Читайте также:
|
З синтаксичної точки зору англійське речення носить
аналітичний характер, тобто існує певний, встановлений порядок
слів у реченні. І негатор, який визначає заперечний зміст цілого
речення або окремого його члена, змушений підпорядковуватись
загальним правилам побудови речень. В залежності від того,
який член речення заперечується, явище негації може бути виражене в підметі, в присудкові, додатку, обставині.
У присудкові в англійській мові заперечення виражене за допомогою частки not. В більшості випадків у реченнях в Present і Past Indefinite заперечна форма утворюється допоміжним дієсловом do / did e.g.: «You will ask me why I did not dispose of it?» [51]. - Ви спитаєте мене, чому я не позбувся його?; «Do not lose an instant. And, above all, take care of yourself in the meanwhile, for I do not think that there can be a doubt that you are threatened by a very real and imminent danger» [51]. - Не гайтеся і хвилини. А понад усе бережіть себе, бо, на мою думку, на вас насувається цілком реальна небезпека.
Велику кількість прикладів складають речення з часткою not при модальних дієсловах. Хоча вони і не завжди виражають цілковите заперечення, але все ж таки надають негативного значення твердженню: «“I won’t insult your intelligence by telling you how I read that, especially as, rather against the strict rules of your order, you use an arc-and-compass breastpin”[50].- Мені не хотілося би образити вас, пояснюючи такі очевидні речі, але ви, всупереч суворим правилам свого ордену, носите шпильку для краватки із зображенням дуги й кола; «He didn’t mind me; in fact, he took a fancy to me, for at the time when he saw me first I was a youngster of twelve or so» [51].- Та він нічого не мав проти мене, навпаки, він мене навіть полюбив, хоч мені було років з дванадцять, коли ми з ним уперше побачилися; «Yet I could not shake off the vague feeling of dread which it left behind, though the sensation grew less keen as the weeks passed and nothing happened to disturb the usual routine of our lives» [51].- А проте мені не вдавалося позбутися невиразного почуття страху, залишеного мені цим випадком, хоч воно й слабшало в міру того як минав тиждень за тижнем і ніщо не порушувало звичайного плину нашого життя.
Здебільшого заперечення в обставині виражається прислівником
never.
Відмінність трактування заперечення в англійській і українській мові виявляється в загальновідомому явищі, яке можна ілюструвати таким прикладом: українському реченню - Він ніколи не ставить нікому ніяких запитань - в англійській мові буде відповідати речення He never asks anybody any questions.
Отже, в полігамній українській мові не завжди знаходиться еквівалент в моногамній англійській. Один прислівник never повністю заміняє чотири різновиди заперечення: never = ніколи, не ставить, нікому, ніяких [36, c. 239].
В англійській мові в простому реченні можливе тільки одне заперечення (тобто одне заперечне слово або частка), тоді як в українській мові просте речення може мати два або кілька заперечень (Не never comes late. Він ніколи не спізнюється. Nobody knows anything about it. Ніхто про це нічого не знає) [20, c. 18].
В англійському реченні заперечення найчастіше входить до складу присудка (I haven't yet done my homework. This book isn't interesting. He cannot play chess) [20, c. 38].
Заперечення може також входити до складу інших членів речення, причому в цьому випадку присудок завжди стоїть у стверджувальній формі. Заперечення може бути виражене в підметі або додатку за допомогою заперечних займенників (no, none, по one, nothing, neither) або частки not ( Nobodyagreed to his proposal. There's nothing interesting in the book. He answered nothing. (He didn't answer anything. He showed no interest in his work. (He didn't show any interest in his work)) [24, c. 16].
Замість речень із запереченням у додатку часто вживаються відповідні речення із запереченням у дієслові і неозначеними займенниками anything,anybody та ін. Наприклад, замість I know nothing about it частіше говорять I don't know anything about it [24, c. 11].
Заперечні прислівники часу і місця також є одним із способів вираження заперечення. В цьому випадку заперечення є обставиною.
Основним способом вираження заперечення в розповідному реченні є вираження заперечення в складі присудка. Є два типи таких заперечних речень.
Тип І. Заперечні речення з присудком, в якому є дієслова to be або to have, допоміжні дієслова shall, will, should, would або модальні дієслова can, may, must, should, need, ought. Ці речення утворюються за допомогою заперечної частки not, яка ставиться після першого допоміжного дієслова, модального дієслова або дієслів to have і to be і в розмовній мові часто зливається з ними, утворюючи скор очені форми: haven't, hasn't, aren't, isn't, wasn't, weren't, shan't, won't, shouldn't, wouldn't і т. д.
Заперечні речення з присудком, вираженим смисловим дієсловом to have (мати, володіти), утворюються так: за допомогою частки not, якщо прямий додаток до дієслова супроводиться артиклем, займенником або числівником (a, the, any, much, many, your, this): (haven't a red pencil. Tom hasn't any money) [20, c. 13].
Заперечні речення утворюються за допомогою заперечного займенника nо; в цьому випадку артикль або займенник не вживаються: ( I have no fountain-pen. (I haven't a fountain-pen.) We have по lessons today. (We haven't any lessons today)) [20, c. 11].
Аналогічно утворюються заперечні речення з присудком there is (there was):за допомогою частки not при наявності артикля, неозначеного займенника або числівника перед підметом (There isn't a single picture in the book. There weren't any people in the street) [20, c. 10].
Тип ІІ. Заперечні речення з присудком, який не має дієслів to be, to have, а також допоміжних і модальних дієслів (крім модального дієслова have). В цьому випадку присудок виражений будь-яким смисловим дієсловом (крім to be і to have) у Present Indefinite або Past Indefinite.
У заперечних реченнях цього типу вживається допоміжне дієслово to do у відповідному часі, особі і числі (do, does, did) із заперечною часткою not; воно ставиться між підметом і основою інфінітива смислового дієслова (або модального дієслова have). Частка not у розмовній мові звичайно зливається з допоміжним дієсловом do (don't, doesn't, didn't) [14, c. 12].
Отже, ми з’ясували, що в сучасній англійській мові в основному для вираження заперечення в межах даного речення використовуються три види засобів:
- лексичні засоби вираження заперечення;
- граматичні засоби вираження заперечення;
- лексико - граматичні засоби вираження заперечення.
Отже, як мовна універсалія, заперечення розглядається дослідниками на лексичному, морфологічному, граматичному і семантичному рівнях мовознавства. В семантиці мови існують, так звані,антонімічні групи слів в яких один елемент протиставляєтьсяіншому.
В англійській лексиці є цілий ряд префіксів - in, -ir,- im,- un,- non, -dis,- mis,- і суфікс less,які надають заперечного значення
стверджувальній основі.
На морфологічному рівні існує цілий ряд слів - негаторів, які забезпечують заперечний зміст цілому реченню.Залежно від належності негатора певному членові речення, розрізняють:
1. Загальне заперечення, де заперечується діслово - присудок і таким чином ціле речення набуває негативного значення.
2. Часткове заперечення, де заперечується будь - який член речення, крім присудка. Виходячи звідси, існує:заперечення підмета,з аперечення присудка, заперечення додатка, заперечення обставини.
В ролі засобів вираження заперечення в реченні виступають такі частини мови, як:
1) заперечна частка not,яка за своєю частотою вживання перевищує всі інші негатори англійської мови. Вона є показником як загального, так і часткового заперечення, оскільки може належати будь - якому членові речення.
2) заперечна частка no,яка стоїть на другому місці за частотою використання. Проте, вона може заперечувати тільки іменники, прикметники або займенники, а отже, вона є негатором часткового заперечення.
3) заперечні займенники: nothing, nobody, no-one, none,які самі виступають членами речення і розглядаються як показники не гативності в частковому запереченні підмета і додатка.
4) заперечні прислівники never і nowhere, які в основному вживаються в частковому запереченні обставини часу і місця.
5) заперечні сполучники: neither, nor, neither... nor, які надають
негативного значення реченню, заперечуючи синонімічні групи слів.
Заперечного змісту висловлюванню можуть надавати стверджувальні речення, які виражають негацію за допомогою
інтонації.
Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 68 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |