Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Поняття про дисципліну «Основи охорони праці». Соціально-економічне значення охорони праці. Основні законодавчі акти про охорону праці

Читайте также:
  1. ADD / SUB пам’ять-безпосереднє значення.
  2. CMP безпосереднє значення –пам’ять
  3. I. Поняття зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність.
  4. II. Основні засоби
  5. III. Поняття комунікації, комунікаційного процесу, методи його удосконалення
  6. Puc. 2. Класифікація ринків за призначенням і структурою
  7. Uml; Основні теоретичні положення
  8. Uml; Основні теоретичні положення
  9. Адміністративні стягнення: поняття та види
  10. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

Прежде чем сдать экзамен по курсу «Отечественная история», необходимо выполнить контрольную работу и защитить ее.

Определение студентом предназначенной ему темы контрольной работы проводится по таблице в соответствии с его личным шифром. В первой строке по горизонтали найдите цифру, соответствующую, цифре десятков (предпоследняя цифра), а в первой строке по вертикали - цифру единиц (последняя цифра). На пересечении этих строк - номер темы, по которой следует выполнить контрольную работу.

Например: Шифр ОАП-20125 - контрольная работа по теме 18.

 

В процессе написания контрольной работы выполняется несколько этапов.

1. Выбор темы, ознакомление с планом работы» литературой и методическими указаниями, В тетради необходимо записать, тему работы, план. Список литературы должен быть в конце работы. Он может быть расширен и дополнен источниками, выявленными студентом в процессе работы над темой.

2. Сбор материала» его классификация и изучение - это наиболее трудоемкий этап подготовки контрольной работы. Чтобы облегчить и ускорить эту работу, все выписки из литературы необходимо делать на одной стороне отдельных листов с обязательной ссылкой на источники: книгу, статью. В процессе накопления и первичной систематизации материала неизбежно идёт его осмысление, обдумывание выводов.

3. Писать контрольную работу надо последовательно, раскрывая каждый вопрос плана, выделяя каждый раздел в виде отдельной главы. В заключении делается вывод по каждой главе и по всей работе в целом. Объем работы – 12 листов.

4. В научно-справочный аппарат входят: ссылки на источники, список литературы, план, выводы, и т.д.

На каждую цифру, факт, высказывание надо делать сноски по форме: фамилия и инициалы автора, полное название книги или статьи, том, место и год издания, страница. Например:

1. На пороге кризиса: нарастание застойных явлений в партии и обществе. - М., 1990. - С. 284.

2. Тарле Е.В. Нашествие Наполеона на Россию, 1812 год. - М., 1992. - С. 17.

 

Список литературы в конце контрольной работы желательно составлять в алфавитном порядке.

 

 

ТЕМА 1. НАЧАЛО СЛАВЯНСКОЙ ИСТОРИИ

План

1. Происхождение славян. Расселение славян по русской равнине.

2. Соседи славян и проблемы взаимовлияния. Раннефеодальные государства Восточной Европы: Хазарский каганат. Волжская Булгария.

Литература

[10; 16; 17; 26]

 

ТЕМА 2. ОБРАЗОВАНИЕ ДРЕВНЕРУССКОГО ГОСУДАРСТВА

План

1. Образование Киевской Руси. Проблема «норманского влияния» на образование древнерусского государства.

2. Принятие христианства и его значение.

Литература

[11; 16; 17]

 

ТЕМА 3. УПАДОК КИЕВСКОЙ РУСИ И ОБРАЗОВАНИЕ НОВЫХ ЦЕНТРОВ ГОСУДАРСТВЕННОСТИ В XII-XIII ВЕКАХ

План

1. Причины феодальной раздробленности и образование новых государственных центров.

2. Александр невский и борьба северо-западной Руси за свою независимость.

Литература

[11; 16; 17]

 

ТЕМА 4. ТАТАРО-МОНГОЛЬСКОЕ ИГО НА РУСИ

План

1. Татаро-монгольские завоевания и взаимоотношения Руси с Золотой Ордой.

2. Начало объединения русских земель. Куликовская битва.

Литература

[10; 16; 17; 26]

 

ТЕМА 5. ОБРАЗОВАНИЕ ЦЕНТРАЛИЗОВАННОГО РУССКОГО ГОСУДАРСТВА

План

1. Возвышение Москвы (XIV-XV вв.).

2. Возникновение Русского централизованного государства.

Литература

[10; 26]

 

ТЕМА 6. МОСКОВСКОЕ ГОСУДАРСТВО В XVI ВЕКЕ

План

1. Внутренняя политика Ивана Грозного. Опричнина и земщина.

2. Внешняя политика. Ливонская война.

Литература

[11; 29]

 

ТЕМА 7. РОССИЯ В НАЧАЛЕ XVII ВЕКА

План

1. Смутное время (1598-1613 гг.).

2. Крестьянские войны начала XVII века.

Литература

[10; 30]

 

ТЕМА 8. СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ И ПОЛИТИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ РОССИИ В XVII ВЕКЕ

План

1. Начало формирования абсолютизма.

2. Внешняя политика России. Воссоединение Украины с Россией.

3. Реформы патриарха Никона и церковный раскол.

Литература

[7; 10; 31]

 

ТЕМА 9. РОССИЯ В НАЧАЛЕ XVII ВЕКА. ПРЕОБРАЗОВАНИЯ ПЕТРА I И ФОРМИРОВАНИЕ АБСОЛЮТИЗМА

План

1. Реформы Петра I и их значение.

2. Образование Российский империи. Становление абсолютной монархии и ее основные черты.

Литература

[3; 11; 25]

 

ТЕМА 10. РОССИЯ В ЭПОХУ ДВОРЦОВЫХ ПЕРЕВОРОТОВ (1725-1762 гг.)

План

1. Внутренняя политика при правлении преемников Петра I.

2. Внешняя политика (1725-1762 гг.).

Литература

[4; 11]

 

ТЕМА 11. РОССИЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ XVIII ВЕКА

План

1. Просвещенный абсолютизм Екатерины II. Внутренняя политика. Восстание Е. Пугачёва.

2. Внешняя политика во второй половине XVIII века.

Литература

[11; 14]

 

ТЕМА 12. РОССИЯ В ПЕРВОЙ ЧЕТВЕРТИ XIX ВЕКА

План

1. Планы государственного преобразования Александра I в начале XIX века.

2. Внешняя политика Александра I. Отечественная война 1812 года.

Литература

[7; 12]

 

ТЕМА 13. ДВИЖЕНИЕ ДЕКАБРИСТОВ

План

1. Формирование идеологии декабристов, деятельность тайных обществ и организаций, их программные документы.

2. Выступление 14 декабря 1825 года и судьбы декабристов.

Литература

[5; 12; 18]

 

ТЕМА 14. ВНУТРЕННЯЯ ПОЛИТИКА САМОДЕРЖАВИЯ (1825-1855 гг.)

План

1. Усиление политической реакции при Николае I. Бюрократизация административного аппарата.

2. Консервативные, либеральные и революционные тенденции в общественно-политическом движении России во второй четверти XIX века.

Литература

[7; 12]

 

ТЕМА 15. КРИЗИС САМОДЕРЖАВИЯ В СЕРЕДИНЕ XIX ВЕКА.

ОТМЕНА КРЕПОСТНОГО ПРАВА

План

1. Крымская война (1853-1856 гг.).

2. Складывание революционной ситуации 1859-1861 гг.

3. Отмена крепостного права.

Литература

[10; 12; 32]

 

ТЕМА 16. РАЗВИТИЕ КАПИТАЛИЗМА В ПОРЕФОРМЕННОЙ РОССИИ

План

1. Буржуазные реформы 1863-1874 гг.

2. Общественно-политическое движение в России в пореформенный период.

Литература

[9; 12; 32]

 

ТЕМА 17. РОССИЯ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ XIX ВЕКА

План

1. Основные направления внешней политики 60-90-х гг. XIX века. Присоединение Средней Азии к России.

2. Контрреформы 80-90-х гг.

Литература

[10; 12; 32]

 

ТЕМА 18. СОЦИАЛЬНО-ПОЛИТИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ РОССИИ

В КОНЦЕ XIX - НАЧАЛЕ XX ВЕКОВ

План

1. Особенности капиталистического развития России.

2. Общественно-политическая жизнь в России на рубеже XIX-XX вв. Образование политических партий.

Литература

[12; 13; 23]

 

 


ТЕМА 19. РОССИЯ В НАЧАЛЕ XX ВЕКА. ПОПЫТКИ ПРЕОБРАЗОВАНИЯ ОБЩЕСТВА

План

1. Внешняя политика России в конце XIX – начале XX вв. Русско-японская война.

2. Первая русская революция 1905-1907 гг. и ее значение в формировании российского общества.

Литература

[13; 24; 32]

 

ТЕМА 20. РАЗВИТИЕ РОССИИ В 1907-1917 ГОДАХ

План

1. Третьеиюньская монархия

2. Столыпинская аграрная реформа и ее итоги.

Литература

[13; 15; 32]

 

ТЕМА 21. РОССИЯ В ГОДЫ ПЕРВОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ

План

1. Внешняя политика России накануне войны.

2. Первая мировая война и политический кризис в Российской империи.

Литература

[2; 13; 32]

 

ТЕМА 22. РАЗВИТИЕ РЕВОЛЮЦИОННОГО ПРОЦЕССА В ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЕ 1917 ГОДА

План

1. Февральская революция 1917 года и ее результаты.

2. Этапы и особенности революционного процесса весной-летом 1917 года.

Литература

[1; 2; 13; 21]

 

ТЕМА 23. ОКТЯБРЬСКАЯ РЕВОЛЮЦИЯ 1917 ГОДА И УСТАНОВЛЕНИЕ СОВЕТСКОЙ ВЛАСТИ

План

1. Общенациональный кризис осенью 1917 года и позиции новых политических партий.

2. Октябрьское вооруженное восстание в Петрограде и установление советской власти.

Литература

[21; 23; 24; 27]

 

ТЕМА 24. СОВЕТСКАЯ РОССИЯ В ПЕРИОД ГРАЖДАНСКОЙ ВОЙНЫ И ИНОСТРАННОЙ ИНТЕРВЕНЦИИ

План

1. Гражданская война и ее этапы. Роль иностранной интервенции.

2. Политика «военного коммунизма».

Литература

[12; 13; 21]

 

ТЕМА 25. НОВАЯ ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПОЛИТИКА

План

1. Политический кризис начала 1921 года.

2. Новая экономическая политика: ее сущность и значение.

Литература

[12; 13; 21]

 

ТЕМА 26. РАЗВИТИЕ СССР В 20-30-е ГОДЫ

План

1. Формирование административно-командной системы.

2. Политические процессы 30-х годов.

Литература

[13; 21; 28]

 

ТЕМА 27. ИНДУСТРИАЛЬНОЕ РАЗВИТИЕ СССР

В СЕРЕДИНЕ 1920-1930-х ГОДОВ

План

1. Дискуссия о путях развития экономики страны в конце 30-х гг.

2. Индустриализация СССР: обусловленность, источники, методы, результаты.

Литература

[8; 13; 21; 24]

 

 

ТЕМА 28. РАЗВИТИЕ СЕЛЬСКОГО ХОЗЯЙСТВА СССР В 1920-1930-е ГОДЫ

План

1. Российская деревня в 1918-1928 годы.

2. Коллективизация, методы ее проведения и результаты.

Литература

[12; 13; 21]

 

ТЕМА 29. ВНЕШНЯЯ ПОЛИТИКА СССР И МЕЖДУНАРОДНЫЕ ОТНОШЕНИЯ НАКАНУНЕ ВТОРОЙ МИРОВОЙ ВОЙНЫ

План

1. Расстановка сил на международной арене в конце 30-х годов.

2. Советско-германский договор 1939 года о ненападении и его исторические последствия.

3. Вторая мировая война: причины, характер, этапы.

Литература

[7; 13; 21]

 

ТЕМА 30. ВЕЛИКАЯ ОТВЕЧЕСТВЕННАЯ ВОЙНА 1941-1945 ГОДОВ

План

1. Нападение фашистской Германии на СССР. Причины неудач советских войск в начальный период войны.

2. Основные этапы и сражения Великой Отечественной войны.

3. Окончание великой Отечественной войны и второй мировой войны. Итоги

Литература

[6; 13; 21]

 

ТЕМА 31. ПОСЛЕВОЕННОЕ ВОССТАНОВЛЕНИЕ И МЕЖДУНАРОДНОЕ ПОЛОЖЕНИЕ СССР (1945-1953 гг.)

План

1. Изменения в международной обстановке после второй мировой войны и их причины.

2. Восстановление страны и развитие ее экономического потенциала.

Литература

[8; 13; 21]

 

ТЕМА 32. СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ И ПОЛИТИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ СТРАНЫ (1953-1964 гг.)

План

1. Критика культа личности И.В. Сталина и оздоровление морально-политической обстановки в стране после XX съезда КПСС.

2. Противоречивость реформаторской деятельности Н.С. Хрущева.

Литература

[7; 13; 21]

 

ТЕМА 33. СССР В СЕРЕДИНЕ 60-х – СЕРЕДИНЕ 80-х ГОДОВ

План

1. Социально-экономическое и политическое развитие страны.

2. Международное положение СССР.

Литература

[7; 13; 21]

 

ТЕМА 34. СССР И РОССИЯ В КОНЦЕ ХХ ВЕКА

План

1. Перестройка в СССР (1985-1991 гг.).

2. Распад СССР и его последствия.

3. Развитие России в 90-е годы ХХ века.

Литература

[12; 13; 20; 21]

 

Поняття про дисципліну «Основи охорони праці». Соціально-економічне значення охорони праці. Основні законодавчі акти про охорону праці

Коли люди гинуть на війні або вмирають від невиліковних хвороб, з цим злом хоча і важко примиритись, однак його неминучість ще можна зрозуміти. Коли ж у мирний час у звичайній повсякденній праці люди отримують каліцтва, від яких стають інвалідами або вмирають, якщо це трапляється з сотнями, тисячами здорових людей найчастіше молодого і середнього віку, то подібне явище сприймається не тільки трагічно, воно просто не вкладається у свідомість.

Людство впоралося з епідеміями чуми, віспи, холери та інших хвороб, знайшло способи боротьби з багатьма захворюваннями, шукає шляхи продовження життя, стримування війн, але дотепер не навчилося надійно захищати людину, її здоров'я в процесі повсякденної праці. Міжнародна статистика свідчить, що в наш час травматизм може бути прирівняний до епідемії. Так, за даними Всесвітньої організації охорони праці смертність від нещасних випадків на сьогодні займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, причому переважно гинуть працездатні люди віком до 40 років. Аналіз причин смертності в Україні (1994—1998 рр.) показує, що основною причиною смертності чоловіків у працездатному віці є нещасні випадки, отруєння, травми (30—35% усіх смертей у цьому віці).

Тому зрозумілого охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові .здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя — те і інше дається лише один раз. Необхідно пам'ятати, що через нещасні випадки та аварії гинуть на виробництві не просто робітники та службовці, на підготовку яких держава витратила значні кошти, а перш за все люди — годувальники сімей, батьки та матері дітей.

Окрім соціального, охорона праці має, безперечно, важливе економічне значення — це і висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсацій за важкі та шкідливі умови праці тощо.

За розрахунками Німецької ради підприємців наслідки нещасних випадків коштують у 10 разів дорожче, ніж вартість заходів щодо їх попередження. В Україні, враховуючи мізерні витрати на заходи з охорони праці, ця різниця ще більша. Фахівці Міжнародної організації праці (МОП) підрахували, що економічні витрати, пов'язані з нещасними випадками, складають 1% світового валового національного продукту. На ці кошти, орієнтовно, можна забезпечити харчування протягом року близько 75 млн. людей.

Впродовж багатовікової історії людства проблеми здоров'я та безпеки праці завжди посідали чільне місце в соціальному та економічному житті суспільства і були пов'язані з розвитком суспільного виробництва та формуванням суспільного буття. Цілком зрозуміло, що вивченню питань охорони праці приділялась серйозна увага. Вчені, інженери, лікарі, психологи, представники інших наук та фахів вивчали проблеми створення безпечних та нешкідливих умов та засобів праці. Адже саме за таких обставин людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал супільства, добробут усіх громадян. Тому історично склалось, що охорона праці як галузь науки виникла на перетині соціально-правових, технічних і медичних наук, науки про людину. Головними об'єктами її досліджень є людина в процесі праці, виробниче середовище, організація праці та виробництва. На підставі цих досліджень розробляються заходи та засоби, спрямовані на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

 

ПРЕДМЕТ. СТРУКТУРА, ЗМІСТ, МЕТА КУРСУ “ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ”

Необхідність забезпечення здорових і безпечних умов праці, формування ціннісних орієнтацій пріоритетності життя і здоров'я людей по відношенню до результатів виробничої діяльності, зумовлює потребу належної підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів з питань охорони праці. „Основи охорони праці" — це комплексна дисципліна, яка базується як на загальноосвітніх (фізика, хімія, математика), так і на загальнотехнічних та спеціальних дисциплінах (опір матеріалів, електротехніка, технологія і устаткування виробництва). Особливо тісно дисципліна „Основи охорони праці" пов'язана з безпекою життєдіяльності, науковою організацією праці, ергономікою, інженерною психологією та технічною естетикою. Всі вищезазначені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. В цих дисциплін єдина мета — сприяти підвищенню продуктивності праці, збереженню здоров'я, зменшенню впливу несприятливих факторів. В той же час всі вони підходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.

Безпека життєдіяльності — це дисципліна, що вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу на організм людини, способи та засоби захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.

Метою наукової організації праці є розробка та впровадження в практику раціональної побудови трудового процесу, при якій забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров'я працівників, збільшується період їх трудової діяльності.

Ергономіка досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та здоров'я.

Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.

Технічна естетика встановлює залежність умов та результатів праці від архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці, робочих місць, дільниць, цехів, санітарно-побутових та інших допоміжних приміщень — всього, що оточує людину на виробництві.

Методологічною основою курсу „Основи охорони праці" є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій. На підставі такого аналізу розробляються заходи щодо усунення несприятливих виробничих факторів, створення безпечних та нешкідливих умов праці.

Курс „Основи охорони праці" складається з чотирьох розділів:

— правові та організаційні питання охорони праці;

— основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;

— основи техніки безпеки;

— пожежна безпека.

Головна мета курсу — надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме покращенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійних захворювань, виробничого травматизму, аварій.

Питанням охорони праці певне місце відводиться у загальнотехнічних і спеціальних дисциплінах. Однак з такими загальними питаннями охорони праці, як система законодавчих і нормативних актів, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи студент знайомиться лише під час вивчення самостійної дисципліни „Основи охорони праці".


Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 10 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.052 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав