Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мовна норма.

Читайте также:
  1. Вестибулярная норма.
  2. Вестибулярная норма.
  3. ІV. Мовна варіативність
  4. Мира Ефимовна
  5. Мовна особистість юриста та її складники
  6. Мовна політика держави. Сфера науки, до якої входить це поняття
  7. О гиперактивности говорят, когда ребенку исполняется 6-7 лет. До этого возраста чрезмерная активность - норма.
  8. Практические занятия (36 час. – 18 недель)– Шапошникова Вера Вадимовна
  9. Російськомовна література 1920−1930-х рр. в Україні.

Основною ознакою літературної мови є її унормованість.

Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил реалізації мовної системи, які закріплюються в процесі суспільної комунікації.

Виділяють такі типи норм літературної мови:

- орфоепічні (вимова звуків і звукосполучень,

акцентологічні норми);

- графічні (передача звуків на письмі);

- орфографічні (написання слів)

- пунктуаційні (уживання розділових знаків);

- лексичні (слововживання);

- морфологічні (уживання морфем);

- синтаксичні (керування, узгодження, поєднання й розміщення слів, речень);

- стилістичні (відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування).

 

3. Функціональні мовні стилі

Стилістична система української мови відповідає потребам спілкування, охоплюючи всі сфери її функціонування. Це мова державного урядування й громадсь­ких та інших організацій; нею користуються працівники про­мисловості й сільського господарства, науки й культури, освіти; нею користуються в засобах масової інформації, видавничій діяльності, буденному житті. Отже, сучасна українська літературна мова багатофункціональна. Це зумовлює її функціонально-стильове розмежування, тобто поділ на функціо­нальні стилі. Слово «стиль» – багатозначне, воно походить від латинського stilus – «паличка для письма». У літературі й у мистецтві стиль означає певну єдність художніх образів і форм їх вираження. Стиль означає також сукупність способів, прийомів, методів певної діяльності.

Функціональний мовний стиль – це різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання лексичних, граматичних, фразеоло­гічних та інших мовних засобів.

Існують такі основні функціо­нальні стилі: офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, ху­дожній, розмовний.

Офіційно-діловий стиль, у якому оформляються різні акти державного, суспільно-політичного, економічного життя, ділових стосунків між членами суспільства, характери­зується логізацією викладу, уживанням усталених конструкцій, зокрема безособових та наказових, відсутністю емоційного за­барвлення, двозначних слів та висловів. Це мова законів, ука­зів, розпоряджень, діловодства та листування.

Науковий стиль обслуговує різні галузі науки й тех­ніки. Йому властиве широке використання термінів та абстра­ктних слів, складних речень, зокрема складнопідрядних, за до­помогою яких відтворюються причинно-наслідкові зв'язки між частинами тексту. Як правило, для цього стилю не характерна емоційно-експресивна лексика.

Найхарактернішою ознакою публіцистичного стилю є поєднання логічності викладу, доказовості й переконли­вості з образністю та емоційністю. Завдання публіцистики по­лягає не лише в тому, щоб викладати певні факти, явища дій­сності, а й давати їм оцінку, формувати громадську думку.

У художньому стилі, тобто в стилі художньої літе­ратури, найяскравіше виявляється лексичне багатство мови. Для цього стилю характерне вживання слів у прямому й пере­носному значенні, використання лексичних, синтаксичних, фразеологічних засобів виразності, широкий вияв ав­торської індивідуальності.

Конфесійний стиль обслуговує потреби окремих людей і суспільства в цілому в сфері релігії та церкви. Реалізується в релігійних відправах, проповідях, молитвах, літературі релігійного характеру. Для цього стилю характерне уживання церковної термінології, включаючи слова старослов’янського походження, значна кількість метафор, алегорій, порівнянь, використання непрямого порядку слів у реченні, емоційність.

Розмовний стиль, або стиль розмовного мовлення, задовольняє потреби безпосереднього спілкування людей у повсякденному житті. Крім суто мовних засобів (розмовні, а ча­сом і просторічні варіанти слів, короткі прості, неповні, еліп­тичні речення й под.), складниками цього стилю є інтонація, мі­міка, жести, конкретна ситуація. В основному цей стиль пред­ставлений усною формою. У письмовому вигляді використову­ється як діалогічне чи полілогічне мовлення в художніх творах.

Кожен стиль має:

- сферу поширення (коло мовців);

- призначення;

- систему мовних засобів;

- стилістичні норми;

- підстилі;

- жанри реалізації.

Кожен зі стилів має свої характерні особливості й реалізується у власних йому жанрах. Жанри – це різновиди текстів певного стилю, що різняться насамперед метою мовлення, сферою спілкування та ін. ознаками. У межах кожного мовного стилю сформувалися й формуються власні різновиди – підстилі, орієнтовані на досягнення конкретних завдань спілкування.

 

§ 4. Офіційно-діловий стиль та його підстилі.

Офіційно-діловий стиль – це сукупність мовних засобів, призначених для регулювання ділових стосунків, спілкування на державно-політичному, громадському, економічному рівні, у законодавстві, сфері управління адміністративно-господарською діяльністю (офіційно-ділова мовна сфера).

 

1. Головні ознаки

офіційно-ділового мовного стилю.

1. Офіційно-діловий стиль ґрунтується на логічній основі. Найважливішим у ньому є послідовність і точність викладу фактів, документальність, об’єктивність оцінок, гранична чіткість, емоційно-експресивна нейтральність вислову.

2. Даний стиль відзначається суворими вимогами до лексики й фразеології (широке використання професійної термінології, канцеляризмів, абревіатур, відсутність діалектизмів, жаргонізмів, просторічних виразів, слів із суфіксами суб’єктивної оцінки тощо).

3. Діловий текст характеризується як зростаючою стандартизацією мови (вживання усталених словесних формул, значна частота повтору слів, зворотів, конструкцій), так і своєрідністю синтаксису (прямий порядок слів: підмет - перед присудком і якомога ближче до початку речення; означення – перед означуваним; додаток – після керуючого слова; обставинні слова – якомога ближче до пояснюваного; вставні слова вживаються на початку речення тощо).

4. Високий ступінь одноманітності, стандарту форми, сувора регламентація розміщення та будови тексту.

 

2. Підстилі офіційно-ділового мовного стилю.

Системи документації.

В офіційно-діловому мовному стилі виділяють такі підстилі:

1. Законодавчий - використовується в законотворчій сфері у вигляді

конституції, законів, указів, статутів, постанов тощо.

2. Дипломатичний - використовується в сфері міждержавних офіційно-ділових стосунків у вигляді договорів, конвенцій, протоколів, заяв тощо.

3. Юридичний - використовується в юриспруденції у вигляді актів,

позовних заяв, протоколів, постанов, запитів, повідомлень тощо.

4. Адміністративно-канцелярський – використовується в професійно – виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві у вигляді офіційної кореспонденції, договорів, контрактів, заяв, автобіографій, доручень тощо.

Як і сам офіційно-діловий мовний стиль, його підстилі мають, таким чином, власну сферу застосування, межі якої визначаються метою й умовами ділового спілкування. Вони виступають засобом функціонування взаємозв’язаних між собою систем документації – цілісних утворень із певними специфічними рисами (система управлінських, адміністративних документів та спеціалізовані (галузеві) документаційні системи (банківська, юридична тощо).

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав