Читайте также:
|
|
З’єднання тазового пояса (juncturae cinguli pelvici) поділяються на:
- синдесмози тазового пояса (syndesmoses cinguli pelvici);
- суглоби тазового пояса (articulationes cinguli pelvici);
- симфіз тазового пояса (symphysis cinguli pelvis).
З’єднання тазового пояса (juncturae cinguli pelvici) представлені всіма видами з’єднань кісток (juncturae ossium):
- безперервне з’єднання між клубовою кісткою (os ilium), сідничою кісткою (os ischii) та лобковою кісткою (os pubis) – синостоз (synostosis), а під час росту кісток – синхондроз (synchondrosis);
- кульшові кістки (ossa coxae) з’єднуються між собою спереду напівперервно (півсуглобом) – лобковий симфіз (symphysis pubica);
- ззаду кульшові кістки (ossa coxae) з’єднуються з крижовою кісткою (os sacrum) і формуюють перервне з’єднання – суглоб (articulatio).
До синдесмозів тазового пояса (syndesmoses cinguli pelvici) належить:
- затульна перетинка (membrana obturatoria), яка разом з кістками формує затульний канал (canalis obturatorius).
До симфіза тазового пояса (symphysis cinguli pelvici) належить:
- лобковий симфіз (symphysis pubica).
Лобковий симфіз (symphysis pubica)
Лобковий симфіз розміщений між симфізними поверхнями лобкових кісток (facies symphysiales ossium pubicorum) і представлений:
- міжлобковим диском; міжлобковим волокнистим хрящем (discus interpubicus; fibrocartilago interpubica) з невеликою щілиною (порожниною) всередині.
Лобковий симфіз (symphysis pubica) зміцнений:
- верхньою лобковою зв’язкою (lig. pubicum superius);
- нижньою лобковою зв’язкою (lig. pubicum inferius).
Суглоби тазового пояса (articulationes cinguli pelvici)
Вони представлені парним крижово–клубовим суглобом (articulatio sacroiliaca).
Крижово–клубовий суглоб (articulatio sacroiliaca)
Крижово–клубовий суглоб є:
- плоский (articulatio plana) – за формою;
- простий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
- тривісний – за функцією.
Рухи навколо:
- вертикальної осі (axis verticalis);
- лобової осі (axis frontalis);
- стрілової осі (axis sagittalis).
Види рухів:
- ковзання. Суглоб є малорухомим (amphiarthrosis),.
Суглобові поверхні:
- вушкоподібна поверхня клубової кістки (facies auricularis ossis ilii);
- вушкоподібна поверхня крижової кістки (facies auricularis ossis sacri).
Допоміжний апарат:
- передня крижово–клубова зв’язка (lig. sacroiliacum anterius);
- міжкісткова крижово–клубова зв’язка (lig. sacroiliacum interosseum);
- задня крижово–клубова зв’язка (lig. sacroiliacum posterius);
- клубово–поперекова зв’язка (lig. iliolumbale);
- крижово–горбова зв’язка (lig. sacrotuberale), яка має серпоподібний відросток (processus falciformis);
- крижово–остьова зв’язка (lig. sacrospinale).
Кістки нижньої кінцівки та їх сполуки
До скелету нижніх кінцівок відносяться тазовий пояс і вільні нижні кінцівки (ноги).
Тазовий пояс, або таз, складається з трьох міцно з'єднаних кісток: однією непарною - крижів і двох тазових кісток. Скелет вільної нижньої кінцівки утворений стегнової кісткою, кістками гомілки та стопи. Кістки стопи поділяються на кістки передплесна, плесна і кістки пальців стопи.
Кістки і з'єднання тазу
Тазова кістка (os coxae) до 16 років представлена окремими кістками: клубової (os ilium), сідничної (os ischii) і лобкової, або лонної (os pubis). Тільки після 16 років вони зростаються в одну. Місце зрощення їх тіл поглиблено у вигляді кульшової западини, куди входить голівка стегнової кістки.
Клубова кістка складається з тіла і крила. Крило розширено догори і закінчується довгим краєм - клубових гребенем. Спереду на гребені клубової кістки є два виступи - передні верхня і нижня клубові ості. Менш виражені такі ж виступи на задньому краї гребеня - задні верхня і нижня клубові ості. Поглиблення крила називають клубової ямкою. Клубова кістка має ушковідную поверхню, сідничні і дугоподібну лінії.
Куприк складається з тіла і гілки, на ній виділяють сідничний горб і сідничний ость. Вище і нижче ості знаходяться велика і мала сідничні вирізки.
Лобкова кістка має тіло, верхню і нижню гілки. Разом з гілкою сідничної кістки вони обмежують запирательное отвір, закритий запирательной мембраною.
З'єднання тазу. Кістки тазового пояса позаду з'єднані з хрестцем малорухливим парним крижово-клубових суглобом, плоским за формою. Він утворений ушковіднимі поверхнями крижів та клубової кістки і укріплений міцними зв'язками. Спереду утворюється непарну зрощення - лобковий симфіз. До власних зв'язкам тазу відносяться крижово-бугорной і крижово-остиста. Вони замикають сідничні вирізки у велике і мале сідничні отвори, через які проходять м'язи, судини і нерви.
Таз як ціле
Таз (pelvis) утворений тазовими кістками, крижем, куприком і їх з'єднаннями.
Розрізняють великий і малий таз. Розділяє їх прикордонна лінія проходить від мису хребта по дугоподібним лініях клубових кісток, потім по верхніх гілок лобкових кісток і верхньому краю лобкового симфізу. Великий таз утворений розгорнутими крилами клубових кісток і служить опорою для внутрішніх органів черевної порожнини. Малий таз утворений тазової поверхнею крижів і куприка, сідничими і лобковими кістками. У ньому розрізняють верхню і нижню апертури (вхід і вихід) і порожнину. У малому тазі розташовані сечовий міхур, пряма кишка і внутрішні статеві органи (матка, маткові труби і яєчники у жінок; передміхурова залоза, насінні бульбашки і семявиносящіе протоки у чоловіків).
У будові таза виявляються статеві відмінності: жіночий таз широкий і короткий, крила клубових кісток сильно розгорнуті. Кут між нижніми гілками лобкових кісток - подлобковий кут - тупий, мис в порожнину малого таза майже не виступає, крижі широкий, короткий і плоский. Ці особливості обумовлені значенням жіночого тазу як родового каналу. Для характеристики тазу в акушерській практиці застосовують параметри великого і малого тазу.
Великий таз:
відстань між передніми верхніми остюками клубових кісток - остиста дистанція (distantia spinarum) - у середньому 26 см;
відстань між найбільш віддаленими точками гребенів клубових кісток - гребньовій дистанція (distantia cristarum) - 29 см;
відстань між великими рожнами стегнових кісток - вертельная дистанція (distantia trochanterica) - 31 см.
Малий таз:
відстань від верхнього краю лобкового симфізу до точки, розташованої між V поперековим хребцем і хрестцем,-зовнішнє прямий розмір тазу, зовнішня кон'югата - 20 см;
відстань між мисом хребта і нижнім краєм лобкового симфізу - діагональна кон'югата - 12,5-13,0 см; вона може бути виміряна при піхвовому обстеженні жінки;
відстань між мисом і найбільш виступаючою частиною лобкового симфізу - гінекологічна кон'югату (дійсна) - 10,5-11,0 см. У живої жінки гінекологічна кон'югату може бути визначена тільки побічно: вирахуванням 9-10 см з розміру зовнішньої кон'югати (20 см - 9 см = 11 см) або (що більш точно) вирахуванням 2 см з розміру діагональної кон'югати (12,5 см - 2 см = 10,5 см);
відстань між нижнім краєм лобкового симфізу і верхівкою куприка - прямий розмір виходу малого таза - 10 см; при пологах збільшується на 1,0-1,5 см за рахунок відхилення верхівки куприка вкінці.
Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 42 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |