Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН

Читайте также:
  1. Mechanical Engineering (Машинобудування)
  2. Безопасность при эксплуатации дорожно-строительных машин
  3. Бельеобрабатывающие машины
  4. БИЛЕТ 9 Задание № 2 Текст задания:Описать тепловую машину Сади Карно.
  5. Бифуркация состояния социальных и человекомашинных систем таким образом есть не только объективный факт, но и продукт мыслительной деятельности конкретных личностей.
  6. В072400 – Технологические машины и обрудования
  7. Вантажопіднімальні крани за характером є рухомими машинами у процесі експлуатації яких виникають небезпечні ситуації.
  8. Ваша машина упала в воду
  9. Виды машинного перевода
  10. Влияние износа на стоимость машин и оборудования

 

I. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

1.1. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислю-вальних машин (далі - Правила) поширюються на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності, які у своїй діяльності здійснюють роботу, пов'язану з електронно-обчислювальними машинами (далі - ЕОМ) з відеодисплейними терміналами (далі - ВДТ), у тому числі на тих, які мають робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і периферійними пристроями (далі - ПП).

Правила встановлюють вимоги безпеки до обладнання робочих місць операторів ЕОМ з ВДТ та ПП (далі - оператори) та до роботи із застосуванням ЕОМ з ВДТ і ПП.

Вимоги Правил є обов'язковими для роботодавців, операторів електронно-обчислювальних машин, операторів комп'ютерного набору, операторів комп'ютерної верстки та працівників інших професій, які у своїй роботі застосовують ЕОМ з ВДТ і ПП.

1.2. Вимоги Правил не поширюються на:

робочі навчальні місця учнів, студентів у комп'ютерних класах (кабінетах) вищих, професійно-технічних, загальноосвітніх навчальних закладів;

робочі місця операторів ЕОМ у сфері управління та експлуатації атомних електростанцій;

робочі місця пілотів, водіїв або операторів транспортних засобів, обладнані ЕОМ з ВДТ і ПП, ЕОМ у системах оброблення даних на борту засобів сполучення, ЕОМ у складі машин і обладнання, що переміщуються в процесі роботи;

робочі місця працівників, які займаються обслуговуванням, ремонтом і налагодженням ЕОМ з ВДТ і ПП;

портативні системи оброблення даних, якщо вони непостійно використовуються на робочому місці;

обчислювальні машинки (калькулятори), каси (апарати) та прилади з невеликими пристроями індикації даних або результатів вимірювання;

друкарські машинки класичної конструкції, обладнані ВДТ (дисплейні друкарські машинки).

1.3. Робочі місця мають відповідати вимогам цих Правил та Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 N 7 (ДСанПіН 3.3.2-007-98) (далі - ДСанПіН 3.3.2-007-98).

1.4. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці на підприємстві здійснюються відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

1.5. Навчання і перевірка знань з питань пожежної безпеки на підприємстві здійснюються відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

1.6. Не слід допускати до роботи осіб, що в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з охорони праці, пожежної безпеки та цих Правил.

1.7. На підприємстві, де експлуатуються ЕОМ з ВДТ і ПП, створюється служба охорони праці згідно з Типовим положенням про службу охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).

1.8. На підприємстві, де експлуатуються ЕОМ з ВДТ і ПП, розробляється інструкція з охорони праці відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

 

II. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

відеодисплейний термінал (ВДТ) - частина ЕОМ, що містить пристрій для візуального відображення інформації;

електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) - електронно-обчислювальна машина з необов'язковими додатковими пристроями, системними елементами (пристрої для друку, сканери, модеми, блоки безперервного живлення та інші спеціальні периферійні пристрої);

оператор ЕОМ з ВДТ і ПП - працівник, який використовує екранні пристрої під час своєї роботи;

периферійні пристрої (ПП) - сукупність необов'язкових додаткових пристроїв, які використовуються в процесі діяльності оператора ЕОМ (клавіатура, маніпулятор "миша", дискова система, звукова система, модем, мікрофон, принтер, сканер тощо);

робоче місце - сукупність устаткування, що включає екранний пристрій, який може доповнюватись клавіатурою або пристроєм введення та/або програмним забезпеченням, що являє собою інтерфейс "оператор-ЕОМ", іншими приладами, периферійними пристроями, що включають пристрої для дискет, телефон, модем, друкувальний пристрій, тримач документів, робоче крісло і робочий стіл або робочу поверхню, а також необхідне виробниче середовище.

 

III. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ

1. Загальні вимоги

1.1. Вимоги стосовно освітлення, оптимальних умов мікроклімату, ергономічних характеристик основних елементів робочого місця, рівнів шуму, вібрації, електромагнітного, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання та електростатичного поля викладено у ДСанПіН 3.3.2-007-98.

1.2. Виробничі об'єкти повинні відповідати проектній документації, затвердженій в установленому порядку.

1.3. Під час експлуатації будівель та споруд, де розміщені робочі місця операторів, повинні забезпечуватись вимоги:

а) Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98);

б) Правил обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97 N 32/288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.07.98 за N 423/2863 (НПАОП 45.2-1.01-98).

1.4. Електробезпека будівель та приміщень, де розміщені робочі місця операторів, повинна відповідати вимогам Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

1.5. Вимоги щодо пожежної безпеки будівель та приміщень, де розміщені робочі місця, обладнані ЕОМ з ВДТ і ПП, повинні відповідати вимогам, встановленим:

а) Державними будівельними нормами "Пожежна безпека об'єктів будівництва", затвердженими наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (далі - ДБН В.1.1.7-2002);

б) ГОСТ 12.1.004-91 "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования безопасности";

в) Правилами пожежної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004).

1.6. Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, повинні відповідати вимогам нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника ЕОМ з ВДТ і ПП, чинних санітарних норм, санітарних норм і правил, вказаних у ДСанПіН 3.3.2-007-98, та цих Правил.

1.7. Для всіх будівель і приміщень, де знаходяться робочі місця операторів ЕОМ з ВДТ і ПП, повинно бути визначено клас зони згідно з НПАОП 40.1-1.01-97. Відповідне позначення повинно бути нанесено на вхідних дверях кожного приміщення згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

1.8. Будівлі та приміщення, де розміщені робочі місця операторів, мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1.7-2002.

1.9. Неприпустимим є розташування приміщень категорій А і Б, а також виробництв з мокрими технологічними процесами поряд з приміщеннями, де розташовуються ЕОМ з ВДТ і ПП, а також над ними чи під ними.

1.10. У приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів робочі місця операторів мають розміщуватися в ізольованих кабінах, які обладнані повітрообміном.

1.11. Згідно з ДСанПіН 3.3.2-007-98 не дозволяється розташування приміщень з робочими місцями операторів у підвалах і цокольних поверхах.

1.12. Площу та об'єм для одного робочого місця оператора визначають згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2-007-98. Площа має бути не менше 6,0 кв. м, об'єм - не менше 20,0 куб. м.

1.13. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях, де розміщені робочі місця операторів (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками з метою недопущення потрапляння працівника під напругу.

1.14. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації відповідно до вимог:

а) Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (далі - НАПБ Б.06.004-2005);

б) Державних будівельних норм "Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247 (далі - ДБН В.2.5-13-98), з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками.

В інших приміщеннях допускається встановлювати теплові пожежні сповіщувачі.

1.15. Приміщення, де розміщені робочі місця операторів, крім приміщень, у яких розміщені робочі місця операторів великих ЕОМ загального призначення (сервер), мають бути оснащені вогнегасниками, кількість яких визначається згідно з вимогами Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (далі - НАПБ Б.03.001-2004), і з урахуванням граничнодопустимих концентрацій вогнегасної рідини відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

1.16. Приміщення, в яких розміщуються робочі місця операторів сервера загального призначення, обладнуються системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог НАПБ Б.06.004-2005, ДБН В.2.5-13-98, НАПБ А.01.001-2004 і вимог нормативно-технічної та експлуатаційної документації виробника.

1.17. Проходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.

2. Вимоги електробезпеки під час експлуатації ЕОМ з ВДТ і ПП

2.1. ЕОМ з ВДТ і ПП, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники), електропроводи та кабелі за виконанням і ступенем захисту мають відповідати класу зони за НПАОП 40.1-1.01-97, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

2.2. Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, застосовувати негорючу ізоляцію.

2.3. Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння та з використанням відкритого вогню необхідно дотримуватися НАПБ А.01.001-2004.

2.4. Лінія електромережі для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП виконується як окрема групова трипровідна мережа шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів.

Не допускається використовувати нульовий робочий провідник як нульовий захисний провідник.

2.5. Нульовий захисний провідник прокладається від стійки групового розподільного щита, розподільного пункту до розеток електроживлення.

2.6. Не допускається підключати на щиті до одного контактного затискача нульовий робочий та нульовий захисний провідники.

2.7. Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі має бути не менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники мають відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам НПАОП 40.1-1.01-97.

2.8. У приміщенні, де одночасно експлуатуються понад п'ять ЕОМ з ВДТ і ПП, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

2.9. ЕОМ з ВДТ і ПП повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.

У штепсельних з'єднаннях та електророзетках, крім контактів фазового та нульового робочого провідників, мають бути спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Їхня конструкція має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше, ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним.

2.10. Не допускається підключати ЕОМ з ВДТ і ПП до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі - з використанням перехідних пристроїв.

2.11. Електромережі штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП потрібно виконувати за магістральною схемою, по 3 - 6 з'єднань або електророзеток в одному колі.

2.12. Штепсельні з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 42 В за своєю конструкцією мають відрізнятися від штепсельних з'єднань для напруги 127 В та 220 В.

Штепсельні з'єднання та електророзетки, розраховані на напругу 12 В та 42 В, мають візуально (за кольором) відрізнятися від кольору штепсельних з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В.

2.13. Індивідуальні та групові штепсельні з'єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог НПАОП 40.1-1.01-97 та НАПБ А.01.001-2004.

2.14. Електромережу штепсельних розеток для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП при розташуванні їх уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поруч зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах, а також у пластикових коробах і пластмасових рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

При розміщенні в приміщенні до п'яти ЕОМ з ВДТ і ПП допускається прокладання трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого чи важкогорючого матеріалу по периметру приміщення без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Не допускається в одній трубі прокладати ланцюги до 42 В та вище 42 В.

2.15. При організації робочих місць операторів електромережу штепсельних розеток для живлення ЕОМ з ВДТ і ПП у центрі приміщення прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або гнучких металевих рукавах. При цьому не допускається застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, які містять сірку.

 

IV. ВИМОГИ ДО ЕОМ З ВДТ І ПП

4.1. ЕОМ з ВДТ і ПП мають відповідати вимогам чинних в Україні стандартів, цих Правил і пройти державну санітарно-епідеміологічну експертизу згідно з Порядком проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.10.2000 N 247 (у редакції наказу МОЗ від 14.03.2006 N 120), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.01.2001 за N 4/5195.

4.2. ЕОМ з ВДТ та ПП закордонного виробництва повинні відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або в іншій експлуатаційній документації.

4.3. За способом захисту людини від ураження електричним струмом ЕОМ з ВДТ і ПП мають відповідати I класу захисту згідно з ГОСТ 12.2.007.0-75 "ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности" та ГОСТ 25861-83 "Машины вычислительные и системы обработки данных. Требования по электрической и механической безопасности и методы испытаний" або мають бути заземлені відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01.

Неприпустиме використання клем функціонального заземлення для підключення захисного заземлення.

4.4. Відповідно до вимог Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (ОСПУ-2005), потужність поглиненої дози в повітрі за рахунок супутнього невикористовуваного рентгенівського випромінювання не повинна перевищувати 0,1 мкГр.год.-1 на відстані 0,1 м від поверхні пристрою, під час роботи якого воно виникає.

 

V. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧОГО МІСЦЯ ОПЕРАТОРА

5.1. Організація робочого місця оператора повинна забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования".

5.2. Відстань від екрана до ока працівника визначається згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2.007-98.

5.3. Розміщення принтера або іншого пристрою введення-виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана ВДТ, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2.007-98.

5.4. Під матричні принтери потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

5.5. За потреби особливої концентрації уваги під час виконання робіт суміжні робочі місця операторів необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5 - 2 м.

5.6. При організації робочого місця, яке передбачає роботу з ЕОМ з ВДТ і ПП для керування технологічним обладнанням (станки з програмним управлінням, роботизовані технологічні комплекси, обладнання для гнучкого автоматизованого виробництва тощо), слід передбачати:

достатній простір для оператора ЕОМ з ВДТ і ПП;

вільну досяжність органів ручного керування в зоні моторного поля (відстань по висоті - 900 - 1330 мм, по глибині - 400 - 500 мм);

розташування екрана ВДТ у робочій зоні, яке буде забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град. від лінії зору оператора, а також зручність використання ВДТ під час коригування керуючих програм одночасно з виконанням основних виробничих операцій;

можливість повертання екрана ВДТ навколо горизонтальної та вертикальної осей.

 

VI. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ З ЕОМ З ВДТ І ПП

6.1. Щодня перед початком роботи необхідно очищати екран ВДТ від пилу та інших забруднень.

6.2. Після закінчення роботи ЕОМ з ВДТ і ПП повинні бути відключені від електричної мережі.

6.3. У разі виникнення аварійної ситуації необхідно негайно відключити ЕОМ з ВДТ і ПП від електричної мережі.

6.4. При використанні пристроїв, сконструйованих на основі лазерів, потрібно дотримуватись вимог "Санитарных норм и правил устройства и эксплуатации лазеров", затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря СРСР від 31.07.91 N 5804-91 (СанПіН 5804-91).

6.5. Не допускається:

виконувати обслуговування, ремонт та налагодження ЕОМ з ВДТ і ПП безпосередньо на робочому місці оператора;

зберігати біля ЕОМ з ВДТ і ПП папір, дискети, інші носії інформації, запасні блоки, деталі тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи;

відключати захисні пристрої, самочинно проводити зміни у конструкції та складі ЕОМ з ВДТ і ПП або їх технічне налагодження;

працювати з ВДТ, у яких під час роботи з'являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані тощо;

працювати з матричним принтером за відсутності вібраційного килимка та зі знятою (піднятою) верхньою кришкою.

VII. ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ОПЕРАТОРА ВІД ТРАВМОНЕБЕЗ-ПЕЧНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ ОПТИЧНОГО ДІАПАЗОНУ, СПІНОВИХ, ЕЛЕКТРО-МАГНІТНИХ ТА ІНШИХ ПОЛІВ ЕОМ З ВДТ І ПП. ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ

7.1. Згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98 для забезпечення захисту оператора та досягнення нормованих рівнів випромінювань ЕОМ з ВДТ і ПП рекомендовано застосування екранних фільтрів, локальних світлофільтрів (засоби індивідуального захисту очей) та інших засобів захисту, які пройшли випробування в акредитованих лабораторіях та отримали позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

7.2. Профілактичні заходи для зниження нервово-емоційного напруження викладено у ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Додаток К

Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною

небезпекою (відповідно до НАПБ Б.03.002-2007)

Категорія приміщення Характеристика речовин і матеріалів, що перебувають у приміщенні
А Вибухонебезпечна Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 оС у такій кількості можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при запаленні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини й матеріали, здатні вибухати й горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з іншим у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа
Б Вибухопожежонебезпечна Горючі пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28ºС. горючі вибухонебезпечні пило повітряні або пароповітряні суміші, при запаленні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа
В Пожежонебезпеч-на Легкозаймисті, горючі й важкогорючі рідини, тверді горючі й важкогорючі речовини й матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одні з іншим тільки горіти за умови, що приміщення, у яких вони перебувають, або використовуються, не відносяться до категорій А або Б
Г Негорючі речовини й матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо
Д Негорючі речовини й матеріали в холодному стані

Додаток Л

Класифікація пожеж і рекомендовані вогнегасні речовини за ГОСТ 27331-87

Клас пожежі Характеристика горючого середовища або палаючого об'єкта Рекомендовані вогнегасні речовини
А Звичайні тверді горючі матеріали (дерево, вугілля, папір, гума, текстильні матеріали тощо), горіння яких супроводжується (підклас А1) або не супроводжується (підклас А2) тлінням Всі види вогнегасних речовин (насамперед вода)
В Горючі рідини й матеріали, що плавляться при нагріванні (мазут, бензин, лаки, масла, спирт, стеарин, каучук, деякі синтетичні матеріали тощо) і не розчиняються у воді (підклас В2) Розпилена вода, всі види пін, склади на основі галоген-алкидів, порошки
С Горючі гази (водень, ацетилен, вуглеводні тощо) Газові складові: інертні розріджувачі (азот, вуглекислий газ), галогено-вуглеводводні, порошки, вода (для охолодження)
Д Горіння легких металів, за винятком лужних (підклас Д1), лужних (підклас Д2) і металовмісних сполук (підклас Д3) Порошки (при спокійній подачі на палаючу поверхню)
Е Електроустаткування під напругою Порошки, вуглекислота, хладони

 

Рекомендації до оснащення об’єктів первинними засобами пожежога-сіння наведені згідно з Типовими нормами належності вогнегасників НАПБ Б.03.001-2004.

Норми належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будівель та приміщень промислових підприємств

№ з/п   Гранична захищувана площа, м3 Клас імовірної поже- жі Мінімальна кількість порошкових вогнегасників
Переносний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг Пересувний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг
                 
1. Приміщення категорії А, Б, а також В з наявністю горючих газів та рідин
1.1 До 25 включно А, В, С, (Е)           - - - -
1.2. Більше 25 до 50 включно А, В, С, (Е)           - - - -
1.3 Більше 50 до 150 включно А, В, С, (Е)             - - -
1.4 Більше 150 до 250 включно А, В, С, (Е)               - -
1.5 Більше 250 до 500 включно А, В, С, (Е)                 -
1.6 Більше 500 до 1000 включно А, В, С, (Е)                  
1.7 Більше А, В, С, (Е) На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.1.6 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.1.2; 150 м2 – згідно з п.1.3; 250 м2 – згідно з п.1.4; 500 м2 – згідно з п.1.5; 1000 м2 – згідно з п.1.6 табл.
2. Приміщення категорії В за відсутності горючих газів і рідин
2.1 До 50 включно А, (Е)           - - - -
2.2 Більше 50 до100 включно А, (Е)           - - - -
2.3 Більше 100 до 300 включно А,(Е)             - - -
2.4 Більше 300 до 500 включно А,(Е)               - -
2.5 Більше 500 до 1000 включно А,(Е)                 -
2.6 Більше А, (Е) На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.2.5 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.2.1; 100 м2 – згідно з п.2.2; 300 м2 – згідно з п.2.3; 500 м2 – згідно з п.2.4; 1000 м2 – згідно з п.2.5 табл.
3. Приміщення категорії Г
3.1 До 50 включно В, С           - - - -
3.2 Більше 50 до100 включно В, С           - - - -
3.3 Більше 100 до 300 включно В, С             - - -
3.4 Більше 300 до 500 включно В, С               - -
3.5 Більше 500 до 1000 включно В, С                 -
3.6 Більше В, С На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.3.5 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.3.1; 100 м2 – згідно з п.3.2; 300 м2 – згідно з п.3.3; 500 м2 – згідно з п.3.4; 1000 м2 – згідно з п.3.5 табл.
4. Приміщення категорій Г і Д
4.1 До 50 включно А, (Е)           - - - -
4.2 Більше 50 до150 включно А, (Е)           - - - -
4.3 Більше 150 до 500 включно А, (Е)             - - -
4.4 Більше 500 до 1000 включно А, (Е)               - -
4.5 Більше А, (Е) На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.4.4 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.4.1; 150 м2 – згідно з п.4.2; 500 м2 – згідно з п.4.3; 1000 м2 – згідно з п.4.4 табл.
                         

Примітки:

1.Знаком "-" позначені порошкові вогнегасники, які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.

2. За наявності в приміщенні ймовірності виникнення пожеж різних класів кількість вогнегасників вибирається за одним із класів, для якого ця кількість більша.

3. Порошкові вогнегасники слід застосовувати після евакуації людей із приміщення.

 

Норми належності водяних та водопінних вогнегасників для виробничих і складських будівель та приміщень промислових підприємств

№ з/п Гранична захищувана площа, м3 Клас імовір-ної поже- жі Мінімальна кількість водяних або водопінних вогнегасників
Переносний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг Пересувний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг
               
1. Приміщення категорій А, Б, а також В з наявністю горючих рідин
1.1 До 25 включно А В         - - - - - - - -
1.2. Більше 25 до 50 включно А В           - - - - - -
1.3 Більше 50 до 150 включно А В             - - - -
1.4 Більше 150 до 250 включно А В - - - -           - -
1.5 Більше 250 до 500 включно А В - - - -            
1.6 Більше 500 до 1000 включно А В   - - - - - -          
1.7 Більше А В На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.1.6 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.1.2; 150 м2 – згідно з п.1.3; 250 м2 – згідно з п.1.4; 500 м2 – згідно з п.1.5; 1000 м2 – згідно з п.1.6 табл.
2. Приміщення категорії В за відсутності горючих рідин
2.1 До 50 включно А         - - - -
2.2 Більше 50 до100 включно А           - - -
2.3 Більше 100 до 300 включно А             - -
2.4 Більше 300 до 500 включно А - -           -
2.5 Більше 500 до 1000 включно А - -            
2.6 Більше А На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.2.5 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.2.1; 100 м2 – згідно з п.2.2; 300 м2 – згідно з п.2.3; 500 м2 – згідно з п.2.4; 1000 м2 – згідно з п.2.5 табл.
3. Приміщення категорії Г
3.1 До 50 включно В         - - - -
3.2 Більше 50 до100 включно В           - - -
3.3 Більше 100 до 300 включно В             - -
3.4 Більше 300 до 500 включно В               -
3.5 Більше 500 до 1000 включно В - -            
3.6 Більше В На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.3.5 табл, на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.3.1; 100 м2 – згідно з п.3.2; 300 м2 – згідно з п.3.3; 500 м2 – згідно з п.3.4; 1000 м2 – згідно з п.3.5 табл.
4. Приміщення категорій Г, Д
4.1 До 50 включно А         - - - -
4.2 Більше 50 до150 включно А           - - -
4.3 Більше 150 до 500 включно А             - -
4.4 Більше 500 до 1000 включно А               -
4.5 Більше А На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.4.4 табл.5.5, на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.4.1; 150 м2 – згідно з п.4.2; 500 м2 – згідно з п.4.3; 1000 м2 – згідно з п.4.4 табл.5.5.

Примітки:

1.Знаком "-" позначені водяні та водопінні вогнегасники, які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.

2. За наявності в приміщенні ймовірності виникнення пожеж різних класів кількість вогнегасників вибирається за одним із класів, для якого ця кількість більша.

3. Для гасіння пожеж класу В слід застосовувати водяні вогнегасники із зарядом води з добавками, що забезпечують гасіння пожеж класу В.

 

Норми належності вуглекислотних вогнегасників для виробничих і складських будівель та приміщень промислових підприємств

 

№ з/п Гранична захищувана площа, м3 Клас імовір-ної поже- жі Мінімальна кількість вуглекислотних вогнегасників
Переносний вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини, кг Пересувний вогнегасник із зарядом вогнегасної речовини, кг
3,5            
1. Приміщення категорій А, Б, а також В з наявністю горючих рідин
1.1 До 25 включно В, (Е)       - - - -
1.2. Більше 25 до 50 включно В, (Е)         - - -
1.3 Більше 50 до 150 включно В, (Е)           - -
1.4 Більше 150 до 250 включно В, (Е) - -         -
1.5 Більше 250 до 500 включно В, (Е) - - -        
1.6 Більше 500 до 1000 включно В, (Е) - - - -      
1.7 Більше В, (Е) На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.1.6 табл. на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.1.2; 150 м2 – згідно з п.1.3; 250 м2 – згідно з п.1.4; 500 м2 – згідно з п.1.5; 1000 м2 – згідно з п.1.6 табл.  
2.Приміщення категорії Г
2.1 До 50 включно В, (Е)       - - - -
2.2 Більше 50 до100 включно В, (Е)         - - -
2.3 Більше 100 до 300 включно В, (Е)           - -
2.4 Більше 300 до 500 включно В, (Е) - -         -
2.5 Більше 500 до 1000 включно В, (Е) - - -        
2.6 Більше В, (Е) На першу 1000 м2 площі числові значення кількості вогнегасників згідно з п.2.5 табл., на кожні наступні: 50 м2 – згідно з п.2.1; 100 м2 – згідно з п.2.2; 300 м2 – згідно з п.2.3; 500 м2 – згідно з п.2.4; 1000 м2 – згідно з п.2.5 табл.

Примітки:

1.Знаком "-" позначені вуглекислотні вогнегасники, які не допускаються для оснащення зазначених приміщень.

2. За наявності в приміщенні ймовірності виникнення пожеж різних класів кількість вогнегасників вибирається за одним із класів, для якого ця кількість більша.

3. Застереження щодо застосування вуглекислотних вогнегасників: при гасінні пожежі в приміщенні необхідно враховувати ймовірність зниження вмісту кисню в повітрі приміщення нижче граничнодопустимого значення.

 

Додаток М

Утримання евакуаційних шляхів і виходів (відповідно до НАПБ А.01.001-2004)

Евакуаційні шляхи і виходи повинні втриму­ватися вільними, нічим не захаращуватися і у разі ви­никнення пожежі забезпечувати безпеку під час евакуації всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні й планувальні рішен­ня, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоб­лення) повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм.

Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель, через евакуаційні виходи.

У будівлях та спорудах, що мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, повинні бути розроблені і вивішені на видному місці плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного поверху і з приміщень слід приймати згідно з вимогами відповідних нормативних актів, але не менше двох.

У разі розміщення технологічного, експозицій­ного та іншого обладнання у приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та
інших шляхів евакуації відповідно до будівельних норм.

У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно

Двері на шляхах евакуації повинні відчиняти­ся в напрямку виходу з будівель (приміщень).

При наявності людей у приміщенні двері евакуацій­них виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються.

Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги у приміщеннях з масовим перебуванням людей повинні надійно кріпитися до підлоги і бути помірнонебезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність згідно з ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" та відповідати групам поширення полум'я РП1, РП2 згідно з ДСТУ Б В.2.7-70-98 "Будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум'я".

Сходові марші й площадки повинні мати справ­ні огорожі із поручнями, котрі не повинні зменшувати встановлену будівельними нормами ширину сходових маршів і площадок.

Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації ма­ють бути забезпечені евакуаційним освітленням відповідно до вимог будівельних норм та правил улаштування електроустановок. Світильники евакуаційного освіт­лення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будівлі людей.

Шляхи евакуації, що не мають природного освітлен­ня, повинні постійно освітлюватися електричним світлом (у разі наявності людей).

Не допускається:

• улаштовувати на шляхах евакуації пороги, виступи, турнікети, двері розсувні, підйомні, такі що обертаються, та інші пристрої, які перешкоджають вільній евакуації людей;

• захаращувати шляхи евакуації (коридори, проходи, сходові марші й площадки, вестибюлі, холи, тамбури тощо) меблями, обладнанням, різними матеріалами та готовою продукцією, навіть якщо вони не змен­шують нормативну ширину;

• забивати, заварювати, замикати на навісні замки, болтові з'єднання та інші запори, що важко відчиня­ються зсередини, зовнішні евакуаційні двері будівель;

• застосовувати на шляхах евакуації (крім будівель V ступеня вогнестійкості) горючі матеріали для облицювання стін і стель, а також сходів та сходових площадок;

• розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардеро­би, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу;

• захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, люки на балконах і лоджіях, пере­ходи в суміжні секції та виходи на зовнішні еваку­аційні драбини;

• знімати встановлені на балконах (лоджіях) драбини;

• улаштовувати у сходових клітках приміщення будь-якого призначення, у т.ч. кіоски, ятки, а також ви­ходи з вантажних ліфтів (підйомників), прокладати газопроводи, трубопроводи з ЛЗР та ГР, повітроводи;

• улаштовувати у загальних коридорах комори і вбудовані шафи, за винятком шаф для інженерних комунікацій; зберігати в шафах (нішах) для інженерних комунікацій горючі матеріали, а також інші сторонні предмети;

• розташовувати в ліфтових холах комори, кіоски, ятки тощо;

• установлювати телекамери в проходах таким чином, щоб вони перешкоджали евакуації людей;

• робити засклення або закладання жалюзі й отворів повітряних зон у незадимлюваних сходових клітках;

• знімати передбачені проектом двері вестибюлів, холів, тамбурів і сходових кліток;

• заміняти армоване скло на звичайне у дверях та фрамугах всупереч передбаченому за проектом;

• знімати пристрої для самозачинення дверей сходових кліток, коридорів, холів, тамбурів тощо, а також фіксувати самозакривні двері у відчиненому положенні;

• зменшувати нормативну площу фрамуг у зовнішніх стінах сходових кліток або закладати їх;

• розвішувати у сходових клітках на стінах стенди, панно тощо;

• улаштовувати слизьку підлогу на шляхах евакуації.

Допускається передбачати один евакуаційний вихід:

а) з будь-якого поверху виробничих будівель I і II ступеня вогнестійкості з кількістю надземних поверхів не більше чотирьох з приміщеннями категорії Д при чисельності працюючих в найчисельнішій зміні на кожному поверсі не біль­ше п’яти і площі поверху не більше 300 кв. м;

б) із приміщення, розташованого на будь-якому поверсі (крім підвального і цокольного), якщо цей вихід веде до двох евакуаційних виходів з поверху, відстань від найвіддаленішого робочого місця до виходу із приміщення не перевищує 25 м і чисельність працюючих найчисельнішої зміни не перевищує: 5 чол. — в приміщенні категорій А,Б; 25 чол. — категорії В; 50 чол. — категорій Г,Д;

в) із приміщень категорії Д площею не більше 300 кв. метрів і при чисельності працюючих найчисельнішої зміні не більше п’яти, розташованого на будь-якому поверсі (окрім першого), на зовнішні металеві сходи у відповідності з вимогами п.2.59 СНиП 2.09.02–85. Огороджуючі конструкції сходів повинні бути негорючими. При цьому відстань від найвіддаленішого робочого місця до виходу на сходи не повинна перевищувати 25 м.

Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій Г і Д допускається влаштовувати у приміщення категорій Г і Д, розташовані на першому поверсі. Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В слід, як правило, передбачати через відособлені сходові клітки, які мають вихід безпосередньо назовні.

Виходи з підвалів з приміщеннями категорій В, Г і Д слід передбачати поза зоною дії підйомно-транспортного устаткування.

Евакуаційні виходи із підвалів з приміщеннями категорій В, що не прилягають до зовнішніх стін, допускається передбачати на перший поверх з приміщеннями категорій Г і Д. При цьому сходи для виходу на перший поверх повинні бути огороджені протипожежними перегородками, у підвалі перед сходами слід передбачати тамбур-шлюзи з підпором повітря при пожежі не менше 20 Па (2 кгс/кв.м).

Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше — 1 м, дверей — не менше 0,8 м.

Якщо двері відчиняються з приміщень до загальних коридорів, як ширину евакуаційного шляху коридором слід приймати ширину коридору, зменшену:

– на половину ширини полотна дверей — при однобічному розташуванні дверей;

– на ширину полотна дверей — при двобічному розташуванні дверей.

Висота проходу на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.

Двері на шляхах евакуації повинні відкриватись у напрямку виходу з будівлі.

Висота дверей на шляхах евакуації повинна бути не менше 2 м.

Виходи з підвалів і цокольних поверхів слід передбачати безпосередньо назовні, якщо інше не передбачене відповідними розділами будівельних норм.

 

Додаток Н

Перелік орієнтовних питань для підготовки до захисту дипломного проекту

1. Найбільш небезпечні та шкідливі виробничі фактори на робочому місці.

2. Вимоги безпеки до розміщення робочого обладнання.

3. Техніка безпеки при обслуговуванні робочого обладнання.

4. Вимоги електробезпеки до робочого обладнання.

5. Протипожежні вимоги при проведенні робочих процесів.

6. Протипожежні вимоги при проектуванні евакуаційних виходів, дверей.

7. Первинні засоби пожежогасіння та протипожежне водопостачання.

8. Технічні засоби захисту небезпечних зон (огородження, блокувальні пристрої, прилади контролю, запобіжні пристрої).

9. Заходи для забезпечення чистоти повітря у виробничих приміщеннях.

10. Колективні засоби захисту для працюючих в умовах виробництва.

11. Заходи у робочих приміщеннях до:

– мікрокліматичних показників;

– обслуговування ПК;

– зменшення рівнів шуму та вібрації;

– підтримання заданих параметрів штучного і природного освітлення;

– зменшення запиленості повітря та прибирання пилу;

12. Заходи з попередження пожежонебезпеки у робочих приміщеннях.

13. Нормовані значення шуму та вібрації.

14. Нормоване значення освітленості робочих приміщень.

15. Нормоване значення запиленості робочих приміщень.

16. Нормовані значення метеорологічних параметрів у робочих приміщеннях.

17. Класифікація виробничих приміщень за електронебезпекою.

18. Класифікація виробничих приміщень за вибухопожежонебезпекою.

19. Нормативні документами, які використовувались при роботі над дипломним проектом у розділі "Охорона праці".

20. Заходи електрозахисту на робочому місці.

21. Засоби пожежогасіння у робочих приміщеннях.

22. Органи нагляду і контролю за дотриманням вимог охорони праці.

23. Види відповідальності адміністрації і працівників за порушення вимог охорони праці.

24. Види і порядок проведення інструктажів.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ГОСТ 12.003–74 ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация
2. ГОСТ 12.2.032-78 "ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования"
3. СНиП 2.09.04-87. Администативные и бытовые здания
4. ДСанП і Н 3.3.2-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.
5. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010 № 65. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2010 р. за № 293/17588.
6. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень
7. ДСН 3.3.6.037-99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку
8. ДСН 3.3.6.039-99.Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації
9. ДБН В.2.5–28 –2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення
10. ДНАОП 0.00-1.32.01. Правила устройства электроустановок (ПУЭ)
11. НПАОП 40.1-1.21-98. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів
12. НАПБ Б.03.002-2007 Норми визначення категорій приміщень будинків і зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
13. ГОСТ 27331-87 Пожарная техника. Классификация пожаров
14. НАПБ Б.03.001-2004.Типові норми належності вогнегасників
15. НАПБ А.01.001-2004 (ДНАОП 0.01–1.01–95). Правила пожежної безпеки в Україні

 


 




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 232 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2026 год. (2.31 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав