Читайте также:
|
Як вид юридичної відповідальності дисциплінарна відповідальність є одним із найзастосовуваніших різновидів державного примусу.
Норми, що передбачають дисциплінарну відповідальність, містяться в кількох галузях законодавства (наприклад, у трудовому, виправно-трудовому законодавствах).
Проте наявність загальних ознак дозволяє говорити про самостійний характер цього виду відповідальності. Такими ознаками є:
—можливість застосовувати цей вид відповідальності тільки до членів певного організаційно оформленого колективу;
—наявність службового або іншого внутрішньоорганізаційного підпорядкування;
—специфічність санкцій, застосовуваних за вчинення дисциплінарного правопорушення.
Необхідно відразу вказати, що в адміністративний процес включаються лише такі дисциплінарні провадження, які врегульовані матеріальними і процесуальними нормами адміністративного права.
Дисциплінарні провадження в адміністративній праву можна розрізняти залежно від категорій осіб, щодо яких вони проводяться. Так, можна виділити:
- дисциплінарне провадження щодо державних службовців;
- дисциплінарне провадження щодо учнів;
- дисциплінарне провадження щодо осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі;
- дисциплінарне провадження щодо осіб, до яких застосовуються норми статутів або положень про дисципліну.
Незважаючи на численні відмінності у порядку проведення дисциплінарного провадження для різних категорій осіб, можна виділити ряд загальних положень, характерних для всіх зазначених вище видів виробництв:
- за один і той же дисциплінарний проступок може бути • накладено тільки одне дисциплінарне стягнення;
- при здійсненні дисциплінарного проступку спільно кількома особами, дисциплінарне стягнення накладається на кожного винного окремо;
- при обранні виду стягнення, уповноваженими особами обліковуються характер проступку, його наслідки, обставини за яких він був здійснений, попередня поведінка правопорушника, його ставлення до служби, кваліфікація, стаж служби та інші обставини;
- перед застосуванням дисциплінарного стягнення від обвинуваченого у вчиненні дисциплінарного проступку Істра-буется пояснення (у письмовому або усному вигляді);
- тривалість здійснення дисциплінарного провадження пов'язана певними часовими рамками (термінами);
- особа, на яку накладено покарання, має право його оскаржити.
Як і іншим видам проваджень у структурі адміністративного процесу, дисциплінарному притаманна стадійність. Отже, воно складається з таких стадій:
—порушення провадження й перевірка обставин справи;
—розгляд і розв'язання дисциплінарної справи;
—виконання рішення в справі;
—оскарження винесеного рішення. Стадія оскарження має факультативний характер.
Особливу значущість має дисциплінарна відповідальність державних службовців.
Так, більшість службовців за порушення правил дисципліни несуть відповідальність згідно з приписами трудового законодавства, а дисциплінарна відповідальність службовців, що реалізують свої повноваження поза рамками трудового договору чи правил внутрішнього трудового розпорядку, регулюється законами, указами Президента України, статутами та положеннями, затвердженими повноважними органами.
Значна кількість державних службовців несе дисциплінарну відповідальність не тільки за дисциплінарні проступки, пов'язані з невиконанням чи неналежним виконанням покладених на них обов'язків, за перевищення своїх повноважень, недотримання обмежень щодо державної служби, вчинення діянь, що порочать орган, де службовець працює, або його звання (норм моралі), присяги, обов'язків, передбачених у контракті, військової честі та ін.
Законом України «Про державну службу» встановлено особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців, органів виконавчої влади та їх апарату. Сутність її полягає в тому, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за проступок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.
До службовців цих органів, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, як попередження про неповну службову відповідальність та затримка до одного року в присвоєнні чергового рангу або призначенні на вищу посаду.
Дисциплінарне стягнення застосовується органом (посадовою особою), якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження, призначення на посаду) даного працівника. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. У разі відмови працівника дати письмові пояснення складається відповідний акт. Дисциплінарні стягнення застосовуються власником або уповноваженим ним органом безпосередньо після виявлення проступку, але без урахування часу хвороби працівника або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. За кожне порушення трудової дисципліни накладається тільки одне дисциплінарне стягнення. Дисциплінарне стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівнику під розписку. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважатиметься таким, що не мав дисциплінарного стягнення.
Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни, проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 293 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |