Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Насильство в сім'ї як соціальна проблема

В отчете следует указать:

· Цель работы

· Введение

· Программно-аппаратные средства, используемые при выполнении работы.

· Основную часть (описание самой работы), выполненную согласно требованиям к результатам выполнения лабораторного практикума.

· Заключение (выводы)

· Список используемой литературы

6. Литература:

1. Румянцев П.В. Работа с файлами в Win32 API.

2. Щупак Ю. А. Win32 API. Эффективная разработка приложений. – СПб.: Питер, 2007. — 572 с.

Лекція 7. Соціально-профілактична робота з людьми, які зазнали насильства в сім'ї.

Насильство в сім'ї як соціальна проблема

Офіційна статистика стосовно домашнього на­сильства не відображає реальну картину, оскільки біль­шість жертв не звертається по допомогу до органів внут­рішніх справ. За даними опитувань, насильство в україн­ській сім'ї — досить поширене явище. Соціологічні дослі­дження свідчать: 68 % жінок у країні потерпають від знущань у сім'ї, в тому числі 20 % - «як правило або час­то» (найчастіше - це побої з боку чоловіка), 50 % жінок зазнавали сексуальних домагань на роботі, а 8 % із них - досить часто [1].

За результатами кримінологічних досліджень, у 57,2 % сімейно-побутові злочини супроводжувались фізичним на­сильством над жертвою, у 18 % - їх учасники застосовува­ли холодну зброю. Вартий уваги і той факт, що насильство в сім'ї не є виключною монополією чоловіків - значною є й питома вага осіб жіночої статі, які вчинили злочини на побутовому грунті,- 26,3 % [2].

На жаль, інформація про масштаби цього соціального зла в нашій країні є не зовсім об'єктивною та достовірною. Крім того, випадки насильства стосовно жінок, дітей, лю­дей похилого віку, їхня поширеність та типологія залиша­ються здебільшого прихованими і не знаходять відобра­ження у статистиці. Особливо це стосується сексуального та домашнього психологічного насильства.

Наразі саме поняття «насильство в сім'ї» потребує до­даткового уточнення. У закордонній практиці соціальні працівники оперують поняттям «домашнє насильство» (do­mestic violence), яке включає, зокрема, насильницькі діі_між членами колишнього подружжя. Очевидно, що такий підхід є набагато ширшим, однак у вітчизняному досвіді регламен­товано використання поняття «насильство в сім'ї». Так, згідно з Законом України «Про попередження насильства в сім'ї» насильство в сім'ї розглядається як «будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічно­го спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному та психічному здоров'ю» [3].

Виділяють фізичне, сексуальне, психологічне, економіч­не насильство в сім'ї.

Фізичне насильство - умисне нанесення одним членом сім'ї іншому члену сім'ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести чи призвело до смерті постраждалого, по­рушення фізичного чи психічного здоров'я, нанесення шко­ди його честі та гідності.

Сексуальне насильство - протиправне посягання одно­го члена сім'ї на статеву недоторканність іншого члена сім'ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім'ї.

Психологічне насильство - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шля­хом словесних образ чи погроз, переслідування, заляку­вання, якими навмисно спричиняється емоційна невпев­неність, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.

Економічне насильство - умисне позбавлення одним членом сім'ї іншого члена сім'ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене за­коном право, що може призвести до його смерті, виклика­ти порушення фізичного чи психічного здоров'я [4].

Щодо насильства над дітьми в сім'ї, то в практиці соці­альної роботи часто використовують поняття «жорстоке поводження з дітьми». І, окрім фізичного, психологічного, сексуального та економічного насильства інколи виділяють ще й недбале ставлення до дитини - відсутність з боку батьків належного забезпечення умов, потрібних для здо­рового розвитку дитини, що включають наявність достат­нього харчування, одягу, житла, виховання, освіти, медич­ної допомоги; а також відсутність уваги, залишення дитини без нагляду, внаслідок чого вона може стати жертвою не­щасного випадку. Недбале ставлення до дитини може винникати як через об'єктивні причини (бідність, психічні хво­роби батьків, їх недосвідченість), так і без них [5].

Якщо говорити про насильство над людьми літнього ві­ку, то до нього відносять: відсутність медичної допомоги, погане харчування, насильницьке відокремлення від інших членів родини, привласнення їхніх грошей чи речей. На­слідком усіх цих дій може стати загроза життю й здоров'ю літнього члена родини. Найжорстокіші акти насильства на­бувають форми навмисного завдання збитку чи покалічення.

Окреслюючи проблему насильства, важливо констату­вати, що насильство - це явище, яке виникає в результаті діяльності людини. При цьому деякі автори наголошують на тому, що насильство можна розглядати і як прояв без­діяльності [6, 7]. Прикладом цього можуть слугувати ви­падки ненадання допомоги людині, яка її потребує, ігнору­вання, недбале ставлення до дитини, людини похилого віку тощо. Така діяльність чи бездіяльність характеризується певними властивостями:

1) умисність: насильство завжди спрямоване на досяг­нення певної цілі, воно є наслідком продуманої дії, тобто не є випадковим;

2) порушення прав та свобод іншої людини: насильство завжди пов'язане з порушенням якихось прав особи­стості або групи осіб;

3)низький рівень самозахисту: між учасниками насиль­ницьких дій існують різного роду переваги: фізична сила (чоловік щодо дружини, батьки щодо дітей, дорос­лі щодо людей похилого віку), вікові переваги (батьків щодо дітей);

4) заподіяння шкоди (фізичної, моральної) [8].

Насильство в сім'ї має соціальні наслідки. Так, насилля над жінкою в сім'ї - це й приниження людської гідності жінки, яке перешкоджає її вільному і активному розвитку в суспільстві; а також виховні проблеми, пов'язані з яви­щем так званої соціальної естафети, коли діти, які стають свідками насилля в сім'ї, переносять отриманий негативний досвід на своє власне життя.

Діти, які зазнають жорстокого поводження, пережива­ють психічну травму, внаслідок якої вони розвиваються з певними особистісними, емоційними та поведінковими особ­ливостями. У дослідників даної проблеми немає сумніву, що пережите в дитинстві насильство пов'язане з формуванням у майбутньому певних особистісних розладів. Діти, які за­знали будь-якого виду жорстокого поводження, мають біль­ше емоційних та поведінкових проблем, труднощів з навчан­ням порівняно з дітьми із сімей, де насильство відсутнє, жорстоке поводження перешкоджає здоровій соціалізації дитини. Негативні наслідки жорстокого поводження - праг­нення ізолюватися від суспільства, проблеми з навчанням, нездатність контролювати свою поведінку, невпевненість, почуття тривоги, гніву, стійкі дитячі страхи, порушення контактів з дорослими, розвиток депресії та почуття непов­ноцінності [9, 10].

Загалом, метою соціальної роботи з випадками на­сильства в сім'ї є надання допомоги членам сім'ї, які зазна­ли насильства чи були свідками цих дій, у попередженні фактів насильства над ними та подоланні наслідків насиль­ницької поведінки шляхом наснаження та підтримки, вико­ристання інтервенційних та консультативних стратегій, орга­нізації безпечного середовища, створення служб мережі підтримки та формування ненасильницької культури взає­мовідносин у сім'ї.