Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Дія та чинність актів публічного адміністрування

Читайте также:
  1. АДМІНІСТРУВАННЯ
  2. Види нормативно-правових актів
  3. Вимоги до актів публічного адміністрування та наслідки їх порушення
  4. Дія нормативно-правових актів у часі
  5. Європейські принципи адміністративного права в сфері публічного адміністрування та надання адміністративних послуг.
  6. Загальна характеристика провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади
  7. Загальна характеристика провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади
  8. Класифікації юридичних фактів.
  9. Межі дії нормативно-правових актів:у просторі, у часі,за колом осіб

Дія правових актів суб'єктів публічної адміністрації розрізняється в просторі, часі та за колом осіб.

За територією дії акти суб'єктів публічної адміністрації поділяються на акти, що діють в масштабі всієї держави, та акти, що діють в межах адміністративно-територіальних одиниць.

Як правило, дія відповідних актів у просторі і часі відбувається згідно з компетенцією відповідного суб'єкта публічної адміністрації.

Дія правових актів суб'єктів публічної адміністрації у часі є більш складною, оскільки передбачає неоднакові правила дії для актів. У вимірах часу акти адміністрування діють від моменту набрання ними чинності до їх припинення, а саме

1) закінчення строку, на який був прийнятий акт (нормативні акти);

2) припинення дії акта в зв'язку з виконанням його приписів (переважно індивідуальні акти, тобто адміністративні акти);

3) прийняття нового акта з цього питання;

4) з часу скасування нормативного акта внаслідок його застарілості або незаконності, анулює правовий акт як орган, який прийняв його, так і вищестоящий орган.

Традиційно виділяють 4 види окремих юридичних станів чинності правових актів публічного адміністрування: припинення, зупинення, зміна та скасування.

1. Припинення дії акта адміністрування — дія закономірна, вона не зумовлена будь-якими подіями. Підстави для припинення дії актів:

а) скасування акта органом, який його видав, або видання нового акта, що фактично анулює старий. Загальним є правило, що із набранням чинності новим актом адміністрування автоматично припиняє свою силу акт з того самого питання, виданий раніше, хоча у новому і не містилася вказівка на його припинення. На практиці для формального припинення застарілих актів вироблена окрема процедура;

б) закінчення строку, на який було видано акт;

в) досягнення мети, передбаченої актом, якщо його зміст зводився лише до виконання цієї вимоги (реалізація правових підносин, виконання приписів акта тощо). Не завжди виконаний акт означає припинення його дії. Наприклад, наказ про призначення особи на посаду не може вважатися таким, що припинив свою дію, після того, як особа приступила до виконання своїх обов'язків;

г) відсутність адресата акта, тобто у зв'язку з настанням певної юридичної події: ліквідація юридичної особи, смерть носія прав та обов'язків тощо.

2. Зупинення дії акту — це тимчасовий правовий захід. Він застосовується шляхом прийняття відповідного рішення. Зупинення, як і скасування уповноваженим органом актів, обумовлюється їх незаконністю, передбачає усунення порушень у порядку, передбаченому Конституцією, іншими законами. В адміністративно-правовій літературі звертається увага на окремі особливості зупинення дії акта адміністрування. Так, допускається зупинення всього акта або його частини, зупинення дії акта адміністрування на всій території держави або окремій її частині, у певному регіоні. Цей захід застосовується як для захисту державних та суспільних інтересів, так і для захисту громадян від незаконних дій суб'єктів публічної адміністрації, їх посадових осіб. Зупинення актів може бути пов'язане також з фактом подання скарги, внесенням прокурором подання про зупинення його дії тощо.

3. Зміна акта має на меті забезпечити ефективність акта, підвищити його якість і нею користуюється тоді, коли є потреба уточнити приписи актів, внести до них доповнення, надати їм іншу редакцію чи доопрацювати окремі частини. Зміна приписів акта, як правило, здійснюється тим самим суб'єктом (органом, посадовою особою), який видав акт у первинному вигляді.

4. Скасування акта — це визнання недійсним (нечинним) акта повністю або окремих його приписів, положень. Акти можуть бути скасовані тим, хто їх прийняв, або вищестоящим органом, посадовою особою, або в судовому порядку. Особливе місце в системі визнання актів недійсними (правових актів або їх частини) займає Консгитупійний Суд України. До його повноважень належить вирішення питань про відповідність законів та інших актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим Конституції. За рішенням Конституційного Суду України закони та інші правові акти визнаються неконституційними (повністю або частково) і припиняють свою дію з дня винесення такого рішення.

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 253 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав