Читайте также:
|
|
Мовленнєвий вплив – це вплив на людину за допомогою мови й інших засобів, які її супроводжують, для досягнення мети, поставленої мовцем.
Завдання мовленнєвого впливу – за допомогою мови змінити думки або поведінку слухачів у спроектованому мовцем напрямку.
Вербальний (від лат. уеrbит – слово) вплив, який реалізується через значення та сутність слів і фраз, а невербальний – вплив, який здійснюється за допомогою невербальних засобів:
- кінетики – міміки, жестів, пантоміміки;
- такесики – різних дотиків у процесі спілкування (потискання рук тощо);
- проксеміки – розміщення людей у просторі в процесі спілкування;
- просодики – характеристик голосу (темпу, тембру, гучності, інтонації тощо).
Ефективність мовленнєвого впливу залежить від таких факторів:
- правильного співвідношення вербальних і невербальних засобів;
- риторичної та комунікативної майстерності мовця;
- дотримання мовцем і слухачами правил спілкування та мовного впливу тощо.
Правила спілкування та мовленнєвого впливу |
Нормативні правила спілкування (як слід? як правильно?), тобто, правила етикету |
Правила мовленнєвого впливу (як ефективніше?), тобто, конкретні рекомендації з красномовства |
Рис. 3.1. Схема складу правил спілкування та мовленнєвого впливу.
Способи мовленнєвого впливу на особистість |
такі, що діють на свідомість та почуття слухачів і вони це усвідомлюють |
такі, що діють на підсвідомість слухачів і вони не усвідомлюють дію цих методів |
- доказ – найбільш дієвий спосіб, який вимагає побудови системи взаємопов’язаних аргументів, що підтверджують правильність певної тези і заснований на використанні логіки; - переконання – це вселяння у свідомість слухачів впевненості, що істина доведена, теза встановлена; - умовляння – це спонукання, переважно емоційне, суб’єкта відмовитися від його точки зору й прийняти точку зору оратора; - прохання – це спонукання співрозмовника, керуючись позитивним відношенням до мовця, діяти в інтересах останнього. Один із підвидів прохання – канючення – багаторазовий емоційний повтор прохання; - наказ – це вимога до людини виконати що-небудь у силу її залежного посадового, соціального та іншого положення без якого-небудь пояснення або мотивування; - примус – це категорична вимога до людини зробити що-небудь проти її волі. Примус ґрунтується, звичайно, на грубому натиску, вербальній агресії, апеляції до важких наслідків для особистості або на прямій демонстрації грубої сили, погрозах. |
- навіювання – це спонукання суб’єкта повірити мовцю, прийняти на віру те, що говориться – без обмірковування, без критичного осмислення; - маніпулювання – це вплив на людину з метою спонукати його зробити що-небудь (повідомити інформацію, зробити вчинок, змінити своє поводження й т. ін.) неусвідомлено або всупереч її власному бажанню, думці, первісному наміру |
Рис.3.2 Способи мовленнєвого впливу на особистість
Сучасний фахівець повинен володіти комплексом методів риторичного та комунікативного впливу, оскільки в різних ситуаціях, при спілкуванні з різними типами контактантів може з'явитися необхідність, як у способах впливу на свідомість, так і на підсвідомість людей.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 467 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |