Читайте также:
|
Розвиток міжнародних економічних відносин неможливий нині без обміну результатами інтелектуальної власності, інформацією, науково-технічними досягненнями тощо.
Сучасні науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи вимагають значних витрат, що часто спонукає країни до кооперації, щоб сконцентрувати власні зусилля і капітали на міжнародному рівні. Це сприяє розвиткові однієї з нових та перспективних форм міжнародних економічних відносин - міжнародного науково-технічного співробітництва.
Міжнародна науково-технічна співпраця (МНТС) — це співпраця міме фірмами певних країн чи окремими країнами, що передбачає об'єднання їхніх наукових, фінансових і матеріальних ресурсів, щоб розпрацьовувати реалізовувати спільні програми науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт.
Великого поширення МНТС набуло нині в галузі біотехнології та генної інженерії, автоматизації виробничих процесів, використанні атомної енергії, а також у космічних дослідженнях.
Міжнародна науково-технічна співпраця здійснюється в різноманітних формах. Це: обмін науково-технічною інформацією і вченими, спеціалістами, передавання на ліцензійній основі винаходів та наукових відкриттів, проведення науково-дослідних робіт, здійснення загальних науково-технічних проектів, науково-виробнича кооперація, спільне підприємництво з виробництва нової техніки й технології тощо.
Деякі з цих форм, зокрема обмін науковою літературою, участь у міжнародних конференціях, вишкіл персоналу тощо, здійснюється на некомерційній основі у вигляді міжнародного технічного сприяння.
Однією з організаційних форм міжнародного науково-технічного сприяння є технологічні гранти, що передбачають передавання технології, вишкіл персоналу та інші форми обміну науково-технічною інформацією без фінансової участі в проекті сторони, яка одержує допомогу.
Водночас важливе значення в сучасних умовах має міжнародна науково-технічна співпраця на комерційній основі. Права власників знань захищені переважно патентами. Патент - це документ, що засвідчує право інтелектуальної власності винахідника чи його правонаступника упродовж певного терміну. У межах патентної угоди власник патенту може уступити права на використання винаходу покупцеві.
Однією з головних форм міжнародної науково-технічної співпраці є ліцензійні угоди, що передбачають обмін науково-технічною інформацією через продаж ліцензій. Ліцензія - це дозвіл на використання фірмою чи державою запатентованого винаходу, а також; технології виробництва, технічних знань і досвіду, комерційної інформації, потрібної для виробництва тощо. Міжнародну передачу незапатентованих технічних знань і практичного досвіду зазвичай називають продажем ноу-хау.
В останні десятиліття XXст. темпи зростання міжнародного продажу ліцензій і патентів становили приблизно 8% на рік, а вартість щорічного продажу науково-технічних ліцензій - близько 25 млрд дол.
Ліцензії є одним з інструментів боротьби за товарні ринки. Продаж ліцензій за кордоном здебільшого є першим етапом освоєння нового ринку. Продавець ліцензії, маючи на меті вихід на іноземний ринок у перспективі, визначає у ліцензійній угоді обсяг виробництва ліцензованого товару, географію його експорту тощо. Подеколи, щоб встановити контроль над іноземною фірмою, він вимагає в обмін за надання ліцензії цінні папери фірми-покупця. Водночас ліцензійні угоди вигідні й покупцеві ліцензії, оскільки дають змогу зекономити час і гроші на проведення НДДКР. Зокрема повоєнна Японія, успішно опанувавши чужі знання й досвід, перетворилася на одну з провідних держав світу.
Останнім часом великого поширення набула нова форма міжнародної науково-технічної співпраці - інжиніринг. Міжнародний інжиніринг передбачає надання фірмою чи країною інженерно-розрахункових, консультаційних та інженерно-будівельних послуг за кордоном у процесі проектування і спорудження промислових та інших об'єктів. Провідними експортерами інжинірингових послуг є компанії розвинених країн, зокрема США, Великобританії, Франції, Японії, Канади, Данії, Швейцарії, Швеції та Італії.
Активну участь у міжнародній науково-технічній співпраці бере й Україна, зокрема в галузі космічних досліджень. Українські ракето будівники намагаються співпрацювати з усіма провідними аерокосмічними корпораціями світу. Нині Україна є учасником кількох міжнародних космічних проектів, зокрема проекту створення міжнародної космічної станції.
Україна 2001 р. представила на одній із міжнародних авіакосмічних виставок новий електроракетний плазмовойонний двигун, який може здійснити революцію в застосуванні двигунів для космічних апаратів, космічних платформ і міжпланетних станцій. МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-ФІНАНСОВІ ВІДНОСИНИ
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 147 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |