Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Конституційні принципи правосуддя в Україні.

На підставі попередніх досліджень можна зробити висновок: Валерій Войтович – видатний дослідних українського міфологічного фольклору, який уперше в історії української філософської науки зробив спробу системного осмислення міфологічного світогляду давніх українців та реконструював основні міфічні образи давньоукраїнських богів. Він створив узагальнений образ – пантеон українських божеств, який значною мірою поглиблює наукові уявлення про сутність міфо-релігійних вірувань давніх українців і розкриває функції пов’язаних з ними обрядів, що збереглися до наших днів. Наприклад, Коляда, Купало, Калета, культ лісу.

Маємо змогу стверджувати, що завдяки масштабним працям та дослідженням Валерія Войтовича, побудованих на великій кількості опрацьованих джерел, весь фольклорно-етнографічний матеріал українського народу набуває такого ж фундаментального значення, як археологія, антропологія та палеонтологія, оскільки мистецтво створення фольклору є невід’ємною частиною нашої культури, народознавства, історії нашого становлення початків наших уявлень, вірувань про світ, про те, що нас оточує.

І саме завдяки Валерію Войтовичу, можна сказати, весь хаос української міфології та обрядової усної народної творчості зараз має структуровану форму, вперше в історії побудовано корпус української міфології з усіма над- та підсистемами. Створено найбільший словник-покажчик міфологічних імен та назв з варіантною ілюстрацією.

На думку Валерія Войтовича. Безмежний фольклорно-етнографічний пласт Полісся ще недосліджений у повній мірі, а що стосується обрядовості нашого краю, то релікти культурної спадщини й досі залишаються живучими в глибинках і свідчать про етногенетичне коріння багатовікової безперервності і спадкоємності українських традицій, потребують серйозних досліджень.

Таким чином нам вдалося виокремити чотири етапи творчості Валерія Войтовича, а саме: І етап (1991-1997) - початок становлення Валерія Войтовича як дослідника української культури; ІІ етап (1999-2002) – слава на європейському рівні; ІІІ етап (2006-2008) – суб’єкт видавничої діяльності; IV етап (з 2009 року) – дослідження рідного краю та власного родоводу.

Отже, одним із вагомих висновків є доведення фундаментальності досліджень Валерія Войтовича, які мають високий ціннісний рівень і можуть прирівнюватися до розвідок структурованого пантеону, хоча й набагато відстаємо від грецького у часі та якісно можемо стояти на рівні.

Рис.5. Энерготехнологическая схема использования твердого топлива.

Мазут

Рис.6. Энерготехнологическая схема использования жидкого топлива.

Природный газ

Рис.7. Энерготехнологические схемы использования газообразного топлива.

Рис.8. Схема энерготехнологического агрегата в процессах газофазного окисления углеводородов: 1 - газодувка; 2 - реактор; 3 - парогенератор; 4 - газовый теплообменник; 5 - турбина с паровым приводом; 6 - воздуходувка; 7 - подогреватель воздуха.

Рис.9. Схема использования энергии газов регенерации катализатора установки каталитического крекинга: 1 - реактор каталитического крекинга; 2 - реактор-регенератор; 3- система циклонов; 4 - реактор дожигания СО; 5 - газовая турбина; 6 - мотор-генератор; 7 - компрессор; 8 - пусковая паровая турбина; 9 - котел-утилизатор.

Рис. 14. Технологическая схема цеха синтеза аммиака

Рис. 15. Функциональная схема синтеза аммиака

Рис.16. Структурная схема синтеза аммиака

1 - компрессор; 2 - инжектор; 3 - теплообменник; 4 - испаритель жидкого аммиака; 5,8 - сепараторы; 6 - колонна синтеза; 7 - водяной холодильник;

9 - циркуляционный компрессор; G₁-G₁₂ - потоки газа; L₁-L₅ - потоки жидкости.

Рис.18. Операторная схема синтеза аммиака:

1 - компрессор; 2 - инжектор; 3 - теплообменник; 4 - аммиачный холодильник (испаритель жидкого аммиака); 5,8 - сепараторы; 6 - колонна синтеза аммиака (реактор); 7 - водяной холодильник; 9 - циркуляционный компрессор; М₁-М₁₂ - физические потоки

Рис.20. Тепловой потоковый граф ХТС:

2-8 - номера вершин, соответствующих номерам операторов на операторной схеме; i _Т, i _Т^I, i _Т^II - источники, соответствующие поступлению теплоты с физическими потоками М₁, М₆, М₁₂; i _Т^III - источник, соответствующий выделению теплоты при протекании экзотермической реакции; S_Т', S_Т'', S_Т^III, S_Т^IV - стоки, соответствующие отводу теплоты с физическими потоками М₁, М₃, М₉, М₁₄;Н₁- Н₁₆ - тепловые потоки.

Конституційні принципи правосуддя в Україні.

Слово "принцип" походить від латинського – основа, основні засади, основні положення.

Принципи – це основні засади, які закріплені в законі і виражають суть правосуддя.

Найважливіша властивість принципів є їх правовий характер. Вони закріплені в Конституції України; Законі "Про судоустрій і статус суддів"; міжнародних договорах, угодах, конвенціях, ратифікованих ВРУ, КПК, ЦПК, ГПК, КАС.

Принципами судової влади є норми найбільш загального, керівного характеру, що визначають місце судової влади в системі єдиної державної влади, побудову її основних інститутів та спрямовані на реалізацію завдань, що стоять перед судовою владою. Принципи діють у межах єдиної цілісної взаємопов’язаної і взаємозалежної системи, тому порушення одного з них тягне за собою порушення й інших.

Будучи єдиною, система принципів судової влади поділяється на три підсистеми: інституціональну (загальні принципи судової влади), функціональну (принципи відправлення судочинства) й організаційну (принципи організації системи судових органів, або судоустрійні принципи).

Інституціональні принципи фіксують загальні відносини, що виникають при запровадженні інституту судової влади в суспільстві, окреслють її місце в системі поділу влади й загальних засад взаємовідносин з іншими державними та приватними інститутами.

Функціональні принципи судової влади стосуються відносин, що виникають при судовому розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних та інших справ. Але на відміну від таких специфічних принципів, на яких будується окремий процес судочинства, функціональні принципи розкривають загальні засади здійснення й реалізації повноважень судової влади, характерні для будьякого процесу розгляду судової справи і для всіх видів судочинства.

Організаційні (судоустрійні) принципи звернені до відносин, що виникають не з приводу розгляду й вирішення конкретного виду судової справи, а з приводу організації судової системи, структури її органів, статусу суддів, тобто у зв’язку з організаційними відносинами. У курсі «Організація судових та правоохоронних органів» вивчаються переважно принципи інституціональні й організаційні, а функціональні докладно вивчаються на навчальних курсах з кримінального, адміністративного, цивільного й господарського процесів.

Чітке дотримання всієї системи принципів забезпечує повний, всебічний та об’єктивний розгляд кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних та інших справ і тим самим виконання завдань судової влади.

Система принципів судової влади не залишається незмінною. Підкоряючись загальним закономірностям розвитку держави, деякі з них набувають нового змісту, з’являються й нові принципи.

До інституціональних принципів судової влади належать: паритетність, справедливість, законність, здійснення судової влади тільки судом, доступність, незалежність і самостійність, безсторонність, процедурність. Усі вони взаємопов’язані і взаємозалежні, нормативно закріплені на конституційному й законодавчому рівнях.

Організаційні (судоустрійні) принципи судової влади: єдність судової системи і статусу суддів, територіальність, спеціалізація судової системи, інстанційність, принцип незалежності суддів, принцип недоторканності суддів, принцип незмінюваності суддів, принцип професіоналізму суддів.

Функціональні (судочинні) принципи судової влади: принцип державної мови судочинства, принцип гласності судочинства, принцип колегіального й одноособового розгляду судових справ, принцип участі народу при здійсненні судової влади, принцип здійснення судочинства на засадах рівності сторін, принцип змагальності в судочинстві, принцип презумпції невинуватості, принцип забезпечення обвинуваченому, підозрюваному, підсудному права на захист, принцип права на оскарження судового рішення, принцип обов’язковості судового рішення.