Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Типи суспільно-економічних формацій.

Читайте также:
  1. Аналіз інформаційно – аналітичного забезпечення загального відділу у Надвірнянській райдержадміністрації
  2. В умовах незавершеності політичних трансформацій
  3. Види деформацій.Закон Гука справедливий для таких деформацій, після яких тіло знову набуває попередніх розмірів і форми. Такі деформації називають пружними.
  4. Види загроз інформаційній безпеці
  5. Види інформаційних джерел.
  6. Вкажіть об’єкти інформаційних взаємовідносин у процесах діяльності податкової служби?
  7. Вплив інформаційних технологій на індивідуалізацію навчання
  8. Вступ. Огляд найбільш важливих стандартів і специфікацій в галузі інформаційної безпеки
  9. Гігієнічні правила та норми що до застосування інформаційних технологій
  10. Джерела інформаційного забезпечення підприємства статистичними даними
Тип формації Сутність формації
Первісний устрій -низький рівень розвитку виробничих сил; -суцільна залежність людини від природи; -основний рід занять - збиральництво, полювання, рибальство; -примітивні знаряддя праці; -безкласове суспільство
Рабовласницький устрій -поділ суспільства на класи і загострення класової боротьби; -відношення між людьми на основі панування і підкорення; -поява приватної власності на засоби виробництва і рабів; -розподіл суспільної праці між землеробством і ремеслом; -поява городництва і плодоводства; -поява філософії, мистецтва, ідеології, моралі;
Феодальний устрій -наявність крупного поміщичого землеволодіння і натурального господарства; - володіння безпосередніми виробниками засобами виробництва і землею; -особиста залежність селянина від поміщика та різні форми експлуатації; -розвиток ремесла, торгівлі, міст
Капіталістичний (буржуазний) устрій -капіталістична власність на засоби виробництва; -наймана праця робітників; -отримання прибутків шляхом експлуатації робітників став стимулом розвитку капіталізму; -загострення протиріч між буржуазією і робітничим класом

Заміна однієї формації іншою виникає в результаті соціальної революції і економічних реформ. Вже в давньому світі прийшли до розуміння необхідності осмислення господарчого життя. В сучасному часі економічна філософія входить в систему соціальної філософії.

Позитивізм (франц. positivisme — умовний, позитивний, побудований на думці) — філософський напрям, який єдиним джерелом істинного знання проголошує емпіричний досвід, заперечуючи пізнавальну цінність філософських знань, теоретичного мислення.

Позитивізм протиставляє таке «позитивне» знання «метафізичному», або спекулятивному, яке виходить за межі фактів. Він не тільки занурює філософію в наукову проблематику, а намагається і розбудувати філософію на основі критеріїв науковості, характерних для природознавства (конкретних або точних наук). Позитивізм (філософія «позитивного» знання), який часто називають «філософією науки» — одна з найвпливовіших течій останніх півтора століть. Видозмінюючись (від позитивізму до махізму і далі до неопозитивізму), він багато в чому визначив духовне обличчя людства сучасної епохи, яку характеризує розвиток науки і техніки.

Теоретичним джерелом позитивізму є Просвітництво з його вірою у всемогутність розуму, в науково-технічний прогрес, а також англійський емпіризм Локка і Юма.

Основні ідеї та настанови позитивізму можна звести до таких тверджень:

1. Справжня наука не виходить за сферу фактів, за межі чуттєвого даного. Вона не гониться за невловимими першоосновами і першопричинами. Звідси бере початок заперечення метафізики, яка не дотримується цієї вимоги.

2. Наука, яка вивчає факти, є всемогутньою. Не існує меж науковому пізнанню.

3. Суспільство також підлягає науковому пізнанню. Наукою про суспільство є соціологія.

4. Розвиток науки і техніки, а також соціології є запорукою суспільного прогресу.

Під наукою позитивізм розуміє знання, побудоване на зразок природознавства. Вироблені природознавством критерії науковості та методи пізнання він розглядає як ідеал науки.

Засновником позитивізму є французький мислитель Огюст Конт. Йому належить 6-томний «Курс позитивної філософії», надрукований у 1830—1842 pp. Виступивши ідеологом науки, Конт не тільки високо підніс її статус, а й зробив її своєрідною релігією.

Підґрунтям концепції Конта є закон трьох стадій. На його думку, кожне з понять, і відповідно знання загалом, неминуче долає три такі стадії:

1) теологічну, або фіктивну, коли за явищами шукають надприродні сили — божества тощо;

2) метафізичну, або абстрактну, коли за явищами вбачають абстрактні сутності й сили — субстанції, флогістони тощо;

3) наукову, або позитивну, коли між явищами відкриваються незмінні закони.

 




Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 20 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав