Читайте также:
|
Творчий процес оволодіння дійсністю не зупиняється ані вдень, ані вночі. Без нагромадження інформації в журналістиці не можливо реалізувати будь-який конкретний творчий задум.
У різних видах діяльності цей процес має принципові відмінності. У журналістиці творчість – це усвідомлена, цілеспрямована діяльність, яка має особливу мету: побачити конкретні зміни у житті та розповісти про них сучасникам. Ці зміни можуть бути як позитивними, так і негативними, але вони обов’язково мають значення для суспільства. Відносно часу це, як правило, сьогодення, хоч за масштабом – від локальних до глобальних подій.
Теоретичні положення курсу «Інформаційні жанри» – це наука про методику пізнання нових прикмет сьогодення, його найяскравіших подій. Практичні положення полягають в умінні розповісти про ці новини та події саме в тій літературній формі, яка є найбільш адекватною самому життєвому явищу, тобто допомагає найбільш ефективному сприйняттю фактів та формуванню адекватної реакції на них – громадської думки.
Інформаційні жанри – це базові жанри журналістики. Курс «Інформаційні жанри» містить знання та положення, які складають основу професії журналіста.
ПРОГРАМА КУРСУ
ТЕМА ПЕРША. Інформаційні жанри як наукова дисципліна
Предмет, структура та завдання курсу. Журналістика як громадська та літературна діяльність по збиранню, обробці та розповсюдженню інформації.
Поняття літературного роду та жанру. Журналістські роди та жанри. Інформаційний рід у сучасній журналістиці як фундамент її жанрово-родової будови. Жанр як змістово-формальна єдність. Відповідність форми змістові в журналістських текстах.
Інформаційні жанри в сучасних ЗМІ. Поняття про новину як основу інформаційного повідомлення. Необхідність для журналіста з перших кроків професійної діяльності бачити новину й виробляти в себе новинарне мислення.
Нові тенденції в сучасній журналістиці: потяг до домінування інформаційних жанрів, причини цього явища та його вплив на масово-інформаційну діяльність в цілому. Поняття постіндустріального суспільства та пошуки його дефініції. Інформаційне суспільство як найбільш точна формула для вираження специфіки сучасного світу та інформаційної революції в ньому.
ТЕМА ДРУГА. Тема інформаційного повідомлення
Поняття про тему інформаційного повідомлення. Сутність інформаційних жанрів у безсторонньому повідомленні про соціально вагомі події. Вибір теми у світлі соціального замовлення.
Факт як тема інформаційного повідомлення. Суб’єктивність у доборі фактів і можливість маніпулювання масовою свідомістю лише за допомогою тенденційно підібраних фактів. Поняття інформаційної війни як суб’єктивного, тенденційного добору інформації та фактів. Постачання читачів достовірною правдивою об’єктивною інформацією – священний обов’язок журналістики в демократичному суспільстві. Оперативність у висвітленні факту.
Подія як тема інформаційного повідомлення.
Участь журналіста у події; його присутність на місці події. Спостереження події та активна участь у ній. Документ як джерело інформаційного повідомлення. Прес-реліз як інформаційний документ. Правила його виготовлення та правила опрацювання в журналістському тексті. Розробка теми інформаційного повідомлення.
ТЕМА ТРЕТЯ. Джерела інформації
Рівень компетенції джерела інформації. Правило: отримувати інформацію в першої за компетенцією особи.
Офіційні джерела інформації та структури, що надають її.
Власні джерела інформації. Мережа приватних інформаторів.
Чутки як джерело інформації та привила і способи перевірки чуток. Пошук вторинних фактів. Побудова інформаційної гіпотези та її перевірка на достовірність.
Централізовані служби обміну інформацією.
Листи читачів як джерела інформації.
Правила інформаційної роботи журналіста: ведення досьє, збирання документів, ведення картотеки імен та подій. Правила роботи з документами
ТЕМА ЧЕТВЕРТА. Інформаційні відділи в ЗМІ
Загальна структура відділів (напрямів) сучасної газети чи ТРК та місце в ній інформаційних відділів. Зміст роботи інформаційних відділів ЗМІ.
Журналістські амплуа: новинкар, репортер, оглядач, автор матеріалів на першу сторінку та ін. Сутність і покликання журналіста-новинкаря.
Розміщення інформації в композиції сучасної газети.
Планування та прогнозування інформації.
Розподіл обов’язків у новинарному відділі.
Облік та контроль за повідомленнями про новини.
Відбір новин до газети. Будівництво за допомогою інформаційних повідомлень світу сучасної людини. Правило адекватності. Формування громадської думки за допомогою некоментованих інформаційних повідомлень
ТЕМА П’ЯТА. Класифікація інформаційних жанрів
Поняття про внутрішньожанрову типологію в літературі та журналістиці. Виділення жанрів в інформаційному журналістському роді. Класифікація інформаційних жанрів.
Загальні ознаки інформаційних жанрів:
– обрання за предмет новини, важливого суспільного факту чи важливої суспільної події;
– оперативне представлення її в об’єктивному повідомленні;
– зредукованість коментарів, суб’єктивних оцінок, аналізу фактів і подій.
Чинники відмінності інформаційних жанрів. Відмінні ознаки інформаційних жанрів.
Головні інформаційні питання: хто, що, коли, де, як і чому. Їх використання в новинарній діяльності
ТЕМАШОСТА. Факт як основа інформаційного повідомлення
Поняття про факт. Вимоги до факту, що висуваються в журналістиці: новизна (хронологічна актуальність), правдивість і достовірність, суспільна важливість (соціальна актуальність), дотичність до життєвих інтересів масової аудиторії.
Інваріантність факту. Суб’єктивний момент у сприйнятті факту та способи його усунення. Правило безсторонність висвітлення. Концепція американської журналістики: news not views та можливості його застосування. Вітчизняна традиція в розумінні журналістики. Журналістика як суспільна свідомість і громадське сумління.
Поняття про первинні і вторинні факти. Факт-подія. Факт-явище. Соціальне значення факту. Способи перевірки фактів. Гіпотеза та можливість її перевірки
ТЕМА СЬОМА. Архітектоніка жанру
Композиція інформаційного повідомлення. Авторська творчість і ремісницький підхід. Правила створення інформаційних жанрів як конденсація багатовікового досвіду журналістики.
Правило «перевернутої піраміди». Повідомлення новини та її сутності на самому початку. Пошук найважливішого в новині і винесення цього повідомлення на початок тексту.
Використання ліду в інформаційних жанрах. Типи лідів.
Поняття про лідер-абзац. Різновиди лідер-абзацу.
Розвиток подій у головній частини матеріалу. Сюжет та його відстежування. Значення цифрових ілюстрацій та статистичних повідомлень. Коментар спеціаліста в новинарному повідомленні. Узагальнення та його типи.
ТЕМА ВОСЬМА. Привід для створення інформаційного матеріалу
Інформаційний привід – необхідна умова для підготовки повідомлення.
Цікава людина, цікаве явище – недостатні самі по собі для інформаційного повідомлення. Правило: розшукати інформаційний привід для повідомлення. Створення інформаційного приводу. Очікування інформаційного приводу.
Оперативність (хронологічна актуальність) повідомлення як головна вимога інформаційного журналістського роду.
Поняття «старої новини» в журналістської практиці та способи її актуалізації. Інформаційний привід як міст у сьогодення.
ТЕМА ДЕВ’ЯТА. Хроніка як інформаційний жанр
Поняття про хронічку, як про жанр, що інформаційно об’єднує ланцюжок подій. Неможливість хроніки про локальну, малозначиму подію, що складається з одного епізоду. В основі назви жанру – слово «хронос», що в перекладі з старогрецької мови означає «час». Вживання слова «хроніка» для позначення заголовків історичних праць: «Хроніка Києво-Михайлівського золотоверхого монастиря» (1701). Хроніка як жанр літературного твору: Улас Самчук, Марія Хроніка одного життя. Роман. (1933).
Сутність хроніки як інформаційного жанру у відтворенні часового перебігу подій, відстежуванні епізодів однієї визначної (будівництва Харківського тракторного заводу) події в часі. Призначення та жанрові особливості хронічки. Хроніка як повідомлення про одну подію, що складається з кількох епізодів чи етапів. Хроніка як набір різних подій, об’єднаних в одній хронологічній площині: хроніка дня, хроніка тижня. Хроніка в газеті. Хроніка в «товстому» журналі: тематичні добірки хронікальних повідомлень. Вимоги жанру. Мова жанру.
ТЕМА ДЕСЯТА. Інформаційне повідомлення (замітка) як жанр
Поняття про спеціальне вживання на позначення жанру в теорії журналістики терміну «інформація». Інформація як некоментоване повідомлення. Найпростіший жанр оперативного інформаційного повідомлення – замітка. Замітка як газетний жанр, неприйнятний в журналі-місячнику як представникові фундаментальної журналістики. Жанрове призначення та особливості замітки.
Внутрішньожанрові типи замітки: тверда і м’яка. Тверда передбачає суворе виконання вимог подачі новини, які полягають у висвітленні відповідей на шість новинарних запитань, дотриманні максимальної стислості тексту, що не повинен перевищувати 35–40 рядків.
М’яка замітка допускає, крім відповіді на шість новинарних запитань, вміщення в тексті подробиць події, супровідних до неї красномовних дрібниць, пожвавлення повідомлення образним рядом, а також включення до тексту коментаря спеціаліста.
Тематика замітки як жанру. Вимоги до композиції та мови замітки.
ТЕМА ОДИНАДЦЯТА. Звіт як інформаційний жанр
Поняття про звіт як інформаційне повідомлення про роботу та перебіг заходу, у якому брала участь певна група людей, що вирішували суспільно важливі питання (сесія, конференція, збори, спортивні змагання, художні виставки тощо).
Призначення та жанрові особливості звіту.
Вимоги до звіту.
Внутрішньожанрові типи звіту: звіт-хроніка, аналітичний звіт, тематичній звіт, проблемний звіт.
Методика підготовки звіту.
Нові тенденції в газетній журналістиці: зредукування жанру звіту, наближення його до жанру м’якої замітки чи кореспонденції, тяжіння в сучасному світі звіту до аналітичності, включення оціночних суджень журналіста, висловлення альтернативних поглядів на проблеми, що розв’язуються.
ТЕМА ДВАНАДЦЯТА. Інтерв’ю як інформаційне повідомлення
Поняття про інтерв’ю як жанр, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання журналіста.
Призначення та жанрові особливості інтерв’ю.
Внутрішньожанрова типологія інтерв’ю: інтерв’ю-повідомлення, інтерв’ю-тема, інтерв’ю-портрет, інтерв’ю–діалог та ін.., що виділяються в сучасній науці.
Інтерв’ю-повідомлення як таке, що найбільше відповідає інформаційній сутності жанру. Його сутність – у повідомленні об’єкта про подію.
Тематичне інтерв’ю присвячене висвітленню певної теми.
Проблемне інтерв’ю має за предмет суспільно важливу проблему.
Портретне інтерв’ю використовується для висвітлення знаменитої людини, яка самодостатньо цікава і становить інтерес з усіх поглядів.
Інтерв’ю-діалог ведеться між рівноправними партнерами. Сучасна журналістика вживає в цьому сенсі термін «бесіда». Журналіст у такому інтерв’ю не обмежується короткими запитаннями чи репліками, а сперечається з співбесідником, коментує його відповіді або роз’яснює їх для читача, висловлює оцінку подій і явищ, про які йдеться в інтерв’ю.
Оригінальні види інтерв’ю: фантастичні (з вигаданим співрозмовником), історичні (з автором, відповіді якого почерпнуті з його друкованих праць або публічних виступів), сатиричні (особливі за стилем і авторським естетичним відношенням до дійсності) інтерв’ю. Необхідність подальшого відкриття авторських внутрішньожанрових різновидів інтерв’ю.
Елементи репортажу (динамізація стилю, зображення рухомої дійсності) і замальовки (створення зовнішнього образу й внутрішньої характеристики героя) в інтерв’ю.
Використання під час інтерв’ю таких методів збирання інформації, як спостереження і вивчення документів і джерел.
Фотографування під час інтерв’ю, робота з фотокореспондентом під час інтерв’ю.
Прес-конференція як тип колективного інтерв’ю, що його власниками інформації стають усі учасники-журналісти.
«Круглий стіл» як різновид інтерв’ю, жанрові ознаки: велика кількість учасників, що обговорюють суспільно важливу проблему з метою формування позиції громадської думки чи вироблення рекомендацій для організацій та установ з приводу її розв’язання.
Індивідуальний стиль в інтерв’ю як запорука успіху журналіста. Обов’язкові складові індивідуального стилю: глибока обізнаність з темою інтерв’ю, конкретизований підхід до теми, уміння намітити свій авторський сюжет і провести його через інтерв’ю; толерантність до чужої думки, яка несимпатична журналістові; провокування об’єкта. Імідж журналіста.
Інтерв’ю як універсальний метод збирання інформації для будь-яких жанрів журналістики.
Методика підготовки та правила проведення інтерв’ю.
Інструментарій журналіста: перекидний блокнот, кілька ручок, диктофон. Переваги диктофону і складності роботи з ним. Ідеал поєднання власних записів у блокнот і фіксуванням голосу на магнітну стрічку.
ТЕМА ТРИНАДЦЯТА. Репортаж як інформаційне повідомлення
Історія виникнення жанру репортажу в другій половині ХІХ століття. Репортерство у творчості письменників «срібного віку» російської літератури.
Амплуа репортера в журналістиці кінця ХІХ – початку ХХ століть. Оперативність як стиль життя репортера, психофізичні характеристики репортера.
Поняття про репортаж як жанр, який передбачає оперативну і яскраву розповідь про подію, ситуацію, явище. Репортаж як розповідь очевидця свідка або учасника подій. Суб’єктивні враження спостерігача та його співпереживання в репортажі. Картина життя крізь враження кореспондента.
Діалоги учасників події, інтерв’ю журналіста з учасниками події, авторські відступи й коментарі, мальовничі описи окремих елементів події, характеристики її героїв, пейзажні замальовки, загальний і конкретний плани в змалювання події.
Метод зміни професії для повнішого розкриття осіб при збиранні інформації. Маска при збирання інформації: 1) зміна зовнішності,2) розігрування іншої соціальної ролі: ревізора, представника вищої установи.
Фоторепортаж. Робота репортера з фотожурналістом.
Репортаж та художня література. Художні твори, написані в жанрі репортажу: «Репортаж, писаний під шибеницею» Юліуса Фучика, «Намилена трава» роман-репортаж Павла Загребельного.
Рейд як приклад критичного репортажу. Елементи театральності в жанрі рейду: журналістська група сама створює подію, нею і власне рейд. Виявлення позитивних і неґативних рис досліджуваного явища.
Вимоги та методика підготовки
ТЕМА ЧОТИРНАДЦЯТА. Новітні інформаційні жанри
Поняття про коментар як окремий інформаційний жанр, його призначення та жанрові особливості. Залучення до коментування провідних спеціалістів чи високопоставлених урядовців. Умови компетентності, за яких у жанрі коментаря може виступати власне журналіст. Приклади з сучасної журналістки. Значення життєвого та професійного досвіду автора-коментатора.
Колонка як оперативний відгук на подію. Умови авторитетності, за яких журналіст може виступати автором колонки. Приклади з сучасної журналістики. Тематична широта виступів у жанрі колонки. Особистість журналіста як жанровотвірна ознака колонки. Свобода вибору теми і реалізації особистості журналіста. Вимоги та методика підготовки.
ТЕМА П ЯТНАДЦЯТА. Прес-реліз як форма інформаційного повідомлення
Поняття про прес-службу та центр зв’язків з громадськістю (ЗГ). Акредитація журналістів: зміст поняття, правила та умови. Участь у брифінгах та прес-конференціях.
Прес-реліз як продукт інформаційної діяльності прес-служб. Поняття відомчої інформації. Призначення та особливості.
ПРЕС-РЕЛІЗ (англ.. press-release - випуск для преси)- документ, спеціально розповсюджуваний для співробітників органів масової інформації, що містить матеріали для термінової публікації.
Сьогодні термін «прес-реліз» вживається для позначення двох типів документів: 1) «публікації в пресі» і 2) «для опублікування в пресі».
У першому значенні терміном «прес-реліз» позначають усі матеріали, що виготовлені не журналістами, а такі, що створені поза редакцією і надійшли до органу масової інформації в готовому текстовому вигляді. У цьому значенні «прес-релізом» може називатися й лист читача, що публікується в газеті.
Останнім часом термін нерідко вживається і в другому розумінні – для позначення самостійного типу (жанру) текстів, однією з відмінних ознак яких є їхня рекламна спрямованість.
У прес-релізі наводяться точні назви, прізвища, дати, цифрові матеріали, статистичні дані, можливі схеми і графіки, як правило, складні для засвоєння чи сприйняття на слух. Іноді прес-релізи виготовляються до прес-конференції чи брифінгу і роздаються журналістам до їх початку. Вимоги до прес-релізу: лаконізм і точність у подачі власних назв і цифрових даних.
У сучасній журналістиці прес-релізи виконують подвійну функцію: 1) правлять за джерело інформації; 2) поповнюють бюджет видання, оскільки дослівна публікація прес-релізу здійснюється на умовах відповідної оплати; у даному випадку прес-реліз розглядається як рекламний текст, яким він насправді і є.
Основною ознакою прес-релізу є його аксіологічна спрямованість. У текстах прес-релізу створюється позитивний імідж фірми, організації чи установи, окремої особи, ведеться пропаґанда (рекламування) яких-небудь товарів, послуг, дій тощо. А відтак розрізняють пропаґандистський і контрпропаґандистський прес-релізи.
У журналістській творчості прес-реліз править за джерело власного матеріалу, використовується творчо, дослівне його використання в авторському матеріалі заборонене. Інакше виникає можливість появи під різними підписами кількох ідентичних текстів у різних виданнях, що скомпрометує їх та авторів і стане підставою для звинувачень у плагіаті або принаймні в непрофесіоналізмі
ТЕМАШІСТНАДЦАТА. Малі інформаційні жанри
Поняття про малі інформаційні жанри.
Призначення та жанрові особливості.
Репліка, її значення та функції; ілюстративність репліки.
Значення повідомлення на один рядок.
Цитата як приклад інформаційного повідомлення. Мистецтво вибирати з інформаційного потоку найбільш влучні та змістовні висловлювання.
Приклади використання в сучасній журналістиці малих інформаційних жанрів.
Авторські жанри, вічний пошук журналіста найкращого способу для вираження інформаційної картини світу.
ТЕМА СІМНАДЦЯТА. Мова інформаційного повідомлення
Мова та стиль інформаційного повідомлення. Що таке телеграфний стиль і його відношення до інформаційних жанрів. Інформаційні жанри та специфіка їх мови. Залежність мови від завдань інформаційного повідомлення.
Значення точного змісту слова. Аксіологічний (оціночний) зміст, що міститься в словах. Приклади висловлення оцінок у лексичному складі повідомлення: розвідник і шпигун.
Заголовок в інформаційних жанрах. Пошук влучного виразу змісту.
Робота зі словником. Типи словників: мовні та енциклопедичні. Використання мовних словників. Тлумачні і перекладні словники. Словники синонімів. Словники антонімів. Фразеологічні словники. Використання в Харківському реґіоні перекладних словників як спосіб збагачення власної мови і мовлення журналіста. «Тлумачний словник української мови». «Російсько-український словник сталих виразів» І. О. Виргана і М. М. Пилинської.
Робота з довідковою літературою: енциклопедії, енциклопедичні словники, довідники, статистичні збірники.
Іноземні слова у тексті. Правило пояснення іноземних термінів. Правило цілковитої інформаційної прозорості інформаційного повідомлення.
Уміння та навички редаґування інформаційних повідомлень.
ТЕМА ВІСІМНАДЦЯТА. Інформаційне агентство – фабрика новин
Поняття про інформаційне агентство – фабрику новин. Ідея, з якої виникли інформаційні агентства: інформація – це товар, яким можна і необхідно торгувати. Неможливість для кожного видання мати своїх власних кореспондентів у зарубіжних країнах, але можливість купувати зарубіжні новини в інформаційного агентства. Забезпечення інформаційним продуктом на умовах передплати.
Агентство як офіційне джерело інформації. Держава та інформаційні агентства. Світові інформаційні агентства. Світовий досвід приватизації інформаційних агентств.
ТЕМА ДЕВ’ЯТНАДЦЯТА. Національне інформаційне агентство «Укрінформ»
Укрінформ – єдине Національне агентство України. Історія його виникнення. 1918 рік. РАТАУ. З 1971 року влите до складу ТАРС. Структура РАТАУ. Відділення РАТАУ в Харкові.
Призначення та особливості інформаційного продукту «Укрінформ»: збирання зарубіжної інформації для українських суб’єктів масово-інформаційної діяльності, збирання внутрішньої інформації та постачання нею зовнішніх користувачів.
Місце агентства «Укрінформ» серед інших інформаційних агентств, які діють в Україні: Інтерфакс, УНІАН.
ПРОГРАМА ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ
До кінця семестру студент зобов’язаний подати на кафедру журналістики для перевірки викладачем перед іспитом контрольну роботу, яка є свідченням його самостійного опанування курсом «Інформаційні жанри». Це повинні бути навчальні тексти у головних інформаційних жанрах: замітки, інтерв’ю, репортажу, звіту.
Якщо студент працює за фахом у друкованому органі масової інформації, то як контрольну роботу він подає свої опубліковані матеріали у всіх відповідних жанрах
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПИСЬМОВОЇ РОБОТИ
Оцінка «відмінно» виставляється студентові за такі знання та вміння:
вільне володіння і чітке розуміння понятійного матеріалу;
повне виконання навчального завдання;
вміння використовувати джерела інформації;
вільне володіння нормами сучасної мови;
факт надрукування матеріалу.
Допускаються деякі неточності, які не впливають на якість письмової роботи
Оцінка «добре» виставляється студентові за такі знання та вміння;
правильне з’ясування головного змісту матеріалу відповідно поставленого завдання;
точне застосовування понятійного матеріалу;
вільне володіння нормами літературної мови;
наявність матеріалу у «портфелі» редакції.
Допускаються деякі неточності у використанні понятійного матеріалу, які не впливають на загалом хороший рівень виконаного завдання
Оцінка «задовільно» виставляється за таких умов:
завдання виконано частково;
рівень виконаного завдання поверховий;
журналістський твір не зовсім відповідає ознакам жанру;
виявлене достатнє володіння нормами сучасної мови.
Оцінка «незадовільно» виставляється, якщо:
завдання не виконано;
понятійний матеріал використано слабко;
виявлене слабке володіння нормами сучасної літературної мови.
ІСПИТ
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТА НА ІСПИТІ
Оцінка «відмінно» виставляється за відповідь, яка містить вичерпне за сумою поданих знань розкриття усіх запитань, розгорнуту аргументацію кожного з положень, побудована логічно й послідовно, розкриває питання від його нижчих до вищих рівнів, а також містить приклади з журналістської практики, які дозволяють судити про повноту уявлень студента з поставленого питання. Відповідь повинна бути викладена гарною, багатою мовою, відзначатися точним вживанням термінів, містити посилання на засвоєну навчальну літературу
Оцінка «добре» виставляється за відповідь, яка містить повне, але не вичерпне за сумою виявлених знань висвітлення усіх запитань, що містяться в білеті, скорочену аргументацію головних положень, допускає порушення логіки й послідовності викладу матеріалу, а розуміння теоретичних питань не підкріплює ілюстраціями з журналістської практики. У відповіді допускаються стилістичні помилки, неточне вживання термінів, довільне витлумачення фактів.
Оцінка «задовільно» виставляється за відповідь, яка містить неповне за сумою виявлених знань висвітлення усіх запитань, поверхово аргументує положення відповіді у викладі, допускає композиційні диспропорції, порушення логіки й послідовності викладу матеріалу, не ілюструє теоретичні положення прикладами з журналістської практики. Мова відповіді рясніє помилками, допускає неправильне слово- й терміновживання.
Оцінка «незадовільно» виставляється за відповідь, що містить неправильне висвітлення заданих питань, помилкову аргументацію, допускає помилкові умовиводи, неправильне посилання на факти та їхнє витлумачення, мова близька до суржику.
ЗАПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
Білет № 1
1. Інформаційна функція журналістики. Її місце серед інших функцій
2. «Перевернута піраміда» як найпростіший спосіб подання новини
3. Ситуативне завдання: створити модель «перевернутої піраміди»
Білет № 2
1. Інформаційний відділ в органі масової інформації
2. Головні інформаційні запитання. Їх використання в журналістській практиці
3. Ситуативне завдання: створити модель інформаційного повідомлення з використанням головних інформаційних запитань
Білет № 3
1. Джерела інформації
2. Інформаційний привід – умова підготовки інформаційного повідомлення
3. Ситуативне завдання: створити модель інформаційного приводу
Білет № 4
1. Рівень компетенції джерела інформації
2. Оперативність – найважливіша вимога інформаційного повідомлення
3. Ситуативне завдання: створити модель новини з оперативним приводом
Білет № 5
1. Чутки як джерело інформації
2. Укрінформ у системі інформаційних агентств України
3. Ситуативне завдання: створити модель агентської інформації
Білет № 6
1. Способи отримання інформації
2. Композиція інформаційного повідомлення. Значення лідер-абзацу
3. Ситуативне завдання: створити модель лідер-абзацу
Білет № 7
1. Листи читачів як джерела інформації
2. Інформаційне повідомлення-замітка. Призначення й жанрові особливості
3. Ситуативне завдання: створити модель замітки
Білет № 8
1. Особливості роботи з листами читачів
2. Хроніка. Призначення й жанрові особливості
3. Ситуативне завдання: створити модель хроніки
Білет № 9
1. Планування інформації
2. Коротка та розширена новина
3. Ситуативне завдання: створити модель розширеної новини
Білет № 10
1. Прогнозування інформації
2. Коментар як спосіб оцінки новини
3. Ситуативне завдання: створити модель коментаря
Білет № 11
1. Класифікація інформаційних жанрів
2. Колонка як оперативний відгук на подію
3. Ситуативне завдання: створити модель колонки
Білет № 12
1. Загальні ознаки інформаційних жанрів
2. Репліка як малий інформаційний жанр
3. Ситуативне завдання: створити модель репліки
Білет № 13
1. Відмінні ознаки інформаційних жанрів
2. Мова і стиль інформаційного повідомлення
3. Ситуативне завдання: створити модель інформаційного повідомлення з використанням термінів
Білет № 14
1. Новина – принципова суть інформаційного повідомлення
2. Заголовок інформаційного повідомлення
3. Ситуативне завдання: створити модель заголовку інформаційного повідомлення з ознаками теми
Білет № 15
1. Факт – основа інформаційного повідомлення
2. Звіт. Призначення та жанрові особливості
3. Ситуативне завдання: створити модель факту
Білет № 16
1. Інваріантність факту
2. Інтерв’ю. Призначення та жанрові особливості
3. Ситуативне завдання: створити модель інтерв’ю
Білет № 17
1. Факт-подія та факт-явище
2. Репортаж. Призначення та жанрові особливості
3. Ситуативне завдання: створити модель репортажу з місця події
Білет № 18
1. Факт на тлі інших фактів. Поняття про первинні та вторинні факти
2. Прес-реліз як форма інформаційного повідомлення
3. Ситуативне завдання: створити модель первинного факту
Білет № 19
1. Тема інформаційного повідомлення. Вибір теми у світлі соціального замовлення
2. Інформаційне агентство в структурі сучасної журналістики
3. Ситуативне завдання: створити модель новини – інформаційного продукту агентства
Білет № 20
1. Розробка теми інформаційного повідомлення
2. Поняття про світові інформаційні агентства
3. Ситуативне завдання: створити модель інформаційного повідомлення на тему науки
Білет № 21
1. Способи перевірки факту. Гіпотеза та можливість її перевірки
2. Школа ТАРС
3. Ситуативне завдання: створити модель новини на тему освіти
Білет № 22
1. Лід в інформаційній журналістиці
2. Робота журналіста над створенням власної інформативної мережі
3. Ситуативне завдання: створити модель ліду інформаційного повідомлення
Білет № 23
1. Типи прес-релізів у сучасній журналістиці та їх функції
2. Жанр бесіди в сучасній журналістиці
3. Ситуативне завдання: створити модель жанру бесіди
Білет № 24
1. Хроніка в газеті і хроніка в «товстому» журналі спільне і відмінне
2. Використання властивостей інформаційних жанрів у художній літературі
3. Ситуативне завдання: створити модель хроніки в «товстому» журналі
Білет № 25
1. Пошук влучного й точного слова в інформаційних жанрах. Робота зі словниками
2. Способи актуалізації загальнолюдського змісту
3. Ситуативне завдання: створити модель актуалізації старої новини
Информационные жанры журналистики
Зарисовка. Понятие зарисовки. Положение жанра между журналистикой и литературой. Свойства зарисовки. Понятие одномоментности, локальности. Автор как герой и создатель зарисовки. Место автора в тексте зарисовки. Виды зарисовки: портретная, пейзажная, производственная, бытовая. Специфика отображения предмета в каждом из видов зарисовки. Образность в зарисовке.
Заметка. Заметка как оперативная форма подачи информации. Жанровые характеристики заметки (точность, краткость, лаконичность стиля). Формула 5w и принцип «Перевернутой пирамиды». Мягкая и жесткая новость. Понятие «информационный повод». Структура заметки (заголовок, подзаголовок, лид, основная часть). Автор в заметке. Принцип объективности и пути его нарушения. Виды заметки: хроника, заметка, расширенная заметка. Параметры расширения: ссылки, цитаты, комментарии. Заметка в изданиях различного типа. Специфика подачи информации в общественно-политической, массовой, глянцевой прессе. Заголовок и лид заметки в интернет-издании.
Интервью. Интервью как метод получения информации и как жанр журналистики. Стадии работы над интервью: от подготвки к вычитке. Стили интервью (конфронтационный, партнерский и др.). Вопросник: принципы создания, типы вопросов. Виды интервью. Интервью-диалог. Интервью-опрос. Интервью-беседа. Интервью-портрет.
Репортаж. Понятие жанра «репортаж». Принципы создания: роль автора, динамичность, внимание к деталям, оперативность. «Сенсорные» детали в репортаже. Фабула в репортаже. Дискретность времени и локальность пространства. Методы создания репортажа. Наблюдение, включенное и невключенное. Репортаж с экспериментом. Виды репортажа: проблемный, событийный, познавательный.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 64 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |