Читайте также: |
|
При словотворенні в групах приголосних може відбуватися цілий комплекс різнотипних чергувань приголосних: історичних і фонетичних, зумовлених асиміляцією, дисиміляцією, спрощенням груп приголосних, до яких додається ще й процес стягнення. Вони помітно змінюють фонетичну (і морфологічну) структуру слова. Розглянемо найголовніші випадки.
1. При утворенні прикметників вищого ступеня, що закінчуються на /с/, /з/, /ч/, за допомогою суфікса -ш(ий) відбуваються такі чергування:
г + ш = жч (дорогий – дорожчий)
с + ш = шч (красивий – кращий)
з + ш = жч (близький – ближчий).
При цьому /г/за першою перехідною палаталізацією перед /ь/(був еуфікс -ьш-) почергувалася з /ж/.Внаслідок цього поряд опинилися дві щілинні фонеми. Потім /ш/дисимілювалася в африкату /ч/, тобто відбулося дисимілятивне чергування фонем, /с/ перед /ш/ в результаті регресивної асиміляції за місцем і способом творення почергувалася з /ш/,а /з/ – із /ж/. Приголосна /ш/і тут дисимілювалася в /ч/.Пор.:
дорогий > дорожший > дороожчий
красивий > красший > крашчий (кращий)
близький > ближший > ближчий.
2. При утворенні прикметників:
У фонемосполученнях
г
ж + ськ (< ьск) = зьк
з ств = зтв
Це відбувається так: /г/ перед суфіксальною /ь/ чергується з /ж/. В результаті регресивної асиміляції за місцем і способом творення /ж/ чергується на /з'/, а /с/ чергується з /Ø/, тобто випадає: риг-ський > рижський > ризьський > ризький. Подібні зміни відбуваються з /ж/ і /з/: Париж-ський > паризьський (асиміляція) > паризький (спрощення). Кавказ-ський > кавказький (спрощення).
У фонемосполученнях
к
ч + ськ (< ьск) = цьк
ц ств = цтв
Наприклад:
козак-ськ(ий) > козачський (історичне чергування) > козацький (асимілятивне чергування) > козацький (спрощення);
Гадяч-ський > гадяцьський (асимілятивне чергуван|ня) > гадяцький (спрощення);
молодець-ський > молодецький (спрощення).
У фонемосполученнях
х
ш + ськ (< ьск) = ськ
с ств = ств
Наприклад:
еолох-ськ(ий) > волошський (історичне чергування) > волосьський (асимілятивне чергування) > волоський (спрощення);
товариш-ськ(ий) > товарисьський (асимілятивне чергування) > товариський (спрощення);
Одес-ськ(ий) > одеський (спрощення).
3. При утворенні іменників з суфіксом -енк(о) групи приголосних /с'к/, /з'к/ чергуються з групами приголосних /шч/ (орфографічно щ), /жч/: Вась-ко – Ващенко, Онисько – Онишрнко, Кузько – Кужченко.
Фонемосполучення /шч/, /жч/ із /с'к/, /з'к'/ утворилися так: /к/ перед суфіксальною /е/, як голосною переднього ряду, внаслідок першої перехідної палаталізації, почергувалася з /ч/.Згодом м’яка /с'/, внаслідок регресивної асиміляції за місцем і способом творення, почергувалася з /ш/ (Вашченко), а /з'/ – із /ж/ (Кужченко).
4. При утворенні іменників з суфіксом -ство (з колишнього -ьство) /г/, /к/, /х/, на які закінчувалася основа дієслова, до якого додавався цей суфікс, перед /ь/ почергувалися на /ж/, /ч/, /ш/. Ці відношення поширилися й на пізніше утворювані слова. Після занепаду /ь/ – /ж/, /ч/, /ш/ зустрілися з суфіксальною фонемою /с/. У результаті асиміляційного чергування /ж/перейшла в /з/,а /ч/ – в /ц/. Після цього в результаті спрощення середня фонема /с/ почергувалася з фонемним нулем. Пор.:
убог-ьство > убожьство > убозство > убозтво
козак-ьство > козачьство > козацство > козацтво
птах-ьство > пташьство > птасство > птаство.
5. При утворенні іменників з суфіксом -ин(а) в сучасній українській мові групи приголосних /ц'к/, /с'к/, /ск/ чергуються з групами приголосних фонем /чч/, /шч/ (орфографічно щ). Утворення фонемосполук /чч/, /шч/ можна пояснити так: /к/ перед /и/ (з колишнього и),як голосною переднього ряду, перейшла в /ч/. Таке відношення переносилося й на новоутворювані слона: Німецьк-ина > Німецьчина, Полтавськ-ина > Полтав-сьчина, ліск-ина > лісчина. Після переходу /к/ в /ч/ внаслідок регресивної асиміляції за місцем і способом відбулося чергування /ц/ з /ч/,а /с/з /ш/: Німецьчина > Німеччина, Полтавсьчина > Полтавшчина (орфографічно Полтавщина), лісчина > лішчина (орфографічно ліщина).
Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 36 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |