Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Економічна ефективність системи управління якістю

Читайте также:
  1. B. Симпато-адреналової системи
  2. GPS-системи
  3. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  4. Адаптація нервово-м’язової системи до аеробних навантажень
  5. Адміністративні методи -це сукупність прийомів, впливів, за­снованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  6. Актуальність соціальної роботи у світлі реформування пенітенціарної системи України.
  7. Аналіз показників ефективності управління виробничими запасами на підприємстві
  8. Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.
  9. Банк Англії, його утворення, організація і управління, роль і функції
  10. Банківські системи зарубіжних країн, особливості їх побудови та функціонування

 

Показниками економічної ефективності функціонування системи управління якістю, або її відокремлених елементів (системи контролю, стимулювання и т.д.) являються:

- річний економічний ефект;

- коефіцієнт віддачі на 1 грн. витрат, на створення и впровадження системи.

Економія в будівельних організаціях від впровадження системи досягається в результаті усунення і запобігання причин низької якості виконання робіт, зниження їх собівартості за рахунок зменшення:

- витрат на переробки і виправлення дефектів;

- втрат від остаточного браку;

- витрат від псування матеріалів, конструкцій, деталей при їх прийманні і зберіганні на будівельній площі;

- витрат на гарантійне обслуговування та ін.

В той же час створення і впровадження системи управління якістю потребує одночасних и поточних витрат на її розробку і функціонування, які необхідно враховувати при розрахунку.

Розрахунок економічного ефекту проводиться шляхом зіставлення даних в базовому і впроваджуваному періодах. Вихідними даними для розрахунку очікуваної економічної ефективності служать показники виробничо-господарської діяльності будівельної організації, які передбачається досягнути в рік плануємого впровадження.

 

Річний економічний ефект від впровадження системи визначається по формулі:

Е = Ес + ΔПп - Вр, (10.8)

де Ес - розмір річної економії, отриманої від впровадження системи;

Вр - сумарні витрати на розробку і впровадження (функціонування) системи;

ΔПп - приріст прибутку за рахунок збільшення попиту на будівельну продукцію і об’єму при виробництві робіт.

1. Розмір річної економії від впровадження системи визначається як сума економії, отриманої по кожному з нижчеперелічених факторів по формулі:

Ес = Вв + Вб + Вп + Вз + Вг + Вн, (10.9)

де Вв - економія витрат на переробки і виправлення;

Вб - економія витрат, пов’язаних з скороченням втрат від прямого браку;

Вп - суми, отримані будівельною організацією по позовах;

Вз - економія витрат, пов’язаних з псуванням матеріалів і конструкцій при зберіганні їх на будплощі;

Вг - економія витрат по гарантійним ремонтам;

Вн - економія від зменшення умовно-постійної частини накладних витрат.

1.1. Економія витрат на переробки і виправлення дефектів, що включають заробітну плату, матеріали и витрати на експлуатацію механізмів, при наявності прямого обліку витрат, визначається по формулі:

В6= (З1 + Мд1 +Мех121) – (З2 + Мд2 + Мех2), (10.10)

Де З1, З2 – оплата праці працівників за виправлення дефектів в базовий і впроваджуваний періоди;

М д 1,2 – витрати на матеріали при виконанні робіт по виправленню дефектів в базовий і впроваджуваний періоди;

Мех 1,2- витрати на експлуатацію механізмів при виправленні дефектів в базовий і впроваджуваний періоди;

А1,2 - річний обсяг БМР в базовий і впроваджуваний періоди.

 

1.2. Економія від скорочення втрат по кінцевому браку визначається по формулі:

В6 = Б1 * (А21) – Б2, ( 10.11)

де Б1,2 – річні витрати від виправлення браку в базовий і впроваджуваний періоди.

1.3. Сума, яка отримана від постачальників по рекламаціям,визначається по формулі:

Вп = Р2 – Р1, (10.12)

де Р1,2 – сума,яка отримана по позовах в базовий і впроваджуваний періоди.

1.4. Економія від скорочення витрат по гарантійним ремонтам, яка отримана за рахунок підвищення якості БМР, визначається по формулі:

В2 = Р1 * (А21) – Р2, (10.13)

де Р1,2 – річні витрати на гарантійний ремонт,що визначаються по даним поточної звітності в базовий і впроваджуваний періоди.

1.5. Економія витрат, пов,язаних зі зменшенням невиробничих витрат від псування матеріалів,деталей, конструкцій,що виникли внаслідок недотримання нормальних умов збереження їх на буд площі,визначається по формулі:

В1 = М1 *(А2 / А1) – М2 (10.14)

де М1,2 – витрати, пов,язані з псуванням матеріалів, деталей, конструкцій в базовий і впроваджуваний періоди.

1.6. Економія від зменшення умовно-постійної части ни накладних витрат,яка отримана за рахунок скорочення основної частини накладних витрат. Яка отримана за рахунок скорочення основної заробітної плати працівників і зменшення трудомісткості робіт, визначається по формулі:

Вп+ (Н3Т/ Зсер) * (З1 *(А21) – З2), (10.15)

де Н3 – економія накладних витрат від економії по основній заробітній платі,яка дорівнює 0,15;

Нт – економія накладних витрат при скороченні трудомісткості робіт (визначається на основі звітних даних будівельно-монтажних організацій);

2.Приріст прибутку за рахунок збільшення обсягу при виробництві робіт в результаті вивільнення часу,витраченого раніше на виправлення дефектів,визначається по формулі:

ДПп= ((З1 *(А21) – З2) / ЗсерД) В * а, (10.16)

де В – вироблення на одного працюючого за період,передуючий впровадженню системи;

а – планові накопичення без врахування заданого відсотка скорочення собівартості (запланований прибуток);

Д – кількість робочих днів і році.

3. Витрати на розробку і впровадження (функціонування) системи включають:

Кс = С1 – С2 + Ен2 –К1), (10.17)

де С1,2 – поточні витрати на впроводження заходів і підвищення якості (визначаються шляхом прямого розрахунку по окремим елементам собівартості продукції).До розміру поточних витрат включаються: вартість розробки системи, вартість малоцінних і швидкозношувальних предметів,вартість підготовки кадрів, преміювання за бездефектне виконання робіт і т.д.;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень,який дорівнює 0,15;

К1,2 – капітальні вкладення на заходи по підвищенню якості робіт.

До об,єму капітальних вкладень включається вартість інструменту і інвентарю,машин і устаткування,що не входить в кошторис будівництва,якщо ці машини,інвентар і устаткування отримуються за рахунок капітального вкладення.

До капітальних вкладень на підвищення якості відноситься вартість машин і механізмів, необхідна для проведення заходів щодо підвищення якості.Ці заходи входять в організаційно-технічний план впровадження системи управління якістю БМР.

Фактичні або проектовані витрати на устаткування і засоби механізації визначаються за балансовою або інвентарно-розрахуванковою вартістю.

4. Коефіцієнт віддачі на 1 грн. сукупних витрат по впровадженню системи визначається по формулі:

Вк = (Ес +ДПп – С2) / (Ен * К2 + С2), (10.18)

Розрахунок економічної ефективності по вказаних формулах проводиться з метою виявлення маси річного економічного ефекту від функціонування розробленої системи управління якістю до її впровадження і після впровадження в будівельній організації.




Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 34 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав