Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Види ораторського мистецтва. Особливості академічного красномовства

Читайте также:
  1. I.3.Особливості політичного становища гетьманів у 1648-1667 роках.
  2. Банківські системи зарубіжних країн, особливості їх побудови та функціонування
  3. Біографічні особливості М. Драгоманова
  4. Біографічні особливості М. Костомарова
  5. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ "ПОТОЧНОГО" ВІДНОВЛЕННЯ
  6. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ЗАНЯТЬ
  7. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ВІДНОВНИХ
  8. Бюджет ЄС, його призначення і особливості. Організація бюджетного процесу. Бюджетна стратегія. Що необхідно вирішити Україні в цій царині для майбутнього вступу до ЄС?
  9. Види навчання. Особливості проблемного, розвивального, модульно-розвивального навчання.

Вид – складник, який об’єднує ряд предметів, явищ за спільними ознаками

Жанр – вид творів у галузі якого-небудь мистецтва, що характеризується певними сюжетними та стилістичними ознаками

Таблиця 2.2

Характеристика видів ораторського мистецтва

№ п/п Вид ораторського мистецтва Характеристика ораторського мистецтва
  академічне Це ораторська діяльність науковця або викладача, який доповідає про результати дослідження чи викладає академічні знання. Основні характеристики академічного красномовства – науковість, доказовість, логічність, точність мислення, чітке дотримання термінології. До жанрів академічного красномовства належать: наукова доповідь, наукове повідомлення, наукова лекція (вузівська чи шкільна), наукова дискусія, виступ за рефератом, виступ на семінарському занятті, науково-популярна (публічна) лекція, бесіда. Доповнити цей перелік можна різними формами діалогу зі слухачами: колоквіум, диспут, дискусія, усна рецензія, обговорення, консультація та ін.
  політичне Це виступ оратора, що виражає інтереси тієї чи іншої політичної сили або розв’язує якусь суспільно-політичну задачу. Політичне красномовство має властиві йому такі особливості: - підвищена ідейність промов; - швидка динаміка зміни позицій, а часом – наповнення промов демагогією; - апелювання до великої кількості людей, їх активізація або маніпулювання ними. При цьому політичний оратор вирізняється наступним: - він є ангажованим («завербованим» певною політичною силою); - популістський оратор пропонує оманливо легкі рішення, аби домогтися бажаної мети; - відповідальність його дуже низька, бо резонанс від його промови дуже широкий. Політична риторика диференціюється на такі жанри: політична промова, доповідь, виступ, інформація, огляд, бесіда, дискусія, дебати. Використовує такі засоби як гасла, заклики; радіо, телебачення, засоби комунікації; і будується на індивідуальному підході до особистості (індивідуальні листи, поздоровлення тощо). За сферою функціонування політична промова поділяється на парламентську, мітингову та воєнну.
  юридичне (судове) Судове (юридичне) красномовство – це ораторські виступи юристів, підсудного та цивільних осіб у процесі розгляду судової справи з позицій законодавства. У суді виступають або можуть брати участь: - прокурор (обвинувач) зі звинувачувальною промовою; - адвокат (захисник) із захисною промовою; - громадський обвинувач і громадський захисник; - цивільний позивач і цивільний відповідач (або їхні представники); - потерпілий та його представник; - підсудний та його захисники: близькі родичі, опікуни, піклувальники. Основним жанром сучасного судового красномовства є судова промова. Її особливостями є: - офіційний характер; - полемічність; - спрямованість (до суду); - попередня зумовленість змісту (справа, яку слухає суд); - підсумковий характер.
  церковне Церковне красномовство – це проповіді, бесіди, напучення, коментування Біблії в практиці різноманітних релігійних конфесій. Основне завдання християнської проповіді – коментар Біблії. Впродовж століть склалася така система її видів: проповідь-розповідь, проповідь-слово (урочиста), проповідь-повчання, бесіда-тлумачення Святого Письма (гомілія). За структурою церковна проповідь поділяється на такі частини: - епіграф – «крилаті слова», які беруться з Писання; - вступ – зацікавлення слухачів, опис, коротка оповідь; - основна частина – виклад матеріалу та міркувань; - повчальна частина; - закінчення-підсумовування; - заклик.
  суспільно-побутове Суспільно-побутове красномовство – це влучне, гостре або урочисте слово з приводу важливої події у приватному чи суспільному житті. основними жанрами суспільно-побутового красномовства є: ювілейна промова, привітальне слово, застільне слово (тости), надгробне (поминальне) слово. Вони мають такі особливості: - усі жанри возвеличують та хвалять певну особистість, групу людей чи подію, отже за своїм характером є панегіричними; - характеризуються ритуальністю (ситуація весілля, хрестин тощо); - найчастіше являють собою імпровізацію; - це – невеликі лаконічні тексти без твердої схеми побудови; - у таких тестах може бути послабленою логіка, але домінує яскрава емоційність; - привабливим є наведення прикладів з життя, фольклору, літератури та науки; - стиль такого красномовства може бути різним (від урочисто-високого до «занижено»-вульгарного), але повинен відповідати сутності події.

Деякі сучасні ритори (Г. Сагач) класифікують академічне красномовство за такими видами:

– власне академічне (наукова доповідь, реферат, огляд, дискусія);

– вузівське красномовство (лекція, цикл лекцій);

– шкільне красномовство (шкільна лекція, розповідь, опис, бесіда тощо).

Лекція – основний жанр академічного й педагогічного красномовства, який полягає, переважно, у монологічному виступі викладача. Види лекції: вступна, оглядова, проблемна, підсумкова та інші, кожен з яких вибудовується за своєю методикою.

Одним із підвидів академічної риторики є педагогічна, мета якої – формування риторичної культури педагога (інженера-педагога), який сам володіє мистецтвом красномовства, і може навчити цьому своїх учнів та студентів. Ця подвійна мета вимагає від педагога ґрунтовної риторичної підготовки, самоосвіти та самовдосконалення. Адже ще античні мислителі вважали, що оратор, зокрема вчитель, повинен володіти дотепністю діалектика, думками філософа, словами мало не поета, пам’яттю законодавця, голосом трагіка, грою такою, як у кращих лицедіїв.

 

 

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Який виступ називають інформаційним?

2. Які види інформаційних виступів Ви знаєте?

3. Охарактеризуйте основні особливості самопрезентації.

4. Який виступ називають протокольно-етикетним?

5. Назвіть основні правила підготовки інформаційного виступу.

6. У чому полягають особливості підготовки автобіографії?

7. Які види та жанри ораторського мистецтва відомі?

8. Які зв’язки утворює академічне красномовство з іншими його видами? У чому його відмінні риси?




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 447 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав