%. При цьому хліб масових сортів у структурі виробництва підприємств у середньому по галузі складає 70%. У той же час спостерігалося скорочення виробництва пшеничного хліба і перерозподіл обсягів між здобою і змішаними сортами.

Отже, визначаючи частку ринку, можна спиратися на обсяги реалізації хлібобулочних виробів певної категорії (якщо підприємство не виготовляє ті чи інші сорти хліба або представлене на ринку лише булочними та здобними виробами). Це суттєво спростить розрахунки та надасть більш точні результати, підприємство матиме змогу оцінити свої сили в певному сегменті хлібобулочної продукції та визначити можливості для подальшого зростання.

 

Правила

конкурсного приймання учнів
до гімназії

 

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

«НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНЕ ОБ’ЄДНАННЯ №28

«ГІМНАЗІЯ – ШКОЛА І СТУПЕНЯ –

ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА–САДОК) –

ЦЕНТР ПОЗАШКІЛЬНОЇ РОБОТИ»

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

м. Дніпропетровськ

2014
Загальні положення

1.1. Ці Правила розроблено відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. № 778, Інструкції про організацію та діяльність гімназії, затвердженої наказом Міністерства освіти України №217 від 20.07.1995р., Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, наказом Міністерства освіти і науки України від 19 червня -2003 р. № 389, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 4 липня 2003 р. за № 547/786 (далі — Інструкція) та Статуту КЗО НВО №28

1.2. Приймання дітей до гімназії здійснюється на конкурсній основі.

1.3. У конкурсному відборі (конкурсі) можуть брати участь учні незалежно від місця проживання.

1.4. Конкурсні випробування здійснюються на безоплатній основі.

2. Організація конкурсу

2.1. Правила конкурсного приймання оголошуються не пізніше ніж за два місяці до його початку. Оголошення щодо умов і термінів проведення конкурсу розміщується у приміщенні навчального закладу. Зміст оголошення доводиться до відома населення через сайт навчального закладу.

2.2. Не пізніше ніж за місяць до початку конкурсу в приміщенні навчального закладу та на шкільному сайті розміщується перелік питань з навчальних предметів, за якими проводитимуться випробування.

2.3. Випробування в рамках основного конкурсного приймання проводяться лише після закінчення навчального року (червень - липень). За наявності вільних місць допускається додаткове конкурсне приймання (серпень), яке має бути організоване таким чином, щоб зарахування дітей відбулося не пізніше ніж за тиждень до початку нового навчального року.

2.4. Додаткове конкурсне приймання може, як виняток, відбуватися протягом навчального року за наявності вільних місць за таких самих умов, що й основний. При цьому наповнюваність класів повинна відповідати чинному законодавству.

2.5. Для проведення конкурсних випробувань в закладі створюється конкурсна комісія, склад якої затверджується наказом директора закладу і погоджується з Радою начального закладу. До складу конкурсної комісії залучається практичний психолог. Головою конкурсної комісії є директор навчального закладу або його заступник. Для проведення випробувань із загальноосвітніх предметів з кожного предмета створюється предметна комісія, до складу якої входять члени конкурсної комісії. Склад предметних комісій затверджується наказом керівника навчального закладу.

2.6. До участі в конкурсі допускаються діти на підставі особистої заяви (для неповнолітніх – заява батьків або осіб, які їх замінюють), що подається на ім'я директора навчального закладу, табеля успішності учня або свідоцтва про базову загальну середню освіту. До конкурсної комісії можна подавати копії дипломів, грамот, інших документів, які підтверджують здібності учнів з обраної спеціалізації та відображають їх навчальні та/або творчі досягнення.

2.7. Не дозволяється вимагати від учнів характеристик з попереднього місця навчання, довідок з місця роботи батьків тощо.




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 42 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав