Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ПИТАННЯ 26 ВИЗНАЧЕННЯ

Читайте также:
  1. IV. 8. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
  2. Б) підготувати відповідь на контрольні ПИТАННЯ ДЛЯ теоретичної ПІДГОТОВКИ ДО семінарськОГО ЗАНЯТТЯ
  3. Буття як поняття та категорія. Проблема буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття.
  4. Вибір методу ціноутворення (методу визначення базової ціни).
  5. Види визначення понять
  6. Види норм витрат праці, їх класифікація та визначення.
  7. Визначення
  8. Визначення бази оподаткування
  9. Визначення в тані
  10. Визначення вартості основних засобів і суми амортизаційних

Течія літературна — сукупність ідейно-естетичних принципів і прийомів, спільних для письменників певного літературного угруповання (наприклад, течії авангардизму — абстракціонізм, експресіонізм, сюрреалізм, конструктивізм, футуризм. Літературна теч і я має конкретно-історичний характер, творчу історію, національні особливості.

Літературна школа — 1. це професійна близкість групи письменників.

2. Специфічне утворення в літературі, група письменників, об'єднаних спільними стильовими уподобаннями, жанровою практикою, тематичними інтересами, проблематикою, передовсім естетичною програмою, що, проектуючись у новий творчий простір, спирається на певну традицію, полемізує з нею, переосмислює її. Літературна школа формується на основі стильової подібності.

ПИТАННЯ 29. СВОЄРІДНІСТЬ БАРОКО ЯК МИСТЕЦЬКОГО НАПРЯМУ

Бароко — літературний і загальномистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI—XVIII століть.

Визначальними рисами бароко були:

- посилення ролі церкви і держави, поєднання релігійних і світських мотивів, образів;

- мінливість, поліфонічність, ускладнена форма;

- тяжіння до різких контрастів, складної метафоричності, алегоризму;

- прагнення вразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору;

- трагічна напруженість і трагічне світосприймання;

Термін «бароко» дає можливість об’єднати в середині цього літературного напряму чимало течій і шкіл, які існували здебільшого в XVII столітті й відзначалися типологічно спорідненими рисами. Серед них італійський маринізм, іспанський ґонґоризм,преціозна література англійська «метафізична школа».

До літератури європейського бароко, окрім вищезгаданих засновників і лідерів шкіл, належать Кальдерон, Тірсо де Моліна, Кеведо Тассо, Базіле (Італія); Сорель, д’Обіньє, Скюдері (Франція); Уебстер, Кер’ю, Саклінґ (Англія); Ґріфіус, Лоенштейн, Мошерош Ґріммельсгаузен (Німеччина); Хуана де ла Крус (Мексика); Ґундуліч (Хорватія); Зріньї (Угорщина); В. Потоцький, С. Твардовський, А. Морштин (Польща) та інші.

До українського літературного бароко можна зарахувати творчість Мелетія Смотрицького, Симеона Полоцького, Митрофана Довгалевського, Івана Величковського, Стефана Яворського, Феофана Прокоповича.

Питання 32 СПЕЦИФІКА РОМАНТИЗМУ ЯК ХУДОЖНЬОГО МЕТОДУ

Романтизм — літературно-мистецький напрям, якому притаманні інтуїтивно-чуттєве світосприйняття, увага до внутрішнього світу людини, неприйняття буденності, звеличення «життя духу», конфлікт мрії та дійсності, захоплення несвідомим, таємничим, фантастичним, ірраціональним, звернення до фольклору та національної міфології.

Головна риса романтизму як художнього напряму — усвідомлення прагнення створити узагальнений символічний образ.

На розвиток романтизму значний вплив мала ідеалістична філософія, представни-ками якої були А. та Ф. Шлегелі, Ф. Шеллінг, І. Кант, Й. Г. Фіхте, Й. Гердер.

Для романтиків характерна увага до внутрішнього світу людини. Вони обстою -вали свободу особистості як основу життя. Виступали за щирі людські стосунки, не приймали лицемірства, фальші, насильства.

Невід’ємною особливістю романтичного стилю є символіка, фантастика, екзо-тика. Письменників цікавить історичне минуле, фольклор, міфологія.

Романтична література має свою систему жанрів. Чільне місце серед них по -сідають ліричні (балада, елегія, лірична поема, дружнє послання). Серед прозових — психологічна повість, новела, літературна казка.

Серед найвизначніших представників романтизму слід назвати таких письменників як Дж. Г. Байрон, В. Скотт, Е. Т. А. Гофман, Г. Гейне, А. Міцкевич, Ф. Ку-пер, Е. По та інші.

В Україні романтизм відіграв значну роль у пробудженні національної свідо-мості, обґрунтуванні історичної самобутності народу, його «духу», культурних тра -дицій, мови, літератури. Серед представників романтизму в українській літературі

слід назвати М. Шашкевича, І. Вагилевича, Я. Головацького («Руська трійця»), А. Метлинського, М. Максимовича, В. Забілу, Є. Гребінку, В. Петренка, О. Афана-сьєва-Чужбинського та інших.

 




Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 25 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав