Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Аналіз активно-пасивних операцій ломбардів.

Читайте также:
  1. E. Руховий аналізатор.
  2. V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ
  3. Автоматизація внутрішньо банківських розрахункових, кредитних і депозитних операцій.
  4. АНАЛІЗ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТА ОПЕРАЦІЙ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ
  5. Аналіз виконання договірних зобов’язань
  6. Аналіз виконання договірних зобов’язань
  7. Аналіз виконання договірних зобов’язань
  8. Аналіз виробництва культури
  9. Аналіз витрат і собівартості продукції рослинництва

Фінансова діяльність ломбардного підприємства визначає його конкурентоспроможність на ринку послуг.

Під фінансами ломбардного підприємства слід розуміти сукупність економічних відносин ломбарду, що виникають в процесі надходження, розподілу та використання грошових коштів в результаті їх підприємницької діяльності.

Зазвичай фінансову роботу виконують фінансові відділи організацій, фінансовий директор або фінансовий менеджер в залежності від розміру організації та обсягу фінансової роботи. Оскільки ломбард є, як правило, малим підприємством з чисельністю працюючих 3-20 чоловік всю фінансову роботу в ньому веде бухгалтерія та адміністрація.

В реальності у більшості ломбардних установах України – фінансова робота зводиться тільки до оперативного регулювання, та й то не в повному обсязі, так як у бухгалтерії працюють один-три фахівці, які встигають лише справлятися зі своїми поточними обов'язками. Важлива складова частина фінансової роботи ломбарду це – прогнозування діяльності на перспективу, поточний фінансовий аналіз з метою прийняття своєчасних заходів по оздоровленню стану ломбарду не ведеться зовсім, що негативно позначається на ефективності діяльності установи та його стабільного стану на ринку специфічних послуг.

Аналіз діяльності ломбардів здійснюється за такою схемою:

1. Визначається склад ресурсів ломбарду.

Ресурси ломбарду складаються з власного і залученого капіталу.

Власний капітал – це, перш за все: статутний, пайовий, додатковий вкладений, резервний, а також нерозподілений прибуток поточного року.

Залучений капітал поділяються на наступні підгрупи: довгострокові та поточні зобов’язання.

2. Визначаються напрямки використання коштів ломбарду.

Напрямки використання власних і позикових коштів ломбарду класифікуються на необоротні активи (що складаються з основних засобів і нематеріальних активів) та оборотні активи, що підрозділяються на грошові кошти в касі та розрахунковому рахунку, видані кредити, придбані товари шляхом переведення у власність не викупленого із застави майна (не проданого на публічних торгах).

3. Здійснюється аналіз структури коштів ломбарду.

Розглядаючи структуру коштів ломбарду, необхідно враховувати, чи приносить конкретна група активів дохід або є вкладенням коштів в активи, що не приносять доходу, а лише створюють умови для роботи ломбарду. Так, наприклад, вкладені кошти ломбардною установою в нерухомість та обладнання не приносять доходу, так як використовуються тільки для внутрішніх потреб ломбарду. Позитивною є така динаміка змін структури активів, при якій частка активів, що приносять дохід, збільшується більш швидкими темпами, ніж валюта балансу.

Таким чином, до першої групи структури активів можна віднести касову готівку і прирівняні до неї кошти, тобто грошові кошти, які є в ломбарді.

До другої групи можна віднести кошти, вкладені у високоліквідні активи, тобто короткострокові позики, або так звані вторинні резерви.

У третю групу входять товари, не викуплені з-під застави та переведені у власність після повторних торгів, інші розрахунки з дебіторами.

Четверту групу активів складають основні засоби ломбарду: приміщення, обчислювальна техніка, гемологічної та інше обладнання, транспортні засоби тощо. Ці активи прийнято відносити до низьколіквідних, що не забезпечують дохід і використовуються для внутрішніх потреб самого ломбарду.

4. Аналіз послуг ломбардів.

Ломбарди надають наступні види позичок:

· позички під заставу транспортних засобів;

· іпотечні позички;

· позички під заставу майнових прав;

· позички під заставу цінних паперів;

· зберігання цінностей;

· скупка дорогоцінних металів і каменів;

· реалізація майна, невикупленого заставодавцем.

Слід зазначити, що ломбарди, як правило, мають безоплатний короткостроковий кредит, утворений за рахунок депонованих сум: різниці між сумою отриманої від реалізації заставленого і не викупленого по закінченню пільгового терміну майна і сумою зобов'язань ломбарду. Цю суму колишній власник майна може отримати по закінченню трьох днів після реалізації, однак, як правило, потреба в цих коштах низька через несвоєчасне звернення клієнтів в ломбард і після закінчення трирічного періоду ці суми зараховуються в дохід ломбарду, що підводить до висновку: чим більше у ломбарді дешевих ресурсів, включаючи власні кошти, тим більша у нього можливість отримувати прибуток.

Питома вага окремих груп в загальній сумі залучених коштів характеризує місце і роль у кредитному потенціалі кожного виду розглянутих ресурсів і відповідних економічних контрагентів. Зміна структури залучених коштів на користь депонованих сум краща для ломбарду з точки зору його прибутковості, так як вони безкоштовні, а плата за користування позиченими коштами здійснюється з прибутку, що залишається після сплати податку на прибуток.

5. Аналіз фінансових результатів ломбардів.

Виручка ломбарду складається з вартості послуг за експертну оцінку, позичкового відсотка, виручки від продажу не викупленого із застави майна з аукціону, а також майна переведеного у власність після повторних торгів. Основна питома вага у виручці займають дві останні складові, які в сумі й становлять 98%.

Таким чином, основними витратами ломбарду є оплата праці, оренди, послуг з охорони закладеного майна, страхування застав, оплати послуг банку і нотаріуса та інше. У складі витрат обігу ломбарду основна питома вага займають витрати на оплату праці, оренду, відсотки за користування позиковими засобами, інші платежі не мають такого великого значення.

У наш час перелік предметів, під заставу яких можна отримати кредит у ломбарді, значно розширився. До традиційних дорогоцінних металах та ювелірним виробам з них приєдналися цінні папери та антикваріат, автомобілі і навіть нерухомість. Таке різноманіття створює велику різницю і в умовах, та відсотках. У зв'язку з цим, перед тим, як отримати кредит у ломбарді, рекомендується з'ясувати, в яку кінцеву суму може обійтися ця процедура. Наприклад, оформити кредит під заставу власної квартири, то за рік «набіжить» 80 - 150% річних, якщо заставою буде автомобіль, то він подорожчає на 75%. Найдорожчий кредит - під заставу коштовностей, за нього доведеться платити 0,8-2% щодня, що складе 700% річних.

 




Дата добавления: 2015-01-12; просмотров: 75 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав