Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Сутність понять «техніка» та «технологія».

Техніка ( від грецького) – мистецтво, майстерність, уміння.

Будь-які функції можуть бути реалізовані лише за певних умов та за наявності у професіоналів необхідного інстру­мен­тарію. Така сукупність спеціально створюваних умов та інстру­ментарію в багатьох практичних галузях називається технологіями.

Технологія ( від др.-грец. — мистецтво, майстерність, уміння; + думка, причина; методика, спосіб виробництва) — в широкому сенсі — сукупність методів, процесів і матеріалів, використовуваних у якій-небудь галузі діяльності, а також науковий опис способів технічного виробництва; у вузькому — комплекс організаційних заходів, операцій і прийомів, направлених на виготовлення, обслуговування, ремонт і експлуатацію виробу з номінальною якістю і оптимальними витратами, і обумовлених поточним рівнем розвитку науки, техніка і суспільства в цілому.

Технологія включає в себе методи, прийоми, режими роботи, послідовність операцій і процедур, вона тісно пов'язана з вживаними засобами, устаткуванням, інструментами, використовуваними матеріалами.

Слід відзначити, що будь-яка діяльність може бути або техно­ло­гією, або мистецтвом. При цьому мистецтво переважно ґрунтується на інтуїції, технологія – на закономірності науки. Як правило, людство, здійснюючи певну нову діяльність, спочатку спирається на інтуїцію, але поступово, накопичуючи знання про саму діяль­ність і раціональні способи її здійснення розробляє технологією.

Не принижуючи ролі інтуїції та творчого виконання профе­сій­них завдань у переважній більшості сфер людської діяльності, професіонали все ж прагнуть до напрацювання більш-менш стан­дар­тизованих технологій.

Отже загальне розуміння технологій включає в себе сукупність знань про способи і засоби проведення виробничих процесів, а також самі процеси (тех­нологічні процеси), при яких відбуваються якісні зміни обро­блю­ваного об’єкта. Різноманіття об’єктів виробничих процесів ло­гічно обумовлює і відповідне різноманіття технологій. У зв’язку з цим виникає потреба розібратись із сутністю технологій адміністративної діяльності, їх зв’язком із іншими технологіями.

Поняття «технологія», як відомо, виникло і почало «працювати» в системі технічного знання. Під цим прийнято розуміти дисципліну, що вивчає взаємодію засобів праці і сировини, матеріалів. Інтереси її перебувають головним чином у сфері виробництва.

Загальне значення технології полягає в тому, що вона розкриває найраціональніші шляхи побудови, організації виробничого процесу, дає відповідні рекомендації.

Праксеологія (лат.) — галузь наукових досліджень, яка вивчає умови і методи правильної, ефективної і раціональної людської діяльності.

Прийнято вирізняти два види стосунків людей у процесі виробництва. Матеріально-технологічні — це стосунки між спеціалістами, що випливають із технології та організації виробництва: між майстром і робітником, між керівником та інженером; між людиною і технікою. Матеріально-економічні — це такі виробничі стосунки людей, які визначаються формами власності на засоби виробництва.