Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні типи листорозташування

Читайте также:
  1. II. Основні засоби
  2. Uml; Основні теоретичні положення
  3. Uml; Основні теоретичні положення
  4. Базисні умови постачання відповідно до правил “Інкотермс-2000”. Основні обов’язки сторін за базисом постачання
  5. В) Екзистенціалізм та його основні напрями.
  6. В.Г. Афанасьєв називає наступні основні управлінські функції: вироблення і ухвалення управлінського рішення; організація; регулювання і корегування; облік і контроль.
  7. Валютна політика України. Основні напрями лібералізації валютного ринку та посилення внутрішньої стабільності гривні
  8. Вимоги до структури, змісту, обсягу й інтенсивності фізичних вправ в основній частині уроку.
  9. Виховання як категорія педагогіки, основні категорії теорії виховання
  10. Віхи життєвого шляху Й.Ф.Гербарта. Основні положення філософсько-психолого-педагогічної концепції видатного педагога

Первинними листочками є сім’ядолі зародка, які проростають у насінини, виносяться з ґрунту і зеленіють.

Зачатки справжніх листків – примордіїв закладаються в конусі наростання бруньок у вигляді меристиматичних горбиків, валиків. У процесі диференціації примордіїв та формування справжнього листка із верхньої частини горбика розвивається листова пластинка, а в багатьох випадках утворюється черешок чи піхва.

У разі відсутності черешка листок називають безчерешковим або сидячим.

Стосовно характеру прикріплення до стебла без черешкові листки можуть бути збіжними, пронизаними, стеблообгортними, напівстеблообгортними.

Із нижньої частини примордія утворюється основа, яка з’єднує листок зі стеблом, забезпечує його наростання.

Черешок – стеблоподібна частина між листковою пластинкою і основою листка (можуть бути довго- або короткочерешкові).

Листкова пластинка розвивається базипетально, тобто верхівка формується раніше.

Ознаки листкової пластинки:

- товщина та структура (тонка, товста, шкіряста, плівчаста, соковита, тверда, ламка, пухка);

- форма пластинки, яка визначається співвідношенням довжини і ширини, схожістю з геометричними фігурами, предметами;

- форма частин пластинки – верхівки, основи, краю;

- тип жилкування;

- характер поверхні (гладенька, глянцева, матова, волосиста, повстиста, бархатиста, щетиниста).

У разі характеристики краю листка нерідко, крім основного визначення (зубчастий, пилчастий, зарубчастий, виїмчастий, хвилястий) потрібні уточнення: дрібно, крупно, двічі, тричі.

Жилкування, або нервація, листка – характер проходження і галуження жилок(провідних пучків) у мезофілі листкової пластинки.

Відкрите жилкування – жилки не з’єднуються між собою, доходять до краю пластинки.

Закрите жилкування – жилки багаторазово з’єднуються між собою.

Перисте (пірчасте) жилкування, коли по центру проходить головна жилка (центральна) від якої рівномірно відходять в обидва боки бічні жилки.

За типом листки бувають: прості і складні.

Якщо надрізаність краю не перевищує 1/3 половини пластинки, то простий листок називається цілісним, якщо перевищує, то розрізаним або розчленованим.

Лопатеві – розчленування складає більше 1/3, але менше ½ пластинки, вільні частини – лопаті.

Роздільні або розділені – розрізані на долі, довжина яких перевищує 1/2 півпластинки.

Розсічені – розрізані на сегменти до основи пластинки (у трійчастих і пальчастих листках) або до головної жилки (у перистих листках).

Складні листки мають декілька листочків з черешками або без них, розміщених на загальному черешку (трійчасті і пальчасті листки) чи на рахісі або стрижні листка, що у перистих листків є продовженням черешка.

Під час листопаду кожен листочок відділяється сам по собі, а на місці зчленування листочків з рахісом залишаються листкові рубці; у розсічених листків відокремлюється листок цілком, а не його сегменти.

В межах річного пагона розрізняються категорії або формації листків:

– прикореневі;

– стеблові низові – недорозвинені захисні лусковидні листки, лусочки надземних і підземних бруньок; буруваті листки пагона (конвалія), луски на кореневищах (пирій) тощо

– верхові або верхівкові листки – забарвлені листочки суцвіття (приквітники, обгортки, покривала) чи окремих квіток (приквітнички, обгорточки, бактерії);

– серединні листки пагона зелені, найбільш диференційовані, виконують основні фізіологічні функції;

– для більшості листків характерна гетерофілія або різнолистість.

Стосовно характеру прикріплення до стебла без черешкові листки можуть бути збіжними, пронизаними, стеблообгорнутими, напівстеблообгорнутими.

Прилистки – парні бічні органи при основі, зрідка в пазусі листка (гречкові), котрі захищають його в бруньках і на ранніх стадіях розвитку.

Прилистники можуть видозмінюватись на плівочки, колючки, волоски, лусочки, вушка, вусики, язички, що зростаються між собою у розтруб, який охоплює стебло (гречкові).

У деяких рослин черешок має калус – різке потовщення у верхній чи нижній частині (тополя), у інших розростаються у плівчасту піхву (селерові), що охоплює стебло.




Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 59 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав