Читайте также:
|
Українська Центральна Рада була заснована 3-4 березня 1917 р. Її політичні засади були викладені в 4 Універсалах: І – 10 червня 1917 р.; ІІ – 3 липня 1917р.; ІІІ- 7 листопада 1917р.; ІV – 11 січня 1918р. 4. Перший Універсал УЦР і автономія України.
В І Універсалі висловлювалася надія на те, що неукраїнські народи, які живуть разом в Україні з українцями будуватимуть автономний устрій, здатний покінчити з безладдям у краї. Універсал справив величезне враження на суспільство. З місць йшли сотнями телеграми, в яких висловлювалися солідарність з Радою і запевненням у щирій підтримці. У другому універсалі зазначалося, що Центральна Рада має поповнитися найближчим часом представниками інших народів, які живуть в Україні, після чого стане єдиним найвищим органом революційної демократії України. Зміст Універсалу свідчить, що Центральна Рада зробила істотні поступки урядові, який прагнув обмежити національно-визвольний рух певними рамками. Для українців цінність укладеної угоди істотно знижувалася тим, що не окреслювалась територія, на яку мала поширюватися вада Центральної Ради. Не уточнювалися також повноваження секретаріату, особливо в його стосунках з місцевими органами Тимчасового уряду, які продовжували існувати. У 3 універсалі проголошувалося створення УНР. У 4 універсалі УНР проголошувалась незалежною республікою. 29 квітня 1918 р. в останній день свого існування ЦР ухвалила Конституцію УНР, яка, на жаль, так і не була прийнята. Серед причин поразки ЦР слід назвати такі: 1)неспроможність побудувати міцний державний апарат і боєздатну армію. Історики наголошують на тому, що суттєвим прорахунком ЦР було те, що вона відмовилась від створення регулярного війська, задовольнившись загонами міліції, й не могла створити досвідчений український уряд – Генеральний секретаріат, оскільки більшість міністрів були у віці 25-35 років; 2)повільність у прийнятті ключових державних рішень і не послідовність у проведенні їх у життя; 3)поверховий підхід до вирішення аграрного питання. Зволікання з аграрною реформою налаштувало селян проти ЦР. ІІІ універсал проголошував скасування поміщицького землеволодіння, проте на нараді представників поміщицьких організацій, київських цукрозаводчиків та банкірів, що відбулася 10 (23) листопада 1917 р. Винниченко зазначив, що аграрна реформа відбудеться тільки після скликання Всеукраїнських Установчих зборів, тому селянам заборонялося свавільне захоплення земель та іншої власності. Селянські виступи мали придушуватися силою зброї. Не відбиралися землі у землевласників, які володіли менш ніж 40 десятинами землі. Довгоочікуваний закон про землю ЦР нарешті ухвалила 18 (31) січня 1918 р. Однак його реалізація унеможливлювалася у зв’язку із тим, що за умовами Брестського миру 27 січня (9 лютого) 1918р. ЦР в обмін на визнання незалежності УНР та військової допомоги в боротьбі з більшовиками, зобов’язувалися надати Німеччині та Австро-Угорщині 60 млн. пудів зерна та виробів з нього, 400 млн штук яєць, 2,75 млн пудів великої рогатої худоби живою вагою, 3 млн пудів цукру, регулярно постачати овочі і фрукти, але виконати ці зобов’язання ЦР не змогла; 4)нерозвиненість українського національного руху. Селянство залишилося політично несвідомим.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |