Читайте также:
|
|
Для расчетов режимов работы КС применяются характеристики ЦН, представляющие зависимость степени повышения давления ε, политропического коэффициента полезного действия ηПОЛ и приведенной относительной внутренней мощности
(38)
от приведенной объемной производительности
(39)
при различных значениях приведенных относительных оборотов
, (40)
где ρВС, zВС, TВС, QВС – соответственно плотность газа, коэффициент сжимаемости, температура газа и объемная производительность ЦН, приведенные к условиям всасывания; R – газовая постоянная вычисленная по формуле (3); zПР, RПР, TПР – условия приведения, для которых построены характеристики ЦН; Ni – внутренняя (индикаторная) мощность; n, nН – соответственно рабочая частота вращения вала ЦН и номинальная частота вращения.
Основные параметры некоторых типов ЦН приведены в таблице 5 [2].
таблица 5 – Основные параметры некоторых типов центробежных нагнетателей при номинальном режиме работы
ТипЦН | QН, млн.м3/сут | Давление (абс.), МПа | ε | Приведенные параметры | nН мин-1 | |||
pВС | pНАГ | ZПР | RПР, Дж/(кг·К) | TПР, К | ||||
235-21-1 | 18,3 | 5,18 | 7,45 | 1,44 | 0,888 | 508,2 | ||
ГПА-Ц-6,3/76 | 11,4 | 5,14 | 7,45 | 1,45 | 0,900 | 508,2 | ||
ГПА-Ц-16/76 | 32,6 | 5,14 | 7,45 | 1,44 | 0,888 | 508,2 | ||
Н-16-76-1,44 | 31,0 | 5,18 | 7,45 | 1,44 | 0,898 | 508,2 | ||
650-21-2 | 53,0 | 4,97 | 7,45 | 1,45 | 0,900 | 501,4 | ||
650-22-2 | 47,0 | 4,97 | 7,45 | 1,45 | 0,900 | 501,4 | ||
CDR-224 | 17.2 | 4,93 | 7,45 | 1,51 | 0,900 | 490,5 | ||
RF2BB-30 | 21,8 | 4,93 | 7,45 | 1,51 | 0,900 | 490,5 | ||
RF2BB-36 | 38,0 | 4,93 | 7,45 | 1,51 | 0,890 | 510,1 | ||
PCL802/24 | 17,2 | 5,00 | 7,45 | 1,49 | 0,900 | 490,5 | ||
PCL1002/40 | 45,0 | 4,93 | 7,45 | 1,51 | 0,900 | 490,5 |
Одним из универсальных видов характеристик ЦН является приведенная характеристика по методике ВНИИГАЗа (рисунок 1).
Порядок определения рабочих параметров следующий:
1) По известному составу газа, температуре и давлению на входе в ЦН определяется коэффициент сжимаемости zВС;
2) Определяется плотность газа ρВС и производительность нагнетателя при условиях всасывания QВС:
; (41)
; (42)
Рисунок 1 – Приведенная характеристика центробежного нагнетателя по методике ВНИИГаза
где mН – число параллельно работающих ЦН, определяемое из соотношения:
, (43)
QН – номинальная производительность ЦН при стандартных условиях, млн.м3/сут.
3) Задаваясь несколькими значенииями приведенных относительных оборотов [ n/nН ] ПР с учетом формул (39) и (40) рассчитываются значения частоты вращения n и соответствующей приведенной объемной производительности QПР (таблица 6).
Таблица 6 – Результаты расчета n и QПР
, мин-1 | , м3/мин | ||
0,7 | |||
… | … | … | … |
1,1 |
Полученные точки ([ n/nН ] ПР; QПР ) наносятся на характеристику ЦН и соединяются огибающей линией (плавная кривая abcde на рисунке 1).
4) Определяется требуемая степень повышения давления
, (44)
где pВС, pнаг – соответственно номинальное давление на входе и выходе ЦН.
