Читайте также:
|
Організація ефективної діяльності оратора будується на певних риторичних законах.
Таблиця 1.1
Закони риторики та їхні характеристики (за Г. Сагач)
| № | Назва закону | Сутність риторичного закону |
| 1. | Концепту-альний | Визначає перший крок риторичної діяльності: винайдення задуму, ідеї, тобто формування концепції, яка передбачає пошук істини шляхом всебічного аналізу предмета. Алгоритм розробки концепції: - виділення предмета (теми), власне його бачення; - аналіз предмета, який завершується вибором проблеми для вивчення; - вивчення та «привласнення» чужого досвіду з обраної проблеми (прилучення до цінностей людського досвіду); - пропускання чужого досвіду через призму власного бачення і навпаки (чуже + своє) та формування концепції. |
| 2. | Моделю-вання аудиторії | Від оратора вимагається системне вивчення аудиторії, для якої планується викласти концепцію, на основі індивідуально-особистісних, соціально-психологічних та соціально-демократичних особливостей. Реакція слухача на мову оратора: - байдужа чи інфантильна реакція, що характеризується невключенням слухача (слухачів) в обговорення предмета; - угодовська реакція, яка характеризується частою зміною позицій слухача в угоду одному, другому, третьому... з причини відсутності у нього свого погляду на предмет обговорення; - конфліктна реакція, що супроводжується спалахом негативних емоцій слухача в результаті небажання розуміти один одного; - конструктивна реакція, для якої характерним є створення у слухача установки на розуміння інших, коли між людьми виникає атмосфера інтелектуального та емоційного співпереживання (емпатії), співтворчості. |
| 3. | Стратегічний | Передбачає побудову програми впливу на конкретну аудиторію (стратегії). Ця програма дій має характеризуватися динамічністю, гнучкістю, варіативністю. Стратегія дій може становити таку послідовність кроків: - визначення цільової установки та завдань; - виділення з концепції запитань, розрахованих на певну аудиторію, та їх аналіз; - формулювання тези (системи коротких відповідей оратора на поставлені запитання). |
| 4. | Тактичний | Передбачає систему дій з підготовки ефективної реалізації стратегії і включає аргументацію й активізацію мислення та почуттєво-емоційної діяльності аудиторії. В основі аргументації – логічне обґрунтування шляхом доказу або переконання. Критеріями відбору аргументів є: - орієнтація на певну аудиторію; - раціональність, яка полягає у тому, що всі аргументи повинні «працювати» на головну думку; - зваженість, яка полягає у використанні аргументів як «за», так і «проти»; - образність, яскравість викладу як необхідна умова активізації аудиторії. Вітчизняна вчена Г. Сагач надає таку класифікацію аргументів: - «доказ від факту» (доказ, побудований на аналізі факту, тобто на вивченні причинно-наслідкових зв’язків, які випливають з факту); - «доказ від сумніву» (доказ, зумовлений особистими сумнівами оратора); - «доказ від авторитету» (доказ, який визначається загальною вірою оратора та слухача в авторитет «третьої сторони»); - «доказ від впевненості» (доказ, який випливає з особистої впевненості оратора); - «доказ від загрози» (доказ, заснований на загрозі аудиторії); - «доказ від обіцянки» (доказ, побудований на обіцянці аудиторії з боку оратора); - «доказ від засудження» (доказ, основою якого є засудження мовця та аудиторії «третьою стороною») |
| 5. | Мовлен-нєвий | Передбачає вираження думки оратора в дієвій словесній формі, яка становить систему комунікативних якостей мовлення: – правильність – володіння нормами літературної мови; – виразність – якість, завдяки якій здійснюється вплив на емоції та почуття аудиторії; – ясність – характеристика, яка забезпечує адекватне розуміння сказаного, тобто без деформацій, що не вимагає від слухачів зусиль для сприйняття змісту; – точність –якість, що виявляється у використанні слів у повній відповідності з їхнім значенням; – стислість – це відбір мовних засобів для вираження головної думки, характеристика суттєвого мовлення; – доцільність – особлива організація мовних засобів, яка зумовлює відповідність мовлення цілям та умовам спілкування. |
| 6. | Ефектив-ної комуніка-ції | Передбачає систему дій оратора з метою налагодження контакту на всіх етапах риторичної комунікації. Для встановлення та збереження контакту оратору необхідно організувати таку послідовність дій - коригування риторичного продукту з огляду на особливості аудиторії; - управління поведінкою аудиторії (уміння мовця зчитувати інформацію, яка йде від аудиторії через різні знаки й реакції); - управління власною поведінкою (уміння промовця так регулювати власні жести, міміку, пантоміміку, поведінку, щоб вони допомагали аудиторії зрозуміти промову, створити атмосферу взаєморозуміння), що досягається за рахунок прийомів: • позитивний вплив повторення звернення; • підвищення емоційності мовлення; • наближення до співрозмовника; • фізичний контакт зі співрозмовником; • відкриті жести, звернені до слухача; • піднесення співрозмовника (похвала, комплімент виділяє особистість поміж інших); • підвищення гучності голосу, що надає мові авторитетність і впевненість; • демонстрація доброзичливості мімікою, жестами; • - привабливість зовнішнього вигляду промовця та ін. |
| 7. | Системно-аналітич-ний | Передбачає аналіз якості та ефективності продукту риторичної діяльності на всіх етапах: підготовчому, організаційно-виконавчому, наслідковому. Реалізується цей закон через дві дії: самоаналіз (суб’єкт реалізує свій продукт, свої дії) та аналіз інших (суб’єкт аналізує чужий продукт і дії іншого мовця). |
Риторичний ідеал – це уявлення про найбільш досконалі якості оратора, що, як взірець, визначають спосіб і характер його риторичної діяльності.
Види риторичного ідеалу:
- перший ідеал – сократівський: істинність мовлення; моральність як користь суспільству; системність і впорядкованість мовлення у смисловому й словесному відношеннях;
- другий ідеал – софістичний: маніпулятивна сила; формальна словесна краса і вибагливість; логічна і формально логічна правильність, прагнення самовираження через прийом самореклами.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Що є предметом риторики?
2. З якими науками пов’язана риторика і в чому простежується цей зв’язок?
3. Які особливості риторики як науки, мистецтва та навчальної дисципліни? У чому полягають причини відновлення вивчення риторики у вищій школі?
4. Яка роль риторики у фаховій підготовці інженера-педагога?
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 204 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |