Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Технохімічний, мікробіологічний контроль виробництва продукту і стандартизація

Читайте также:
  1. I. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ
  2. I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ
  3. II. Контроль исходного уровня знаний студентов
  4. II. Порядок выполнения и оформления контрольной работы
  5. II.3. Средства контроля. Контроль рабочих листов
  6. II.ЦЕЛЬ контрольной РАБОТЫ
  7. III. Контрольный блок
  8. III. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНЫХ РАБОТ
  9. III. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ И ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ
  10. IV. Контрольная работа №1.

Для расчетов режимов работы КС применяются характерис­тики ЦН, представляющие зависимость степени повышения давления ε, политропического коэффициента полезного действия ηПОЛ и приведенной относительной внутренней мощности

(38)

от приведенной объемной производительности

(39)

при различных значениях приведенных относительных оборотов

, (40)

 

где ρВС, zВС, TВС, QВС – соответственно плотность газа, коэффициент сжимаемости, температура газа и объемная производительность ЦН, приведенные к условиям всасывания; R – газовая постоянная вычисленная по формуле (3); zПР, RПР, TПР – условия приведения, для которых построены характеристики ЦН; Ni – внутренняя (индикаторная) мощность; n, nН – соответственно рабочая частота вращения вала ЦН и номинальная частота вращения.

Основные параметры некоторых типов ЦН приведены в таблице 5 [2].

 

таблица 5 – Основные параметры некоторых типов центробежных нагнетателей при номинальном режиме работы

ТипЦН QН, млн.м3/сут Давление (абс.), МПа ε Приведенные параметры nН мин-1
pВС pНАГ ZПР RПР, Дж/(кг·К) TПР, К
235-21-1 18,3 5,18 7,45 1,44 0,888 508,2    
ГПА-Ц-6,3/76 11,4 5,14 7,45 1,45 0,900 508,2    
ГПА-Ц-16/76 32,6 5,14 7,45 1,44 0,888 508,2    
Н-16-76-1,44 31,0 5,18 7,45 1,44 0,898 508,2    
650-21-2 53,0 4,97 7,45 1,45 0,900 501,4    
650-22-2 47,0 4,97 7,45 1,45 0,900 501,4    
CDR-224 17.2 4,93 7,45 1,51 0,900 490,5    
RF2BB-30 21,8 4,93 7,45 1,51 0,900 490,5    
RF2BB-36 38,0 4,93 7,45 1,51 0,890 510,1    
PCL802/24 17,2 5,00 7,45 1,49 0,900 490,5    
PCL1002/40 45,0 4,93 7,45 1,51 0,900 490,5    

 

Одним из универсальных видов характеристик ЦН является приведенная характеристика по методике ВНИИГАЗа (рисунок 1).

Порядок определения рабочих параметров следующий:

1) По известному составу газа, температуре и давлению на входе в ЦН определяется коэффициент сжимаемости zВС;

2) Определяется плотность газа ρВС и производительность нагнетателя при условиях всасывания QВС:

; (41)

; (42)

Рисунок 1 – Приведенная характеристика центробежного нагнетателя по методике ВНИИГаза

 

 

где mН – число параллельно работающих ЦН, определяемое из соотношения:

, (43)

QН – номинальная производи­тельность ЦН при стандартных условиях, млн.м3/сут.

 

3) Задаваясь несколькими значе­нии­ями приведенных относитель­ных оборотов [ n/nН ] ПР с учетом формул (39) и (40) рассчитываются значения частоты вращения n и соответствующей приведенной объемной производительности QПР (таблица 6).

 

Таблица 6 – Результаты расчета n и QПР

, мин-1 , м3/мин
0,7      
1,1      

 

Полученные точки ([ n/nН ] ПР; QПР ) наносятся на характеристику ЦН и соединяются огибающей линией (плавная кривая abcde на рисунке 1).

4) Определяется требуемая степень повышения давления

, (44)

где pВС, pнаг – соответственно номинальное давление на входе и выходе ЦН.

Проведя горизонтальную линию из значения ε, найдем точку пересечения A с кривой abcde. Восстанавливая из полученной точки перпендикуляр до пересечения с горизонтальной осью, находим QПР. Аналогично определяются ηПОЛ и [ NiВС ] ПР (рисунок 1). Значение QПР должно удовлетворять условию QПРQПР min, где QПР min – приведенная объемная производитель­ность на границе зоны помпажа (расход, соответствующий левой границе характеристик ЦН).

5) Определяется внутренняя мощность, потребляемая ЦН

, (45)

где n – фактическая частота вращения ротора ЦН, определяемая с учетом выражения (39)

. (46)

6) Определяется мощность на муфте привода

, (1.83)

где NМЕХ – механические потери мощности в редукторе и подшипниках ЦН при номинальной загрузке (принимаются равными 1% от номинальной мощности привода).

 

7) Вычисляется располагаемая мощность газотурбинной установки (ГТУ)

, (47)

где NeН – номинальная мощность ГТУ, кВт; KN – коэффициент технического состояния по мощности; Kt – коэффициент, учитывающий влияние атмосферного воздуха на мощность ГТУ; KУ – коэффициент, учитывающий влияние системы утилизации тепла KУ =0,985 (при ее отсутствии KУ =1,0); – коэффициент влияния относительной скорости вращения ротора силовой турбины ГТУ, обычно ; TВОЗД расчетная температура атмосферного воздуха на входе в ГТУ, К; – коэффициент, учитывающий влияние высоты над уровнем моря, (таблица 7).

 

таблица 7 – Зависимость барометрического давления и поправки мощности ГТУ от высоты над уровнем моря

Геометрическая высота Н, м Барометрическое давление Ра (по ГОСТ 4401-81), МПа Коэффициент учета высоты
  0,101325 1,000
  0,10013 0,988
  0,09895 0,977
  0,09777 0,965
  0,09661 0,954
  0,09546 0,942
  0,09432 0,931
  0,09319 0,920
  0,09208 0,909
  0,09097 0,898
  0,08988 0,887
  0,08456 0,835
  0,07950 0,785

Значение коэффициента Kt определяется по формуле

. (48)

Значения NeН, KN, kУ, kt принимаются по справочным данным ГТУ (таблица 8) [2].

 

таблица 8 – Техническая характеристика некоторых типов ГПА с газотурбинным приводом

Тип ГТУ   , кВт kN kt Частота вращения силового вала, мин-1
nmin nmax
ГПА-Ц-6,3   0,95 1,3    
ГТК-10   0,95 3,7    
ГПУ-10   0,95 3,7    
ГТН-10И   0,95 2,0    
ГТК-16   0,95 3,2    
ГТН-16   0,95 3,2    
ГПА-Ц-16   0,95 2,8    
ГТН-25   0,95 3,2    
ГТН-25И   0,95 2,2    

 

 

8) Производится сравнение Ne и NeP. должно выполняться условие Ne < NeP. При невыполнении этого условия следует увеличить число mН и повторить расчет начиная с пункта 2.

9) Определяется температура газа на выходе ЦН

, (1.85)

 

где k – показатель адиабаты природного газа, (k=СP/CV; CV=CP-R; CP –при условиях всасывания).

.

литература

1. СТО Газпром 2-3.5-051-2006 Нормы технологического проектирования магистральных газоопроводов. – М.: ООО «ИРЦ» Газпром, 2006. –186 с

2. Альбом характеристик центробежных нагнетателей природного газа. -М.: ВНИИГАЗ, 1985. - 87 с.

3. ГОСТ 30319.1-96. Газ природный. Методы расчета физических свойств. Определение физических свойств природного газа, его компонентов и продуктов его переработки.– М.: ИПК Изд-во стандартов, 2002.–20 с.

 

Технохімічний, мікробіологічний контроль виробництва продукту і стандартизація

Завдання і функції технохімічного контролю виробництва

Основними задачами технохімічного контролю є забезпечення виготовлення стандартного по складу та якості продукції з найменшими витратами сировини і жиру, зниження втрат сировини і жиру в виробництві, випуск масла безпечного для здоров’я людей.

Незалежно від методу виробництва масла кожна партія поступаючого молока, вершків та масла контролюється за органолептичними та хімічними показниками. Органолептичні та фізико-хімічні показники масла повинні задовольняти вимоги стандарту ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове». Для здійснення технохімічного контролю дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимогам стандарту ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове» і мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України. Масову частку жиру визначають згідно ГОСТ 5867, кислотність титровану та жирової фази масла або рН плазми масла – згідно з ГОСТ 2624 або ГОСТ 26789. Температуру та масу нетто – згідно з ГОСТ 3622. Масу нетто масла в транспортній тарі визначають на вагах для статичного зважування звичайного класу точності згідно з ГОСТ 29329. Масові частки: бета-каротину та аннато контролюють за фактичною закладкою згідно рецептури. Вміст вітаміну А визначають за фактичною закладкою згідно рецептури або згідно методик, затверджених Міністерством охорони здоров'я України у встановленому порядку. Вміст будь-яких жирів, окрім молочного, контролюють згідно з ДСТУ ІSО 6799 або методики № 081/12–0086–03.
Вміст радіонуклідів визначають відповідно чинних методів та методик, затверджених у встановленому порядку.

 

 

Графік організації технохімічного контролю виробництва

 

Таблиця 4.1 - Схема технохімічного контролю технологічного процесу виробництва масла, отриманого способом перетворенням ВЖВ

Об’єкт Контрольний показник Періодичність контролю Відбір проб
       
Дезодорація вершків Температура, ͦ С   Тиск, МПа -"-   -"- У процесі дезодорації -"-
Пастеризація вершків Температура, ͦ С     Проба на пастеризацію Кожні 15-20 хв.     Періодично Проба після пастеризації     Те ж саме
Сепарування вершків Температура, ͦ С   -"-   У процесі сепарування
Нормалізація високожир-них вершків Масова частка вологи, %   Маса високожир-них вершків, кг     Щоденно   -"-   З ємкості для нормалізації   Те ж саме     -"-
Маслянка Масова частка жиру, % Щоденно У кожній партії
Масло утворення Консистенція масла Періодично Струмінь масла на виході з маслоутворювача
Масло, що виходить з маслоутво-рювача Масова частка вологи, %     Масова частка жиру, % Щоденно     -"- Через кожні 4-10 ящиків (при наповненні ящиків) Те ж
Масло, що виходить з маслоутво-рювача Масова частка СЗМЗ, %     Масова частка солі, %     Кислотність плазми, ͦ Т, рН плазми масла Термостійкість     Колір, смак, запах Не менше 1 разу на місяць     Вибірково, у солоному маслі   За потребою     Щоденно     -"-   У об’єднаній пробі, яка взята при наповненні ящиків на початку, в середині і кінці виробки У об’єднаній пробі   З кожного 10-го ящику   В кожній партії   Те ж
Упакування Маса нетто, кг -"- Вибірково
Маркування Якість маркування -"- -"-
Зберігання Температура, ͦ С   Тривалість, діб -"-   -"- 1 раз на добу Те ж

 

 

Завдання та функції мікробіологічного контролю виробництва

Мікробіологічний контроль при виробництві масла полягає в перевірці якості молока, що постачається, вершків, матеріалів, готової продукції, а також в контролі за дотриманням технологічних і санітарно – гігієнічних режимів виробництва. Основна задача мікробіологічного контролю – забезпечення випуску продукції високої якості, підвищення її смакових і харчових властивостей. За мікробіологічними показниками масло повинне відповідати нормам, що встановлює стандарт ДСТУ 4399:2005 «Масло вершкове».

Мікробіологічні показники масла визначають згідно з ГОСТ 9225. Згідно з інструкцією мікробіологічного контролю вершкового масла, у вершках до і після пастеризації визначають загальну кількість бактерій і бродильний титр не рідше 1 разу в місяць. Бактерії групи кишкової палички повинні бути відсутні в 10 мл вершків.В маслі 2 рази в місяць визначають кількість протеолітичних бактерій, дріжджів, плісняв і бродильний титр. У вершковому маслі селянському 2 рази на місяць визначають також і загальну кількість бактерій. В маслі, що атестоване на державний знак якості, загальну кількість бактерій і титр бактеріальної групи кишкової палички визначають не рідше 1 разу в 10 днів.Вміст мікотоксинів визначають згідно з МВ №4082; антибіотиків – згідно з МВ №3049; пестицидів – згідно з ГОСТ 23452 та ДСанПІН 8.81.2.3.4. – 000.Сертифікацію системи якості підприємства – виробника продукції здійснює орган з сертифікації систем якості.

Випробування продукції з метою сертифікації проводиться акредитованою лабораторією. Лабораторія, яка має проводити випробування визначається органом з сертифікації продукції в рішенні за заявкою.Заявник надає зразки (пробу продукції) для проведення випробувань та технічну документацію на них. Склад технічної документації встановлюється органом з сертифікації.За результатами випробувань лабораторія подає до органу з сертифікації продукції протокол випробувань, який підписаний виконавцями робіт і затверджений керівником акредитованої випробувальної лабораторії.При позитивних результатах протокол випробувань передається органу з сертифікації продукції і копії-заявнику. У разі отримання негативних результатів хоча б за одним з показників випробувань, випробування припиняються.

Графік організації мікробіологічного контролю виробництва

 

Таблиця 4.2 - Схема мікробіологічного контролю технологічного процесу виробництва масла, отриманого способом перетворення високожирних вершків.

 

Досліджувані технологічні процеси і матеріали Досліджувані об’єкти Назва аналізу Відкіля беруть пробу Періодич-ність контролю Розве-дення
Сировина, що надходить на завод Молоко сире Редуктаз-на проба Середня проба від кожного постачальника 1 раз у декаду  
Інгібуючі речовини те ж саме те ж саме  
Виробництво масла Вершки після пастеризації МА і ФАМ Із пастери-затора Не рідше 1 разу на місяць 1-Ш
БГКП те ж саме 1раз у 10 днів 10см³
Вершки після охолодження (метод збивання) МА і ФАМ Після секції охолод-ження Не рідше 1 разу на місяць 1-1У
БГКП те ж саме те ж саме 0,1, П
Досліджувані технологічні процеси і матеріали Досліджувані об’єкти Назва аналізу Відкіля беруть пробу Періодичність кон-тролю Розве-дення
  Вершки перед збиванням БГКП Із кожної ванни те ж саме 0,1,П
Число ре-дукуючих бактерій те ж саме 1 раз у 10 днів 1, П, Ш
Вершки з-під сепаратора (метод ПВЖВ) МА і ФАМ Після сепаратора Не рідше 1 разу на місяць П, Ш, ІУ
БГКП те ж саме те ж саме 0,1
Вершки високожирні після нормалізації БГКП      
Число редуку-ючих бактерій те ж саме 1 раз у 10 днів 1, П
Масло (готовий продукт) МА і ФАМ (для солодковершковогомасла) Вибірково з одного ящика від кожної партії 2 рази на місяць П-У
БГКП те ж саме те ж саме 1-Ш
Число протеолітичних бактерій те ж саме те ж саме 1-Ш
Число дріжджів і цвілевих грибів те ж саме те ж саме 1-Ш
Число ліполітич-них бактерій те ж саме У випадку появи вад 1-Ш
Масло (метод збивання) Число редукую-чих бактерій те ж саме 1 раз у 10 днів П-1У
Масло (ПВЖВ) те ж саме те ж саме те ж саме 1-Ш

 

Стандартизація

Держспоживстандарт України прийняв ДСТУ 4399:2005 "Масло вершкове", чинний від 01.07.2006 року. Поширюється на масло, виготовлене лише з коров'ячого молока та продуктів його перероблення. Тепер масло виробляють тільки з вершків або продуктів перероблення коров'ячого молока, яке має притаманний йому смак, запах та пластичну консистенцію за температури 12±2°С, з вмістом молочного жиру не менше ніж 51,5%, що становить однорідну емульсію типу "вода в жирі".

Масло повинно відповідати вимогам цього стандарту. Масло виробляють за технологічною інструкцією, дотримуючись санітарних правил для молокопереробних підприємств ДСП 4.4.4.011

Характеристики

1. За органолептичними показниками масло повинно відповідати вимогам, наведеним у таблиці 4.3.

2. Масло виробляють без поділу на сорти.

Таблиця 4. 3 - Органолептичні показники

Назва показника Характеристика для масла
солодковершкове
Смак і запах Чистий, добре виражений вершковий з присмаком пастеризації
Дозволено: недостатньо виражений або невиражений: вершковий і (або) слабко кормовий; і (або) присмак пастеризації; і (або) – пере пастеризації; і (або) – топленого масла
Консистенція та зовнішній вигляд Однорідна, пластична, щільна, поверхня на розрізі блискуча або слабко блискуча, суха. Дозволено: недостатньо щільна і пластична, поверхня на розрізі злегка матова з наявністю поодиноких дрібних крапель вологи розміром до 1мм
Колір Від світло-жовтого до жовтого, однорідний за всією масою

 

3. За фізико-хімічними показниками масло повинно відповідати вимогам, наведеним у таблиці 4.4.

 

Таблиця 4.4 - Фізико-хімічні показники

Назва показників Норма для масла
Масова частка жиру, % 72,5 - 79,2
Титрована кислотність, °Т Не більше 23°Т
рН плазми Не менше 6,25
Кислотність жирової фази Не більше 2,5°К

 

Примітка 1. Масова частка кухонної солі для масла солодковершкового не більше ніж 1,0%

Примітка 2. У разі застосування:

- вітаміну А- масова частка його повинна бути не більша ніж 10 мг/кг (у перерахунку на суху речовину);

- бета-каротину – масова частка його – не більша 3 мг/кг (у перерахунку на суху речовину);

- екстракту аннато – масова частка його – не більша ніж 10 мг/кг.

 

4. Температура масла під час відвантажування з підприємства-виробника в торговельну мережу та на промислові холодильники повинна бути не вища ніж 10 °С у транспортній тарі не вища ніж 5 °С у спожитковій тарі.

 

5. За мікробіологічними показниками масло повинно відповідати нормам, наведеним у таблиці 4.5.

 

 

Таблиця 4.5 – Мікробіологічні показники

Назва показника Норма для груп масла
Екстра і селянське
Солодковершкове та солоне солодковершкове Кисловершкове та солоне кисловершкове
МАФАМ, не більше ніж КУО/г 1,0•105
БГКП (коліформи), не дозволено в г продукту 0,01 0,01
Патогенні, в т.ч Salmonella,не дозволено в г продукту    
Staphylococcus aureus, не дозволено в г продукту 1,0 0,1
Дріжджі, КУО в 1 г не більше ніж    
Плісняві гриби, КУО в 1 г, не більше ніж    
Listeria monocytogenes, не дозволено в г продукту    

 

6. Вміст токсичних елементів у маслі не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій, зазначених у таблиці 4.6.

Таблиця 4.6 – Вміст токсичних елементів

Група Показники Допустимі рівні,
продуктів   кг / кг, не більше
Масло коров'яче Токсичні елементи:  
  Свинець 0,1
  Кадмій 0,03
  Миш'як 0,1
  Ртуть 0,03
  Мідь 0,5
  Цинк 5,0
  Залізо 50,
  Олово -
  Афлатоксин М1 0,0005
  Пестициди: ДДТ 1,0
  Гекцохлоран 0,2
  Радіонукліди: Цезій 137 бк / кг  
  Тетрациклін 0,01
  Пеніцилін 0,01
  Стрептоміцин 0,5

 

 




Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 74 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.022 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав