Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Система автоматизації підготовки та друкування тиражів на АРМ

Це машини які оснащені спеціальними приладами які виконують майже всі процеси автоматично, такі як приладка, регулювання фарби, контроль відбитку, вирівнювання стопи паперу, основні вузли: аркушепода-вальні та аркушепровідні пристрої, фарбовий і зволожувальний апарати, вивідні й приймальні пристрої, привід машини. Аркушеподавальний пристрій призначений для автоматичної подачі ЗМ до ДА, аркуше-провідний — для проведення аркушів через технологічні секції машини, передачі й перевертання їх між секціями. Зволожувальний апарат (ЗА) наносить зволожувальний розчин (ЗР), а фарбовий апарат (ФА) — фарбу на друкарську форму. ДА забезпечує одержання зображення на ЗМ. Для виведення відбитків з ДА використовується вивідний пристрій.

2 .Показники декеля та ГТП Офсетні гумовотканинні пластини (ОРТП), що випускаються різними фірмами, значно різняться за краскопередающім і деформаційних, тобто. жорсткістних, властивостями в залежності від виду друкованої продукції, запечатуються та друкарського обладнання. Ці властивості спеціально закладаються при розробці того чи іншого типу пластин і характеризуються певними показниками, які мають бути надані у документі (паспорті) на ці пластини для використання їх при складанні декеля на офсетних друкованих машинах. Ці показники можна розділити на 3 групи. 1-а група показників відображає міцнісні властивості пластин: міцність на розрив, розшарування й подовження. Ці властивості забезпечують надійність, тобто механічну міцність пластин в процесі друкування, їх показники найбільш прості і на підприємствах враховуються при закупівлі та експлуатації пластин. 2-а група показників характеризує деформаційні властивості офсетних гумотканинних пластин і поддекельних матеріалів. Ці властивості практично не освоєні фахівцями: їх показники не враховуються не тільки при закупівлі пластин, але і при підборі офсетного декеля на друкарських машинах, що значно знижує якість друкованої продукції, тиражестойкость дорогого офсетного декеля і термін продуктивної роботи друкованих машин. Основними показниками деформаційних властивостей пластин і поддекельних матеріалів є величина їх деформації при стиску під тиском друкування (8 кгс/див2) і складові цієї деформації: пружна, еластична і залишкова. Від співвідношення цих складових цілком залежить поведінка декеля в процесі друкування, тобто ступінь і час підробітки, здатність протистояти ударним навантаженням, його тиражестойкость. Використовувалось ГТП

Уфимського заводу гумовотехнічних виробів, біла жерсть товщиною 0,19 мм з покриттям ґрунт емалю ЕК57 (Німеччина). 19

Tech_process_2(28)_10_6.qxd 29.07.2010 22:10 Page 17Для визначення товщин фарбових шарів застосували коло риметричний метод, заснова ний на вимірюванні оптичної густини розчину фарби у бензині,що був одержаний змиванням фарби модельної форми з ГТП офсетного циліндра і відбитка на емальовому шарі білої жерсті. Змивний розчин при всіх вимірюваннях доводили до постійного об’єму 5,5 мл, вміщували вскляну кювету фотометра ФМ56і за видільними світлофільтрамивизначали оптичну густину розчину.

3. Регулювання фарбонанесення на друкарську форму флексографічного друку. друк через форму, яка виконана на спеціальній сітці. Відбиток створюється в результаті продавлювання фарби крізь друкувальні елементи форми на задруковуваний матеріал у процесі руху ракеля по формі. спосіб високого друку з використанням гнучких фотополімерних форм і швидкосохнучих рідких фарб. Флексографська форма виготовляється пресуванням з гуми або каучукоподібної пластмаси. Використовуються також литі й фотополімерні друкарські форми. Друк виконується на папері, целофані, фользі й полімерних плівках. Флексографічний друкшироко застосовується при виготовленні пакувальної продукції, а також для друкування бланків, рекламних й (іноді) книжкових видань.

Білет12

1. Розширення технологічних можливостей РОМ післядрукарськими модулями. Кредитний модуль «Післядрукарські та обробні процеси» другий модуль дисципліни “Технологія видавничо-поліграфічного виробництва”.Мета викладання модуля полягає у:– вивченні: поліграфічних термінів та їх визначень; теоретичних та прикладних основ проведення брошурувально-палітурних і оздоблювальних процесів поліграфічного виробництва друкованої продукції; особливостей проведення додрукарської підготовки, друкування та процесу додаткового оброблення поліграфічної продукції в залежності від виконання післядрукарських процесів; характеристик матеріалів та основ їх вибору в залежності від виду виконуваних робіт і вимог до готової продукції; основних методик розрахунків витрат матеріалів і часу на виконання технологічних процесів для окремого тиражу, а також методик розрахунків розмірів заготівок палітурок та їх елементів; основних видів поліграфічної продукції та її характеристик; закономірностей змін структури і властивостей матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції у процесах виробництва і експлуатації; – наданні загальних відомостей про поліграфічні матеріали та обладнання;– здобутті навичок студентами щодо: вибору необхідних технологічних схем виготовлення продукції з визначенням обладнання, матеріалів, засобів вимірювань, персоналу, а також визначення основних показників якості матеріалів та продукції; визначення факторів, що впливають на відповідність продукції вимогам з встановленням основних чинників, що впливають на кінцеву якість продукції.

2. Релаксація напружень а ГТП фосетної машини. Ця функція виконується спеціальним ключем який регулює напруження гуми, також можна використовувати різноманітні підкладки під гуму. Новітні машини оснащені автоматичними функціями релаксації напружень..

3.Підготовка води для виготовлення зволожувального розчину. Зволожувальний розчин — це попередньо виготовле­ний з визначених інгредієнтів розчин, що із зволожувального апарата друкарської машини поступає на поверхню офсетної друкарської форми та витрачається на випаровування, гідрофілізацію та взаємодію з елемен­тами форми. Він переходить на робочу поверхню декеля офсетного циліндра та далі на задруковувану поверхню. Зволожувальний розчин важливий також як змазка, що зменшує тертя між зволожувальними і фарбовими вали­ками та друкарською формою, що підвищує довговічність форми Водопровідна вода, в більшості випадків, не відпові­дає вимогам технології плоского офсетного друку че­рез великий вміст солей (нітрати, сульфати, хлориди, бікарбонати) кальцію, магнію, натрію, заліза, а також кис­ню, водню, окису вуглецю та бактерій. Ці компоненти викликають певні проблеми в процесі друкування. Так, розчинений у водопровідній воді кальцій, при емульгу­ванні води у фарбу, реагує з жирними кислотами фарби і утворює вапняне мило. Результатом цього процесу, що протікає у фарбовому апараті, стають відкладення на гу­мових валиках, наслідком чого є погане передавання фарби. Одночасно з цим відбувається механічне сти­рання поверхні валиків (вапняні відкладення мають гострі грані), що погіршує фарбопередавання, валики також передчасно твердіють, а це призводить до їх перед­часної заміни. У свою чергу нітрати, сульфати, хлориди викликають корозію, що зменшує термін служби машини. Якщо концентрація бікарбонатів перевищує 250 мг/дм³, показник рН стає лужним та нестабільним; силікати, якщо їх концентрація перевищує 5 мг/дм³, можуть при­звести до оскляніння поверхні гумових валиків; хлор, навіть у незначних кількостях, роз'їдає робочу поверхню декеля офсетного циліндра та валики. Тому німецька федеральна спілка друку рекомендує наступні концентрації солей: хлориди — 25 мг/дм³; сульфати — 50 мг/дм³; нітра­ти — 20 мг/дм³.

Усі вищенаведені дані говорять про необхідність підготовки води для використання її в процесі друку­вання. До основних способів підготовлення води мож­на віднести пом'якшення, деіонізацію та зворотний ос­мос. Пом'якшення води відбувається за допомогою ка-тіонообмінників. Вони змінюють іони кальцію на іони натрію. Загальний вміст солей таким чином не міняєть­ся, але зменшується відкладення вапна, тому що бікар­бонат натрію добре розчинний. Недоліком цього спо­собу є те, що солі бікарбонату натрію, які залишаються в зволожувальному розчині, надають йому лужних вла­стивостей (зростає показник рН). При деіонізації вода послідовно проходить через два іонообмінники. Каті­онний обмінник заміняє усі катіони кальцію, магнію, натрію водневими іонами, а в аінонообміннику аніони бікарбонату, сульфату та хлориду заміняються іонами гідроокису. Іони водню та гідроокису, що лишаються в розчині, утворюють воду, так що в результаті усі солі виводяться з розчину. Зворотним осмосом воду очищають фільтрами з активованим вугіллям для ви­далення хлору і пропускають під певним тиском че­рез мембрану. Після такої обробки у воді лишається дуже мало солей, усуваються мікроорганізми та гриб­ки. З практики відомо, що оптимальний результат при друкуванні досягається при використанні води, певної жорсткості, тому до очищеної води додаються солі. Зво­ротний осмос дозволяє отримати воду, яка буде мати стабільні характеристики. Цей спосіб очищення не ви­магає техобслуговування, регенерації та повністю ав­томатизується...