Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Економічна ефективність системи управління якістю

Показниками економічної ефективності функціонування системи управління якістю, або її відокремлених елементів (системи контролю, стимулювання и т.д.) являються:

- річний економічний ефект;

- коефіцієнт віддачі на 1 грн. витрат, на створення и впровадження системи.

Економія в будівельних організаціях від впровадження системи досягається в результаті усунення і запобігання причин низької якості виконання робіт, зниження їх собівартості за рахунок зменшення:

- витрат на переробки і виправлення дефектів;

- втрат від остаточного браку;

- витрат від псування матеріалів, конструкцій, деталей при їх прийманні і зберіганні на будівельній площі;

- витрат на гарантійне обслуговування та ін.

В той же час створення і впровадження системи управління якістю потребує одночасних и поточних витрат на її розробку і функціонування, які необхідно враховувати при розрахунку.

Розрахунок економічного ефекту проводиться шляхом зіставлення даних в базовому і впроваджуваному періодах. Вихідними даними для розрахунку очікуваної економічної ефективності служать показники виробничо-господарської діяльності будівельної організації, які передбачається досягнути в рік плануємого впровадження.

Річний економічний ефект від впровадження системи визначається по формулі:

Е = Е_с + ΔП_п - В_р, (10.8)

де Е_с - розмір річної економії, отриманої від впровадження системи;

В_р - сумарні витрати на розробку і впровадження (функціонування) системи;

ΔП_п - приріст прибутку за рахунок збільшення попиту на будівельну продукцію і об’єму при виробництві робіт.

1. Розмір річної економії від впровадження системи визначається як сума економії, отриманої по кожному з нижчеперелічених факторів по формулі:

Е_с = В_в + В_б + В_п + В_з + В_г + В_н, (10.9)

де В_в - економія витрат на переробки і виправлення;

В_б - економія витрат, пов’язаних з скороченням втрат від прямого браку;

В_п - суми, отримані будівельною організацією по позовах;

В_з - економія витрат, пов’язаних з псуванням матеріалів і конструкцій при зберіганні їх на будплощі;

В_г - економія витрат по гарантійним ремонтам;

В_н - економія від зменшення умовно-постійної частини накладних витрат.

1.1. Економія витрат на переробки і виправлення дефектів, що включають заробітну плату, матеріали и витрати на експлуатацію механізмів, при наявності прямого обліку витрат, визначається по формулі:

В₆= (З₁ + М_д1 +Мех₁(А₂/А₁) – (З₂ + М_д2 + Мех₂₎, (10.10)

Де З₁, З₂ – оплата праці працівників за виправлення дефектів в базовий і впроваджуваний періоди;

М _{д 1,2} – витрати на матеріали при виконанні робіт по виправленню дефектів в базовий і впроваджуваний періоди;

Мех _1,2- витрати на експлуатацію механізмів при виправленні дефектів в базовий і впроваджуваний періоди;

А_1,2 - річний обсяг БМР в базовий і впроваджуваний періоди.

1.2. Економія від скорочення втрат по кінцевому браку визначається по формулі:

В₆ = Б₁ * (А₂/А₁) – Б₂, ( 10.11)

де Б_1,2 – річні витрати від виправлення браку в базовий і впроваджуваний періоди.

1.3. Сума, яка отримана від постачальників по рекламаціям,визначається по формулі:

В_п = Р₂ – Р₁, (10.12)

де Р_1,2 – сума,яка отримана по позовах в базовий і впроваджуваний періоди.

1.4. Економія від скорочення витрат по гарантійним ремонтам, яка отримана за рахунок підвищення якості БМР, визначається по формулі:

В₂ = Р₁ * (А₂/А₁) – Р₂, (10.13)

де Р_1,2 – річні витрати на гарантійний ремонт,що визначаються по даним поточної звітності в базовий і впроваджуваний періоди.

1.5. Економія витрат, пов,язаних зі зменшенням невиробничих витрат від псування матеріалів,деталей, конструкцій,що виникли внаслідок недотримання нормальних умов збереження їх на буд площі,визначається по формулі:

В₁ = М₁ *(А₂ / А₁) – М₂ (10.14)

де М_1,2 – витрати, пов,язані з псуванням матеріалів, деталей, конструкцій в базовий і впроваджуваний періоди.

1.6. Економія від зменшення умовно-постійної части ни накладних витрат,яка отримана за рахунок скорочення основної частини накладних витрат. Яка отримана за рахунок скорочення основної заробітної плати працівників і зменшення трудомісткості робіт, визначається по формулі:

В_п+ (Н₃ +Н_Т/ З_сер) * (З₁ *(А₂/А₁) – З₂), (10.15)

де Н₃ – економія накладних витрат від економії по основній заробітній платі,яка дорівнює 0,15;

Н_т – економія накладних витрат при скороченні трудомісткості робіт (визначається на основі звітних даних будівельно-монтажних організацій);

2.Приріст прибутку за рахунок збільшення обсягу при виробництві робіт в результаті вивільнення часу,витраченого раніше на виправлення дефектів,визначається по формулі:

ДП_п= ((З₁ *(А₂/А₁) – З₂) / З_серД) В * а, (10.16)

де В – вироблення на одного працюючого за період,передуючий впровадженню системи;

а – планові накопичення без врахування заданого відсотка скорочення собівартості (запланований прибуток);

Д – кількість робочих днів і році.

3. Витрати на розробку і впровадження (функціонування) системи включають:

К_с = С₁ – С₂ + Е_н (К₂ –К₁), (10.17)

де С_1,2 – поточні витрати на впроводження заходів і підвищення якості (визначаються шляхом прямого розрахунку по окремим елементам собівартості продукції).До розміру поточних витрат включаються: вартість розробки системи, вартість малоцінних і швидкозношувальних предметів,вартість підготовки кадрів, преміювання за бездефектне виконання робіт і т.д.;

Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень,який дорівнює 0,15;

К_1,2 – капітальні вкладення на заходи по підвищенню якості робіт.

До об,єму капітальних вкладень включається вартість інструменту і інвентарю,машин і устаткування,що не входить в кошторис будівництва,якщо ці машини,інвентар і устаткування отримуються за рахунок капітального вкладення.

До капітальних вкладень на підвищення якості відноситься вартість машин і механізмів, необхідна для проведення заходів щодо підвищення якості.Ці заходи входять в організаційно-технічний план впровадження системи управління якістю БМР.

Фактичні або проектовані витрати на устаткування і засоби механізації визначаються за балансовою або інвентарно-розрахуванковою вартістю.

4. Коефіцієнт віддачі на 1 грн. сукупних витрат по впровадженню системи визначається по формулі:

В_к = (Е_с +ДП_п – С₂) / (Е_н * К₂ + С₂), (10.18)

Розрахунок економічної ефективності по вказаних формулах проводиться з метою виявлення маси річного економічного ефекту від функціонування розробленої системи управління якістю до її впровадження і після впровадження в будівельній організації.