Читайте также:
|
|
Самостійною галуззю права слід вважати таку систему норм, яка:
- має свій предмет регулювання, тобто регулює певну систему суспільних відносин, відмінну від інших галузей і сфер суспільного життя;
- є не просто сукупність правових норм, а їх система, з чіткою внутрішньою організацією;
- має здатність взаємодіяти не з окремими нормами чи групами правових норм інших галузей, а з галузями загалом, як системами такої самої міри організації.
Тільки наявність усіх трьох ознак, що перебувають в нерозривному зв'язку і визначають одна одну, дає підставу розглядати ту чи іншу сукупність правових норм як самостійну галузь права. Між вказаними ознаками існує взаємозалежність і взаємозв'язок.
Адміністративне процесуальне право України являє собою складне реально існуюче юридичне утворення, основними завданнями якого є:
1) створення умов для реалізації суб’єктивних прав, свобод і інтересів фізичними чи юридичними особами, а також виконання ними суб’єктивних юридичних обов’язків;
2) забезпечення захисту в процесуальній формі прав, свобод та інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом: а) управлінської (адміністративної) діяльності через виконання завдань і функцій органами владних повноважень, їх посадовими особами; б) поновлення порушеного права органами владних повноважень, їх посадовими особами в судовому порядку за позовом;
3) розгляд і вирішення правових спорів чи спорів про право шляхом: а) розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ органами владних повноважень, їх посадовими особами у порядку підлеглості, підвідомчості та компетентності, тобто в адміністративному порядку; б) розгляду і вирішення індивідуальних адміністративних справ адміністративними судами в порядку судового позову щодо захисту прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері державного управління (публічних відносин).
Ці завдання адміністративного процесуального права, по-перше, визначають предмет правового регулювання суспільних відносин; по-друге, обумовлюють існування двох форм (видів) процесуальної діяльності або двох форм проваджень і на теоретичному рівні об’єднують два різні за обсягом явища: а) адміністративну (управлінську) форму процесуальної діяльності (провадження); б) судочинську форму процесуальної діяльності
(провадження) одночасно і як форму контролю за діяльністю публічної адміністрації.
Підсумовуючи викладене, можна вважати, що адміністративно-процесуальне право - це галузь права, яка регулює суспільні відносини, які виникають у зв'язку з вирішенням індивідуально-конкретних справ у сфері державного управління органами виконавчої влади, адміністративними судами та деякими іншими компетентними суб'єктами.
Основними ознаками адміністративно-процесуального права є наступні ознаки:
- адміністративно-процесуальне право має складну структуру, воно складається з цілого комплексу різноспрямованих юридичних інститутів: провадження у справах про адміністративні проступки, провадження з розгляду звернень громадян, адміністративне судочинство, нормотворче, контрольне, реєстраційне, дозвільне провадження тощо;
- адміністративно-процесуальне право характеризується наявністю чітко визначеного, відносно відокремленого, цілісного та водночас різнорідного предмета регламентації;
- воно володіє специфічним методом регулювання, відмінним від методів адміністративного, кримінального, цивільного права;
- адміністративно-процесуальне право вступає у системну взаємодію практично з усіма іншими юридичними галузями: конституційним, кримінальним, цивільним, адміністративним, кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, бюджетним, господарським, земельним, трудовим правом та іншими;
- функціонування й розвиток комплексу адміністративно-процесуальних норм здійснюється на основі визначених правових принципів. Частина з цих принципів має виражений індивідуальний характер - їх вплив поширюється тільки на адміністративно-процесуальне право і лише на нього;
- адміністративно-процесуальне право має розгалужену ієрархію джерел.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 54 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |