Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Практична робота

Читайте также:
  1. II.ПРАКТИЧНА РОБОТА
  2. III.ПРАКТИЧНА РОБОТА
  3. III.ПРАКТИЧНА РОБОТА
  4. III.ПРАКТИЧНА РОБОТА
  5. X. Робота самодіяльних організацій засуджених.
  6. XV. Аналітична робота.
  7. Виховна та позакласна робота.
  8. Дипломна робота
  9. Емісійно-касова робота установ Національного банку України
  10. Завдання 1. Робота з клавіатурою

Дослід 1. Визначення вмісту сечовини в сироватці крові та сечі за реакцією з діацетилмонооксимом.

Принцип методу: Сечовина в кислому середовищі за наявності тіосемикарбазиду і солей феруму утворює з діацетилмонооксимом комплексну сполуку червоного кольору, оптична густина якої при зеленому світлофільтрі (500 – 560 нм) пропорційна концентрації сечовини.

 

Матеріальне забезпечення: розчин трихлорацетатної кислоти (ТХАК) (100 г/л), розчин сечовини (7 ммоль/л – 42г/100 мл), кольоровий реактив – до 30 мл робочого розчину феруму хлориду (основний розчин – 5 г феруму хлориду доводять до 100 мл водою і підкислюють додаванням 1 мл сульфатної кислоти конц.; з основного розчину готують робочий: 1 мл основного розчину феруму хлориду доводять до 100 мл водою, додають 8 мл конц. сульфатної кислоти і 1 мл 85 % ортофосфатної кислоти; зберігають 2 тижні у темному посуді) додають 20 мл води; 1 мл розчину діацетилмонооксиму (25 г/л, водний стабільний розчин) і 0,25 мл розчину тіосемикарбазиду (2,5 г/л водний розчин стабільний при зберіганні у темному посуді за кімнатної температури); спектрофотометр; водяна баня, нагріта до температури 100° С; сироватка крові, добова сеча профільтрована, розведена ізотонічним розчином натрію хлориду або дистильованою водою 1: 50 або 1: 100. Кольоровий розчин готують кожен раз перед використанням. Зразки: сироватка (плазма) крові ліпемічна або гемолізована; цільна кров (плазма).

Хід роботи. Хід визначення проводять за таблицею:

 

Реактив Проба
дослідна стандартна контрольна
Сироватка крові 0,02 мл - -
Еталонний розчин сечовини (7 ммоль/л.) - 0,02 мл -
Н2О - - 0,02 мл
Розчин діацетилмонооксиму (2,5 г/л) 2,00 мл 2,00 мл 2,00 мл
Розчин тіосемідкарбазиду (2,5 г/л) 2,00 мл 2,00 мл 2,00 мл

 

Пробірки закривають алюмінієвою фольгою, вміст пробірок перемішують і кип’ятять на водяній бані рівно 10 хв. Одночасно обробляють дослідну, стандартну і контрольну проби. Потім пробірки швидко охолоджують під струменем холодної води. Колориметрують дослідну пробу та стандартну проти контролю при довжині хвилі 530-560 нм (зелений світлофільтр) у кюветі з товщиною шару 1см. Вимірювання оптичної щільності слід проводити впродовж не більше 15 хв після охолодження.

Якщо після нагрівання розчин у першій пробірці каламутний, то його центрифугують впродовж 5 хв або депротеїнують розчином трихлороцтової кислоти.

Розрахунок. Концентрацію сечовини розраховують за формулою

Едос

С = · 16,64 ммоль/л,

Еет

де - С - концентрація сечовини;

Едос - оптична густина дослідної проби;

Еет - оптична густина еталонної проби.

Примітки:

1 При вмісті сечовини більше 25 ммоль/л пробу потрібно розвести дистильованою водою і повторити аналіз. Результат помножити на розведення.

2 Гемолітичні та ліпемічні сироватки депротеїнують. Для цього 0,1 мл сироватки змішують з 0,9 мл розчином трихлороцтової кислоти і центрифугують 5 хв. Так само обробляють еталон. Для аналізу відбирають дослідження так само, як для сироватки без депротеїнування. Цим самим методом можна досліджувати і кров.

Пояснити отриманий результат. Зробити висновок.

Значення для фармації та клініки. Синтез сечовини відбувається в печінці (цитозоль і мітохондрії), головним чином, з аміаку, який утворюється при дезамінуванні амінокислот, розпаді пуринових і піримідинових нуклеотидів. За добу з сечею здорової людини виділяється 20 – 35 г (або 333 – 583 ммоль) сечовини. У нормі вміст сечовини в сироватці крові становить 3,3 – 8,3 ммоль/л.

Збільшення вмісту сечовини в сироватці крові є однією з головних ознак порушення видільної функції нирок. Крім того, зростання рівня сечовини у сироватці крові може мати позаниркове походження: втрата організмом рідини (блювання, пронос, зневоднення), посилений розпад білків (гостра жирова дистрофія печінки). Зменшення вмісту сечовини може спостерігатися при захворюваннях печінки (паренхіматозна жовтяниця, цироз печінки) внаслідок порушення її синтезу в цьому органі.

Підвищений вміст сечовини у сечі спостерігають при дефіциті білка в їжі, злоякісній анемії, гарячці, інтенсивному розпаді білків в організмі, після прийому саліцилатів, при отруєнні фосфором. Знижений вміст сечовини спостерігається при цирозі печінки, паренхіматозній жовтяниці, нефриті, ацидозі, уремії.




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 40 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав