Читайте также:
|
Основні засоби є важливою умовою і фактором забезпечення ефективної діяльності підприємств. В бухгалтерському обліку основні засоби виділено в окремий об'єкт. На виконання Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998року № 1706 та рішення урядового комітету економічного розвитку від 3 березня 2000 року № 2/3 було затверджено наказом Міністерства фінансів України №92 від 27.04.2000р. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" (далі — Положення (стандарт) 7).
Положення (стандарт) 7 "Основні засоби" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи(далі — основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі — підприємства) усіх форм власності (крім бюджетних установ). Положення (стандарт) 7 не поширюється на відтворювані природні ресурси та операції з основними засобами, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Основні засоби, згідно із П(с)БО 7 — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Об'єкт основних засобів — закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.
Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів. Група основних засобів — сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів. Податковий кодекс України наводить класифікацію основних засобів за 16 групами. Основні засоби можна згрупувати за наступними ознаками: - за галузевою ознакою; - за функціональним призначенням; - за використанням; - за ознакою належності. За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, зв'язку. За функціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі та невиробничі. Виробничими є ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва і пов’язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданням послуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками, устаткуванням та ін. Невиробничі основні засоби представлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільними закладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері. За використанням основні засоби поділяються на діючі та недіючі. Діючими є основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства на даний час. Недіючими, в свою чергу, є основні засоби, які не використовуються в даний період в господарській діяльності у зв’язку із тимчасовою консервацією або очікуванням часу введення їх в експлуатацію. За ознакою належності основні засоби поділяються на власні та орендовані. Власні основні засоби являються безпосередньо власністю підприємства і мають джерело свого утворення (внесок засновника до Статутного капіталу, заборгованість перед постачальниками, цільове фінансування і цільові надходження та ін.). Основні засоби, які використовуються на підприємстві, але не є його власністю, називаються орендованими. Для цiлей бухгалтерського облiку основнi засоби класифiкуються за такими групами: 1. Основнi засоби: 1.1. Земельнi дiлянки. 1.2. Kапітальнi витрати на полiпшення земель. 1.3. Будинки, споруди та передавальнi пристрої. 1.4. Машини та обладнання. 1.5. Транспортнi засоби. 1.6. Iнструменти, прилади, iнвентар(меблi). 1.7. Тварини. 1.8. Багаторiчнi насадження. 1.9. Iншi основнi засоби. 2. Iншi необоротнi матерiальнi активи: 2.1. Бiблiотечнi засоби. 2.2. Малоцiннi необоротн i матерiальнi активи. 2.3. Тимчасовi (нетитульнi) споруди. 2.4. Природнi ресурси. 2.5. Iнвентарна тара. 2.6. Предмети прокату. 2.7. Iншi необоротнi матерiальнi активи. 3. Незавершені капітальні інвестиції. Пiдприємства можуть установлювати вартiснi ознаки предметiв, що входять до складу малоцiнних необоротних матерiальних активiв. Надходження основних засобів на підприємство здійснюється способом: 1) створення за допомогою будівництва та виготовлення власними силами; 2) придбання за грошові кошти; 3) одержання внесків у статутний капітал; 4) переведення з оборотних активів (товарів, готової продукції тощо); 5) безоплатного отримання; 6) одержання в обмін на подібні та неподібні об’єкти; 7) переведення неправильно зарахованих раніше до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів. Розрізняють наступні види оцінки вартості основних засобів: − первісна; − переоцінена; − ліквідаційна; − залишкова. Первiсна вартiсть — iсторична (фактична) собiвартiсть необоротних активiв у сумi грошових коштiв або справедливої вартостi iнших активiв, сплачених(переданих), витрачених для придбання(створення) необоротних активiв. Переоцiнена вартiсть — вартiсть необоротних активiв пiсля їх переоцiнки. Лiквiдацiйна вартiсть — сума коштiв або вартiсть iнших активiв, яку пiдприємство очiкує отримати вiд реалiзацiї (лiквiдацiї) необоротних активiв пiсля закiнчення строку їх корисного використання (експлуатацiї), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем(лiквiдацiєю). Залишкова вартість визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу. Залишкова вартість основних засобів, поряд із первісною, знаходить своє відображення у балансі підприємства. Залишкова вартість об’єктів постійно зменшується внаслідок їх зносу. Придбанi (створенi) основнi засоби зараховуються на баланс пiдприємства за первiсною вартiстю. Одиницею облiку основних засобiв є об’єкт основних засобiв. Первiсна вартiсть об’єкта основних засобiв складається з таких витрат: − суми, що сплачують постачальникам активів та пiдрядникам за виконання будiвельно-монтажних робiт(без непрямих податкiв); − реєстрацiйнi збори, державне мито та аналогiчнi платежi, що здiйснюються в зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобiв; − суми ввiзного мита; − суми непрямих податкiв у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобiв (якщо вони не вiдшкодовуються пiдприємству); − витрати зi страхування ризикiв доставки основних засобiв; витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобiв; iншi витрати, безпосередньо пов’язанi з доведенням основних засобiв до стану, у якому вони придатнi для використання iз запланованою метою. Первiсна вартiсть безоплатно отриманих основних засобiв дорiвнює їх справедливiй вартостi на дату отримання. Первiсною вартiстю основних засобiв, що внесенi до статутного капiталу пiдприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) пiдприємства їх справедлива вартiсть. Первiсна вартiсть об’єктiв, переведених до основних засобiв з оборотних активiв, товарів, готової продукцiї тощо дорiвнює її собiвартостi, яка визначається згiдно з положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку 9 “Запаси” та 16 “Витрати”. Первiсна вартiсть об’єкта основних засобiв, отриманого в обмiн на подiбний об’єкт, дорiвнює залишковiй вартостi переданого об’єкта основних засобiв. Первiсна вартiсть об’єкта основних засобiв, придбаного в обмiн (або частковий обмiн) на неподiбний об’єкт, дорiвнює справедливiй вартостi переданого об’єкта основних засобiв, збiльшенiй (зменшенiй) на суму грошових коштiв чи їх еквiвалентiв, що була передана (отримана) пiд час обмiну. По натурально-речовинній ознаці основні засоби підрозділяються на: будинки, спорудження, передатні пристрої, машини й устаткування, транспортні засоби, інструмент, виробничий і господарський інвентар і т.д. Основні виробничі засоби підприємств здійснюють господарський кругообіг, що складається з наступних стадій: знос, амортизація, нагромадження коштів для повного відновлення основних засобів, їхня заміна шляхом капітальних вкладень. У момент придбання основних засобів і прийняття їх на баланс підприємства величина основних засобів кількісно збігається з вартістю основних засобів.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 59 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |