Читайте также: |
|
Національно-визвольний рух в Західній Україні.Діяльність гуртка. "Руська трійця"
Як і в Наддніпрянській Україні, на початку 19 ст. національний рух зародився і в західно-українських землях. Його ініціатором виступило тут греко-католицьке духовенство. У 1816 р. Іван Могильницький, каноник перемишльський, створив гурток, який ставив за мету поширювати серед селян релігійну літературу українською мовою. За короткий час свого існування гурток видав кілька букварів і молитовників, після чого під тиском з боку польського духовенства змушений був розпуститися. У 20-і рр.. в Перемишлі виник новий гурток, який об'єднав навколо себе єпископ Іван Снегурскій. Члени цього об'єднання збирали український фольклор та історичні матеріали.
Визначну рель у розгортанні українського національно-визвольного руху в західно-українських землях зіграв суспільно-культурний гурток "Руська трійця" (1833-1838). Засновники об'єднання - Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький - вбачали свою головну задачу в тому, щоб за допомогою друкованого слова та літературної творчості рідною мовою "... підняти дух народний, просвітити народ ". Вони займалися збиральницькою, дослідницькою, видавничою та публіцистичною діяльністю в сфері народознавства, фольклористики, мовознавства, джерелознавства, археографії, історіографії, літературознавства, а також літературно-мистецькою і перекладацькою творчістю. Новаторським підходом були позначені їхні виступи за утвердження національної літератури на живій розмовній мові і створення на цій мові шкільних підручників (наприклад, "Читанка" ("Книга для читання") М. (Пашкевича)), спроби впровадження рідної мови в повсякденний побут інтелігенції, в церковні проповіді.
Визвольні мотиви знайшли відображення в підготовлених "Руською трійцею" альманахах. Найбільш показовим у цьому відношенні був рукопис альманаху "Зоря" (1834 р.), яка через цензурного заборони не побачила світ. Такими ж мотивами пройнята і знаменита "Русалка Дністровая" (1836 р.). Весь матеріал, поміщений в цьому виданні, повинна була пробудити у галицьких українців відчуття їх єдності з усім українським народом, зорієнтувати інтелігенцію на захист народних інтересів. Ця перша народна книга як формою (живою народною мовою, фонетичним правописом), так і змістом маніфестували непокірність духу українського народу. Незважаючи на цензурний заборону, "Русалка Дністровая" поряд з "Кобзарем" Т. Шевченка була духовним орієнтиром для багатьох поколінь національно-патріотичних сил західноукраїнських земель.
Підсумком патріотичної діяльності "Руської трійці" стало формальне визначення основних програмних засад українського національного руху в статті Я. Головацького "Становище русинів у Галичині". Цими програмними положеннями передбачалися підйом українців Австрійської імперії до рівня інших національно відроджуваних слов'янських народів, звільнення народних мас, насамперед селянства, з-під ярма панщини. Висувалася вимога викладання української мови у вищій школі і розвитку національної літератури.
Визначаючи вклад "Руської трійці" в розвиток українського національного руху, Іван Франко підкреслював, що у тройчан, особливо у Шашкевича, задуми були набагато ширше просвітницьких, вони прагнули воскресити цілий народ український до нового життя, духовної та громадянської. Гурток поклав початок розвитку нової, по-справжньому народної культури на західноукраїнських землях, будив політична свідомість пригноблених мас, а все це об'єктивно спрямовувалося проти політичного авторитету феодально-поміщицької Австрії. Цей демократичний процес вже не могли знищити сили реакції.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 124 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |