Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

I. Программирование на CF Pascal

Читайте также:
  1. Object Pascal
  2. PPUZKK 4230-программирование и прогнозирование урожаев зерновых культур и картофеля
  3. PPUZKK 4230-программирование и прогнозирование урожаев зерновых культур и картофеля
  4. VII.Модульное программирование.
  5. Алфавит языка Pascal.
  6. Введение в программирование для Windows
  7. Введение в программирование на языке Pascal Работа с величинами. Ввод-вывод Выражения. Линейные алгоритмы
  8. Графика в PascalABC
  9. Графика в PascalABC.NET

Жир кормовий за якістю повинен задовольняти наступні вимоги:

· кислотне число – не більше 20;

· перекисне число – не більше 0,1;

· вміст вологи – не більше 0,5%.

Меляса вводиться в комбікорми для підвищення його кормової цінності і кращого споживання тваринами, а також як зв`язуюча речовина при гранулюванні. Меляса містить сахарози – 50%, органічних речовин – 20%, мінеральних речовин – 10%. Вона є пересиченим водяним розчином сахарози. Меляса розчиняється в воді при будь-яких співвідношеннях. Зі зниженням температури від 50 до 40 0С в`язкість меляси підвищується в 2,5 рази. При температурі 10-15 0С меляса втрачає свою плинність («текучесть»).

За температурою 60-70 0С внаслідок зменшення в`язкості виникає вільна конвекція і при нагріванні до 100-110 0С меляса кипить, утворюючи велику кількість піни. Тривале кипіння може привести до перетворення всієї маси меляси в піну.

За технологічними умовами дозволена температура нагрівання меляси повинна бути не більше 70 0С. При температурі 80 0С і вище, або тривалому нагріванні протягом 2-3 діб в мелясі відбувається екзотермічна автокаталітична сахаро-амінна реакція, в результаті якої утворюється гумусоподібний осад, який засмічує трубопровід.

Фосфатидний концентрат – жироподібний продукт пастоподібної консистенції, який містить до 40% фосфатидів і 60% рослинної олії. Нагрітий до температури 55-60 0С, він стає течким («текучим»). Фосфатидний концентрат вводиться до комбікормів у суміші із жиром в різних співвідношеннях, що передбачено рецептом.

Рідкий концентрат лізину – джерело незамінних амінокислот з вмістом сухої речовини – 45-60%. Рідкий концентрат лізину при температурі вище 0 0С є легкорухомою рідиною.

Бішофіт – масляниста рідина, що містить життєво необхідні макро- і мікроелементи і використовується в комбікормовій промисловості для оптимізації вологості готової продукції. За фізико-хімічним властивостям бішофіт належить до нев`язких легкорухливих рідин і не вимагає використання тепла при введенні до комбікорму. Норма його введення – 0,1-0,3%.

Вода вводиться в комбікорми для оптимізації вологості готової продукції і технологічних цілей.

Введення рідких компонентів в комбікорми. Із накопичуваних ємкостей жир, меляса та ін. шестірневим («шестеренчатым») насосом перекачують в витратні («расходные») ємкості або баки з мішалками або засобами автоматизації: датчиками рівня і регуляторами температури. Для попередження засміченості насосів і форсунок та очищення рідин від домішок перед витратними ємкостями встановлюють фільтри грубого, а після – тонкого очищення. Фільтри встановлюються паралельно і працюють по черзі. Перед ними і після них в нагнітальному трубопроводі встановлюються манометри. За перепадом тиску визначають потрібність очищення фільтру.

Перед подаванням у виробництво мелясу підігрівають спочатку в резервуарі для зберігання, а потім у теплообмінних апаратах.

Рідкі компоненти додають в розсипні і гранульовані комбікорми на різних стадіях технологічного процесу: до змішувача періодичної дії на лінії вагового дозування і змішування; у змішувач безперервної дії на відпусканні готової продукції, у змішувач прес-гранулятора перед гранулюванням, на гарячі гранули при виході їх із матриці прес-гранулятора. Найбільш точним і нескладним способом є введення рідких компонентів у змішувач періодичної дії. У сучасні змішувачі періодичної дії рідкі компоненти вводять в кількості до 4% проти 1-2% в аналогічне обладнання старих конструкцій, в змішувачі безперервної дії – до 10%, в прес-гранулятори – 3-4%.

Дозування рідин: жиру тваринного кормового, фосфатидного концентрату, меляси, рідкого концентрату лізину, бішофіта і води може здійснюватись насосами-дозаторами різної продуктивності. Для дозування електрострумопроводильних рідин: меляси, рідкого концентрату лізину, бішофіту і води можуть використовуватись електромагнітні витратоміри, неелектрострумопроводильних – жиру тваринного кормового, фосфатидного концентрату, рослинної олії – індукційні витратоміри.

Введення рідких компонентів у змішувач основної лінії дозування-змішування рекомендується здійснювати під тиском через трубу, що повинна бути розташована під кришкою змішувача і форсунки.

На підставі наукових досліджень в останні роки і з урахуванням сучасних вимог до якості змішування комбікормів з рідинами, точності дозування розроблені установки УЖД і УЖН нового покоління періодичної і безперервної дії для введення рідких компонентів. Схема такої установки наведена на рис. 2.

Для введення жиру тваринного, олії рослинній у змішувачі комбікормів періодичної дії випущена установка марки УЖД продуктивністю від 0,25 до 6,3 м3/год, у змішувачі комбікормів безперервної дії – марки – УЖН продуктивністю від 0,63 до 6,3 м3/год. Для введення меляси виробляють установки УЖН і УЖД продуктивністю від 1,8 до 6,0 м3/год.

Загрузка...

 

Рис. 2. Схема установки для введення рідких компонентів в комбікорми

1 – витратна ємкість; 2,3 – фільтр; 4,5 – насос; 6 – запобіжний хлипак («клапан»); 7 – регулятор температури; 8,9 – датчики рівню; 10 – манометр; 11 – перетворювач первинний лічильник рідини; 12 – вторинний прилад лічильника рідини; 13 – рахувально-задавальний пристрій; 14 – сигналізатор рівню; 15 – шафа керування

 

Для виміру витрат рідини при дозуванні їх у змішувачі періодичної і безперервної дії використовуються лічильники рідини:

· для олії і жиру – турбінного типу;

· меляси – електромагнітного типу.

 

При дозуванні рідини у змішувачі періодичної дії використовується програмований рахувально-задавальний пристрій, а у змішувач безперервної дії – система автоматичного регулювання витрат рідини.

Нові установки для введення рідини забезпечують :

· автоматичне об`ємне дозування рідини в дозах від 1 до 100 л, з витратою від 100 до 6300 л/год;

· автоматичний вимір підсумкових витрат рідини, точність дозування рідин з похибкою 0,5-1,0%;

· автоматичне заповнення витратної ємкості рідиною;

· контроль і регулювання рівню рідини у витратній ємкості;

· контроль і вимір тиску у трубопроводі;

· регулювання і вимір температури нагрівання рідини у витратній ємкості;

· високу ступінь очищення рідини від сторонніх домішок.

 

Керування установками можливо у трьох режимах:

· ручному;

· автоматичному від шафи керування;

· автоматичному від контролера, який керує процесом дозування і змішування сипких компонентів.

 

Рідкий концентрат лізину, бішофіт і воду вводять по спеціальним аналогічним лініям або по лінії введення жиру, але без використання нагрівання трубопроводів і обладнання. Введення водних розчинів і води у змішувач здійснюють за допомогою відцентрових дефлекторних форсунок.

Форсунки дефлекторні, які використовуються для розпилу рідин, забезпечують дрібнодисперсний плоскоструминний факел. Вони прості по конструкції, зручні в обслуговуванні і надійні у роботі. При дрібнодисперсному розпилу рідина краще поглинається комбікормом. Корундова кераміка, з якої виготовлені форсунки, забезпечує довго тривалість їх експлуатації.

Установки введення рідких компонентів марки УВМ в змішувач періодичної дії розроблені в трьох модифікаціях:

· УВМ-60 (доза рідини -5-60 кг);

· УВМ-120 (доза рідини – 10-120 кг);

· УВМ-200 (доза рідини 20-200 кг).

 

I. Программирование на CF Pascal

Сегодня все сталкивались с компьютерами. Они распространились во всех сферах нашей жизни, начиная от образования и заканчивая вопросами пенсионного обеспечения, включая тестирование и диагностику, покупки в магазинах, развлечения и выставление счетов. Компьютеры являются важным компонентом в различной наукепромышленности,

 

Что такое компьютер? Компьютер – это машина, которая может принимать, хранить и обрабатывать данные. Он отличается от других машин, которыми необходимо управлять, чтобы они выполнили задачу. Особенность компьютера в том, что в определенном смысле он может сам собой управлять, выполняя шаг за шагом определенный набор инструкций, называемых программой. Для того, чтобы заставить компьютер решить задачу, некто должен написать программу, управляющую компьютером при решении задачи. Способность использовать различные программы для решения различных задач – это то, чем отличается компьютер от карманного калькулятора. В калькуляторе нажатие кнопки «плюс» автоматически добавляет отображаемое число к текущей сумме. Но для двух сложений кнопка должна быть нажата дважды. Компьютер может быть запрограммирован для выполнения длительных последовательностей операций. Будучи запущенным, он выполнит эти операции последовательно для решения определенной задачи.

 
 

Как и калькулятор, который принимает набираемые на его клавиатуре числа цифра за цифрой для выполнения арифметических операций, компьютер может принимать данные из внешних источников. Данные, принимаемые компьютером, называются входными данными. Компьютер может производить данные как результат выполнения операций, например, результат последовательности вычислений может быть распечатан. Данные, производимые компьютером, называют выходными данными или результатом решением задачи.

 

Каким образом программа (список инструкций) размещается в компьютере? Во-первых, программа должна быть написана на в форме понятной компьютеру – на языке программирования. Компьютер должен уже иметь программу для чтения и распознавания инструкций языка программирования как входных данных. Программа, которая читает инструкции на языке программирования и готовит их для выполнения на компьютере, называется компилятором. В этом курсе используется Паскаль, язык программирования, разработанный Николасом Виртом. Компилятор Паскаля преобразует последовательность инструкций на языке программирования Паскаль в машинную программу для компьютера. Таким образом, выполнение Паскаль-программы обычно требует двух стадий. На Cтадии 1, Паскаль-программа является входными данными для компилятора, а полученная в результате компиляции машинная программа – выходными. На Стадии 2 только что созданная машинная программа преобразует входные данные (задачу) в выходные данные (решение).

Стадии выполнения Pascal-программы
  Стадия 1 Стадия 2
INPUT Pascal-программа Исходные данные
Программа Компилятор Pascal Машинная программа
OUTPUT Машинная программа Результат

 

Программирование – деятельность по решению задач связанных с вычислениями и обработкой информации. Перед решением задачи Вам необходимо ее четко описать и иметь представление, каким образом можно использовать компьютер для ее решения. Далее необходимо изобрести метод решения задачи и описать его в виде последовательности инструкций. Далее необходимо реализовать найденный метод в виде набора инструкций на языке программирования, в нашем случае – на Паскале.

 

После того как программа написана, необходимо ее выполнить на компьютере и убедиться, что она работает и выдает ожидаемые результаты. В случае если результаты выполнения программы отличаются от ожидаемых, выполняется поиск ошибки внесение исправлений, повторное выполнение и т.д. Процесс поиска ошибок (bug) в программе называется отладкой (debug)

 


Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 15 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2019 год. (0.017 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав