Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 5. Особливості адміністративного процесу в податкових органах

Читайте также:
  1. Cтруктура податкових органів
  2. I.3.Особливості політичного становища гетьманів у 1648-1667 роках.
  3. III. Поняття комунікації, комунікаційного процесу, методи його удосконалення
  4. Адміністративне стягнення – це міра відповідальності, примусовий захід державного впливу, що застосовується до особи за скоєння адміністративного правопорушення (проступок).
  5. АДМІНІСТРАТИВНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
  6. Активізація навчапьного процесу
  7. Аналіз творчого процесу проектування перспективного образу
  8. Аналітичний контроль технологічного процесу.
  9. Анатомия и политика (о половых органах правителей).
  10. Банківські системи зарубіжних країн, особливості їх побудови та функціонування

Семінарське заняття:

1. Сутність адміністративного процесу у сфері оподаткування.

2. Особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері оподаткування.

3. Стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері оподаткування.

Ключові слова: “процес”, “стадії провадження”, “адміністративний процес”, “порядок”,”критерії класифікації”, “принципи“, “свідки“,”поняті“, “спеціалісти”, “докази“.

Література: [основна 1; 2; 3; 9; 11; 12; 13; 16; 25; 26; 30; 34; 43; 44; 45; 46; 47; 48; 49; 50; 51; 52; 53; 54; 55; 56; 57; 58; 59; додаткова 1; 2; 4; 5; 8; 9; 13; 21; 22; 23; 24; 25; 26; 27; 28; 29].

Поняття “адміністративний процес” у сфері оподаткування в адміністративно-правовій науці прийнято розглядати в широкому і вузькому розумінні. В широкому розумінні адміністративний процес – це встановлений законом порядок розгляду і вирішення індивідуально-конкретних справ, що виникають у сфері державного управління, здійснюються судами (загальної юрисдикції чи спеціально створеними) або спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами), зокрема, органами ДПС. У вузькому розумінні адміністративний процес розглядається як провадження в справах про адміністративні правопорушення і застосування до правопорушників адміністративних стягнень. Іноді поняття адміністративного процесу у вузькому розумінні тлумачать не тільки як розгляд справ про адміністративні правопорушення і застосування адміністративних стягнень до винних, а й як розгляд справ із застосуванням заходів адміністративного примусу.

Підставою для порушення справи є скоєння діяння, яке має ознаки адміністративного проступку, пов’язаного зі сферою оподаткування.

Процес провадження розпочинається з виявлення провини та процесуального оформлення його результатів у протоколі про адміністративне правопорушення. Приводом до порушення адміністративної справи може бути інформація, одержана у будь-якій формі при наявності ознак адміністративного проступку.

Сутність наступного етапу (встановлення фактичних обставин у справі) - у здійсненні процесуальних дій, які дозволять зробити достовірний висновок про наявність або відсутність адміністративного проступку, про винність або невинність його суб’єкта. Фактичні обставини вчиненого правопорушення діляться на групи: 1) обставини, які є найбільш значущими для вирішення питання про наявність чи відсутність його юридичного складу; 2) обставини, які мають значення для розв`язання справи, для індивідуалізації відповідальності суб’єкта проступку і знаходяться за певною межею складу скоєного правопорушення.

Способи їх встановлення:

- шляхом опитування осіб для отримання відомостей, які мають значення для справи (винної особи, особи потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста);

- шляхом проведення особистого огляду та огляду речей;

- шляхом вилучення речей, документів;

- шляхом долучення висновків спеціалістів;

- шляхом відображення показань технічних приладів;

- проведенням експертизи тощо.

Одержані результати фіксуються у відповідних процесуальних документах адміністративної справи. Ними є: пояснення; протокол про адміністративне правопорушення; протокол про адміністративне затримання; протокол огляду речей; протокол вилучення речей; висновки експертів та спеціалістів; показання технічних приладів; акти тощо.

До джерел доказів відносяться і пояснення потерпілого та свідка (ст. 269, 272 КУпАП). Наступний етап – етап процесуального оформлення результатів розслідування справи. З цією метою аналізуються всі обставини, зафіксовані у відповідних процесуальних документах.

Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити наступні дані: відомості про вчинене правопорушення, кваліфікація дій правопорушника; дані про правопорушника; відомості щодо змісту протоколу. Він підписується рядом осіб: особою, яка його склала, правопорушником, за наявності потерпілих, свідків протокол може бути підписано і ними (ст. 256 КУпАП).

Якщо правопорушення вчинено групою осіб, з метою конкретизації звинувачення кожного суб`єкта проступку і недопущення обмеження права на захист, протокол складається на кожного окремо.

Розгляд справ здійснюється суб`єктами адміністративної юрисдикції, які зазначені у ст. 213 КУпАП.

Виконання постанови – це остання стадія, під час якої відбувається практична реалізація адміністративного стягнення.

Встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ст. 276 КУпАП).

Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері оподаткування має свою специфіку.

Для досягнення максимально позитивного результату при провадженні по таких справах слід враховувати та використовувати досягнення криміналістично-процесуальної, криміналістичної та інших видів наук.

Справа порушується органами державної податкової служби (ст. 234-2, 213, 255 КУпАП). Провадження у цих справах можна охарактеризувати як систему взаємозалежних процесуальних дій, які: забезпечують охорону суспільних відносин; забезпечують вирішення правового спору; мають каральну спрямованість; сприяють правовому захисту прав і свобод громадян та юридичних осіб.

Отже, провадження у цих справах можна визначити як врегульовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність органів державної влади щодо розгляду, вирішення ними справ про притягнення фізичних та юридичних осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

При встановленні фактичних обставин справи про адміністративне правопорушення органами державної податкової служби допускаються певні недоліки.

Це пов`язано з тим, що відсутні науково-обгрунтовані рекомендації податковим органам, недостатньо досліджена проблема, пов`язана із збиранням та оцінкою доказів.

Організація роботи з доказами в адміністративних справах виключає можливість застосування таких засобів отримання доказової інформації як допит, очна ставка, обшук, виїмка та інші, які успішно використовуються при веденні кримінальних справ.

У відповідності зі ст. 256 та 251 КУпАП, особливим видом доказів при веденні справ цієї категорії є фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення.

Як вірно стверджує професор В. К. Шкарупа, протокол є комплексним джерелом доказувальної інформації. В ньому знаходиться: інформація про скоєне правопорушення; інформація про особу правопорушника та її пояснення, пояснення потерпілих, свідків та інша інформація.

Саме протокол виступає комплексним джерелом доказової інформації і направляється до органу (посадовій особі), який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення (ст. 257 КУпАП).

Як свідчить аналіз адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державної податкової служби, найбільш поширеним видом доказів, які найчастіше зустрічаються у практичній діяльності податкових органів досліджуваних категорій справ, є показання свідків (ст. 272 КУпАП).

Важливо створити належні умови для роботи податкових органів задля оперативного виконання своїх обов`язків і встановлення істини по кожній справі (ст. 245 КУпАП).

У складанні акта, що фіксує ту чи іншу подію чи факт, приймають участь поняті. Це має особливе значення, адже цей акт може бути підставою для застосування диспозиції адміністративно-правової норми.

Понятий – це особа, яку залучають органи влади як свідка під час обшуку, опису майна і т. ін.

Важливе значення при розгляді справ відіграє криміналістична експертиза.

Законодавцем встановлено, що справи цієї категорії розглядаються у 15-денний термін (ст. 277 КУпАП). Враховуючи, що по цій категорії справ можливе призначення експертизи й проведення інших, значних за обсягом, адміністративно-процесуальних дій, пов`язаних з обстеженням суб`єкта підприємницької діяльності тощо, їх необхідно віднести до категорії складних.

Документи, які використовуються органами державної податкової служби у справах про адміністративні правопорушення, відносяться, в основному, до письмових.

Адміністративне правопорушення є фактичною підставою адміністративної відповідальності, а юридичною - склад адміністративного правопорушення, тобто сукупність визначених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, які характеризують дію або бездіяльність як адміністративне правопорушення.

Кваліфікувати діяння як адміністративний проступок можна лише за наявності усіх ознак. Відсутність хоча б однієї свідчить про відсутність його складу.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення – це правовий інститут, в рамках якого регулюються процесуальні адміністративно-деліктні відносини і забезпечується вирішення адміністративних справ, а також попередження адміністративних правопорушень.

Загальними для адміністративного процесу, а, отже, і для будь-якого провадження, що входить до нього, є наступні стадії: 1) аналіз ситуації; 2) ухвалення рішення; 3) виконання рішення.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення – це правовий інститут, в рамках якого регулюються процесуальні адміністративно-деліктні відносини і забезпечується вирішення адміністративних справ, а також попередження адміністративних правопорушень.

При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері оподаткування керівники територіальних органів державної податкової служби та їхні заступники повинні з’ясувати такі питання (ст. 278 КУпАП):

1) чи належить розгляд даної справи до його компетенції;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено осіб, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду справи (наявність письмової повістки);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її законних представників і адвоката.

Слід мати на увазі, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин справи, точне вирішення її відповідно до законодавства, забезпечення виконання винесеної постанови, а також запобігання порушенням податкового законодавства, виховання громадян у дусі додержання законів (ст. 245 КУпАП).

Провадження в справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, передбачених ст. 247 КУпАП:

1) відсутності події та складу адміністративного правопорушення – порушення законодавства про оподаткування;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

5) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення термінів, передбачених ст. 38 КУпАП;

6) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (службової особи) про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за даним фактом кримінальної справи;

7) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі.

Якщо при розгляді справи керівники територіальних органів ДПС або їх заступники прийдуть до висновку, що в порушенні податкового законодавства чи в порушенні громадянами порядку заняття підприємницькою діяльністю є ознаки злочину, тобто за ці порушення передбачена законодавством кримінальна відповідальність, то матеріали за такими порушеннями необхідно передати прокурору чи органу досудового слідства або дізнання за правилами ст. 253 КУпАП.

При накладенні адміністративних стягнень щодо вчинення кількох правопорушень податкового законодавства слід керуватися вимогами статті 36 КУпАП. Зокрема, якщо особа вчинила кілька видів порушень податкового законодавства, справи про які одночасно розглядаються керівником одного територіального органу ДПС (або його заступником), адміністративне стягнення (штраф) накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення керівник територіального органу державної податкової служби (або його заступник), керуючись ст. 22 (Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення) КУпАП, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням. У цьому випадку виноситься постанова про закриття справи, в якій вчиняється запис про оголошення усного зауваження. Усне зауваження не вважається адміністративним стягненням.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується керівником територіального органу державної податкової служби або його заступником, який її розглянув, і засвідчується гербовою печаткою органу.

Самостійна робота:

1. Основні вимоги щодо проваджень в справах про адміністративні правопорушення у сфері оподаткування. З метою закріплення вивченого матеріалу підготувати протокол про адміністративне правопорушення за статтею КУпАП, яка підвідомча органам ДПС.

2. Зміст, особливості адміністративного процесу проваджень у сфері оподаткування.

3. Організація взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків. Для того, щоб дати відповідь на це питання, необхідно опрацювати наказ ДПА України від 17.05.2010 р. № 336 “Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків”. Законспектувати основні положення статтей.

4. Опрацювати: відповідні статті Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України за № 584/2011 від 12 травня 2011 р., та Регламенту Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України за № 95 від 27.10.11 р., главу 5 розділу 2 ПКУ.

Підставою для порушення справи є скоєння діяння, яке має ознаки адміністративного проступку, пов’язаного зі сферою оподаткування.

Процес провадження розпочинається з виявлення провини та процесуального оформлення його результатів у протоколі про адміністративне правопорушення. Приводом до порушення адміністративної справи може бути інформація, одержана у будь-якій формі при наявності ознак адміністративного проступку.

Сутність наступного етапу (встановлення фактичних обставин у справі) - у здійсненні процесуальних дій, які дозволять зробити достовірний висновок про наявність або відсутність адміністративного проступку, про винність або невинність його суб’єкта. Фактичні обставини вчиненого правопорушення діляться на групи: 1) обставини, які є найбільш значущими для вирішення питання про наявність чи відсутність його юридичного складу; 2) обставини, які мають значення для розв`язання справи, для індивідуалізації відповідальності суб’єкта проступку і знаходяться за певною межею складу скоєного правопорушення.

Способи їх встановлення:

- шляхом опитування осіб для отримання відомостей, які мають значення для справи (винної особи, особи потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста);

- шляхом проведення особистого огляду та огляду речей;

- шляхом вилучення речей, документів;

- шляхом долучення висновків спеціалістів;

- шляхом відображення показань технічних приладів;

- проведенням експертизи тощо.

Одержані результати фіксуються у відповідних процесуальних документах адміністративної справи. Ними є: пояснення; протокол про адміністративне правопорушення; протокол про адміністративне затримання; протокол огляду речей; протокол вилучення речей; висновки експертів та спеціалістів; показання технічних приладів; акти тощо.

До джерел доказів відносяться і пояснення потерпілого та свідка (ст. 269, 272 КУпАП). Наступний етап – етап процесуального оформлення результатів розслідування справи. З цією метою аналізуються всі обставини, зафіксовані у відповідних процесуальних документах.

Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити наступні дані: відомості про вчинене правопорушення, кваліфікація дій правопорушника; дані про правопорушника; відомості щодо змісту протоколу. Він підписується рядом осіб: особою, яка його склала, правопорушником, за наявності потерпілих, свідків протокол може бути підписано і ними (ст. 256 КУпАП).

Якщо правопорушення вчинено групою осіб, з метою конкретизації звинувачення кожного суб`єкта проступку і недопущення обмеження права на захист, протокол складається на кожного окремо.

Розгляд справ здійснюється суб`єктами адміністративної юрисдикції, які зазначені у ст. 213 КУпАП.

Виконання постанови – це остання стадія, під час якої відбувається практична реалізація адміністративного стягнення.

Встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ст. 276 КУпАП).

Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері оподаткування має свою специфіку.

Для досягнення максимально позитивного результату при провадженні по таких справах слід враховувати та використовувати досягнення криміналістично-процесуальної, криміналістичної та інших видів наук.

Справа порушується органами державної податкової служби (ст. 234-2, 213, 255 КУпАП). Провадження у цих справах можна охарактеризувати як систему взаємозалежних процесуальних дій, які: забезпечують охорону суспільних відносин; забезпечують вирішення правового спору; мають каральну спрямованість; сприяють правовому захисту прав і свобод громадян та юридичних осіб.

Отже, провадження у цих справах можна визначити як врегульовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність органів державної влади щодо розгляду, вирішення ними справ про притягнення фізичних та юридичних осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

При встановленні фактичних обставин справи про адміністративне правопорушення органами державної податкової служби допускаються певні недоліки.

Це пов`язано з тим, що відсутні науково-обгрунтовані рекомендації податковим органам, недостатньо досліджена проблема, пов`язана із збиранням та оцінкою доказів.

Організація роботи з доказами в адміністративних справах виключає можливість застосування таких засобів отримання доказової інформації як допит, очна ставка, обшук, виїмка та інші, які успішно використовуються при веденні кримінальних справ.

У відповідності зі ст. 256 та 251 КУпАП, особливим видом доказів при веденні справ цієї категорії є фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення.

Як вірно стверджує професор В. К. Шкарупа, протокол є комплексним джерелом доказувальної інформації. В ньому знаходиться: інформація про скоєне правопорушення; інформація про особу правопорушника та її пояснення, пояснення потерпілих, свідків та інша інформація.

Саме протокол виступає комплексним джерелом доказової інформації і направляється до органу (посадовій особі), який уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення (ст. 257 КУпАП).

Як свідчить аналіз адміністративно-юрисдикційної діяльності органів державної податкової служби, найбільш поширеним видом доказів, які найчастіше зустрічаються у практичній діяльності податкових органів досліджуваних категорій справ, є показання свідків (ст. 272 КУпАП).

Важливо створити належні умови для роботи податкових органів задля оперативного виконання своїх обов`язків і встановлення істини по кожній справі (ст. 245 КУпАП).

У складанні акта, що фіксує ту чи іншу подію чи факт, приймають участь поняті. Це має особливе значення, адже цей акт може бути підставою для застосування диспозиції адміністративно-правової норми.

Понятий – це особа, яку залучають органи влади як свідка під час обшуку, опису майна і т. ін.

Важливе значення при розгляді справ відіграє криміналістична експертиза.

Законодавцем встановлено, що справи цієї категорії розглядаються у 15-денний термін (ст. 277 КУпАП). Враховуючи, що по цій категорії справ можливе призначення експертизи й проведення інших, значних за обсягом, адміністративно-процесуальних дій, пов`язаних з обстеженням суб`єкта підприємницької діяльності тощо, їх необхідно віднести до категорії складних.

Документи, які використовуються органами державної податкової служби у справах про адміністративні правопорушення, відносяться, в основному, до письмових.

Адміністративне правопорушення є фактичною підставою адміністративної відповідальності, а юридичною - склад адміністративного правопорушення, тобто сукупність визначених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, які характеризують дію або бездіяльність як адміністративне правопорушення.

Провадження в справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, передбачених ст. 247 КУпАП:

- відсутності події та складу адміністративного правопорушення – порушення законодавства про оподаткування;

- недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

- неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

- скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

- закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення термінів, передбачених ст. 38 КУпАП;

- наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (службової особи) про накладення адміністративного стягнення або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення за даним фактом кримінальної справи;

- смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі.

Якщо при розгляді справи керівники територіальних органів ДПС або їх заступники прийдуть до висновку, що в порушенні податкового законодавства чи в порушенні громадянами порядку заняття підприємницькою діяльністю є ознаки злочину, тобто за ці порушення передбачена законодавством кримінальна відповідальність, то матеріали за такими порушеннями необхідно передати прокурору чи органу досудового слідства або дізнання за правилами ст. 253 КУпАП.

При накладенні адміністративних стягнень щодо вчинення кількох правопорушень податкового законодавства слід керуватися вимогами статті 36 КУпАП. Зокрема, якщо особа вчинила кілька видів порушень податкового законодавства, справи про які одночасно розглядаються керівником одного територіального органу ДПС (або його заступником), адміністративне стягнення (штраф) накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення керівник територіального органу державної податкової служби (або його заступник), керуючись ст. 22 (Можливість звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення) КУпАП, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності й обмежитись усним зауваженням. У цьому випадку виноситься постанова про закриття справи, в якій вчиняється запис про оголошення усного зауваження. Усне зауваження не вважається адміністративним стягненням.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується керівником територіального органу державної податкової служби або його заступником, який її розглянув, і засвідчується гербовою печаткою органу.

Для відповіді на питання № 1 самостійної роботи потрібно опрацювати теоретичний матеріал і підготувати письмову відповідь у конспекті. З метою закріплення вивченого матеріалу підготувати протокол про адміністратративне правопорушення за статтею КУпАП, яка підвідомча органам державної податкової служби, згідно вимог Глави 19 КУпАП (Протокол про адміністративне правопорушення) та Розділу 1У Провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Для відповіді на питання № 2 потрібно опрацювати теоретичний матеріал та підготувати письмову відповідь у конспекті.

Для відповіді на запитання № 3 необхідно опрацювати наказ ДПА України від 17.05.10 р № 336 “Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів ДПС для встановлення місцезнаходження платника податків”. За п. 1.5 наказу, “платник податків – юридичні особи, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов`язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов`язкові платежі), пеню та штрафні санкції”.

По завданню № 4 необхідно опрацювати за питаннями теми положення Регламенту Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України за № 95 від 27.10.11 р., Положення про Державну податкову службу України, затвержденого Указом Президента України від 12.05.11 р. за № 584/2011, Главу 5 Розділу 2 Податкового кодексу України, законспектувавши їх основні положення.

 

Індивідуальна робота:

Підготувати реферат за однією із запропонованих тем згідно вимог, встановлених цими Методичними вказівками.

1. Загальна характеристика адміністративного процесу.

2. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері оподаткування.

3. Види проваджень: характеристика, критерії класифікації.

4. Принципи адміністративного процесу під час провадження в справах про адміністративні правопорушення в податковій сфері.

5. Суб`єкти адміністративно-процесуальних відносин.

6. Організація взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків.

 

Індивідуальне завдання:

Реферування наукових статтей даної тематики; складання тестових завдань по темі чи по курсу, графічних схем за положеннями статтей Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.11 р. за № 584/2011, Регламенту Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України № 95 від 27.10.11 р., ст. 62 ПКУ і останніх змін до нього та до ЗУ “Про державну податкову службу в Україні”.

Контрольні питання до модулю 1

1. Поняття предмету та системи курсу “Адміністративна діяльність органів державної податкової служби України".

2. Завдання курсу та цілі по удосконаленню діяльності податкових органів.

3. Економічно-правовий аналіз стану розвитку держави та його вплив на організацію адміністративної діяльності органів ДПС України.

4. Курс адміністративної діяльності органів ДПС України та його взаємозв'язок з іншими навчальними дисциплінами, які вивчаються у навчальних закладах системи ДПС України.

5. ДПС України - суб'єкт адміністративного права. Ознаки органу вищої виконавчої влади України. Структурна побудова і її спільні риси з побудовою структури державних органів виконавчої влади.

6. Специфічні правовідносини в сфері оподаткування як особливий напрямок організації адміністративної роботи податкових органів.

7. Реформування органів державної податкової служби - метод удосконалення механізму державного контролю в сфері податкових правовідносин.

8. Організація і правові основи створення податкової служби в Україні.

9. Податкова політика держави як метод правового регулювання і управління процесами соціально-економічного розвитку держави.

10. Принципи побудови податкової системи України, їх вплив на організацію роботи податкових органів.

11. Структурна підпорядкованість органів державної податкової служби, її взаємозв'язок з адміністративно-територіальним поділом держави.

12. Роль і місце податкових органів у системі державного управління.

13. Історичні передумови, що сприяли переходу до ринкових форм господарювання і запровадження податкової системи.

14. Завдання органів державної податкової служби по організації роботи територіальних органів державної податкової служби.

15. Види напрямків діяльності органів ДПС України.

16. Розробка форм і встановлення порядку звітності.

17. Діяльність органів ДПС України по виявленню і попередженню правопорушень усфері оподаткування.

18. Нормотворча діяльність органів державної податковоїслужби.

19. Організація роботи і правові підстави по своренню Реєстру фізичних і юридичних осіб - платників податків.

20. Надання податковими органами податкових консультацій щодо роз'яснення чинного законодавства серед платників податків, види засобів масової інформації, що використовуються в цій роботі.

21. Організація роботи податкових органів по контролю за своєчасністю подання розрахунків, сплатою податків.

22. Організація проведення документальних перевірок, вибір об'єктів, що заслуговують підвищеної уваги контролюючих органів.

23. Внесення пропозицій по удосконаленню податкового законодавства.

Контрольні питання до модулю 2

1. Юрисдикційна діяльність податкових органів.

2. Порядок оформлення картки платника податку - фізичної особи.

3. Правовий статус державних службовців органів ДПС України.

4. Права органів державної податкової служби.

5. Обов'язки органів державної податкової служби.

6. Відповідальність державних податкових органів, їх посадових осіб.

7. Соціальний і правовий захист посадових осіб органів державної податкової служби.

8. Юридичний статус і організаційно-правові основи становлення податкової міліції.

9. Особливості правового положення податкової міліції в складі ДПС України.

10. Завдання податкової міліції.

11. Права і обов'язки підрозділів податкової міліції, її посадових осіб і осіб начальницького складу.

12. Розшук платників податків і взаємодія з іншими структурними підрозділами ДПС в цій роботі.

13. Забезпечення безпеки і фізичного захисту співробітників органів державної податкової служби при виконанні ними службових обов'язків.

14. Порядок проходження служби в органах податкової міліції.

15. Особливості прийняття на службу в органи податкової міліції.

16. Відповідальність посадових осіб податкової міліції.

17. Характеристика і особливості податкових правопорушень, за які передбачені заходи фінансового та адміністративного впливу.

18. Повноваження податкових органів і їх посадових осіб по застосуванню фінансових заходів і адміністративних стягнень за порушення податкового законодавства.

19. Оскарження дій посадових осіб податкових органів.

20. Поняття адміністративного процесу, його характерні особливості і принципи. Поняття адміністративного провадження і його основні види.

21.Завдання та основні стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення податкового законодавства.

22. Види порушень податкового законодавства, за які встановлена адміністративна відповідальність.

23. Види адміністративних стягнень за порушення податкового законодавства.

Процес провадження і послідовність дій при веденні справ про адміністративні правопорушення.

24. Порядок і строки виконання стягнень за адміністративні правопорушення податкового законодавства.

25. Оскарження дій посадових і службових осіб, пов'язаних з накладенням стягнень за адміністративні правопорушення в сфері оподаткування.

26. Примусове стягнення податкової заборгованості як рішучий захід держави по боротьбі з порушеннями податкового законодавства.

27. Захист прав платників податків у сфері податкових правовідносин.

 

Питання до ПМК з курсу “Адміністративної діяльності органів державної податкової служби України”

1. Поняття предмету та системи курсу “Адміністративна діяльність органів державної податкової служби України".

2. Завдання курсу та цілі по удосконаленню діяльності податкових органів.

3. Економічно-правовий аналіз стану розвитку держави та його вплив на організацію адміністративної діяльності органів ДПС України.

4. Курс адміністративної діяльності органів ДПС України та його взаємозв'язок з іншими навчальними дисциплінами, які вивчаються у навчальних закладах системи ДПС України.

5. Юридичний статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

6. ДПС України - суб'єкт адміністративного права. Ознаки органу вищої виконавчої влади України. Структурна побудова і її спільні риси з побудовою структури державних органів виконавчої влади.

7. Специфічні правовідносини в сфері оподаткування, як особливий напрямок організації адміністративної роботи податкових органів.

8. Реформування органів державної податкової служби - метод удосконалення механізму державного контролю в сфері податкових правовідносин.

9. Організація і правові основи створення податкової служби в Україні.

10. Податкова політика держави як метод правового регулювання і управління процесами соціально-економічного розвитку держави.

11. Принципи побудови податкової системи України, їх вплив на організацію роботи податкових органів.

12. Структурна підпорядкованість органів державної податкової служби, її взаємозв'язок з адміністративно-територіальним поділом держави.

13. Роль і місце податкових органів у системі державного управління.

14. Історичні передумови, що сприяли переходу до ринкових форм господарювання і запровадження податкової системи.

15. Завдання органів державної податкової служби по організації роботи структурних підрозділів державних податкових служб і інспекцій.

16. Види напрямків діяльності органів ДПС України.

17. Розробка форм і встановлення порядку звітності.

18. Діяльність органів ДПС України по виявленню і попередженню правопорушень усфері оподаткування.

19. Нормотворча діяльність органів державної податкової служби.

20. Організація роботи і правові підстави по Реєстру фізичних і юридичних осіб - платників податків.

21. Надання податкових консультацій платникам податків, види засобів масової інформації, що використовуються в цій роботі.

22. Організація роботи податкових органів по контролю за своєчасністю подання розрахунків, сплатою податків.

23. Організація проведення документальних перевірок, вибір об'єктів, що заслуговують підвищеної уваги контролюючих органів.

24. Внесення пропозицій по удосконаленню податкового законодавства.

25. Юрисдикційна діяльність податкових органів.

26. Ведення Реєстру платників податку на додану вартість - один із видів здійснення контролю податковими органами.

27. Порядок оформлення картки платника податку - фізичної особи.

28. Правовий статус державних службовців органів ДПС України.

29. Права органів державної податкової служби.

30. Обов'язки органів державної податкової служби.

31. Відповідальність державних податкових органів, їх посадових осіб.

32. Соціальний і правовий захист посадових осіб органів державної податкової служби.

33. Юридичний статус і організаційно-правові основи становлення податкової міліції.

34. Особливості правового положення податкової міліції в складі ДПС України.

35. Завдання податкової міліції.

36. Права і обов'язки підрозділів податкової міліції, її посадових осіб і осіб начальницького складу.

37. Розшук платників податків і взаємодія з іншими структурними підрозділами ДПС в цій роботі.

38. Забезпечення безпеки і фізичного захисту співробітників органів державної податкової служби при виконанні ними службових обов'язків.

39. Порядок проходження служби в органах податкової міліції.

40. Особливості прийняття на службу в органи податкової міліції.

41. Відповідальність посадових осіб податкової міліції.

42. Характеристика і особливості податкових правопорушень, за які передбачені заходи фінансового та адміністративного впливу.

43. Повноваження податкових органів і їх посадових осіб по застосуванню фінансових заходів і адміністративних стягнень за порушення податкового законодавства.

44. Оскарження дій посадових осіб податкових органів.

45. Поняття адміністративного процесу, його характерні особливості і принципи.

46. Поняття адміністративного провадження і його основні види.

47.Завдання та основні стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення податкового законодавства.

48. Види порушень податкового законодавства, за які встановлена адміністративна відповідальність.

49. Види адміністративних стягнень за порушення податкового законодавства.

50. Процес провадження і послідовність дій при веденні справ про адміністративні правопорушення.

51. Порядок і строки виконання стягнень за адміністративні правопорушення податкового законодавства.

28. Оскарження дій посадових і службових осіб, пов'язаних з накладенням стягнень за адміністративні правопорушення в сфері оподаткування.

29. Примусове стягнення податкової заборгованості як рішучий захід держави по боротьбі з порушеннями податкового законодавства.

30. Захист прав платників податків у сфері податкових правовідносин.

 

Рекомендована література по всіх темах:




Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 51 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.041 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав