Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Як курсова, так і дипломна робота мають науково-дослідний характер (за профілем кафедри) і містять розрахунково-програмну частину, але відрізняються науково-дослідним рівнем.

Читайте также:
  1. Amp;Сравнительная характеристика различных методов оценки стоимости
  2. D) — преференційні тарифні заходи, що містяться в угодах, які ЄС уклав з певними країнами або територіями за межами митної території ЄС або групами країн чи територій.
  3. I. Доказывание, понятие и общая характеристика
  4. I. Клинико - эпидемиологические характеристики геморрагических лихорадок и геморрагической лихорадки с почечным синдромом.
  5. I. Сущность общественного мнения, его характеристики и проблемы изучения.
  6. II. Види законів про кримінальну відповідальність, мають зворотну дію в часі.
  7. II. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИЗНИ
  8. II. Практическое задание №1. Ряды распределений и их характеристики
  9. II. Характеристика отдельных типов половых гормонов.
  10. II. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЯТИ СОЦИЕТАЛЬНЫХ ГРУПП

Курсова робота – це письмовий виклад власних результатів наукового дослідження. Курсові роботи демонструють знання студента з конкретної дисципліни на певному етапі навчання (закінчення курсу або предмета).

Дипломна робота бакалавра повинна свідчити про те, що її автор засвоїв повний обсяг передбачених навчальним планом знань і вміє практично їх застосовувати.

Дипломна робота спеціаліста повинна крім основних знань бакалавра, демонструвати ще й додаткові (спеціальні).

Дипломна робота магістра повинна відрізнятися високим науковим рівнем, мати теоретичне або практичне значення. Результати роботи можуть слугувати основою для наукової статті.

Теми курсових робіт затверджують на засіданні профілюючої кафедри. Тема на титульному аркуші курсової роботи студента повинна повністю збігатися з затвердженою і вказаною в журналі курсових робіт.

Теми дипломних робіт, призначення керівників і рецензентів затверджені наказом ректора. Тема на титульному аркуші дипломної роботи повинна повністю збігатися з темою в наказі.

Курсова чи дипломна робота повинна бути виконана за допомогою комп’ютерної техніки, надрукована з однієї сторони аркушів паперу формату А4 (розміром 297 х 210 мм) і мати такі поля: ліве – 3,5 см, праве – 1,0 см, верхнє та нижнє по 2,0 см. Текст друкують 14-м кеглем через полуторний міжрядковий інтервал вирівнюють по лівому та правому краях, тобто вибирають установку «По ширині», «З переносами слів». Обсяг має становити приблизно 40 60 сторінок (без додатків).

Титульний аркуш оформляють за прийнятим стандартом (дод. 1 3). Переноси слів на титульному аркуші робити не рекомендовано. Рік виконання роботи (тільки цифри) вміщують посередині рядка в нижній частині титульного аркуша.

Суть роботи викладають, розбиваючи матеріал на розділи (або глави), підрозділи (або параграфи), які повинні мати заголовки. Заголовки слід розташовувати посередині рядка і друкувати без крапки в кінці, не підкреслюючи. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Переносити слова в заголовку не можна. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше двох рядків. Не слід розміщувати заголовок в нижній частині сторінки, якщо після нього буде тільки один рядок тексту. Сторінки роботи нумерують арабськими цифрами, дотримуючись наскрізної нумерації. Номер сторінки ставлять у правому верхньому кутку без рисочок з боків та крапки. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок, але номер на ньому не ставлять.

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) і таблиці розміщують після першого згадування в тексті. Їх обов’язково треба нумерувати і підписувати. Підпис до ілюстрації розташовують безпосередньо під нею (див. зразок у дод. 8). Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між цифрами ставлять крапку. Наприклад: «Рис. 3.2» (другий рисунок третього розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією по центру. Рисунки називати малюнками не можна.

Цифровий матеріал оформлюють у вигляді таблиць.(див. зразок у дод. 7). В правому верхньому кутку сторінки розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці в розділі, між цифрами ставлять крапку, наприклад: «Таблиця 2.2» (друга таблиця другого розділу). Кожна таблиця повинна мати назву. Назву таблиці розташовують нижче, по центру сторінки над таблицею. Слово «Таблиця» і її назву друкують з великої літери. Назву не підкреслюють. У разі перенесення таблиці на іншу сторінку в правому верхньому кутку цієї сторінки пишуть слова «Продовження / Закінчення табл.», і зазначають її номер, наприклад: «Продовження/ Закінчення табл.1.2». У таблиці слід обов'язково зазначити одиниці виміру відповідно до стандартів; числові величини повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Заголовки граф таблиці друкують із великої літери підзаголовки – з маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони є самостійні. Висота рядків у таблиці – не менше 8 мм. Лаконічності потребують назви боковика. Слова, що повторюються, слід виносити до узагальнюючих заголовків, рубрик. У разі значної кількості граф таблицю можна поділити на частини і розмістити одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її шапку, а в другому – боковик. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. У випадку перенесення таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вказують тільки над ії першою частиною. Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то за першого повтору його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Якщо цифрові або інші дані на якому-небудь рядку таблиці, то в ньому ставиться прочерк ().

На всі таблиці, ілюстрації в роботі мають бути посилання. Якщо вони створені не автором роботи, необхідно в разі їх наведення дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права.

Формули, на які є посилання в роботі, повинні бути записані окремим рядком, пронумеровані та відцентровані. Номер формули ставлять напроти неї в круглих дужках біля правого поля сторінки. Формули, наведені одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою. У посиланні на формулу, рисунок або таблицю вказують номер, наприклад: формула (4.1), рис. 2.5, табл. 1.2. Такі скорочення слів, як ф-ла, ф-ція тощо недопустимі.

Формули рекомендовано набирати у відповідному редакторі, дотримуючись таких загальноприйнятих правил:

· латинські букви пишуть курсивом, грецькі прямим шрифтом;

· цифри зі значенням числа, пишуть прямим шрифтом. Якщо цифра використана як позначення (наприклад, точка 1, в точку 2), то її пишуть курсивом;

· функції ( тощо) набирають прямим шрифтом, щоб вони відрізнялись від аргументів, зображених латинськими буквами;

· дужки та математичні знаки (+, –, = тощо) пишуть завжди прямим шрифтом;

· редактор формул Microsoft Equation або MathType необхідно настроїти так, щоб верхні й нижні індекси можна було легко читати. Наприклад, обираючи розміри шрифтів у формулах, можна зробити такі установки: звичайний –14; великий індекс – 9; маленький індекс – 8; великий символ – 22; маленький символ – 11.

Обираючи стиль шрифту рекомендують вибрати такі установки: змінна – курсив, вектор-матриця – напівжирний. У ході набору тексту слід відрізняти такі знаки: дефіс «-» (коротка риска без пробілів), тире «–» (довга риска з пробілами по боках). Лапки повинні мати такий вигляд «».

І курсову, і дипломну роботи пишуть українською мовою. За рекомендацією кафедри студент може додатково подати короткий зміст дипломної роботи однією з іноземних мов, який зачитає на захисті. Такий виступ може супроводжуватися запитаннями до студента цією мовою. (Вимоги до захисту роботи іноземною мовою можна з’ясувати на відповідній кафедрі іноземних мов.)

Не пізніше ніж за 10 днів до захисту закінчену дипломну роботу в переплетеному вигляді з підписом керівника на титульному аркуші та його письмовим відзивом (дод. 12) треба передати рецензенту.

Після одержання рецензії (дод. 13) роботу підписує завідувач кафедри, і студента допускають до захисту. У випадку, коли завідувач кафедри не вважає можливим допустити студента до захисту курсової чи дипломної роботи, це питання розглядають на засіданні кафедри за участю керівника роботи. Протокол засідання кафедри через декана факультету подають на затвердження ректору університету.

До захисту курсової чи дипломної роботи необхідно підготувати демонстраційні матеріали (плакати, електронна презентація, відеоролик тощо).

Для виступу на захисті курсової роботи студенту відведено 5 7 хв., дипломної 7 10 хв. Доповідь повинна бути стисла, але змістовна. У ній треба чітко сформулювати постановку задачі, вказати ідею методу її розв’язання, детально описати отримані результати. Демонстраційні матеріали допоможуть зробити доповідь більш змістовною та наочною.

На запитання членів ДЕК треба відповідати чітко і по суті. Мовчання буде розцінене як незнання. Питання та відповіді заносять до протоколу захисту.

Результат захисту роботи студенту оголошують у день захисту.




Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 34 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав