Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

РОЗДІЛ ІІ: КЛАСИФІКАЦІЯ ЖИВИХ СИСТЕМ

Читайте также:
  1. A) Закрытую систему
  2. A) Схватив окно за заголовок левой кнопкой мыши или через системное меню
  3. CAD/CAM-системы в ТПП
  4. CALS-технологий и единая интегрированной системы управления вуза
  5. E) экономические законы и развитие экономических систем
  6. ERP — информационная система масштаба предприятия
  7. GPS-системи
  8. I Операционная система ОС Unix
  9. I Операционная система ОС Unix
  10. I Операционная система ОС Unix

 

ПОНЯТТЯ ПРО КЛАСИФІКАЦІЮ ЖИВИХ СИСТЕМ. ЦАРСТВО ANIMALIA (ТВАРИНИ). Різноманітність живих істот на Землі, їх розподіл в просторі і часі. Внесок К.Ліннея у класифікацію живих систем. Сучасні класифікації живих систем. Царства живого світу. Загальна характеристика Царства тварин. Таксономічні одиниці. Найпростіші – одноклітинні тварини (Protozoa): особливості будови, корисні та шкідливі представники. Багатоклітинні тварини (Metazoa) – найбільш розповсюджені типи.

 

ЦАРСТВО FUNGI (ГРИБИ). Загальна характеристика та будова грибів. Хімічний склад грибів, отруйні речовини. Сучасна систематика грибів. Розмноження та живлення грибів. Симбіози грибів, поняття про мікоризу. Екологічні групи грибів (ґрунтові, будинкові, водні; гриби, які розвиваються на промислових матеріалах). Найбільш розповсюджені морфологічні групи грибів (шапкові гриби – споживчі та отруйні, плісняві, дріжджі, гриби-паразити). Роль грибів у природі та їх господарське значення. Гриби, які є шкідливими для людини, тварин та рослин.

 

ЦАРСТВО PLANTAE (РОСЛИНИ). Різноманітність рослинного світу. Загальна характеристика Царства Рослин. Основні таксономічні одиниці. Групи рослин за їх господарським значенням (кормові, технічні, медоносні, ефіроолійні, харчові, лікарські). Отруйні рослини та бур'яни. Нижчі та вищі рослини. Рослини, занесені у Червону Книгу України.

 

НИЖЧІ РОСЛИНИ. ВОДОРОСТІ (ALGAE). Загальна характеристика нижчих рослин. Вчення про водорості – альгологія. Загальна характеристика та будова водоростей. Типи водоростей за будовою. Розмноження водоростей. Розповсюдження та екологічні групи водоростей. Відділи водоростей та їх біологічне значення (синьо-зелені, евгленові, діатомові, зелені, харові, жовто-зелені, бурі, пірофітові, золотисті, червоні). Роль водоростей у природі та їх господарське значення. Використання водоростей у біотехнології.

 

НИЖЧІ РОСЛИНИ. ЛИШАЙНИКИ (LICHENES). Поняття про науку ліхенологію. Лишайники – комплексні нижчі рослини. Загальна характеристика лишайників, їх розповсюдження. Будова лишайника, особливості існування. Живлення та розмноження лишайників. Морфологічні групи лишайників (накипні, листові, кущові). Екологічні групи лишайників: наземні, скельні, епіфітні. Роль лишайників у природі, їх господарське значення.

 

ВИЩІ РОСЛИНИ. Вихід рослин на сушу. Загальна характеристика вищих рослин. Відзнака вищих рослин від нижчих. Основні закономірності морфологічної будови органів вищих рослин. Поняття про гаметофіт та спорофіт. Систематика вищих рослин. Ери та періоди розвитку вищих рослин. Характеристика відділів вищих рослин, їх природне та господарське значення: мохоподібні, плауноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні, псилотоподібні, голонасінні. Корисні та шкідливі представники відділів.

 

ВИЩІ РОСЛИНИ. ПОКРИТОНАСІННІ. Розповсюдження квіткових рослин, їх чисельність. Характерні ознаки покритонасінних. Класи покритонасінних: однодольні, дводольні – особливості будови, представники, основні родини. Будова квітки. Виникнення квітки. Еволюція квіткових рослин. Причини успіху покритонасінних.

 

ПІДЦАРСТВО БАКТЕРІЇ. Поняття про мікроорганізми. Предмет та завдання мікробіології. Історія розвитку науки. Основні розділи мікробіології. Внесок Антоні Ван Левенгука у розвиток науки. Відкриття Луї Пастера, їх значення. Вітчизняні дослідники. Загальні властивості мікроорганізмів. Особливості будови та хімічний склад прокаріотичної клітини. Морфологія бактерій. Значення бактерій у природі та у житті людини.

 

БІОЛОГІЧНИЙ КРУГООБІГ РЕЧОВИН. Поняття про кругообіг речовин. Роль бактерій у кругообігу нітрогену, карбону, фосфору, сірки, заліза. Фіксація молекулярного азоту. Азотфіксатори. Бульбові бактерії. Застосування азотфіксуючих організмів у біотехнології.

 

МІКРООРГАНІЗМИ ТА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ. Типи симбіозів у мікроорганізмів. Мікроорганізми грунту, води, повітря, харчових продуктів. Мікрофлора організму людини. Значення бактерійної флори для людини. Дія на мікроорганізми факторів навколишнього середовища (фізичних, хімічних).

 

НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ. Поняття про віруси, фаги, віроїди, пріони. Загальна характеристика та класифікація вірусів. Структура віріонів. Механізм дії вірусів. Віруси бактерій – бактеріофаги, механізм дії. Хвороби, які викликаються неклітинними формами життя.

 

ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ. ПОНЯТТЯ ПРО ТЕОРІЮ ЕВОЛЮЦІЇ. Докази еволюції та методи її вивчення (дані палеонтології, біогеографії, морфології, ембріології, систематики, генетики, селекції, біохімії та фізіології). Уявлення про розвиток живої природи у додарвіновський період. Перша теорія еволюції Ж.-Б. Ламарка. Попередники Ч.Дарвіна. Природно-історичні передумови виникнення теорії еволюції. Сутність еволюційної теорії Ч.Дарвіна. Вчення про мікро- та макроеволюцію. Популяція – елементарна еволюційна одиниця. Основні екологічні характеристики популяції. Елементарні фактори еволюції. Природний відбір – рушійна сила еволюції. Боротьба за існування. Поняття «адаптація». Видоутворення – результат мікроеволюції. Формулювання поняття «вид».

 

ВЗАЄМОВІДНОШЕННЯ ОРГАНІЗМУ ТА СЕРЕДОВИЩА (ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ). Предмет екології, завдання. Екологічні фактори: світло, температура, повітря, вода, грунт, рельєф. Поняття про біосферу. Хімічний склад біосфери, компоненти біосфери, фази, яруси. Біомаса та біопродукція біосфери. Біогеоценоз – основна структурна одиниця біосфери. Екологічні системи, їх види. Екологічна ніша. Життєві форми екосистеми. Екологія популяцій. Екологія людини. Поняття про екологічні катастрофи.

 

ПОНЯТТЯ ПРО СЕЛЕКЦІЮ. СЕЛЕКЦІЯ РОСЛИН, ТВАРИН ТА МІКРООРГАНІЗМІВ. Поняття про селекцію, завдання селекції. Вчення Н. І. Вавілова про центри походження культурних рослин. Методи селекції: гібридизація, віддалена гібридизація, поліплоїдія, штучний мутагенез, відбір. Явище гетерозису. Ефективність селекції. Особливості селекції мікроорганізмів: генна та клітинна інженерія. Застосування селекції у біотехнології.

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 41 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав