Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Чергування в групах приголосних

Читайте также:
  1. Взаємодія приголосних з *j
  2. Конфліктні ситуації. Причини їх виникнення. Особливості конфліктних ситуацій у різних вікових групах.
  3. Подовження та подвоєння приголосних
  4. СУТЬ ПОНЯТЬ ЛІДЕРСТВА В МАЛИХ ГРУПАХ: ЛІДЕРСТВО ТА МАЛА ГРУПА

При словотворенні в групах приголосних може відбуватися цілий комплекс різнотипних чергувань приголосних: історичних і фонетичних, зумовлених асиміляцією, дисиміляцією, спрощенням груп приголосних, до яких додається ще й процес стягнення. Вони помітно змінюють фонетичну (і морфологічну) структуру слова. Розглянемо найголовніші випадки.

1. При утворенні прикметників вищого ступеня, що закінчуються на /с/, /з/, /ч/, за допомогою суфікса -ш(ий) відбуваються такі чергування:

г + ш = жч(дорогий – дорожчий)

с + ш = шч (красивий – кращий)

з + ш = жч (близький – ближчий).

При цьому /г/за першою перехідною палаталізацією перед /ь/(був еуфікс -ьш-) почергувалася з /ж/.Внаслідок цього поряд опинилися дві щілинні фонеми. Потім /ш/дисимілювалася в африкату /ч/, тобто відбулося дисимілятивне чергування фонем, /с/ перед /ш/ в результаті регресивної асиміляції за місцем і способом творення почергувалася з /ш/,а /з/ – із /ж/. Приголосна /ш/і тут дисимілювалася в /ч/.Пор.:

дорогий > дорожший > дороожчий

красивий > красший > крашчий (кращий)

близький > ближший > ближчий.

2. При утворенні прикметників:

У фонемосполученнях

г

ж + ськ (< ьск) = зьк

з ств = зтв

Це відбувається так: /г/ перед суфіксальною /ь/ чергується з /ж/. В результаті регресивної асиміляції за місцем і способом творення /ж/ чергується на /з'/, а /с/ чергується з /Ø/, тобто випадає: риг-ський > рижський > ризьський > ризький. Подібні зміни відбуваються з /ж/ і /з/: Париж-ський > паризьський (асиміляція) > паризький (спрощення). Кавказ-ський > кавказький (спрощення).

У фонемосполученнях

к

ч + ськ (< ьск) = цьк

ц ств = цтв

Наприклад:

козак-ськ(ий) > козачський (історичне чергування) > козацький (асимілятивне чергування) > козацький (спрощення);

Гадяч-ський > гадяцьський (асимілятивне чергуван|ня) > гадяцький (спрощення);

молодець-ський > молодецький (спрощення).

У фонемосполученнях

х

ш + ськ (< ьск) = ськ

с ств = ств

Наприклад:

еолох-ськ(ий) > волошський (історичне чергування) > волосьський (асимілятивне чергування) > волоський (спрощення);

товариш-ськ(ий) > товарисьський (асимілятивне чергування) > товариський (спрощення);

Одес-ськ(ий) > одеський (спрощення).

 

3. При утворенні іменників з суфіксом -енк(о) групи приголосних /с'к/, /з'к/ чергуються з групами приголосних /шч/ (орфографічно щ), /жч/: Вась-ко – Ващенко, Онисько – Онишрнко, Кузько Кужченко.

Фонемосполучення /шч/, /жч/із /с'к/, /з'к'/утворилися так: /к/ перед суфіксальною /е/, як голосною переднього ряду, внаслідок першої перехідної палаталізації, почергувалася з /ч/.Згодом м’яка /с'/, внаслідок регресивної асиміляції за місцем і способом творення, почергувалася з /ш/ (Вашченко), а /з'/із /ж/ (Кужченко).

4. При утворенні іменників з суфіксом -ство (з колишнього -ьство) /г/, /к/, /х/, на які закінчувалася основа дієслова, до якого додавався цей суфікс, перед /ь/ почергувалися на /ж/, /ч/, /ш/. Ці відношення поширилися й на пізніше утворювані слова. Після занепаду /ь/ – /ж/, /ч/, /ш/ зустрілися з суфіксальною фонемою /с/. У результаті асиміляційного чергування /ж/перейшла в /з/,а /ч/ – в /ц/. Після цього в результаті спрощення середня фонема /с/ почергувалася з фонемним нулем. Пор.:

убог-ьство > убожьство > убозство > убозтво

козак-ьство > козачьство > козацство > козацтво

птах-ьство > пташьство > птасство > птаство.

5. При утворенні іменників з суфіксом -ин(а) в сучасній українській мові групи приголосних /ц'к/, /с'к/, /ск/чергуються з групами приголосних фонем /чч/, /шч/ (орфографічно щ). Утворення фонемосполук /чч/, /шч/ можна пояснити так: /к/ перед /и/ (з колишнього и),як голосною переднього ряду, перейшла в /ч/. Таке відношення переносилося й на новоутворювані слона: Німецьк-ина > Німецьчина, Полтавськ-ина > Полтав-сьчина, ліск-ина > лісчина. Після переходу /к/ в /ч/ внаслідок регресивної асиміляції за місцем і способом відбулося чергування /ц/ з /ч/,а /с/з /ш/: Німецьчина > Німеччина, Полтавсьчина > Полтавшчина (орфографічно Полтавщина), лісчина > лішчина (орфографічно ліщина).

 

 


Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 16 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2019 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав