Зовнішня політика. Після коронації Данило зосередив зусилля на занезалежність І зміцненні північних кордонів і закріпленні за собою Пониззя й Болохівської землі. Він здійнив кілька успішних походів проти ятвягів і Литовського князівства. На початку 1255 р. Данило захоплює Меджибіж. Наступного року його син Шваряо оволодів Болохівською землею.
Включення до складу королівства Пониззя й Болохівщини занепокоїло Орду. Восени 1257 р. новий золотоординський хан Берке направив проти Данила монгольського воєначальника Куремсу, який зробив невдалу спробу захопити Луцьк, після чого повернувся назад. Улітку наступного року «з безліччю полків татарських» з'явився талановитий полководець Бурундай, котрий домігся участі руського війська у виправі супроти Литви. Восени 1259 р. він знову прибув до королівства з вимогою зруйнувати укріплення міст. Оскільки очікуваної допомоги із сусідніх держав не надійшло, а власних сил протистояти могутньому противнику не вистачало, довелося поступитися. Зносяться укріплення Данилова, Стіжка, Львова, Кременця. Луцька, Володимира. Лише Холм, учинивши спротив, зберіг фортифікації. Бурундай відійшов від нього й напав на польські землі. Спустошення, вчинені військом Бурундая, засвідчили неспроможність королівства самотужки протистояти Золотій Орді. Добитися незалежності не вдалося, хоча Данило не полишав надій залучити до союзу проти Орди Польщу й Угорщину. Влітку 1264 р. володар Руського королівства помер у Холмі. Оскільки діяльність Данила була переважно пов'язана з Галичиною, його прозвали Галицьким. Унаслідок слабкості власних сил і відсутності допомоги сусідніх країн спроба Руського королівства домогтися незалежності від Золотої Орди зазнала невдачі.Утворення Руського королівства стало найбільшим політичним здобутком Данила Галицького. Вся його діяльність спрямовувалася на збереження територіальної цілісності земель.
Внутрішня політика. Вів боротьбу з феодальними уособицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та чернігово-сіверського і київського князів не допустити зміцнення влади Данила і його брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади.Винятково здібний правитель, Данило Галицький об'єднав на певний час західноукраїнські землі. Реформував військо, створивши важко озброєну піхоту з селян, приборкав боярство.Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холму. Для зміцнення міжнародного авторитету держави 1246 року заснував у Галичі церковну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської. Митрополитом було призначено одного з подвижників князя — печатника Кирила.1264 — Данило Галицький занедужав і помер у Холмі, де й похований у церкві святої Богородиці, яку сам і збудував. Літописець, оплакуючи його смерть, назвав його «другим по Соломоні».Зміцнення великокняжої влади у Волинсько-Галицкому князівстві за часів Данила було тимчасовим явищем. За правління його наступників відновилися тенденції до феодальної роздрібленості, які провокувала боярська верхівка.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 256 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |