Читайте также:
|
Кровяное давление — давление, которое кровь оказывает на стенки кровеносных сосудов, или, по-другому говоря, превышение давления жидкости в кровеносной системе над атмосферным. Наиболее часто измеряют артериальное давление; кроме него, выделяют следующие виды кровяного давления: внутрисердечное, капиллярное, венозное.
Артериальное давление
Физиология параметров, измеряемых сфигмоманометрическими приборами
Артериальное давление — один из важнейших параметров, характеризующих работу кровеносной системы. Давление крови определяется объёмом крови, перекачиваемым в единицу времени сердцем и сопротивлением сосудистого русла. Поскольку кровь движется под влиянием градиента давления в сосудах, создаваемого сердцем, то наибольшее давление крови будет на выходе крови из сердца (в левом желудочке), несколько меньшее давление будет в артериях, ещё более низкое в капиллярах, а самое низкое в венах и на входе сердца (в правом предсердии). Давление на выходе из сердца, в аорте и в крупных артериях отличается незначительно (на 5-10 мм рт. ст.), поскольку из-за большого диаметра этих сосудов их гидродинамическое сопротивление невелико. Точно так же незначительно отличается давление в крупных венах и в правом предсердии. Наибольшее падение давления крови происходит в мелких сосудах: артериолах, капиллярах и венулах.
Верхняя цифра — систолическое артериальное давление, показывает давление в артериях в момент, когда сердце сжимается и выталкивает кровь в артерии, оно зависит от силы сокращения сердца.
Нижняя цифра — диастолическое артериальное давление, показывает давление в артериях в момент расслабления сердечной мышцы. Это минимальное давление в артериях, оно отражает сопротивление периферических сосудов. По мере продвижения крови по сосудистому руслу амплитуда колебаний давления крови спадает, венозное и капиллярное давление мало зависят от фазы сердечного цикла.
Типичное значение артериального кровяного давления здорового человека (систолическое/диастолическое) = 120/80 мм рт. ст., давление в крупных венах на несколько мм. рт. ст. ниже нуля (ниже атмосферного). Разница между систолическим артериальным давлением и диастолическим (пульсовое давление) в норме составляет 30-40 мм рт. ст.
Типи перерізів елементів ферм
При виборі перерізу елементів ферм слід віддавати перевагу профілям з великим радіусом інерції при найменшій площі поперечного перерізу. Це пояснюється тим, що при роботі на стиск необхідно звести до мінімуму втрати матеріалу, пов’язані із забезпеченням стійкості стержня: чим більший радіус інерції, тим менша гнучкість стержня, отже й більше значення коефіцієнта
поздовжнього згину j.
Найбільше розповсюдження в кроквяних фермах одержал итаврові перерізи, скомпоновані з двох прокатних кутиків. Ці перерізи зручні в конструктивному відношенні, забезпечуют просте сполучення з фасонками у вузлах. Комбінуючи типи та розміри кутиків, можна конструювати перерізи з різними радіусами інерції, що дозволяє при різних розрахункових довжинах стержня (в площині - lx та поза площиною ферми - ly) підбирати
рівностійкий (l x» l y) стержень.
Для поясів ферм найбільш раціональними є перерізи,сформовані з двох нерівнобоких кутиків. Якщо розрахункова довжина пояса в площині та поза площиною ферми однакова (lx = ly), то з умови рівностійкості необхідно забезпечити рівністі радіусів інерції перерізу ix та iy. У цьому випадку застосовують нерівнобокі кутики, розміщені більшими полицями разом (рис. 2.6, а), для яких ix = 0,32 h та iy = 0,2 b. Якщо розрахункова довжина ly вдвічі більша ніж lx, то нерівнобокі кутики слід розміщати малими полицями разом (рис. 2.6, б). Для цього перерізу 2 ix» iy, де ix = 0.28 h та iy = 0.24 b. Тавровий переріз з двох рівнобоких кутиків (рис. 2.6, в) характеризується співвідношенням радіусів інерції ix / iy» 0.8. Таке ж співвідношення розрахункових довжин відповідає стиснутим елементам решітки, при цьому ix = 0,3 h та iy = 0,22 b. Проте в практиці такий тип перерізу широко застосовується й для поясів у зв’язку з обмеженістю випуску нерівнобічних кутиків. Для стояків, особливо в монтажних вузлах та в площині розміщення вертикальних в’язей, використовують хрестовий
переріз з двох рівнобічних кутиків (рис. 2.6, г), для яких радіуси інерції в обох напрямках однакові (ix = 0,2 h = iy = 0,2 b).
а – з нерівнобоких кутиків великими полицями разом;
б – те ж малими полицями разом; в – з рівнобоких кутиків;
г – хрестових кутиків; д – з тавра; є – з двотавра; ж – з труби;
і – з гнутозварного квадратного профілю; к – з гнутозварного
прямокутного профілю
Рисунок 2.6- Типи перерізів елементів ферм
Враховуючи можливості металургійної промисловості, перерізи з двох рівнобічних кутиків в даний час є основними для кроквяних ферм, включаючи типові конструкції. Використання для елементів ферм широкополичкових таврів та двотаврів, круглих труб та замкнених гнутозварних профілів дозволяє підвищити ефективність конструкції завдяки більш раціональному розподілу
матеріалу по перерізу, застосуванню безфасонкових вузлів, що забезпечує безпосереднє сполучення розкосів з поясами, підвищенню корозійної витривалості стержнів з меншою поверхнею зіткнення з навколишнім середовищем при одночасному зниженні маси ферм. Так, при використанні в традиційних схемах широкополичкових таврів (рис. 2.6, д) зі збереженням решітки зі спарених кутиків маса ферми знижується на 10-12 % внаслідок скорочення витрат сталі на вузлові фасонки. У тавровому перерізі зберігається наближено співвідношення радіусів інерції (ix =0,3 h та iy =0,2 b), відповідно до перерізу, що скомпонований з двох рівнобічних кутиків.
Прокатні широкополичкові двотаври (рис. 2.6, є) застосовують у поясах, що працюють на місцевий згин (навантаження прикладене поза вузлами). У цьому випадку необхідно розвивати переріз в площині ферми для одержання більшого значення моменту опору. При цьому ix = 0,43 h та iy = 0,24 b. З урахуванням зручності сполучення елементів решітки з горизонтальними поверхнями поясів, розкоси та стояки проектують із замкнених гнутозварних профілів (рис. 2.6, і, к). Проте, у зв’язку з технологічними складнощами їх виготовлення (потрібне точне різання торців гнутозварних профілів відповідно до куту нахилу розкосів і високоякісне зварювання різних за товщинами елементів) такі ферми не знайшли широкого застосування. Можна використовувати решітку з гарячекатаних кутиків зі з’єднанням їх з поясами на фасонках. Проте, в цьому випадку зростає трудомісткість виготовлення ферм і матеріалоємність, тому такий варіант можливий лише при відповідному обґрунтуванні [2].
У фермах зі зварних труб (рис. 2.6, ж) забезпечується рівностійкість стержнів за рахунок рівності радіусів інерції ix = iy = 0,35 d. Форма перерізу виключає утворення осередків корозії, суттєво скорочує сумарну поверхню ґрунтування та фарбування. Труби є майже ідеальною формою для стиснутих
елементів, бо при мінімальній площі перерізів забезпечують високі значення радіусів інерції завдяки віднесенню матеріалу на певну відстань від центра ваги. Внаслідок цього, а також враховуючи відсутність вузлових фасонок маса трубчастих ферм на 15-20 % менша ніж ферм зі спарених кутиків. Незважаючи на більш високу вартість трубчастих профілів, такі ферми раціональні. Аналогічними особливостями відрізняються й ферми, спроектовані зі замкнених гнутозварних прямокутних (для поясів) та квадратних (для решітки) профілів. Загальним недоліком труб та замкнених профілів є необхідність герметизації внутрішніх порожнин для запобігання утворенню осередків корозії. При розробці індивідуальних геометричних схем ферм, що відрізняються генеральними розмірами (інші прольоти або висоти), доцільно орієнтуватись на типові рішення, враховуючи той факт, що саме для них пристосоване технологічне обладнання заводів металевих конструкцій і нароблений багатий практичний досвід складання ферм з відправних марок за типовими монтажними вузлами.
Вказані типи перерізів використані в типових рішеннях ферм, розроблених відповідно до габаритних схем одноповерхових виробничих будівель (ГОСТ l23837-79). На рис. 1.7 наведені схеми типових кроквяних ферм з членуванням їх на відправні марки. Типові ферми зі спарених кутиків, а також з поясами з таврів та решіткою з двох кутиків мають трикутну решітку з додатковими стояками (рис.2.7). Аналогічні схеми використовують для ферм з поясами з широкополичкових двотаврів та круглих труб з деякими відступами, пов’язаними з особливостями сполучення елементів у вузлах.[2]
Рисунок 2.7- Схеми типових ферм з паралельними поясамизі спарених кутиків та таврів
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 42 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |