Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ВИДЫ БЕЗНАЛИЧНЫХ РАСЧЕТОВ

Читайте также:
  1. АВТОМАТИЗАЦИЯ ХИМИКО-ТЕХНОЛОГИЧЕСКИХ РАСЧЕТОВ
  2. Алгоритм расчетов методами рыночного/сравнительного подхода
  3. Аудит расчетов по договору простого товарищества
  4. Аудит расчетов по оплате труда.
  5. Аудит расчетов по экспортно-импортным операциям
  6. Аудит расчетов с бюджетом, внебюджетными фондами
  7. Аудит расчетов с персоналом по прочим операциям
  8. Аудит расчетов с подотчетными лицами
  9. Аудит расчетов с покупателями и заказчиками.
  10. Аудит расчетов с поставщиками и подрядчиками.

Загострення в Росії наприкінці XIX — на початку XX ст. класових суперечностей, вихід на політичну арену пролетаріату, піднесення селянської боротьби, активізація ліберального руху — все це сприяло консолідації суспільних сил та їх розмежуванню. На цій основі порівняно швидко й інтенсивно формувалися політичні партії, які відображали інтереси й ідеологію певних суспільних класів і соціальних верств.
Першою оформилася партія пролетаріату — Російська соціал-демократична робітнича партія. Створення РСДРП було проголошено на І з'їзді соціал-демократичних організацій у Мінську в 1898 р. Після І з'їзду РСДРП «Союзи боротьби за визволення робітничого класу» стали комітетами РСДРП. Виникли комітети РСДРП, що об'єднували всі соціал-демократичні гуртки і групи в межах даного міста, і в Одесі (восени 1898 p.), Харкові (весною 1899 р.), Миколаєві (восени 1899 р.) та в інших містах. Однак у соціал-демократичних організаціях України, як і взагалі в РСДРП, в той час поширився «економізм», наступив період організаційної нерозберихи, кустарництва і гуртківщини.
Велику роль у фактичному створенні революційної партії відіграла загальноросійська газета «Искра», яка почала виходити в 1900 р. в Лейпцігу. Газета «Искра» та іскрівська література розповсюджувались і в Україні. На сторінках «Искры» висвітлювалось життя трудящих України. Лише в 1—51 номерах «Искры» було опубліковано близько 500 статей, кореспонденцій, повідомлень та інших матеріалів з України. «Искра» та її агенти на місцях провели роботу по переборенню роздрібненості й кустарництва в діяльності місцевих соціал-демократичних організацій і згуртуванню їх в одну марксистську партію. Редакція «Искры» підтримувала тісний зв'язок з соціал-демократичними організаціями (з Харківською, Київською, Одеською, Катеринославською, Полтавською та ін.), радила їм якнайтісніше зв'язуватися з робітниками.
Посилення впливу «Искры» в соціал-демократичних організаціях створило умови для проведення з'їзду партії. II з'їзд РСДРП працював з 17 липня по 10 серпня 1903 р. спочатку в Брюсселі, а потім у Лондоні. 43 делегати, присутні на з'їзді, представляли 26 організацій і мали 51 ухвальний голос. На з'їзді були представлені й 7 соціал-демократичних організацій України: 5 комітетів РСДРП, а також «Соціал-демократичний союз гірничих робітників» і група «Южный рабочий».
II з'їзд РСДРП прийняв програму, розроблену редакцією «Искры». У програмі своїм найближчим політичним завданням РСДРП ставила повалення царського самодержавства і заміну його демократичною республікою, конституція якої забезпечувала б самодержавство народу, тобто зосередження всієї верховної влади в руках законодавчих зборів. Ставилися вимоги загального, рівного і прямого виборчого права, широкого місцевого самоврядування, недоторканості особи і житла, необмеженості свободи совісті, слова, друку, зборів, страйків і спілок, знищення станів і повної рівноправності громадян та ін.
У національній справі РСДРП відстоювала право на; самовизначення за всіма націями, що входять до складу держави, а також право населення діставати освіту на рідній мові і право кожного громадянина висловлюватися рідною мовою на зборах, запровадження рідної мови нарівні з державною в усіх місцевих громадських і державних установах.
В інтересах робітничого класу ставилися вимоги 8-го-динного робочого дня, цілковитої заборони надурочних робіт, державного страхування робітників, встановлення належного санітарного нагляду в усіх підприємствах та ін.
З метою усунення залишків кріпосного права і в інтересах вільного розвитку класової боротьби на селі партія вимагала повернення викупних і оброчних платежів, скасування всіх законів, які обмежують селянина в розпорядженні землею, повернення селянам грошових сум, взятих у них у формі викупних і оброчних платежів, утворення селянських комітетів для повернення тих земель, які відрізані у селян при знищенні кріпосного права і служать в руках поміщиків знаряддям для їх закабаления, та ін. Поряд з цим у програмі висунуті завдання повалення капіталізму, встановлення диктатури пролетаріату, побудови соціалістичного суспільства.
На II з'їзді відбувся розкол РСДРП на дві фракції: більшовиків і меншовиків. Причинами розколу були незгоди в організаційних питаннях. Але значну роль відіграли й амбіції окремих лідерів партії.
Значна частина комітетів РСДРП (більшовиків і меншовиків) Працювали в Україні.
Бунд.
Ще у вересні 1897 р. на своєму установчому з'їзді у Вільнюсі було засновано «Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі і Росії» Бунд (мовою ідиш — союз). Бунд створився на основі просвітницьких гуртків і страйкових кас, які виникли на ґрунті економічної боротьби і їхні члени ставали на соціал-демократичні позиції. З'їзд обрав ЦК і редколегію центрального органу — «Арбетер штімме».
Бундівці брали участь в організації і проведенні І з'їзду РСДРП, на якому Бунд увійшов до РСДРП як автономна організація. Бунд визнавав інтернаціональний принцип побудови революційної партії «недоцільним» і вважав необхідною побудову партії за національною ознакою, за принципом федералізму. Виходячи з цього, Бунд вимагав визнати його «федеративною частиною РСДРП», єдиним представником єврейських робітників у Росії. II з'їзд РСДРП не згодився з Бундом, і Бунд виявився поза її лавами. Бунд також визнавав ідею «культурно-національної автономії».
Оскільки в Україні була смуга осілості для євреїв, то уже в перші роки XX ст. тут, особливо в містечках Правобережжя, створилося й діяло немало бундівських організацій.
Есери.
Наприкінці 1901 — на початку 1902 рр. у Росії внаслідок об'єднання різних народницьких гуртків і груп створилася партія соціалістів-революціонерів (есерів), яка вважала себе виразником інтересів трудового народу. У 1901—1905 рр. вона нелегально видавала газету «Революционная Россия» і журнал «Вестник русской революции». Керівниками есерів були В. Чернов, Н. Авксентьев, Г. Гершуні, К. Брешко-Брешковська та ін.
Есери ставили за мету повалення царського самодержавства, встановлення республіки, демократизації суспільного й державного ладу, соціалізації землі.
Оскільки в Україні на початку XX ст., зокрема у 1902 р. в Полтавській і Харківській губерніях, були широкі селянські виступи проти поміщиків, есери мали сприятливий ґрунт для своєї праці. Через це уже в перші роки існування партія есерів мала немало прихильників в українському селі.

ВИДЫ БЕЗНАЛИЧНЫХ РАСЧЕТОВ

1. По характеру экономической связи:

· Иногородние и одногородние расчеты

· По товарным и нетоварным операциям

· Прямые и транзитные

Транзитные расчеты производятся по транзитным счетам.

Транзитный счет – это банковский счет, на который поступает экспортная выручка, которая может быть свободно использована только после выполнения определенных условий (продажи государству определенного процента выручки в свободно-конвертируемой валюте за национальную валюту по фиксированному курсу).

Принцип. Процесс. Выставление счетов и сопоставление с оплатой, т.е. счета, выставленные клиентам оформляется проводка на транзитный счет, специально созданный для этого, после формирования факта оплаты, формируется замыкающая проводка. Это делается для целей управления операционными задачами, т.е.е оценка на какую сумму было выставлено счетов и сколько из них было оплачено.

Расчеты по транзитным операциям – разновидность расчетов по товарным операциям, осуществляемыми платежными требованиями.

2. По источникам привлекаемых средств:

· За счет собственных средств предприятия

· За счет кредиторов и других заемных средств

· За счет средств клиента (при посреднической деятельности).

3. По составу участников:

· Межбанковские расчеты – это расчеты, которые осуществляются между банками на основе корреспондентских отношений, т.е. договорными отношениями между банками об осуществлении платежей и расчетов одним из низ по поручение за счет другого.

· Клиентские расчеты

· Внутрибанковские расчеты (значительная часть платежей).

4. По условиям оплаты сделки:

· Акцептная форма расчетов

· Без акцептная

· Аккредитивная – форма безналичных расчетов за товары и услуги посредством аккредитивов, при которых оплата расчетных документов поставщика производится в обслуживающем его банка за счет средств, специально депонированных для этой цели в банке покупателя.

· Плановые платежи, которые применяются при равномерных и постоянных взаимоотношениях по поставкам товаров и оказанию услуг.

· Взаимозачет (зачет взаимной задолженности).

5. По отношению к факту совершения сделки:

· Авансовая оплата продукции, работ или услуг (предварительная оплата)

· Оплата по факту совершения (отгрузки продукции, товаров)

· Оплата в кредит или в рассрочку – оплата товаров через определенное время после передачи покупателю.

6. По способу организации платежа:

· Плановые расчеты

· Взаимозачеты

· Факторинг

· Лизинг

· Расчеты в полной сумме платежа или частями

· Расчеты с гарантированным или негарантированным платежом

Факторинг – это комплекс услуг для производителей и поставщиков, ведущих торговую деятельность на условиях отсрочки платежа.

Лизинг – это вид финансовых услуг, форма кредитования при приобретении основных фондов предприятиями или очень дорогих товаров физических лиц.

7. По виду расчетного документа:

· Платежными поручениями – это распоряжение владельца счета

его банку перевести определенную сумму на счет получателя открытого в этом или другом банке.

· Платежными требованиями – это расчетный документ,

содержащий требование кредитора по договору к должнику об уплате определенной суммы через банк.

· Чеками – это ценная бумага, содержащая не обусловленное

ничем распоряжение чекодателя банку произвести платеж указанной в нем суммы клиенту.

· Аккредитивы – это письменное поручение одного кредитного

учреждения другому, о выплате определенной суммы физического или юридического лица при выполнении указанных в аккредитиве условий.

· Инкассовые поручения – это расчетный документ, на

основании которого производится списание денежных средств со счета плательщика в бесспорном порядке. Выполняет функцию платежного требования.

8. По объекту платежа:

· за товары и услуги

· обязательства неторгового характера (напр. комиссионные)

9. По способу платежа для межбанковских переводов:

· валовая основа (на сумму каждого платежа)

· клиринг (зачет встречных требований)




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 58 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав