Читайте также:
|
Одним з найважливіших напрямів діяльності Університету менеджменту освіти є сприяння активізації наукової діяльності в системі ППО і підготовці власних науково-педагогічних кадрів. В Університеті функціонує спеціалізована Вчена рада по захисту докторських та кандидатських дисертацій, а саме:
К 26.455.01 за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти.
В Університеті на постійній основі працює понад 80 % наукових працівників, які мають науковий ступінь.
Високий рівень сформованості наукового потенціалу забезпечив успішне виконання тимчасовими творчими колективами держбюджетної науково-дослідної роботи за напрямами «Післядипломна освіта», «Психологія професійної освіти», «Організаційна психологія та психологія праці».
Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти працює над темою НДР «Модернізація системи підвищення кваліфікації педагогічних, науково-педагогічних та керівних кадрів освіти в умовах євроінтеграційних процесів».
Інститут менеджменту та психології досліджує тему «Наукові та технологічні засади підготовки конкурентоспроможних фахівців на основі людино центричного та компетентнісного підходів у системі вищої освіти»
Основні продукти дослідження, отримані в межах держбюджетних науково-дослідних робіт, постійно впроваджуються у практику на локальному та регіональному рівнях шляхом оприлюднення та апробації результатів. Об’єктами упровадження стали органи державної влади та місцевого самоврядування, навчальні заклади, наукові установи. Про це свідчать програми науково-практичних конференцій (міжнародних, всеукраїнських, регіональних), семінарів, он-лайн вебінарів, форумів, «круглих столів» тощо.
У процесі багаторічної наукової діяльності в Університеті сформовано потужні наукові школи, які очолюють провідні науковці (В. В. Олійник, О. І. Бондарчук, Г. А. Дмитренко, П. В. Лушин, В. І. Маслов).
Наукова школа В.В, Олійника - колектив учених педагогів і практиків, які здійснюють дослідження у сфері дистанційного навчання (далі – ДН) та організації кредитно–модульної системи навчального процесу (далі – КМСОНП) у системі післядипломної педагогічної освіти.
Створена в 1999 р. та функціонує на цей час.
Під науковим керівництвом В.В. Олійника творчий колектив упродовж 10 років працював над чотирма науково–дослідними темами:
Сфера наукових досліджень школи – післядипломна освіта.
Проблема досліджень – тенденції реформаційних змін у системі післядипломної освіти.
Головна мета досліджень – модернізація освітньої діяльності в післядипломній педагогічній освіті на основі сучасних підходів і технологій.
В.В. Олійник є автором понад 220 наукових праць, серед яких монографії, навчальні посібники, науково–методичні комплекси, рекомендації та статті.
Трудова діяльність В.В. Олійника з 1989 р. і по цей час пов'язана із становленням, функціонуванням та розвитком системи післядипломної педагогічної освіти в Україні (заступник директора з профтехосвіти ЦІУВ; проректор з навчальної роботи, перший проректор Українського інституту ПК керівних кадрів освіти; з 1999 р. – ректор ЦІППО АПН України, з 2008 р. ректор ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України.
Відомий в Україні створеною науковою школою з проблем дистанційного навчання педагогічних працівників у системі післядипломної освіти. У контексті даної проблеми започатковано роботу 15 експериментальних майданчиків на базі Кримського республіканського та обласних інститутів ППО, ведуться дисертаційні дослідження.
Наукова школа О.І. Бондарчук - доктор психологічних наук, доцент, завідувач кафедри психології управління ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України.
Напрям наукових досліджень – психологічні засади вдосконалення управління загальноосвітніми навчальними закладами. О.І. Бондарчук керує експериментальною роботою з проблеми створення розвивального соціального середовища в освітньому просторі, що сприяє особистісному розвитку всіх суб'єктів навчально–виховного процесу, зокрема, в післядипломній педагогічній освіті. Мета експерименту – вироблення психологічної моделі особистісного й професійного розвитку керівних та педагогічних кадрів як важливого чинника вдосконалення управління загальноосвітніми навчальними закладами.
Наукова школа Г.А. Дмитренка «Стратегія розвитку освіти в контексті формування громадянського суспільства в Україні».
Напрями наукової роботи: розроблення методики підвищення якості життя громадян засобами людиноцентричної освіти; обґрунтування технологій формування цінного кінцевого продукту діяльності навчальних закладів в інтересах особистості і суспільства.
Наукова школа П.В. Лушина « Психолого–педагогічна допомога: екофасилітативний підхід».
Важливою відмінністю «школи» екофасілітації є не те, щоб навчити визначеної техніки або надати психологічну допомогу, а сприяти розвитку особистості спеціаліста в умовах надання допомоги іншому. У школі екофасілітації мало що починається з нуля або з початку, в ній, як правило, розвивається те, що має місце як життєвий або професійний ресурс.
Основні напрями наукової роботи П.В. Лушина – психолого–педагогічна допомога в умовах глобалізації: екоцентрований підхід.
Наукова школа В.І. Маслова «Функціонально-посадова компетентність керівника ЗНЗ і шляхи її підвищення в системі післядипломної освіти»
Основні напрями наукової роботи: методологія управління ЗНЗ,теоретичні засади та технологія формування компетентності керівника ЗНЗ та шляхи її підвищення в системі післядипломної освіти.
Всього більше 150 друкованих праць (розділи в монографіях, науково-методичні посібники, статті т. і.).
Нормативно-правове забезпечення виконання наково-дослідної роботи в Університеті здійснюється відповідно до таких документів:
ü Положення про порядок планування і контролю виконання наукових досліджень уНаціональній академії педагогічних наук України (Постанова Президії НАПН України від 23 червня 2011 року, протокол № 1-7/9-198 із змінами, внесеними постановою Президії НАПН України від 20 грудня 2012 року, протокол № 1-7/14-403)
ü Щодо розміщення інформації про інноваційні освітні проекти на електронних освітніх ресурсах НАПН України. Лист НАПН України від 02.04.2013 № 2-7/108
Паспорт інновації у системі загальної середньої та післядипломної педагогічної освіти
ü Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності. Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 N 522 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.11.2012 N 1352) Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за N 2111/22423
ü Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад. Затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 20.02.2002 № 114 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 23.11.2009 № 1054). Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 грудня 2009 р. за № 1217/17233
Концепція гуманітарного розвитку України на період до 2020 року.
Наказ МОНмолодьспорту України від 14.09.2011р. № 1059 "Деякі питання присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань".
ü Науково-дослідна робота освітньої установи. Нормативне забезпечення.Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності // Управління освітою. – 2010. – №10. –С.24-30.
ü Концепція розвитку наукової сфери України. Проект.
ü Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності (затверджене наказом міністерства освіти і науки України від 07.11.2000 р. №522). Джерело: Управління експериментальною діяльність ЗНЗ / Упоряд. Н. Мурашко.– К.: Шк. світ, 2007, – С.4-21. – (Б-ка „Шк. світу”).
Закон України Про бібліотеки і бібліотечну справу.
Закон України Про видавничу справу.
Закон України Про державну статистику.
Закон України Про загальну середню освіту.
Закон України Про науково-технічну інформацію.
Закон України "Про наукову і науково-технічну експертизу".
Закон України Про освіту.
Закон України Про професійно-технічну освіту.
Положення про експериментальний дошкільний та ЗНЗ. Проект.
Про запровадження порядку присвоєння вченого звання професора і доцента. Наказ МОНУ від 21.01.2009 №28.
Порядок присвоєння вченого звання професора і доцента. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1149 від 27.12.2008 р.
Про виконання постанови КМУ „Про затвердження Порядку присвоєння вченого звання професора і доцента”. Лист МОНУ від 24.01.2009 №1/9-51
Про внесення змін до наказу МОН від 21.01.2009 р. №29 „Про розгляд атестаційних справ щодо присвоєння вчених звань” згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1791 від 31.12.2004 р. Наказ MОН України від 04.02.2009 р. №65.
Щодо розгляду атестаційних справ науково-педагогічних працівників у МОН. Наказ МОН від 10.01.2009 р. №12
Про упорядкування діяльності відокремлених структурних підрозділів вищих навчальних закладів. Рішення колегії МОНУ від 01.02.2008 №1/3-6.
Про базові вищі педагогічні навчальні заклади І-ІІІ рівнів акредитації. Наказ МОНУ від 14.12.2007 №1128.
Щодо затвердження форми заяви про розгляд інноваційного проекту та форми інноваційного проекту. Наказ МОНУ від 23.11.2007 №1032.
Положення про організацію наукової, науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах ІІІ та ІV рівнів акредитації. Затверджено наказом МОНУ від 01.06.2006 №422.
Склад Громадської ради з питань науки, інноваційного розвитку та інтелектуальної власності при МОН України. Додаток до наказу МОНУ від 26.05.2005 №314.
Для оцінювання результативності наукової діяльності важливе місце відводиться наукометрії – напряму досліджень, що вивчає когнітивні комунікації в науці за частотою цитувань наукових робіт та їхніх авторів. Завданням наукометричних баз даних є дослідження публікаційної активності та цитованості авторів наукових праць.
Наукометрична база даних - бібліографічна і реферативна база даних з інструментами для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Найбільш авторитетні і повні бази даних - Scopus, англійського наукового видавництва Elsevier, та Web of Science (WoS), база даних Філадельфійського інституту наукової інформації компанії Thomson Reuters.
SCOPUS - реферативна база даних і наукометрична платформа, що була створена в 2004 р. видавничою корпорацією Elsevier. Станом на липень 2012 р. Scopus містить понад 49,3 млн реферативних записів. В базі даних вже проіндексовано 19 тис. назв наукових журналів 5 тис. видавництв, 340 книжкових серій та 4,9 млн. праць конференцій. Видання індексуються у Scopus з різним хронологічним охопленням, найповажніші наукові часописи представлені архівами, починаючи з першого випуску першого тому. Наукометричний апарат Scopus забезпечує облік публікацій науковців і установ, у яких вони працюють, та статистику їх цитованості. Scopus надає гіперпосилання на повні тексти матеріалів.
WEB OF SCIENCE (WoS) - реферативна наукометрична база даних наукових публікацій проекту WEB OF KNOWLEDGE компанії Thomson Reuters. Користувач має доступ до більш ніж 11 тис. журналів та до більш ніж 110 тис. матеріалів конференцій. При цьому глибина архіву сягає 1900 року. WoS дозволяє організовувати пошук за ключовими словами, по окремому автору і по організації (університету), підключаючи при цьому потужний апарат аналізу знайдених результатів. Результат пошуку як по автору, так і по організації дозволяє оцінити загальну кількість публікацій, кількість цитувань, h-індекс та інші показники.
Thomson Reuters виступила ініціатором введення в обіг поняття імпакт-фактор, який був створений у 1960 р. як спосіб виміряти цінність журналу шляхом вирахування середнього числа цитувань за певний проміжок часу (два роки). Якщо імпакт-фактор становить1,5 в 2012 р., то це означає, що в середньому статті, опубліковані в часописі протягом, скажімо, 2010 і 2011 р., були 1,5 раза процитовані в статтях 2012 р., виданих журналами з переліку індексованих.
Scopus пропонує дещо простішу систему — прямого підрахунку індексу цитування тої чи тої публікації. Наукові ресурси, опубліковані після 1996 р.,індексуються у базі даних Scopus разом зі списками пристатейної бібліографії. Цитованість у базі даних підраховується шляхом автоматизованого аналізу змісту цих списків. Таким чином, у Scopus підраховується кількість посилань на всі проіндексовані ресурси, але лише в ресурсах, опублікованих після 1996 р.
Российский индекс научного цитирования (РИНЦ) - національна інформаційно-аналітична система, яка акумулює біля 5 мільйонів публікацій російських авторів, а також інформацію про цитування цих публікацій з понад 4000 російських журналів. Вона призначена не тільки для оперативного забезпечення наукових досліджень актуальною довідково-бібліографічної інформацією, але є також і потужним інструментом, що дозволяє здійснювати оцінку результативності та ефективності діяльності науково-дослідних організацій, вчених, рівень наукових журналів і т.д.
Автор будь-якої наукової публікації може відшукати в РІНЦ свою роботу і відразу побачити,скільки разів цитувалася ця його робота в статтях інших авторів. Це найпростіша частина електронного сервісу. Але РІНЦ надає і послугу більш високого інформаційного рівня: список всіх статей, включених у базу РІНЦ, в яких цитується або є посилання на ваші роботи. Але і це ще не все. Оскільки в «Науковій електронній бібліотеці» на eLIBRARY.RU в повному тексті представлені більше 300 журналів (причому половина з них - у відкритому доступі), з'являється хороший шанс відразу подивитися публікацію, в якій міститься посилання на вашу роботу.
Index Copernicus (база наукових публікацій) - міжнародна наукометрична онлайн база, створена в 1999 році в Польщі. Містить внесену користувачем інформацію, в тому числі профіль вченого (науковця), а також перелік наукових установ, друковані видання (журнали) та інші проекти. IC був розроблений, щоб проаналізувати кожен аспект професійної діяльності вчених, виробляти індивідуальні щорічні звіти про діяльність та аналіз публікаційної активності.
Сайт Index Copernicus включає:
- Анотації розміщених наукових публікацій,
- Індексування журналів (наукових публікацій),
- Ранжування журналів,
- Реферування журналів, а також є платформою для наукового співробітництва та виконання спільних наукових проектів.
Можливості для науковців (вчених):
IC пропонує персональний доступ до найактуальніших публікацій та досліджень. Кожен науковець визначає обсяг інформації, яку він хоче розмістити на сайті. Обрана інформація надходить безпосередньо на свій власний браузер, заощаджуючи час і зусилля. Можна стежити за науковими досягненнями в світі в тій чи іншій галузі науки чи отримувати запрошення приєднатися до науково-дослідних проектів і пропозиції роботи, обмінюватися інформацією з іншими науковцями через комунікатор ІС, знаходити партнерів для співпраці, отримувати інформацію щодо майбутніх конференцій та інших заходів, слідкувати за досягненнями інших науковців.
Кожен науковець, що реєструється на сайті створює свій індивідуальний профіль, де міститься інформація про його вчений ступінь, звання, науково-дослідну діяльність, гранти, патенти, публікації, журнали, де їх роботи були опубліковані та журнали, де вони виступають в якості рецензентів і редакторів. IC проводить аналіз (оцінку) досягнень кожного науковця, його професійний розвиток до уваги береться науково-дослідний потенціал, педагогічний потенціал, адміністративний досвід.
Конфіденційність:
Гарантована повна конфіденційність інформації, що надається клієнтом. Бази даних захищені від будь-якого типу несанкціонованих вторгнень. Інформаційними послугами IC можуть користуватися виключно клієнти IC, які самі визначають, який обсяг їх інформації може бути представлений для загального розгляду.
ü Основні наукометричні показники
Індекс цитування - прийнятий у науковому світі показник «значущості» праць вченого і являє собою число посилань на публікації вченого у реферованих наукових періодичних виданнях. SCI є одним з найпоширеніших науко метричних показників. Наявність у науково-освітніх організаціях вчених, які мають високий індекс цитування, говорить про високу ефективність та результативності діяльності вузу в цілому.
Індекс Хірша (h-index) - показник, запропонований в 2005 р. американськими фізиком Хорхе Хиршем з університету Сан-Дієго, Каліфорнія. Критерій заснований на кількості публікацій вченого і кількості цитувань цих публікацій, і розраховується за спеціальною формулою.
Імпакт-фактор (ІФ або IF) - формальний чисельний показник інформаційної значимості наукового журналу. Показник розраховується як кількість посилань у конкретному році на опубліковані в журналі статті за попередні 2-3 роки. Вважається, що чим вище значення імпакт-фактору, тим вищі наукова цінність та авторитетність журналу.
Підготовка наукових кадрів в аспірантурі та докторантурі УМО здійснюється за спеціальностями: 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки; 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти; 13.00.06 – теорія та методика управління освітою; 19.00.01 – загальна психологія, історія психології; 19.00.05 – соціальна психологія; психологія соціальної роботи; 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія.
На початку 2014 року в докторантурі проходили підготовку 5 докторантів, в аспірантурі навчалися 54 аспіранти, з них за державним замовленням – 22 особи (7 – з відривом від виробництва та 15 без відриву від виробництва); на умовах контракту –32 аспіранти (4 – з відривом від виробництва та 28 без відриву від виробництва).
Відділ науково-організаційної роботи ДВНЗ «УМО»
Головним завданням Відділу є:
1. Планування, координація та контроль наукової діяльності працівників і сприяння раціональному впровадженню її результатів в освітню практику Університету з метою її удосконалення та посилення наукової компоненти в структурі діяльності закладу.
2. Координація та контроль виконання структурними підрозділами Університету (інститутами, центрами, відділами, кафедрами, лабораторіями) планової науково-дослідної роботи, а також визначення достовірності та вірогідності її результатів.
3. Участь у плануванні підвищення професійного рівня науково-педагогічних працівників та здійснення координації цього процесу.
4. Участь у підготовці поточних і річних звітів про наукову діяльність Університету.
5. Ведення обліку та статистичної звітності з питань наукової діяльності та результатів науково-дослідної роботи.
6. Аналіз результатів наукової діяльності Університету та надання керівництву звітно-інформаційних матеріалів.
7. Підготовка пропозицій щодо удосконалення науково-дослідної роботи науково-педагогічних працівників, її аналіз та висновки щодо ефективності.
8. Участь у розробленні перспективного і річного планів розвитку та вдосконалення науково-дослідної роботи.
9. Сприяння діяльності спеціалізованих вчених рад із захисту докторських та кандидатських дисертацій.
10. Участь у підготовці до наукових з'їздів, методологічних семінарів, конференцій, симпозіумів тощо.
11. Організація, координація та контроль регулярного випуску електронних фахових видань, зокрема і тих, що зареєстровані в наукометричній базі «Скопус», а також участь у розробленні наукоємних реферативних баз університету.
12. Участь у проведенні наукової експертизи матеріалів, які подаються до друку у фахові видання Університету.
13. Облік видання монографій, науково-практичних методичних видань працівників університету.
14. Участь у підготовці матеріалів до засідань Президії НАПН України, вченої ради університету з питань наукової діяльності та засідань спеціалізованих вчених рад із захисту дисертацій.
15. Участь у проведенні наукової експертизи науково-педагогічних заходів з метою формування позитивного іміджу Університету в науковій спільноті.
16. Підготовка та представлення пропозицій університету щодо подання кращих науково-дослідних робіт на загальнодержавні конкурси, своєчасне представлення кращих наукових робіт для отримання університетських нагород і відзнак.
17. Участь у підготовці публічних презентацій результатів наукової діяльності та науково-дослідної (експериментальної) роботи.
18. Координація та моніторинг результатів науково-дослідної діяльності кафедр, лабораторій та інших структурних підрозділів з питань наукової діяльності та здійснення науково-дослідної роботи.
19. Участь в організації науково-методологічних семінарів для викладачів Університету.
20. Надання науково-методичної допомоги ОІППО в організації наукових досліджень та науково-дослідної роботи (наукове консультування).
21. Вивчення та узагальнення позитивного передового досвіду з передових технологій проведення науково-дослідних робіт інших навчальних закладів і наукових установ, у т.ч. зарубіжних країн, та впровадження його в практику роботи Університету.
22. Поширення досягнень науковців Університету та їх впровадження, подання пропозицій щодо відзнаки та нагородження (преміювання) кращих науковців Університету.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 260 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |