Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Функціональні рівні біосфери

Читайте также:
  1. Абсолютні, відносні і вимірювальні рівні
  2. В залежності від виду підприємства та рівнів ієрархії, з яких воно складається, можуть застосовувати різні види стратегій.
  3. Види, рівні та стилі спілкування.
  4. Всі ці рівні взаємозв’язані. Здоров’я країни таким чином визначає здоров’я світу.
  5. Граничнодопустимі рівні ГПЕ, що створюють двоканальні
  6. Деструктивні функції конфлікту на особистісному рівні
  7. Загальна характеристика рівнів менеджменту
  8. Канали розподілу їх функції, рівні.
  9. Канали розподілу туристичного товарообігу їх функції, рівні.
  10. Комунікативна культура вчителя, її сутність та рівні

В.І. Вернадський у своїй роботі «Біосфера» розподілив всі живі організми на Землі на три функціональні групи: продуценти, консументи і редуценти.

Продуценти – це організми, що за способом живлення є автотрофами. Вони здатні утворювати органічні речовини з неорганічних в процесі фотосинтезу. До цього типу належать рослини, яких на Землі є близько 350 тис. видів, а також невелика кількість автотрофних бактерій. Вони є джерелом їжі для всіх інших організмів екосистеми. Тому рослини займають перше місце у ланцюгу живлення.

Консументигетеротрофні організми, що одержують енергію за рахунок харчування продуцентами чи іншими консументами. До них належать рослиноїдні тварини, хижаки й паразити, а також хижі рослини та гриби. Кількість видів цієї групи найбільша – понад 1,5 млн.

Консументи здійснюють передачу органічних речовин від одних організмів до інших, підтримують кругообіг речовин у екосистемі.

Редуценти за способом живлення є сапротрофами. Вони розкладають органічну речовину продуцентів і консументів до простих сполук– води, вуглекислого газу й мінеральних солей. До них належать гриби та мікроорганізми.Їх налічується 75 тис. видів. Редуценти завершують кругообіг речовин в екосистемі і повертають в оточуюче середовище прості речовини, що колись були використані продуцентами для утворення органічних речовин в екосистемі.

Вся ця величезна кількість живих істот знаходиться в надзвичайно складних взаємовідносинах між собою та з неживою речовиною. Серед численних зв'язків є надзвичайно важливі, незамінні. Втручання людини в процесі діяльності в біосферні взаємозв'язки, часто викликає небажані наслідки. Наприклад, у 30-ті роки в Норвегії було вирішено винищити хижих птахів (полярних сов і яструбів, які зменшували чисельність цінного промислового птаха полярної куріпки. Оголошені пільги та премії спричинилиповсюдний відстріл мисливцями хижих птахів. Одразу ж після цієї акції серед куріпок спалахнула епідемія, ще майже повністю знищила їх популяцію. Виявилося, що сови та яструби виконували роль санітарів, які поїдали в першу чергу хворих, ослаблених куріпок таким чином запобігали поширенню епідемії. В 60-х роках історія повторилася, коли проти вовків будо висунуте звинувачення у зменшенні чисельності північного оленя.


У природі немає зайвого, непотрібного – в ній все взаємопов'язане та доцільне. Система біосферних зв'язків складалася протягом тривалого часу. Вона надзвичайно складна. Біотичний кругообіг речовин у біосфері здійснюється по ланцюгах живлення приблизно за такою схемою.

1. Продуценти - рослини (фототрофи) за допомогою механізму фотосинтезу виробляють органічну речовину, споживаючи сонячну енергію, воду, вуглекислий газ і мінеральні солі. Продуценти- бактерії (хемотрофи) для синтезу органічних речовин використовують енергію хімічних реакцій, наприклад, окислення сполук заліза чи сірки.

2. Консументи першого порядку (травоїдні тварини) живляться органічною масою рослин. Консументи другого та третього порядків (хижаки, паразити, хижі рослини й гриби) споживають інших консументів.

3. Редуценти (переважно грунтові гриби, бактерії та інші мікроорганізми) споживають поживні речовини мертвих тіл рослин і тварин, розкладаючи їх до простих хімічних сполук (води, вуглекислого газу та мінеральних солей) і таким чином замикаючи кругообіг речовин у біосфері.

У цілому біосфера дуже схожа на єдиний гігантський суперорганізм, у якому автоматично підтримується гомеостаз – динамічна сталість (рівновага) фізико-хімічних і біологічних властивостей внутрішнього середовища та незмінність основних функцій. У кожному біоценозі, тобто сукупності організмів, що населяють певну ділянку суші або водойми, є керуюча й керована підсистеми. Роль керуючої підсистеми виконують консументи. Рослиноїдні консументи запобігають надмірному розростанню рослин. Надмірне розмноження рослиноїдних тварин і знищення рослинного покриву стримують хижаки. Керуючою підсистемою для цих хижаків є хижаки другого рівня та паразити, яких контролюють надпаразити і т.д. Завдяки цьому на Землі існує надзвичайна різноманітність живих організмів. Серед них немає «зайвих» чи «шкідливих», як думає пересічна людина. Особливістю біосферних зв'язків є й те, що керуюча й керована підсистеми в ній часто міняються місцями. Так, зменшення кількості рослинної їжі спричинює зниження чисельності хижаків і паразитів через механізм зворотного зв'язку.

Всі функції живих організмів у біосфері (утворення газів, окисні й відновні процеси, концентрація хімічних елементів тощо) не можуть виконуватися організмами якогось одного виду, а лише їх комплексом. Звідси випливає надзвичайно важливе положення, розроблене В.І. Вернадським: біосфера Землі сформувалася з самого початку як складна система, з великою кількістю видів організмів, кожен із яких виконував свою роль у загальній системі. Без цього біосфера взагалі не могла б існувати, тобто стійкість її існування була відразу започаткована її складністю.

Згідно з геологічними уявленнями, людина існує надзвичайно короткий час (усього 0,0001% від тривалості існування біосфери). Проте за цей короткий проміжок часу кругообіг речовин у біосфері змінився радикально. На сьогодні, як уже зазначалося, людина є найважливішим геологічним фактором дії у біосфері, що суттєво впливає на її життя. В.І. Вернадський підрахував, що в античні часи люди використовували лише 18 хімічних елементів, у XVIII ст. – 29, у XIX – 62. Нині використовуються усі 89 елементів, що є в земній корі. Крім того, одержано ще й такі, яких у природі немає зовсім, наприклад, плутоній, технецій тощо.

Отже, природу Землі не можна повернути до того стану, в якому вона перебувала на початку розвитку людини. Дедалі більше незайманих природних ландшафтів планети замінюються штучно створеними людиною, первісна природа поступається вторинній. На сучасному етапі завдання полягає не в тому, щоб «залишити все, як воно було» – це неможливо, а в тому, щоб діяти продумано, науково обґрунтовано, з максимальною обережністю, «відрізати» після того, як «відміряно» не сім разів, а тисячу разів по сім. Нам слід чітко уявляти, що ми намагаємося побудувати для себе та своїх нащадків, бо нічого з того, що робиться й буде зроблено з живою природою, виправити неможливо.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 82 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав