Читайте также:
|
Стадія прийняття проекту нормативно-правового акту властива переважно колегіальному правотворчому органу - офіційне прийняття проекту після його обговорення. Колегіальні правотворчі органи приймають нормативні акти простою більшістю голосів.
Президент держави, міністри та інші органи одноособового керівництва затверджують свої акти (укази, накази, інструкції тощо) у персональному порядку.
Засвідчу вальна стадія - підписання нормативно-правового документа.
Треба відзначити, що накази центрального органу виконавчої влади можуть бути скасовані КМУ повністю чи в окремій частині.
Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Держателем Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів є Міністерство юстиції України, яке розробляє організаційні та методологічні принципи ведення Реєстру, приймає рішення про включення нормативно-правових актів до нього, здійснює їх опрацювання, ідентифікацію, класифікацію, відповідає за автентичність і контрольний стан еталонних текстів, забезпечує внесення нормативно-правових актів до еталонного фонду і його збереження та здійснює контроль за наданням інформації з Реєстру.
Державній реєстрації в Міністерстві юстиції України підлягають нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
До Єдиного державного реєстру включаються:
нормативно-правові акти, видані починаючи з дня прийняття Акта проголошення незалежності України - чинні, опубліковані та неопубліковані, у тому числі з обмежувальними грифами, закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови і розпорядження КМУ, рішення і висновки Конституційного Суду України, зареєстровані в Мін'юсті нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, Національного банку, а також міжнародні договори України;
нормативно-правові акти, видані до прийняття Акта проголошення незалежності України, що не втратили чинності і не суперечать законодавству України;
тимчасові нормативно-правові акти з терміном дії рік і більше та з терміном дії менше року в разі наступного його продовження;
б) не піддягають включенню до Реєстру акти, які не містять правових норм, зокрема:
про призначення на посаду та звільнення з посади; скликання нарад, конференцій, семінарів тощо; розгляд проектів нормативно-правових актів; спорудження пам'ятників, бюстів, монументів конкретним особам і на честь певних подій, нагородження грамотами, відзнаками тощо; затвердження стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, іншої нормативно-технічної документації, тарифно-кваліфікаційних довідників, форм звітності, а також з питань організації виконання раніше прийнятих нормативно-правових актів;
в) рішення про включення нормативно-правового акта до Реєстру приймається протягом п'яти робочих днів з дня його подання. Після чого органу, яким подано цей акт, направляється повідомлення щодо прийнятого рішення;
г) до Реєстру вносяться такі дані про нормативно-правовий акт: дата і номер; назва; текст; реєстраційний код; дата присвоєння реєстраційного коду; дата реєстрації в Мін'юсті, реєстраційний номер; класифікаційний індекс;
д) юридичні або фізичні особи можуть одержати копії еталонних текстів нормативно-правових актів з інформаційного фонду Реєстру на електронних чи паперових носіях шляхом звернення до адміністратора Реєстру або безпосереднього санкціонованого доступу до інформаційного фонду Реєстру. Кожному користувачеві видається унікальний програмно-технічний ключ-ідентифікатор для забезпечення контролю за доступом до інформаційного фонду Реєстру;
є) центральні органи виконавчої влади одержують інформацію з Реєстру безоплатно.
Інформаційна стадія - офіційне опублікування прийнятого нормативно-правового акта в засобах масової інформації, доведення його до відома виконавців.
Аналіз нормативно-правового регулювання процедури офіційного опублікування прийнятого нормативно-правового акта дає можливість виокремити такі особливості:
- акти Президента України (укази та розпорядження), акти КМУ (декрети, постанови і розпорядження) не пізніш як у 15-денний строк після їх прийняття в установленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню, тобто офіційному опублікуванню в пресі чи - в окремих випадках - офіційному оголошенню по телебаченню і радіо з використанням державної мови (в "Офіційному віснику України", газеті "Урядовий кур'єр", на офіційному сайті);
- нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними;
- офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється тільки після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів із зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду;
- офіційне опублікування нормативно-правових актів дозволяється в таких друкованих виданнях: "Офіційний вісник України", "Відомості Верховної Ради України", газета "Урядовий кур'єр". Причому остання має пріоритет перед першими двома, якщо в ній нормативно-правовий акт опублікований раніше;
- акти Президента України набирають чинності через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні;
- акти КМУ набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах;
- акти КМУ, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше їх опублікування в офіційних друкованих виданнях;
- ненормативні акти Президента України, КМУ можуть не публікуватися і доводитись до відома підприємств, установ, організацій та заінтересованих осіб через відповідні державні органи та органи місцевого самоврядування;
- нормативні акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, з 01.01.1993 р. підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України, управліннях юстиції на місцях з обов'язковим складанням ними відповідних державних реєстрів і набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання чинності;
- нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують кримінальну відповідальність особи.
Аналіз конкретних нормативно-правових актів дає можливість визначити особливості дії нормативно-правових актів у часі, оскільки положення про загальний порядок включають застереження, що цей порядок застосовується тоді, коли сам нормативно-правовий акт не передбачає іншого порядку.
У більшості нормативно-правових актів з цього приводу застосовується просте формулювання: акт діє з дня його опублікування.
Деякі нормативно-правові акти містять дещо складніші положення: акт набирає чинності з дня його опублікування і діє до певної дати або події.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 169 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |