Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Умань 2010

Хранят по Сп. Б небольшие количества, в ХУТ, в прохладном защищенном от света месте, вдали от огня. Применяют как спазмолитик, коронарорасширяющее средство при стенокардии в виде таблеток, микрокапсул, аэрозолей. Используют 2 % мази, пластыри, диски.

Умань 2010

Укладачі: Березовський Андрій Павлович, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри тракторів, автомобілів та ремонту машин Уманського НУС

Прокопенко Едуард Васильович, кандидат с.-г. наук, ст. викладач кафедри тракторів, автомобілів та ремонту машин Уманського НУС

Кислиця Анатолій Михайлович, ст. викладач кафедри тракторів, автомобілів та ремонту машин Уманського НУС

Охорона праці. Методичні вказівки для написання розділу з охорони праці в дипломній роботі студентами заочної форми навчання за спеціальностями: 7.050.106 "Економіка підприємництва" 7.050.201 "Менеджмент організацій"; Умань: УНУС –2011. – 24 с.

Методичні вказівки включають рекомендації по написанню розділу з охорони праці в дипломній роботі, форми таблиць, в яких доцільно подавати аналізи тих чи інших даних, залежно від теми роботи, подається список рекомендованої літератури.

Рецензенти:

Головчук Андрій Федорович, доктор технічних наук, професор

Пушка Олександр Сергійович, кандидат технічних наук, доцент

Методичні вказівки розглянуто і затверджено на засіданні кафедри «Тракторів, автомобілів та ремонту машин» (протокол №___ від___________)

Затверджено методичною комісією факультету економіки та підприємництва УНУС (протокол №___ від___________)

Коли люди гинуть на війні або вмирають від невиліковних хвороб, з цим злом хоча і важко примиритись, однак його неминучість ще можна зрозуміти. Коли ж у мирний час у звичайній повсякденній праці люди отримують каліцтва, від яких стають інвалідами або вмирають, якщо це трапляється з сотнями, тисячами здорових людей найчастіше молодого і середнього віку, то подібне явище сприймається не тільки трагічно, воно просто не вкладається у свідомість.

Світова наука впоралася з епідеміями чуми, віспи, холери та іншими хворобами, шукає шляхи продовження життя та стримування війн, але дотепер не навчилося надійно захищати людину в процесі повсякденної праці. Так, за даними Всесвітньої організації охорони праці смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних та онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років. За даними українських спеціалістів причиною смерті у 30-35% чоловіків працездатного віку є нещасні випадки. Тому необхідно пам’ятати, що внаслідок нещасних випадків та аварій гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, на підготовку яких затрачено значні кошти, а перш за все люди – годувальники сімей, батьки та матері дітей.

Не можна також забувати і про економічну сторону цього негативного явища. Це зниження продуктивність праці, витрати на оплату лікарняних, та компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, інше. За розрахунками європейських підприємців наслідки нещасних випадків коштують в 10 разів дорожче, ніж вартість заходів на їх попередження, а фахівці Міжнародної організації праці (МОП) встановили, що вартість заходів по ліквідації наслідків нещасних випадків складає 1% від світового валового продукту, чого достатньо для забезпечення харчування протягом року 75 млн. чоловік.

Статистичні дані про виробничий травматизм свідчать про те, що його рівень у цілому світі безперервно зростає і становить, за даними МОП, біля 125 млн. випадків щорічно. У розвинених країнах із високим технічним рівнем він значно менший, ніж у країнах, що розвиваються, в т.ч. й в Україні. У країнах Євросоюзу від нещасних випадків та професійних захворювань потерпають щорічно біля 10 млн. осіб, з яких майже 8000 гине. В цілому по всіх країнах земної кулі кожні 3 хвилини гине людина, а кожні 2 секунди травмуються 8 осіб. Ціна помилки однієї людини безперервно зростає: якщо відразу після 2-ї світової війни від помилки однієї людини гинуло в середньому 2-4 особи, то сьогодні ця цифра наближається до 10. У цьому плані можна згадати катастрофи, які сталися з пароплавом «Адмірал Нахимов», де загинуло більше 500 осіб, підводний човен «Курськ», де загинуло 170 осіб, випадок падіння літака СУ-27 на Скнилівському летовшці, де постраждало 165 осіб, загинуло 77 осіб, із яких 28 – діти. Багато прикладів ще можна наводити про трагічні події на шахтах України, де гине одночасно багато людей, та катастрофи з літаками.

За статистикою, в Україні щоденно на виробництві травмуються 80-85 осіб, із них до 10% стають інвалідами і до 2% гине.

За даними американських вчених, виростити, навчити і підготувати до самостійної праці людину коштує в середньому від 120 до 400 тисяч доларів. В Україні ця цифра значно менша, але досить вагома: 56-200 тисяч гривень (за приблизними розрахунками Гандзюка М.П., Желібо Є.П., Халімовського М.О., 2003). Такої суми недораховується суспільство, якщо людина втрачає працездатність у період найбільш активного й продуктивного віку – 18-40 років, при цьому суспільство додатково витрачає кошти на її утримання та лікування. Крім того, така людина не приносить матеріальної користі суспільству (яку важко підрахувати), якби вона працювала і віддавала свої знання та працю людям.

За даними Національного науково-дослідного інституту охорони праці (ННДІОП) протягом минулого десятиріччя спостерігалась чітка тенденція зниження виробничого травматизму в нашій країні. Але, нажаль, це пояснюється не покращенням роботи з охорони праці, а зниженням (на 59,2%) ВВП. Підтвердженням цього є зростання рівня травматизму спочатку цього десятиріччя яке супроводжує ріст економіки нашої держави.

Найбільша кількість нещасних випадків пов'язана з організаційними (64%), технічними (27%), психофізіологічними (9%) причинами.

Основними причинами смертельних травм в агропромисловому комплексі є:

- невиконання вимог посадових інструкцій та інших нормативних актів з охорони праці – 21%;

- порушення трудової й виробничої дисципліни – 19%;

- допуск до роботи без навчання – 11%;

- порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів, устаткування, машин, механізмів – 9%;

- незадовільний технічний стан транспортних засобів – 4%.

В Україні спостерігається високий рівень травматизму зі смертельними наслідками також і у соціально-культурній сфері та торгівлі. Аналіз оперативних даних про стан виробничого травматизму зі смертельними наслідками за 2009 рік показує, що в невиробничій сфері загинуло 125 осіб – це на 6 осіб більше, ніж у будівництві, де ступінь травмо-небезпеки є високим. Постає питання: чому гинуть люди в тій сфері, де відсутні шкідливі та важкі умови праці, складні механізми. Адже законодавство України щодо охорони праці встановлює єдині вимоги з безпеки праці для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та видів діяльності для всіх працюючих. Як показує досвід, на практиці ці вимоги не виконуються, бо роботодавці вважають, що в невиробничій сфері відсутні шкідливі та небезпечні чинники, які негативно впливають на стан здоров'я та працездатність працюючих.

В більшості установ та організацій керівники, посадові особи та службовці не обізнані в питаннях безпеки праці, не створюються служби з охорони праці навіть тоді, коли чисельність працюючих становить більше 100-500 осіб. Питання охорони праці покладаються на сумісників, які не мають певної кваліфікації, не проводяться інструктажі та навчання (або проводяться не на належному рівні). Відомо, що трудова діяльність більшості працівників невиробничої сфери пов'язана з використанням персональних комп'ютерів, периферійної та копіювальної техніки, засобів зв'язку, зокрема стільникового. Тому необхідно з усією увагою ставитись до створення здорових і нешкідливих умов праці на кожному робочому місці.

Питання збереження здоров'я та працездатності працюючих вперше були підняті задовго до початку нового літочислення. Гіппократом в 4 ст. до н.е. було висвітлено негативний вплив пилу на здоров'я рудокопів. Згодом було детально описані умови праці, характерні для гірничорудних та металургійних підприємств епохи Відродження.

Але поштовхом для виникнення науки про охорону праці та безпеку працюючих стало зародження машинного виробництва, бо з його розвитком поряд з полегшенням праці та ростом її продуктивності різко зростала кількість шкідливих та небезпечних виробничих факторів.

Проблеми охорони праці в своїй книзі „Первые основания металлургии и рудных дел" (1742 р.) вперше обґрунтував М.В. Ломоносов. Він проаналізував умови праці, обґрунтував режими вентиляції та видалення води з шахт. Пізніше, в XIX столітті над проблемами охорони праці працювали такі вчені, як О.Н. Нікітін, Ф.Ф. Ерисман та І.М. Сеченов, які виявили і розробили запобіжні заходи по попередженню більшості професійних хвороб того часу, теоретично обґрунтували восьмигодинну тривалість робочого дня, довели можливість підтримання високої працездатності на високому рівні за рахунок правильного режиму фізичних навантажень та відпочинку.

Зараз дослідженнями з питань безпеки праці та виробничого середовища а також координацією робіт у науково-технічній сфері охорони праці займається створений в 1991 році Національний науково-дослідний інститут охорони праці (ННДІОП) використовуючи матеріали та нормативні акти Міжнародної організації праці.

Але не зважаючи на здійснювану роботу з питань охорони праці рівень виробничого травматизму в нашій країні досить високий. Тому на заключному етапі підготовки спеціаліста необхідно акцентувати увагу на проблему охорони праці своєї галузі виробництва, на вмінні виявляти небезпечні та шкідливі виробничі фактори на своєму робочому місці, робочих місцях своїх підлеглих та підприємства вцілілому.

Успішне виконання цих задач з охорони праці залежить від ефективного використання методів економічного стимулювання заходів по охороні і підвищенню безпеки праці, а також від сучасного науково-інженерного забезпечення. Фахівець економічного напрямку повинен володіти методами техніко-економічного аналізу стану охорони праці і техніки безпеки в своїй сфері, уміти розробляти і впроваджувати більш безпечні для здоров'я людей умови праці, проводити економічне обґрунтування системи заходів, направлених на покращення умов праці і підвищення техніки безпеки, знати як усувати виробничі шкідливості і небезпеки, та яким чином знизити їх негативний вплив на організм людини.

Саме для цього на заключному етапі підготовки спеціаліста, під час написання дипломної роботи передбачено виконання розділу з охорони праці, де студент на прикладі конкретного підприємства проводить аналіз (в тому числі і економічний) ефективності роботи охорони праці, та розробляє заходи покращення цієї роботи. Студент проводить економічний аналіз наслідків нещасних випадків для господарства на основі звітної форми 7-ТНВ, аналізує виконання планів заходів з охорони праці та виявляє причини нещасних випадків, аварій і професійних захворювань на підприємстві.

Тему розділу з охорони праці студент повинен отримати у викладача – консультанта до початку вивчення курсу „Охорона праці в галузі" відповідно до своєї теми дипломної роботи, щоб мати можливість підготувати даний розділ.

Для успішного написання розділу студенту в міжсесійний період в базовому господарстві необхідно зібрати і проаналізувати матеріал по охороні праці за останні три роки, а саме:

1. Ознайомитись з наявними державними і галузевими нормативними актами з охорони праці та проаналізувати відповідність їх існуючому законодавству.

2. Вивчити посадові інструкції з охорони праці.

3. Проаналізувати своєчасність проведення попередніх та періодичних медичних оглядів та дотримання періодичності медоглядів осіб, зайнятих на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці.

4. Проаналізувати своєчасність проведення інструктажів з охорони праці різних категорій працівників, якість проведення навчання та контроль знань у працюючих.

5. Ознайомитись з кошторисом заходів з охорони праці аналізованих років.

6. Проаналізувати виконання запланованих з охорони праці заходів та використання коштів на них.

7. Проаналізувати затрати на ліквідацію наслідків нещасних випадків, виявлення винних та застосованих до них видів відповідальності.

8. Провести аналіз забезпеченості працюючих засобами індивідуального захисту, відповідності їх виду виконуваній роботі та терміну заміни.

9. Вивчити дотримання власником нормативних актів, які регламентують забезпечення працюючих молоком, солоною газованою водою і спеціальним харчуванням.

10. Ознайомитись з правами і обов'язками профспілки чи уповноваженого трудового колективу.

11. Вивчити перспективні, річні та оперативні плани з охорони праці на підприємстві.

12. Ознайомитись з СУОП підприємства, службою охорони праці, керівниками і спеціалістами та їх правами і обов'язками з питань охорони праці.

13. Проаналізувати здійснення контролю за станом охорони праці керівником, триступеневий громадсько-адміністративний контроль.

14. Вивчити стан виробничого травматизму в господарстві, ознайомитись з актами Н-1, Н-5, формою П-5 та 7-ТНВ.

15. Проаналізувати причини нещасних випадків, допущених в господарстві, та заходи по їх ліквідації.

16. Ознайомитись з умовами роботи співробітників, що працюють з комп'ютерами.

В розділі з охорони праці повинні бути висвітлені такі основні питання:

1. Стан виробничого травматизму охорони праці в світі та нашій державі. Нормативні акти, які регламентують положення охо­рони праці в Україні.

Для висвітлення стану виробничого травматизму студент повинен ознайомитись з статистичними даними за останні кілька років (журнали „Охорони праці"), вивчити тенденції росту чи зниження травмованості по окремих регіонах чи галузях. Особливу увагу необхідно звернути на тен­денцію зниження чи зростання травматизму в сільському господарстві. Необхідно також вказати, які нормативні акти регламентують охорону праці в Україні, вказуючи роки прийняття тих, що безпосередньо діють в сільському господарстві.

Узагальнюючи цей матеріал студент повинен вказати на необхід­ність роботи по охороні праці у кожному сільськогосподарському під­приємстві, визначити основні напрями роботи. При написанні цієї части­ни, необхідно вказати використану літературу (не менше 2-3 джерел).

2. Охорона праці у господарстві.

Студент повинен висвітлити структуру системи управління охо­роною праці (СУОП) базового підприємства, вказуючи кількісний склад і обов'язки з охорони праці кожного структурного елемента. Особливу увагу слід приділяти службі охорони праці, її правам і обов'язкам, а та­кож правам і обов'язкам головних спеціалістів, ким Ви і будете по закін­ченню університету.

Тут же необхідно описати нормативні акти підприємства: посадові інструкції та інструкції по охороні праці на виконання технологічних операцій. Студент повинен висвітлити порядок проведення інструктажів з охорони праці, їх документальне оформлення, контроль знань з охорони праці керівниками та спеціалістами. Тут же описується порядок прове­дення попередніх та періодичних оглядів працівників, звертаючи особли­ву увагу на роботи з шкідливими та небезпечними умовами.

Оцінка роботи СУОП проводиться на основі показників виробни­чого травматизму в господарстві та стану безпеки праці на підприємстві в цілому. При висвітленні цього матеріалу необхідно провести розрахунки в таблицях 1, 2, 3, дати критичний аналіз показників, їх динаміку.

1. Показники виробничого травматизму в господарстві

Показник частоти травматизму

,

Показник важкості травматизму

,

Показник втрат від травматизму

,

Де, Т – кількість травмованих за звітній період,

Д – кількість днів працездатності через виробничий травматизм і професійні захворювання

Р – середня кількість працюючих за звітний період.