Проведя горизонтальную линию из значения ε, найдем точку пересечения A с кривой abcde. Восстанавливая из полученной точки перпендикуляр до пересечения с горизонтальной осью, находим QПР. Аналогично определяются ηПОЛ и [ Ni/ρВС ] ПР (рисунок 1). Значение QПР должно удовлетворять условию QПР ≥ QПР min, где QПР min – приведенная объемная производительность на границе зоны помпажа (расход, соответствующий левой границе характеристик ЦН).
5) Определяется внутренняя мощность, потребляемая ЦН
, (45)
где n – фактическая частота вращения ротора ЦН, определяемая с учетом выражения (39)
. (46)
6) Определяется мощность на муфте привода
, (1.83)
где NМЕХ – механические потери мощности в редукторе и подшипниках ЦН при номинальной загрузке (принимаются равными 1% от номинальной мощности привода).
7) Вычисляется располагаемая мощность газотурбинной установки (ГТУ)
, (47)
где NeН – номинальная мощность ГТУ, кВт; KN – коэффициент технического состояния по мощности; Kt – коэффициент, учитывающий влияние атмосферного воздуха на мощность ГТУ; KУ – коэффициент, учитывающий влияние системы утилизации тепла KУ =0,985 (при ее отсутствии KУ =1,0); – коэффициент влияния относительной скорости вращения ротора силовой турбины ГТУ, обычно ; TВОЗД – расчетная температура атмосферного воздуха на входе в ГТУ, К; – коэффициент, учитывающий влияние высоты над уровнем моря, (таблица 7).
таблица 7 – Зависимость барометрического давления и поправки мощности ГТУ от высоты над уровнем моря
Геометрическая высота Н, м | Барометрическое давление Ра (по ГОСТ 4401-81), МПа | Коэффициент учета высоты |
0,101325 | 1,000 | |
0,10013 | 0,988 | |
0,09895 | 0,977 | |
0,09777 | 0,965 | |
0,09661 | 0,954 | |
0,09546 | 0,942 | |
0,09432 | 0,931 | |
0,09319 | 0,920 | |
0,09208 | 0,909 | |
0,09097 | 0,898 | |
0,08988 | 0,887 | |
0,08456 | 0,835 | |
0,07950 | 0,785 |
Значение коэффициента Kt определяется по формуле
. (48)
Значения NeН, KN, kУ, kt принимаются по справочным данным ГТУ (таблица 8) [2].
таблица 8 – Техническая характеристика некоторых типов ГПА с газотурбинным приводом
Тип ГТУ | , кВт | kN | kt | Частота вращения силового вала, мин-1 | |
nmin | nmax | ||||
ГПА-Ц-6,3 | 0,95 | 1,3 | |||
ГТК-10 | 0,95 | 3,7 | |||
ГПУ-10 | 0,95 | 3,7 | |||
ГТН-10И | 0,95 | 2,0 | |||
ГТК-16 | 0,95 | 3,2 | |||
ГТН-16 | 0,95 | 3,2 | |||
ГПА-Ц-16 | 0,95 | 2,8 | |||
ГТН-25 | 0,95 | 3,2 | |||
ГТН-25И | 0,95 | 2,2 |
8) Производится сравнение Ne и NeP. должно выполняться условие Ne < NeP. При невыполнении этого условия следует увеличить число mН и повторить расчет начиная с пункта 2.
9) Определяется температура газа на выходе ЦН
, (1.85)
где k – показатель адиабаты природного газа, (k=СP/CV; CV=CP-R; CP –при условиях всасывания).
.
литература
1. СТО Газпром 2-3.5-051-2006 Нормы технологического проектирования магистральных газоопроводов. – М.: ООО «ИРЦ» Газпром, 2006. –186 с
2. Альбом характеристик центробежных нагнетателей природного газа. -М.: ВНИИГАЗ, 1985. - 87 с.
3. ГОСТ 30319.1-96. Газ природный. Методы расчета физических свойств. Определение физических свойств природного газа, его компонентов и продуктов его переработки.– М.: ИПК Изд-во стандартов, 2002.–20 с.
Технохімічний, мікробіологічний контроль виробництва продукту і стандартизація
Завдання і функції технохімічного контролю виробництва
Основними задачами технохімічного контролю є забезпечення виготовлення стандартного по складу та якості продукції з найменшими витратами сировини і жиру, зниження втрат сировини і жиру в виробництві, випуск масла безпечного для здоров’я людей.
Незалежно від методу виробництва масла кожна партія поступаючого молока, вершків та масла контролюється за органолептичними та хімічними показниками. Органолептичні та фізико-хімічні показники масла повинні задовольняти вимоги стандарту ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове». Для здійснення технохімічного контролю дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимогам стандарту ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове» і мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України. Масову частку жиру визначають згідно ГОСТ 5867, кислотність титровану та жирової фази масла або рН плазми масла – згідно з ГОСТ 2624 або ГОСТ 26789. Температуру та масу нетто – згідно з ГОСТ 3622. Масу нетто масла в транспортній тарі визначають на вагах для статичного зважування звичайного класу точності згідно з ГОСТ 29329. Масові частки: бета-каротину та аннато контролюють за фактичною закладкою згідно рецептури. Вміст вітаміну А визначають за фактичною закладкою згідно рецептури або згідно методик, затверджених Міністерством охорони здоров'я України у встановленому порядку. Вміст будь-яких жирів, окрім молочного, контролюють згідно з ДСТУ ІSО 6799 або методики № 081/12–0086–03.
Вміст радіонуклідів визначають відповідно чинних методів та методик, затверджених у встановленому порядку.
Графік організації технохімічного контролю виробництва
Таблиця 4.1 - Схема технохімічного контролю технологічного процесу виробництва масла, отриманого способом перетворенням ВЖВ
Об’єкт | Контрольний показник | Періодичність контролю | Відбір проб |
Дезодорація вершків | Температура, ͦ С Тиск, МПа | -"- -"- | У процесі дезодорації -"- |
Пастеризація вершків | Температура, ͦ С Проба на пастеризацію | Кожні 15-20 хв. Періодично | Проба після пастеризації Те ж саме |
Сепарування вершків | Температура, ͦ С | -"- | У процесі сепарування |
Нормалізація високожир-них вершків | Масова частка вологи, % Маса високожир-них вершків, кг | Щоденно -"- | З ємкості для нормалізації Те ж саме -"- |
Маслянка | Масова частка жиру, % | Щоденно | У кожній партії |
Масло утворення | Консистенція масла | Періодично | Струмінь масла на виході з маслоутворювача |
Масло, що виходить з маслоутво-рювача | Масова частка вологи, % Масова частка жиру, % | Щоденно -"- | Через кожні 4-10 ящиків (при наповненні ящиків) Те ж |
Масло, що виходить з маслоутво-рювача | Масова частка СЗМЗ, % Масова частка солі, % Кислотність плазми, ͦ Т, рН плазми масла Термостійкість Колір, смак, запах | Не менше 1 разу на місяць Вибірково, у солоному маслі За потребою Щоденно -"- | У об’єднаній пробі, яка взята при наповненні ящиків на початку, в середині і кінці виробки У об’єднаній пробі З кожного 10-го ящику В кожній партії Те ж |
Упакування | Маса нетто, кг | -"- | Вибірково |
Маркування | Якість маркування | -"- | -"- |
Зберігання | Температура, ͦ С Тривалість, діб | -"- -"- | 1 раз на добу Те ж |
Завдання та функції мікробіологічного контролю виробництва
Мікробіологічний контроль при виробництві масла полягає в перевірці якості молока, що постачається, вершків, матеріалів, готової продукції, а також в контролі за дотриманням технологічних і санітарно – гігієнічних режимів виробництва. Основна задача мікробіологічного контролю – забезпечення випуску продукції високої якості, підвищення її смакових і харчових властивостей. За мікробіологічними показниками масло повинне відповідати нормам, що встановлює стандарт ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове».
Мікробіологічні показники масла визначають згідно з ГОСТ 9225. Згідно з інструкцією мікробіологічного контролю вершкового масла, у вершках до і після пастеризації визначають загальну кількість бактерій і бродильний титр не рідше 1 разу в місяць. Бактерії групи кишкової палички повинні бути відсутні в 10 мл вершків.В маслі 2 рази в місяць визначають кількість протеолітичних бактерій, дріжджів, плісняв і бродильний титр. У вершковому маслі селянському 2 рази на місяць визначають також і загальну кількість бактерій. В маслі, що атестоване на державний знак якості, загальну кількість бактерій і титр бактеріальної групи кишкової палички визначають не рідше 1 разу в 10 днів.Вміст мікотоксинів визначають згідно з МВ №4082; антибіотиків – згідно з МВ №3049; пестицидів – згідно з ГОСТ 23452 та ДСанПІН 8.81.2.3.4. – 000.Сертифікацію системи якості підприємства – виробника продукції здійснює орган з сертифікації систем якості.
Випробування продукції з метою сертифікації проводиться акредитованою лабораторією. Лабораторія, яка має проводити випробування визначається органом з сертифікації продукції в рішенні за заявкою.Заявник надає зразки (пробу продукції) для проведення випробувань та технічну документацію на них. Склад технічної документації встановлюється органом з сертифікації.За результатами випробувань лабораторія подає до органу з сертифікації продукції протокол випробувань, який підписаний виконавцями робіт і затверджений керівником акредитованої випробувальної лабораторії.При позитивних результатах протокол випробувань передається органу з сертифікації продукції і копії-заявнику. У разі отримання негативних результатів хоча б за одним з показників випробувань, випробування припиняються.
Графік організації мікробіологічного контролю виробництва
Таблиця 4.2 - Схема мікробіологічного контролю технологічного процесу виробництва масла, отриманого способом перетворення високожирних вершків.
Досліджувані технологічні процеси і матеріали | Досліджувані об’єкти | Назва аналізу | Відкіля беруть пробу | Періодич-ність контролю | Розве-дення |
Сировина, що надходить на завод | Молоко сире | Редуктаз-на проба | Середня проба від кожного постачальника | 1 раз у декаду | |
Інгібуючі речовини | те ж саме | те ж саме | |||
Виробництво масла | Вершки після пастеризації | МА і ФАМ | Із пастери-затора | Не рідше 1 разу на місяць | 1-Ш |
БГКП | те ж саме | 1раз у 10 днів | 10см³ | ||
Вершки після охолодження (метод збивання) | МА і ФАМ | Після секції охолод-ження | Не рідше 1 разу на місяць | 1-1У | |
БГКП | те ж саме | те ж саме | 0,1, П | ||
Досліджувані технологічні процеси і матеріали | Досліджувані об’єкти | Назва аналізу | Відкіля беруть пробу | Періодичність кон-тролю | Розве-дення |
Вершки перед збиванням | БГКП | Із кожної ванни | те ж саме | 0,1,П | |
Число ре-дукуючих бактерій | те ж саме | 1 раз у 10 днів | 1, П, Ш | ||
Вершки з-під сепаратора (метод ПВЖВ) | МА і ФАМ | Після сепаратора | Не рідше 1 разу на місяць | П, Ш, ІУ | |
БГКП | те ж саме | те ж саме | 0,1 | ||
Вершки високожирні після нормалізації | БГКП | ||||
Число редуку-ючих бактерій | те ж саме | 1 раз у 10 днів | 1, П | ||
Масло (готовий продукт) | МА і ФАМ (для солодковершковогомасла) | Вибірково з одного ящика від кожної партії | 2 рази на місяць | П-У | |
БГКП | те ж саме | те ж саме | 1-Ш | ||
Число протеолітичних бактерій | те ж саме | те ж саме | 1-Ш | ||
Число дріжджів і цвілевих грибів | те ж саме | те ж саме | 1-Ш | ||
Число ліполітич-них бактерій | те ж саме | У випадку появи вад | 1-Ш | ||
Масло (метод збивання) | Число редукую-чих бактерій | те ж саме | 1 раз у 10 днів | П-1У | |
Масло (ПВЖВ) | те ж саме | те ж саме | те ж саме | 1-Ш |
Стандартизація
Держспоживстандарт України прийняв ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове", чинний від 01.07.2006 року. Поширюється на масло, виготовлене лише з коров'ячого молока та продуктів його перероблення. Тепер масло виробляють тільки з вершків або продуктів перероблення коров'ячого молока, яке має притаманний йому смак, запах та пластичну консистенцію за температури 12±2°С, з вмістом молочного жиру не менше ніж 51,5%, що становить однорідну емульсію типу "вода в жирі".
Масло повинно відповідати вимогам цього стандарту. Масло виробляють за технологічною інструкцією, дотримуючись санітарних правил для молокопереробних підприємств ДСП 4.4.4.011
Характеристики
1. За органолептичними показниками масло повинно відповідати вимогам, наведеним у таблиці 4.3.
2. Масло виробляють без поділу на сорти.
Таблиця 4. 3 - Органолептичні показники
Назва показника | Характеристика для масла |
солодковершкове | |
Смак і запах | Чистий, добре виражений вершковий з присмаком пастеризації |
Дозволено: недостатньо виражений або невиражений: вершковий і (або) слабко кормовий; і (або) присмак пастеризації; і (або) – пере пастеризації; і (або) – топленого масла | |
Консистенція та зовнішній вигляд | Однорідна, пластична, щільна, поверхня на розрізі блискуча або слабко блискуча, суха. Дозволено: недостатньо щільна і пластична, поверхня на розрізі злегка матова з наявністю поодиноких дрібних крапель вологи розміром до 1мм |
Колір | Від світло-жовтого до жовтого, однорідний за всією масою |
3. За фізико-хімічними показниками масло повинно відповідати вимогам, наведеним у таблиці 4.4.
Таблиця 4.4 - Фізико-хімічні показники
Назва показників | Норма для масла |
Масова частка жиру, % | 72,5 - 79,2 |
Титрована кислотність, °Т | Не більше 23°Т |
рН плазми | Не менше 6,25 |
Кислотність жирової фази | Не більше 2,5°К |
Примітка 1. Масова частка кухонної солі для масла солодковершкового не більше ніж 1,0%
Примітка 2. У разі застосування:
- вітаміну А- масова частка його повинна бути не більша ніж 10 мг/кг (у перерахунку на суху речовину);
- бета-каротину – масова частка його – не більша 3 мг/кг (у перерахунку на суху речовину);
- екстракту аннато – масова частка його – не більша ніж 10 мг/кг.
4. Температура масла під час відвантажування з підприємства-виробника в торговельну мережу та на промислові холодильники повинна бути не вища ніж 10 °С у транспортній тарі не вища ніж 5 °С у спожитковій тарі.
5. За мікробіологічними показниками масло повинно відповідати нормам, наведеним у таблиці 4.5.
Таблиця 4.5 – Мікробіологічні показники
Назва показника | Норма для груп масла | |
Екстра і селянське | ||
Солодковершкове та солоне солодковершкове | Кисловершкове та солоне кисловершкове | |
МАФАМ, не більше ніж КУО/г | 1,0•105 | — |
БГКП (коліформи), не дозволено в г продукту | 0,01 | 0,01 |
Патогенні, в т.ч Salmonella,не дозволено в г продукту | ||
Staphylococcus aureus, не дозволено в г продукту | 1,0 | 0,1 |
Дріжджі, КУО в 1 г не більше ніж | ||
Плісняві гриби, КУО в 1 г, не більше ніж | ||
Listeria monocytogenes, не дозволено в г продукту |
6. Вміст токсичних елементів у маслі не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій, зазначених у таблиці 4.6.
Таблиця 4.6 – Вміст токсичних елементів
Група | Показники | Допустимі рівні, |
продуктів | кг / кг, не більше | |
Масло коров'яче | Токсичні елементи: | |
Свинець | 0,1 | |
Кадмій | 0,03 | |
Миш'як | 0,1 | |
Ртуть | 0,03 | |
Мідь | 0,5 | |
Цинк | 5,0 | |
Залізо | 50, | |
Олово | - | |
Афлатоксин М1 | 0,0005 | |
Пестициди: ДДТ | 1,0 | |
Гекцохлоран | 0,2 | |
Радіонукліди: Цезій 137 бк / кг | ||
Тетрациклін | 0,01 | |
Пеніцилін | 0,01 | |
Стрептоміцин | 0,5 |
Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 74 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |